ЛЮДИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

виво́дити / ви́вести в лю́ди кого.

Завдяки чому-небудь досягати певного становища в суспільстві. Приклади
  • — Було в Роланда одне захоплення, та таке могутнє і таке всесильне, що непомітно й вивело його в люди (Ю. Збанацький)
  • — А робота? — сказала [Марія] лагідно.. — Вона, як добра мати, вивела мене в люди (І. Рябокляч)
Допомагати, сприяти кому-небудь, створюючи умови для досягнення ним певного становища в суспільстві. Приклади
  • Батько — поштар, закінчивши в свій час двокласне городське [міське] училище, все життя жив тільки однією мрією — вивести сина в люди, зробити його повним інтелигентом (Ю. Смолич)
  • — Повертайся, виводь в люди братів менших, як батько заповідав. Ти в них за батька! (П. Автомонов)
  • — Я ж її за вуха з грязі витягла, в люди вивела!.. (Леся Українка)
  • І раді ж кріпаки: пан своїх у люди виводе [виводить] (Панас Мирний)

на лю́ди.

зі сл. піти, ви́йти, тя́гне і т.ін. В людське середовище; до когось. Приклади
  • Хіба… історія знає хоч один приклад, щоб Бюрократ вийшов на люди і розкаявся в тому, що він — бюрократ? (З газети)
  • Був натурою, одкритою навстіж. Його завжди тягло на люди (З журналу)
  • Не сиділося зараз у штабі, тягнуло на люди (П. Кочура)
  • Хочеш піти скоріше на люди, де багато народу, але почуваєш себе ще більш самотньо (Ю. Яновський)
зі сл. з'яви́тися, показа́тися і т.ін. Щоб бачили, знали інші; серед когось. Приклади
  • — Така вже доля наша… — А може, ми такі, як наша доля? Слабких ніхто не любить, не поважає. А ми ще й тішимося своєю слабкістю та мя́котілістю, пускаємо її на люди, на посміховисько (В. Шевчук)
  • — А жінка дома сидить: дохазяйнувались, що і на люди вже нема в чім показатись (П. Панч)
  • Сам хазяїн з'явився на люди в якомусь арештантському сіряку.., а наймичку вирядив у чобітки та в білу пухову хустку (О. Гончар)

ви́йти (ви́битися, ви́рватися і т.ін.) / вихо́дити (вибива́тися, вирива́тися і т.ін.) в лю́ди.

Домогтися певного становища в суспільстві. Приклади
  • повибива́тися в лю́ди (про багатьох). Народила [баба] десятеро дітей: двоє перших ще маленькими переставились, а решта повиростали і в люди повибивались (Є. Гуцало)
  • ви́скочити в люди, зневажл. Писарям та головам заздро було, як-таки москальчук, ще недавній голодранець, волоцюга, ледащо, посівши за жінкою багатство, вискочив у люди, між пани, куди вони перлися з самого малку (Панас Мирний)
  • Час вибива́тися в люди (З газети)
  • От і ти справлялась, вчилась та потрошку Вибиралась в люди на пряму дорожку [доріжку] (Я. Щоголів)
  • Він гордився, що всього добивається сам.. Він знав: вирветься в люди, дійде до мети (Є. Куртяк)
  • А тепер суворим ставало обличчя батька, коли хтось розпитував про сина, хоч той і вибився он у які люди! Здобув вищу освіту, став відомим художником (Ю. Мокрієв)
  • — Коло мене ти можеш у люди вийти, а без мене залишишся таким гольтіпакою, як тепер (Б. Лепкий)
  • Що буде, те й буде. Будеш знов чумакувати, Поки вийдем в люди (Т. Шевченко)

вино́сити / ви́нести на лю́ди що.

Ознайомлювати кого-небудь з чимсь, давати можливість іншим оцінювати що-небудь. Приклади
  • Кожний художній твір звітує з тої хвилини, коли автор виносить його на люди (З журналу)
Робити що-небудь відомим іншим; розголошувати. Приклади
  • По тих словах Текля мало не згоріла з сорому, дорікала матері, що винесла на люди таємницю дівочого серця (К. Гордієнко)
  • Ніколи в походах не згадував Данило про Анну — не виносив на люди свою тугу за домівкою (А. Хижняк)

ЛЮ́ДИ ніч (по шматка́х) розібра́ли.

