МОРОЧ — ТЛУМАЧЕННЯ
МОРО́ЧИТИ чу, чиш, недок., кого, що, розм.
Завдавати клопоту (у 2 знач.).
Приклади
- Ще довго лікар морочив хлопця: стукав молоточком по колінах, по п'ятах, змушував витягувати руки, заплющувати очі й висолоплювати язика. (С. Добровольський)
- – Не лайтесь, бабусю, що я вас морочу! (С. Олійник)
перен., рідко.
Турбувати, хвилювати.
Приклади
- На ранок Христя не знає, де ходить, що робить. Почування чогось лихого і разом доброго її душу морочить. (Панас Мирний)
- Тут і так тремтиш весь день, спокою не знаєш, а тут ще сни морочать... Тьфу!... (М. Коцюбинський)
- Орлик мовчазливий i сумний. Його морочить погане прочуття. (Б. Лепкий)
Уводити в оману; дурити.
Приклади
- [Михайло:] Чи ви мене справді морочите, чи на глуз піднімаєте? (І. Котляревський)
- А що, як то тілько одно марево, що так часто морочить чоловіка в безмірних пісках безводного степу? (Панас Мирний)
- – Михайле, не глузуй хоч, – просив Грабовський. – Пощо морочиш хлопців? (М. Сиротюк)
- – Ти просто морочиш нас, Свамі, – махнув рукою Гаррі. – Вигадуєш казочки, легенди. Де докази? (О. Бердник)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.