МОЗОЛИТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

мозо́лити [свій] язи́к (язика́), зневажл.

Говорити багато зайвого, несуттєвого; базікати. Приклади
  • Як би там не мозолили свої язики, але політика… і далі йтиме (Ю. Мельничук)
  • Даремно язик свій мозолив оратор (З газети)

мозо́лити о́чі кому.

З'являтися де-небудь, зустрічатися з кимсь. Приклади
  • Головне ж, не часто з людьми зустрічався, не мозолив без потреби їм очі (І. Гончаренко)
  • Він, як видно, не має наміру мозолити людям очі. Сидить дома (А. Головко)
Постійно або часто перебувати десь; набридати кому-небудь своєю присутністю. Приклади
  • [Мокрина:] Хтось заколе ворога вилами або пришибне колом. А на тобі все скропиться, коли будеш мозолити їм очі в селі (П. Козланюк)
  • Мозолить там очі усім, набрида (С. Олійник)
  • [Боб ( спалахнув):] Я не мозолитиму вам більше очей, прекрасна леді! (Я. Галан)
  • Навіть і очей вам своєю персоною не буду мозолити!..Прощавайте, Настасіє Андріївно! (Олена Пчілка)
Набридати своїм виглядом, заважати (про речі). Приклади
  • Стільці так мозолять йому [діду] очі, що він кричить до Оксани (І. Драч)

мозо́лити ру́ки, зневажл.

Займатися фізичною працею; працювати. Приклади
  • помозо́лити свої́ ні́жні ру́чки. — Чули?..Наш зоотехнік сам доглядає і доїть корову. — Нехай помозолить свої ніжні ручки, — кепкувала Химка (С. Добровольський)

наступа́ти / наступи́ти на мозо́лю (на мозо́ль, на мозо́лі́) кому і без додатка.

Торкатися в розмові того, що кого-небудь найбільш непокоїть, турбує. Приклади
  • Яворському стало незручно слухати роздратованого Сашка. Він вибачився й пішов на греблю, Колодуб відверто запитав у товариша: — Хто тобі сьогодні на мозоль наступив? Зізнайся! (Ю. Бедзик)
  • [Палажка:] Та що це ти, Іване, такий злий сьогодні? [Хвенька (регоче):] На мозолю наступили! (Панас Мирний)
  • — Мислимо, такі втрати! Конструкторів варто викликати, хай подивилися б.— Та знають вони! — глухо гриміла трубка.— Не одні ми на мозолі їм наступаємо (З газети)