Настав ранок. Приклади
  • Коли місяць переплив через середину неба, Юрій Дзвонар,.. вклонився гулянню: — Чуєте, добрі люди вже ніч по шматках розібрали, а півні нагогошуються, щоб ранок проспівати. То не час вам, сякі не такі, додому летіти? (М. Стельмах)
  • — І де це ти, чоловіче, чапиш ото до такої пори? — незлобливо, більше з співчуттям, запитала вона. — Вже люди ніч розібрали, а ти ніяк з тою зборнею не розпрощаєшся… (А. Іщук)

бу́дуть (ви́йдуть) лю́ди з кого.

Хтось виросте порядним, гідним і т.ін., досягне певного становища в суспільстві. Приклади
  • лю́ди буваю́ть. — З цього будуть люди. З таких завжди люди бувають (І. Сенченко)
  • — Треба ж, голубко,— каже стара,— її на розум навчити. Я скажу те, а ти що друге, то й вийде з неї людина (Марко Вовчок)
  • лю́де бу́дуть. З його люде будуть (М. Номис)
  • ви́йде люди́на. З його вийде людина (Сл. Б. Грінченка)
  • — Ну, вже гаразд… Може, з мене й справді вийдуть люди (П. Загребельний)
  • — Дружба, брате, велике діло… А як же інакше? Вся рота хоче, щоб із тебе люди були (О. Гончар)
  • —Дивись, із тебе ще й люди вийдуть (П. Панч)
  • — Та нічого, обітреться — люди з нього будуть (О. Сизоненко)
  • З нього вже не будуть люди (Укр. присл.)
  • — Може, з нас щось вийде, може, з нас люди будуть, давайте учитись (С. Васильченко)

у лю́ди.

зі сл. нести і т.ін. Для ознайомлення, використання багатьом; до всіх. Приклади
  • Пісня та йому прошила серце Райдужно-солодкою стрілою; І поніс її хлопчина в люди (М. Рильський)
зі сл. ви́йти і под. В оточення інших, сторонніх осіб; до когось. Приклади
  • [Жінка:] Та що отсе ти вигадав? А у чім же я або дівчата на празник [свято] вийдемо у люди (Г. Квітка-Основ'яненко)
зі сл. іти, відда́ти і т.ін. На заробітки, для навчання чому-небудь, і т.ін.; навчатися, працювати. Приклади
  • Наче маю рушити з батькового волинського горба, з хутора — в люди. В науку. До світла… (І. Колісник)
  • Як підростала дитина, віддавали її в люди (З журналу)

пуска́ти / пусти́ти в світ (в лю́ди).

Публікувати, видавати. Приклади
  • А вже ж коли пускати у люди Повію, то треба, щоб вона була не згірше тих перших двох частин, що вже побачили світа (Панас Мирний)
  • Іконописець вкладав у роботу всю свою душу, досвід, уміння, і пускав у світ, не відаючи його [твору] майбутнього (З журналу)
  • — Франко ж казав, що се [повість Жаль] найкраща моя річ і що гріх було б не пустити її в світ (Леся Українка)

Злії люди.

Образ «злих людей» часто зустрічається в поезії Т. Шевченка як втілення темних сил національного поневолення, підступу, зради; наприклад, у вірші «Мені однаково…» з циклу «В казематі», 1847 р.
Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять…
Приклади
  • Так, життя могло б стати прекрасним, променистим, по-дитячому простим і чистим, якби не «люди злії», що осквернили й забруднили його, і зненависть до цих людей охоплює душу Шевченка. (М. Рильський, Тарас Шевченко)

Люди як боги.

Назва науково-фантастичного роману (1899) англійського письменника Г. Уеллса. Автор, у свою чергу, запозичив вислів з Біблії. Це слова змія-спокусника, який радив Єві скуштувати плід із дерева пізнання добра і зла: «Як тільки поїсте з нього, відкриються вам очі і станете як боги, які знають добро і зло» (Буття, 3, 4). Приклади
  • І буде так —
    Фальшиве небо сміхом хтось розколе,
    І стане світ новий і люди як боги.
    І скрізь, де буде поле, —
    Плуги, плуги…
    (П. Тичина, І буде так…)

Нові люди.

