ЛЯСКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

реконструюється псл. [*leščetь / *leščedь], яке пов’язується з *leskati «ударяти, розщепляти» (пор. р. [лещи́ть] «розщепляти (напр., камінь)», слн. razleskáti «розтрощити»), яке могло б бути тим самим звуконаслідувальним утворенням, до якого зводиться й укр. ля́скати;

зіставляється також (Brückner 296) з п. kleszcze «кліщі» (пор. бр. кляшчо́ткі = ляшчо́ткі «інструмент для кастрації тварин; [кліщі]», п. [okleszczyny] «дві дощечки для стискання (зламаних кінцівок та ін.)», [oklascki] «дві дощечки або палки, у які вкладають зламані кінцівки», хоча початкове k тут може бути результатом вторинного зближення з kleszcze);

можливий зв’язок з нвн. Leiste «планка, рейка, брусок»;

р. [лещо́тка] «палка з розщіпом на кінці або стягнені з одного кінця дві дерев’яні палички, що вживаються для стискання, защемлення», [лещо́дка] «тс.», [лещо́тки] (мн.) «палички, якими зв’язується мошонка при кастрації тварин», [ле́щадь] «розщеплена паличка, жердинка», [ле́щедь] «жердина, розщеплена з одного кінця, для знімання плодів з дерев», бр. лящчо́ткі (мн.) «палички, лубки, що вживаються при кастрації тварин», п. leszczoty (мн.), leszczota «дві дощечки для вішання сала на горищі; розщеплена дощечка для стискання переломів кісток», leszczotka «тс.; (мн.) дерев’яні кліщі для кастрації коней; вид дитячої гри», ч. [lešta] «дошка з насічками, на якій вішають образи»;

очевидно, результат контамінації або зворотного словотвору від форм [ля́ска] «паличка, батіг» і ля́скати «ударяти, видаючи специфічні звуки, лунко звучати»;

р. [ля́скать] «теревенити» традиційно розглядалося разом з ля́сы як результат видозміни форми баля́сы «теревені» (подібно до р. [стрюк] від [бастрю́к], шлык, від башлы́к);

р. ля́сы «пусті розмови; [жарти, лестощі, запобігання]», [ля́сить] «теревенити; жартувати; розповідати, запобігати ;– не зовсім ясне; можливо, пов’язане з ля́скати «базікати»;

псл. les-, l’as- (виг.), leskati, l’askatі, звуконаслідувальні утворення, паралельні до loskati «ляскати», l’apati;

пор. лтс. lęska «ляскуха»;

звучати різко, пронизливо», [ля́савці́] «гра, в якій один гравець, тримаючи руки під долонями другого, намагається їх вихопити і вдарити по руках супротивника» Г, Ж, ляск «ляскання, лящання», [ля́скавица] «дитяча гра» Л, [ляскави́ца] «грім; вид дитячої гри» ЛПол, ля́скіт, ляскотіння, [ляскуо́тка] «дерев’яне брязкальце на шиї худобини» Ник, ляскотня́, ляску́ха «цокотуха», [лясо́та] «хлопання батогом», ляски́й «який лящить; голос ний», ляскотли́вий, ляску́чий «тс.», [ля́ско] «голосно» Ж, виля́скувати «плескаючи, ляскати, утворювати гучні звуки; голосно співати (про птахів)», ви́ляск, ві́дляск «відзвук», ві́длясок «відголосок, луна», [зля́щити] «звести нанівець» Я, [за́ляски] «звуки від удару, хлопання» Я, наля́скати «нахлопати, надавати ляпасів; набазікати», наляща́ти «накричати», [обля́скати] «обляпати», [пеpеля́скати] «перестати хлопати батогом», підля́скувати «ляскати; ляскати в такт», [поляща́ти] «поляскати, (про звук) різко, пронизливо роздаватись якийсь час», приля́скувати «ляскаючи, супроводжувати мелодію, ритм, дію», розля́скатися «почати хлопати», розляща́тися «розкричатися різким голосом»;

р. [лясь] «хлоп, стук», ля́скать, [лёскать] «хлопати, тріскати, ляскати батогом», [леща́ть] «хлопати крилами; голосно і без упину говорити; бр. лясь «брязь, хлюп», ля́скаць, ляската́ць, [лешча́ць՛] «голосно сваритися, кричати», др. ляскати «голосно чавкати», п. [leszczeć] «лунати», ч. [l’eškotat’] «стукати зубами», болг. [ла́скам] «штовхати, лупцювати», слн. lȅsk «лясь», leskáti «ляскати, плескати», [lȅsk] «кінець батога»;

похідне утворення від ля́скати;

пор. аналогічні похідні від звуконаслідувальних дієслів [ля́панець] «ляпас» від ля́пати, [плеска́ч] «вид гри» від плеска́ти;

р. [лящ] «ляпас»;

псл. plesk-/plesč-, пов’язане з основою pleskati «плескати», паралельне до лящ, [лещ], пов’язаного з основою ля́скати (ляща́ти);

назва має звуконаслідувальний характер і передає плескання лящів, які граються під час нересту;

слц. pleskáč, [plieskač], схв. [plosk, plošič], слн. plôščič «тс.»;

звуконаслідувальне утворення, пов’язане з вигуком *хльост, що імітує ляск лозини;

паралельне до ло́скати, ля́скати;

р. хлёсткий, п. chłostać, chlastać, ч. chlostati, chlostiti, слц. chlostat’, вл. khłostać «розмахувати», нл. сhłostaś «сікти різкою»;

п. laska «кий, палка, ціпок; палка для вимірювання; міра довжини; [батіг; держак; палка з ліщини]» генетично тотожне укр. лі́ска «палка, ціпок»;

запозичення з польської мови;

бр. [ля́ска] «палка, прут», ч. [l’aska] «палка з ліщини»;

запозичення з польської мови;

п. lasa «плетінка з гілок, вживана для різних цілей; сітка, сито; плетені двері, ворота, решітка для сушіння фруктів, грибів» є закономірним відповідником укр. лі́са «тин, пліт з лози; решітка для сушіння фруктів»;

р. [ля́са] «загорожа з очерету чи іншого матеріалу всередині двору; плетена загорожа в гирлі річки для затримання риби»;

очевидно, пов’язане з [ля́ска] «ціпок; палка; міра землі» (див.);

р. [ле́сточка] «смуга землі, понищена від лісу для орання», бр. [ля́ска] «щабель у драбині», лёстка «тс.»;