МИЛІ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

за ми́лю, перев. зі сл. чу́ти і под.

На значній відстані; далеко, здаля. Приклади

— Та ж від неї за милю чути стухлим димом! (Леся Українка)

як (мов, ні́би і т.ін.) Марти́н (дурни́й і т.ін.) до ми́ла, зі сл. допа́стися, припа́сти і т.ін., зневажл.

Без почуття міри; жадібно. Приклади

Припав пастух до приватної власності, як дурний до мила (В. Бабляк)
До смачного борщу допався, як Мартин до мила (С. Чорнобривець)

як (мов, ні́би і т.ін.) Марти́н (дурни́й і т.ін.) ми́ла, зі сл. набра́тися, наї́стися, налига́тися і т.ін., зневажл.

Без почуття міри; дуже багато, більше, ніж треба. Приклади

мов той дурни́й Марти́н, що ми́ла об'ї́вся. [Марко:] Бігає, метушиться, мов той дурний Мартин, що мила об'ївся (З. Мороз)
Розсердивсь я, плюнув і пішов до торби з харчами — не міг більше терпіти…Наївся як дурень мила (В. Нестайко)
як Марти́н ми́ло, зі сл. лига́є і под. Отже, все поїсть: там і пелька, мов прірва… Бач, лигає, як Мартин мило… (М. Старицький)
Налигався, як Мартин мила (Укр. присл.)

ло́патися / ло́пнути, як (мов, ні́би і т.ін.) ми́льна бу́лька (бу́льбашка і т.ін.), жарт.

Раптом зникнути, пропасти. Приклади

ло́пнути, як бу́лька на воді́. Печеніги-хозари погрожують походом ратним. І стриманість лопнула, як булька на воді (Д. Міщенко)

Зазнавати невдачі, краху, руйнування і т.ін. Приклади

трі́снути, як бу́лька з ми́ла. А Пилип йому й каже: —..і вся твоя кар'єра трісне, як булька з мила (В. Кучер)
А сьогодні ці уявлення лопнули, як мильна банька, ще раз зіткнувшись з дійсністю (Р. Іваничук)
Винаходжуючи різні заходи та ремесла, він, правда, часто терпів аварії, і будова валилася… або лопалась мов мильні бульбашки (В. Бабляк)
Міф про те місто.. лопається, як мильна булька (З газети)

вганя́ти / ввігна́ти в піт (в ми́ло) кого.

Примушувати кого-небудь багато і напружено працювати. Приклади

І раптом згадав [Тарас Демидович] ті слова, що говорив Корній Кирилович, загортаючи гроші: В мило там тебе вгонять, Тарасе, відчуваю. Але не падай духом (Ю. Збанацький)
Полковник встиг добре ввігнати в піт і Полупенка, й Карпа (Ю. Яновський)
Це була, здебільшого, сірома, що утікала від шляхти, а тото й від заможних козаків, які ще гірше за панів вганяли в піт своїх наймитів (П. Панч)

[аж] ми́ло па́дає ([клубка́ми] ко́титься, лети́ть і т.ін.) з кого.

Хтось дуже стомився, заморився від важкої роботи, великого напруження і т.ін. Приклади

аж ми́ло вста́ло на кому. Він одно поганяв свого Гнідка, на котрому аж мило устало (Панас Мирний)
[Кирило:] Як почну хвайдою маніжити [відьму], аж мило з неї клубками котиться!.. (М. Кропивницький)
— Куди така робота годиться? Поглянь: з тебе он уже мило падає. Ні, хлопці, так далі не піде (Д. Ткач)

без ми́ла голи́ти / поголи́ти кого.

Завдавати кому-небудь неприємностей; ставити кого-небудь у скрутне, безвихідне становище. Приклади

— Як так будеш ламати причепи, то ми тебе без мила поголимо, парубче (А. Хорунжий)

За ми́лу ду́шу.

зі сл. працюва́ти, роби́ти і т.ін. Добре, прекрасно, надійно. Приклади

Джулай запропонував замінити чавун резиною. Підняли було на сміх, але завжди сміється той, хто сміється останнім.. Резина працює за милу душу (П. Інгульський)

З великим задоволенням; охоче. Приклади

— Всі на мене злі, а я ще зліший, — засміявся Джмелик, наливаючи Гошці самогону. Пий, Гошко, бо ти дурний.. Я б тобі вліпив кулю в потилицю за милу душу (Григорій Тютюнник)

міня́ти / поміня́ти (проміня́ти, ви́міняти і т.ін.) ши́ло на шва́йку (на ми́ло, на мотови́ло), жарт.

Замість того, що було, одержувати майже таке саме, не краще або ще гірше; прогадувати, програвати. Приклади

Проміняв шило на мотовило (Укр. присл.)
[Марфуша:] Довідаюсь, чи правда ж тому, що вона покохала якогось простого парубка? Ну, якщо тому правда, то.. виміняла шило на швайку (М. Кропивницький)
Проміняв шило на мило (М. Номис)
Обиратимуть комітет… треба буде дивитись обома. Щоб не поміняли шило на швайку (А. Головко)
І платять пани непогано, і годують терпимо. Нічого міняти шило на мило (М. Слабошпицький)
— Куди переводитесь? До іншої сільської школи? Це все одно, що міняти шило на швайку (О. Гуреїв)
— Не на те втекли ми від пана Бжеського, що шило на швайку міняти. Проживемо й без панів (З. Тулуб)

світ не ми́лий (не лю́бий) кому.

Хто-небудь зневірився, відчуває байдужість, відразу до життя. Приклади

життя́ не ми́ле. Обізвався побратим… промовляє, — мов ножами крає: Що минуло, те вже не вернеться.. Вже мені тепер життя не миле, чи в темниці, чи на вільній волі (Леся Українка)
світ не мил. Тепер мені світ не мил без нього!.. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Видно, Устим Сидорович за ним, за Степанком сумує, от йому й світ не милий (Ю. Збанацький)
І звідки батько завжди знав, чого тобі хочеться? Не питаючи, зробить саме те, без чого тобі світ не милий саме цієї миті (О. Сизоненко)
Не по лихій же я волі йду, не по лукавому заміру прошуся. Мені світ не милий,.. важка туга моє серце сумить, гіркими слізьми душу напуває (Панас Мирний)
Одного часу став мені світ не милий. Так мені тяжко, так мені було важко, наче ота скеля лягла на мої груди (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, ні́би і т.ін.) ми́ла ковтну́в (з'їв).

Бути у поганому настрої. Приклади

— Чого це ти, Чіпко, як мила з'їв? — питає [Лушня]. — Чого ти журишся? (Панас Мирний)