Цей вислів («нова людина» латиною — «homo novus») був відомий ще в Давньому Римі, де він означав раніше невідому людину, яка домоглася успіху.
У XIX ст. вислів набув поширення після появи роману М» Чернишевського «Що робити?», який має підзаголовок «З оповідей про нових людей». У цьому творі «нові люди» прагнуть побудувати стосунки між людьми на новій, більш справедливій основі.
Приклади
  • В російській літературі саме напередодні виступу Нечуя-Левицького питання про «нових людей» було найактуальнішим. В 1873 році у львівській «Правді» був надрукований уривок Нечуя-Левицького «Новий чоловік», що являв собою частину його роману «Хмари». (О. Білецький, Іван Семенович Левицький /Нечуй/)

ста́ти люди́ною.

Зрости духовно, виробити кращі риси характеру і поведінки. Приклади
  • Усі за тебе переживають, хочуть, щоб ти людиною став, маму свою не соромив… (О. Гончар)

ку́рям (ку́рці, лю́дям) на сміх.

Щоб викликати глузування. Приклади
  • Як клином, ця звістка роздвоїла страйкарів. Кінчаймо, доводьмо до ладу, а не курям на сміх (А. Головко)
Для глузування. Приклади
  • — Затія твоя справді годиться курям на сміх,— огризнувся Кіндрат (А. Іщук)

хоч би тобі́ [одна́] жива́ люди́на [показа́лася].

Нікого ніде не видно; абсолютно нікого немає. Приклади
  • Через півгодини хоч би тобі жива людина показалася на вулиці (Панас Мирний)

за царя́ Горо́ха (Панька́, Тимка́, Хме́ля).

Дуже давно, у дуже давні часи. Приклади
  • За царя Томка, як земля була тонка (М. Номис)
  • — У Ганки й льоду на Водохреща не вициганиш… Хіба що за царя Тимка, як стане земля тонка (Є. Гуцало)
  • За царя Тимка, як була земля тонка,— пальцем проткни — та й води напийсь (Укр. присл.)
  • за царя́ Панька́ (Тимка́), як була́ земля́ тонка́. Колись, ще за царя Панька, як була земля тонка, приходили до лиманів бердянських люди.., заривалися в калюжу, лежали під сонцем у тій густій багнюці й вилазили з неї дужими та кріпкими (Остап Вишня)
  • за царя́ Горо́шка, коли́ люде́й було́ тро́шки. — Певно, не впізнав, га? Хіба не пам'ятаєш, як ми зустрічалися за царя Горошка, коли людей було трошки? (Ю. Збанацький)
  • За царя Митрохи, коли людей було трохи (Укр. присл.)
  • [Іван:] Тай давно то, мабуть, було, ще за царя Гороха, як було людей трохи (М. Кропивницький)
  • за царя Горо́ха (Митро́хи), як (коли́) люде́й було́ тро́хи. — Йому [панові], мабуть, здавалось, що він і тепер панує на Вкраїні, як було колись за царя Гороха, як людей було трохи (І. Нечуй-Левицький )
  • Се килим-самольот чудесний, За Хмеля виткався царя, літа під облака небесні, До місяця і де зоря (І. Котляревський)
  • Хтось, колись, очевидно, ще за царя Гороха, вирішив, що підручник неодмінно має бути нудним (З газети)
  • За царя Гороха, значить? — чухаючись, одказав Сидір (Панас Мирний)

зроби́ти люди́ну з кого.

Допомогти кому-небудь зайняти певне становище в суспільстві, навчити чомусь, виховати когось. Приклади
  • Йону-бессарабця Хаєцький взяв до себе в їздові, пообіцявши зробити з нього людину (О. Гончар)
  • Аби він був одружений на одній з його дочок — навчився б усьому любісінько. О, доньки його хоч з кого зроблять людину (М. Стельмах)

на лю́дях.

