МОРОЧ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
моро́чити го́лову.
перев. кому, чию. Завдавати кому-небудь клопотів, турбот; заважати, набридати.
Приклади
- — І не мороч мені голову! І людей з пантелику не збивай! (Л. Дмитерко)
- У неділі вечорами.. — ні душі. Ніхто не відриває тебе від праці, не морочить голови (Ю. Шовкопляс)
- Я посилав сей лист і дивувався, як можна комусь так голову морочити, як Вам (В. Стефаник)
чим, над чим і без додатка, часто зі сл. собі, свою. Займатися якоюсь копіткою, клопітливою справою; робити щось.
Приклади
- — Нащо ти, дочко, над тим свою голову морочиш та очі збавляєш? Помережала б як-небудь та й годі! (Панас Мирний)
Заводити непотрібні розмови; вигадувати.
Приклади
- Не буду морочити вашу голову Бермудами (А. Крижанівський)
- — Що це означає? З чого ця метушня? — Прошу говорити відверто й не морочити мені голови (О. Слісаренко)
- — Та що ви, діду, нам голову морочите! Ковбаса без часнику! Нате ось самі пересвідчитесь! (Остап Вишня)
- Причвалає щовечора й морочить голову… Патякає щось таке, що воно мені зовсім не потрібно! (С. Васильченко)
Перейматися якимись турботами; переживати.
Приклади
- — А що, тут і залишитесь?.. Перебиралися б до дітей і голови собі не морочили б. — Е-е,— скрипів Галатин,— перебратися не штука. А тільки ж я вік свій тут звікував (Є. Гуцало)
- — Наробили якихось перегородок, помежували людей та й душаться у тих тісних суточках; морочать свою голову, нівечать серце (Панас Мирний)
Обтяжувати себе чим-небудь.
Приклади
- поморо́чити го́лову. — Та що вам клопіт [вести справу]? —.. А помороч голову, поки й в уставі знайдеш; та ще попотверди, щоб запам'ятати й не помилитися (Панас Мирний)
- — Коли б однаково, то ніхто не морочив би й голови, щоб учити солдата стріляти (І. Багмут)
- Волосся стригла коротко, не морочила собі голови зачісуванням, і тому бувала [Марина] переважно розпатлана — з чубчиком на лобі (Ю. Смолич)
чим, над чим і без додатка, часто зі сл. собі, свою. Розмірковувати, роздумувати над чим-небудь, намагаючись розібратися в чомусь, з'ясувати, зрозуміти щось.
Приклади
- поморо́чити го́лову (тривалий час). — Тут усяка тобі задача — немов загадка: поморочиш голову, поки ладу добереш (С. Васильченко)
- моро́чити па́мороки. [Марфа Варфоломеївна:] А ти б замість того, щоб морочити памороки такими загадками — від чого та через що — краще б майнула оце хутенько та й допомогла їй прати сорочок (М. Кропивницький)
- Я не став морочити собі голову цією явною маячнею чи недотепним жартом (І. Кулик)
- — Хто ж то молодого Гризоту порятує? — морочу собі голову.— Не вікувати ж йому в стилягах, у паразитах (В. Речмедін)
- — Розлігся проклятий пес і всю ниву прикрив, а ти ходи, мороч голову та шукай її (Україна сміється)
Зволікати з чимсь.
Приклади
- — Що ж там таке? Кажи вже, не мороч моєї голови! (Панас Мирний)
- В земстві довго морочили голову, поки жалування ваше видали, бо спізнився був трохи (С. Васильченко)
- — Не морочте мені, Хомо, голови — кажіть зараз — буде фабрика? (М. Коцюбинський)
із сл. ду́ма, кло́піт і т.ін. Непокоїти, турбувати.
Приклади
- Усякий клопіт голову морочить, А руки відпочить ніяк не хочуть… (М. Рильський)
- А що ж то за дума морочила генеральшину голову, щоб надбати аж трьом генеральським дочкам? (Панас Мирний)
кому і без додатка. Дурити, обманювати когось; хитрувати.
Приклади
- Часом здавалось, той просто морочить голову. Розповідає, а в самого лукаві очі так і бігають (Ю. Збанацький)
- Нам один морочив голову цілий рік, доки розкусили, що він і в коногони не годиться (П. Панч)
- [Дудка:] Тягніть сюди машиніста! Ми йому, сучому синові, покажемо, як нам голови морочити (Я. Мамонтов)
- [Сміхотвор (кланяється):] Я штуками людей звеселяю і тим собі хліб заробляю; нісенітниці торочу і розумним голови морочу (М. Кропивницький)
Дивіться також