ЛЯСКАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

цокоті́ти (цокота́ти, цо́кати) зуба́ми.

Тремтіти від холоду, страху і т.ін. Приклади
  • сікти́ зуба́ми. Їй нараз зробилося якось зимно-зимно, так що почала голосно сікти зубами (І. Франко)
  • Вскочив [Пилипко] у хату, як пуп синій, зубами цокоче (Панас Мирний)
  • дзвони́ти зуба́ми. Дзвоню зубами, бо мені зимно (М. Коцюбинський). ля́скати зуба́ми. Тимко, мокрий, посинілий, ляскаючи зубами, виліз на берег (Григорій Тютюнник)
  • — Лишенько! Хоча б у двері не добивалося! — Знову цокочучи зубами, прошепотіла Килина (І. Сочивець)
  • — Ой, дядьку, привид! — цокотимо зубами. — Де? — Ой на цвинтарі, там у кущах! (Народні оповідання)
  • На зимового Миколая завжди було холодно, ми цокали зубами (В. Минко)
  • — Ну, вже ж для гостей напалять! — відказав пан Турковський.— А завтра будемо зубами цокотіти — вкинула прикро Надя (Леся Українка)

ля́пати (ля́скати, маха́ти і т.ін.) язико́м що і без додатка, зневажл.

Витрачати час для непотрібних розмов; займатися пустослів'ям. Приклади
  • — А… йди від гріха… Чого так язиком ляскати? (М. Хвильовий)
  • — Працювати треба, а не ляпати язиком (М. Зарудний)
  • Вони тільки язиком ляскають (Сл. Б. Грінченка)
Говорити що-небудь нерозумне, недоречне, дурниці і т.ін.; базікати. Приклади
  • [Ліна:] Ти мені, задрипанко, дивися: перед паничами зуби не скаль і язиком не ляскай! (Я. Мамонтов)
  • Як собака з утіхи відчуває непереможну потребу махати хвостом, так він відчував потребу махати язиком (Л. Мартович)
  • Їм що не ляпать язиком, аби ляпать. Та ще й іржуть собі! І що там вони знайшли такого смішного? (С. Васильченко)
  • Не ляпай язиком! (Сл. Б. Грінченка)