МОРКВА — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

ха́тня мо́рква, ірон.

Сварка між подружжям, у сім'ї; лайка. Приклади

— А там [на базарі] купами капуста, буряки, морква городня,— а хатньої [моркви] наші жінки не продають, держать про нужду, на нашу голову! (Г. Квітка-Основ'яненко)

наздога́д (навдога́д, розм.

на до́гад) бурякі́в [щоб дали́ капу́сти], перев. зі сл. говори́ти, сказа́ти і т.ін. Говорячи про одне, натякати на щось інше. Приклади

[Возний:] Ох, ох, ох!.. Стара не страшна, так молода кирпу гне. Я уже їй говорив, як то кажуть, надогад [на догад] буряків..— так де! — ні приступу! [І. Котляревський]. наздога́д бурякі́в, коли́ мо́ркви тре́ба. — Мені якось ніяково… і трудно це зробити… Але іншого жадного [жодного] способу нема,— говорив Ломицький, як то кажуть, наздогад буряків, коли моркви треба (І. Нечуй-Левицький)
[Горпина:].. Котрий любий, той не свата, а от нелюбих не вспієш зачиняти хату. [Приблуда:] Цебто і мені навдогад буряків? [Горпина:] Та ні, не про вас річ, добродію (М. Кропивницький)
— Стій, я його зачеплю розмовою. А ти піддержуй. Може, що випитаємо. Я буду закидати на догад буряків, а ти помічай (Панас Мирний)
— Багато, чоловіче, не прошу, але поверни мені з казенної хоч пучку солі, яку вдома взяв. Іван хекнув, засміявся, обернувся міцною спокійною постаттю до Степана: — Це сказала наздогад буряків, щоб дали капусти (М. Стельмах)
— Одно знаю, хоч не з'їм солодко і напрацююся гіркенько, так ніхто мене не налає..,— говорила Мотря наздогад буряків, поглядаючи на Семена (М. Коцюбинський)

скребти́ (ску́бти, струга́ти) / наску́бти (наску́ба́ти) мо́ркву.

Дорікати кому-небудь або лаяти, сварити когось. Приклади

Яцько Ходика вуса підкрутив. Он як шанується до нього Терновий. Наскубли моркву, то й поштивий став (Н. Рибак)
Чує стара, на службі йому щодня моркву скребуть, уже грозяться і вигнати (Панас Мирний)

Бити. Приклади

Січовики, підтримувані низовиками, кричали: — Гідний! Гідний! — Не комизись, а то наскубемо моркву! — Бути тобі кошовим! (Н. Рибак)

мо́ркву те́рти кому.

Глузувати, кепкувати з кого-небудь; уїдливо дошкуляти комусь. Приклади

Усі ми, парубки в селі, дуріли за нею. А вона, бестія, всім моркву терла, аж поки десь не наскочила на свойого [свого] (І. Франко)