МОРКВА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
мо́рква «Daucus L.» (бот.)
псл. *mьrky, род. в. *mъrkъve «морква»;
споріднене з лит. burkūnas і далі, можливо, з двн. mor(a)ha «тс.»;
іє. *mrk-/brk-;
припущення про запозичення з германських мов (Корш Сб. Дринову 59), крім форм з х (Mikl. EW 192; Uhlenbeck AfSlPh 15, 489), не доведено;
рум. mórkov «морква», молд. мо́рков «тс.» запозичено з української мови;
р. морко́вь, [мо́рква], бр. мо́рква, п. marchew, ч. mrkev, [mrkva], слц. mrkva, вл. morchej, нл. marchej, [marchwej], болр. м. мо́рков (з укр.), схв. мрква, слн. mŕkev, стсл. мръкы;
Фонетичні та словотвірні варіанти
маркови́й
морви́ння
моркв
«морквиння»
моркв'
моркви́на
мо́ркви́ця
моркі́вка
морківни́к
«Silaus Mill. (рослина родини моркв’яних)»
мо́рко́в
«морква»
морков'я́ний
морковец
«дика морква»
моркови́ння
морко́ви́ця
«тс.»
морко́вка
морковник
«дика морква; морківник»
морко́вця
«морква О; дика морква МСБГ»
мортьва
мо́рхва
мо́рхов
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мо́рква | білоруська |
| morchej | верхньолужицька |
| mor(a)ha «тс.» | давньоверхньонімецька |
| *mrk-/brk- | індоєвропейська |
| burkūnas | литовська |
| мо́рков (з укр.) | македонська |
| мо́рков «тс.» | молдавська |
| marchej | нижньолужицька |
| marchew | польська |
| *mьrky | праслов’янська |
| морко́вь | російська |
| mórkov «морква» | румунська |
| м | сербохорватська |
| mrkva | словацька |
| mŕkev | словенська |
| мръкы | старослов’янська |
| мо́рква | українська |
| mrkva | українська |
| marchwej | українська |
| mrkev | чеська |
| *mъrkъve «морква» | ? |
| *mъrkъve «морква» | ? |
| х | ? |
| мо́рков (з укр.) | ? |
мерка́ч «баран»
необґрунтоване пов’язання (Scheludko 139) з рум. mărcuş «білий з чорною мордою» (про овець);
менш обґрунтоване зіставлення з дінд. mṛśáti «торкає» (Machek Slavia 16, 188; Bezlaj ESSJ II 202);
очевидно, пов’язане з псл. *merk-/mork- «мокрий, мочити» (пор. укр. [морква́] «болото», р. [мере́ча] «ТС.», лит. merkti «мочити», mirkti «мокнути», а також варіант кореня з рухомим s- y р. сморкаться «сякатися»);
псл. *mьrkati (sę) «паруватися», *mьrkačь «баран; цап»;
бр. марка́ч «баран-плідник», болг. мъ́ркам се «паруватися» (про овець, кіз), м. мрка́ч «баран», мрка се «паруватися» (про овець, кіз), схв. мṕкати се, слн. mŕkati se «тс.», mrkáč «козел», стсл. мръкати «мекати; паруватися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ме́ркотень
«некастрований баран»
мирко́т
«тс.»
мирко́ти
«особливий запах овець під час тічки»
морка́ль
морка́ч
мо́ркітень
мо́ркутень
мурка́ч
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| марка́ч «баран-плідник» | білоруська |
| мъ́ркам се «паруватися» (про овець, кіз) | болгарська |
| mṛśáti «торкає» | давньоіндійська |
| mer̃kti | литовська |
| mir̃kti | литовська |
| мрка́ч се «баран» | македонська |
| мрка се «паруватися» (про овець, кіз) | македонська |
| *merk-/mork- «мокрий, мочити» (пор. укр. [морква́] «болото», р. [мере́ча] «ТС.», лит. me$rkti «мочити», mi$rkti «мокнути», а також варіант кореня з рухомим s- y р. сморкаться «сякатися») | праслов’янська |
| *m<SUP>ь</SUP>r̥kati «паруватися» (sę) | праслов’янська |
| *m<SUP>ь</SUP>r̥kačь «баран; цап» | праслов’янська |
| мере́ча | російська |
| сморкаться | російська |
| mărcuş «білий з чорною мордою» (про овець) | румунська |
| мṕкати | сербохорватська |
| mŕkati se «тс.»«козел» | словенська |
| mrkáč «тс.»«козел» | словенська |
| мръкати «мекати; паруватися» | старослов’янська |
| морква | українська |
морква́сити «лаятися, сперечатися; нудно говорити О»
шлях семантичного розвитку неясний;
пор. також [ха́тня мо́рква] «сварка між чоловіком і дружиною», [мо́ркву скребти́ (скрома́дити, струга́ти)] «сварити, лаяти когось», ч. strohati komu mrkvičku «висміювати когось», ostrouhati komu mrkvičku «обманути»;
пов’язане з мо́рква;
слц. [mrkvasiť] «сперечатися»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| mrkvasiť «сперечатися» | словацька |
| strohati komu mrkvičku «висміювати когось» | чеська |
| ха́тня мо́рква «сварка між чоловіком і дружиною» | ? |
| мо́ркву «сварити, лаяти когось» (скрома́дити, струга́ти)] | ? |
| скребти́ «сварити, лаяти когось» (скрома́дити, струга́ти)] | ? |
| mrkvičku «обманути» | ? |
| мо́рква | ? |
морков'ять «деревій, Achillea millefolium» (бот.)
похідне утворення від мо́рква;
назва зумовлена, можливо, деякою зовнішньою подібністю листя обох рослин;
р. [морко́вник] «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| морко́вник «тс.» | російська |
| мо́рква | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України