МАКІТРА — ФРАЗЕОЛОГІЯ
макі́тра звари́ла у кого і без додатка, жарт.
Хтось правильно вирішив, учинив, додумався до чогось; кмітливий.
Приклади
- — А він таки й справді витяг [на дзвіницю дзвона], тільки не на плечах, а підоймою. Зварила макітра… (Ю. Збанацький)
казано́к (баня́к, макі́тра) ва́рить у кого, чий (чия), фам.
Хто-небудь розумний, кмітливий і т.ін., добре орієнтується в чомусь.
Приклади
- І в них [дорослих] теж чогось… губились ключі від розуму, не варив баняк, у голові літали джмелі (М. Стельмах)
- — Казанок твій варить, інших критикувати вже вмієш, а ось як ти сам житимеш? (О. Гончар)
макі́тра ро́зуму в кого, жарт.
Хтоcь розумний, розсудливий, кмітливий і т.ін.
Приклади
- до́бра макі́тра ро́зуму. — Давайте поради! В вас же розуму добра макітра (І.Нечуй-Левицький)
- — Ловко зметикував [бригадир].., в нього макітра розуму! (Ю. Яновський)
горобці цвірінькають у голові (у макітрі і т.ін.) кому, чиїй.
Хто-небудь легковажний, несерйозний.
Приклади
- — Тобі, чоловіче, на старість горобці в голові цвірінькають. Де то видно, де то чувано, аби зернина вміла говорити! (Казки Буковини)
втовкти́ (втовкма́чити) / втовкма́чувати в го́лову (в довбе́шку, в макі́тру) кому, зневажл.
Частим повторенням чи поясненням домогтися, щоб хто-небудь зрозумів або засвоїв щось.
Приклади
- — Отаке-о вибухалось прездорове одоробло, а мати повинна втовкмачувати в його дурну макітру, як годиться вестися гречному козакові з добрими людьми! (О. Ільченко)
Переконати, запевнити кого-небудь у чомусь.
Приклади
- втелю́щити у го́лову. — Вам нічого і не втелющиш у голову (Ю. Смолич)
- Попи старанно втовкмачували в голови повстанців, що острозький дає волю посполитим на козакування (Іван Ле)
- — Усі ви [мужики] боїтесь тієї лікарні, як чорта, а чого? З'їдять тебе там чи що? Та хіба вам що втовчеш у дурну довбешку! (Б. Грінченко)
- Ну хто їй втовк у голову, що вона має хист артистки? (М. Чабанівський)
розгуби́ти обручі́ від макі́три, жарт.
Втратити здатність правильно думати, діяти.
Приклади
- — А що ж плакати? — скинув картуза син.— Краще б заплакав, дурноверхий, коли розгубив обручі від макітри (М. Стельмах)
ма́ти поро́жню макі́тру на пле́ча́х, зневажл.
Бути нерозумним, нерозсудливим і т.ін.
Приклади
- — Як маєш порожню макітру на плечах, стріляй! — бунтувався професор.— На твоєму [бандитовому] боці сила, на моєму — правда. Сила розвіється, а правда — ніколи! (О. Гончар)
розби́ти (поби́ти) глек (гле́ка, го́рщик, го́рщика, макітру і т.ін.) з ким, рідше між ким і без додатка.
Розірвати шлюбні узи; розлучитися.
Приклади
- розби́ти гле́чик. [Дід:] Наша головиха.. Вона таки голова! Одна тільки біда — чоловік їй підходящий не знаходиться. Років, мабуть, з вісім уже, як розбила глечик з своїм Іваном, та так і досі сама (О. Левада)
- Я, може, за день-другий і розпишуся з Христею, бо зі своєю бабою глека побив на друзки (Є. Гуцало)
Розірвати, порушити дружні стосунки; посваритися.
Приклади
- А це вже над вечір мама питає: Що це за знак, що ні одна і в хату не наплює, чи не побили, бува, глеків? (Панас Мирний)
- Вість, що голова колгоспу і директор школи розбили макітру між собою, безумовно, просочилася… у маси (В. Бабляк)
- Дівер з невісткою Розбив горщик з лемішкою (П. Чубинський)
- [Старшина:] За віщо там у вас взялося? З якого побиту горщика розбили? (М. Кропивницький)
- Зі своєю свахою Марія Дмитрівна не стрічається: розбила глека під час першого ж знайомства (З журналу)
- Чи вона сміється, чи просто знущається? Припровадила його сюди, щоб морочити цим глеком. А, може, натяк? Мовляв, нічого не вийде з твоїх залицянь, розіб'ємо глека? (П. Загребельний)
Дивіться також