У присутності кого-небудь; при комусь. Приклади
  • в лю́дях. Шануй одежу в дворі, вона тебе — в людях (М. Номис)
  • Лишившись на людях тим самим славним і лагідним хлопцем, він наодинці щораз глибше поринав у самоспоглядання (В. Підмогильний)
  • Вони [Черниш і Ясногорська] теж поцілувалися — довго і міцно, видно — вперше, на людях, при всіх (О. Гончар)
  • Ну, що вони йому зроблять? На людях не займуть (А. Головко)
  • Не тільки на людях, а й поміж собою вони увесь вік були делікатні, уважні, привітні (М. Стельмах)
  • На людях Богуна всі бачили спокійним і щасливим (Я. Качура)
  • Не міг [Кузьмін] зараз бути на людях, пішов до моря (Ю. Збанацький)
  • Почуваю себе так собі.., але на людях забуваю свої слабості (М. Коцюбинський)

бо́жа люди́на.

Угодний Богу; співець, кобзар і т.ін. Приклади
  • Біля воріт спинився старий кобзар… Ні, лірник… Та все ж людина божа, бродячий бард! (В. Шевчук)
  • У народі кобзарів називали божими людьми, вони були у великій пошані (Наука і культура..)

сла́ти (засила́ти, присила́ти, посила́ти) / засла́ти (присла́ти) старості́в (люде́й) [за рушника́ми] до кого і без додатка.

Просити згоди на шлюб в обраної особи та її батьків; сватати. Приклади
  • посила́ти за рушника́ми. Я вже двічі посилав До дівчини за рушниками (Т. Шевченко)
  • — За півгодини Микита дістав згоду Прісиних батьків, щоб прислати старостів (А. Кащенко)
  • Шепелява Марія зістарілась, посивіла, бо Гнат не присилав старостів (Казки Буковини..)
  • Через те, що в них була тільки латка землі, ніхто довго не слав старостів [до Марійки] (М. Стельмах)
  • Зачали парубки засилати старостів до дівчат (Г. Квітка-Основ'яненко)

на́ша (своя́) люди́на.

Близький, чимсь схожий, підходить, потрібний і т.ін. Приклади
  • Ефект своєї людини посилюється також за рахунок будь-якої іншої схожості: біографічних подробиць, обставин життя, вживаної лексики, стилю поведінки, навіть одягу (З журналу). Товканець мав на кожному селі своїх людей. Єдним [одним] давав гроші, других гостив (Народні оповідання)
  • Встряне [агент] в компанію, скрізь він своя людина (М. Коцюбинський)
  • Якби хтось пильнував за молодиком, відразу здогадався б — не наша людина (А. Крижанівський)

сміши́ти люде́й (горобці́в і т.ін.).

Бути об'єктом глузування, насмішки для кого-небудь. Приклади
  • Старий Кирпа підсів до Петра і при людях надоумлював: — Гляди, зятьок, роздивляйся добре на нашу доньку, щоб потім жити та й людей не смішити (В. Сологуб)

не з люде́й.

Не такий, як усі; особливий. Приклади
  • — Якийсь він у вас не з людей трохи (З газети)
кому. Не так, як іншим; погано ( перев. у чиїй-небудь присутності). Приклади
  • — Чи тобі, молодице, не з людей, що ти все мовчиш і до мене, старої, й словом не обізвешся? (Григорій Тютюнник)

як у люде́й.

Пристойний, хороший, кращий. Приклади
  • [Килина:] Та я б і цілий ліс продати рада,.. Був би ґрунт як у людей, не ся чортівська пуща (Леся Українка)
Такий, як треба; звичайний. Приклади
  • І сорочка на ньому — не як у людей; замість білої, як закон повеліва, вона в нього або червона, або синя (Г. Квітка-Основ'яненко)
Як звичайно має бути; як треба, добре. Приклади
  • — У нас ніколи так, як у людей (Панас Мирний)
  • — Якось посеред літа вирішили ми всім сімейством прибудувати до хати веранду — щоб було, як у людей (Григір Тютюнник)

по лю́дях ходи́ти.

Просити милостиню; жебракувати, жебрати. Приклади
  • Тяжке дитинство судилося моїй жінці, всього довелося зазнати: і по людях ходила, і наймалася до панів, і поневірялася (З газети)

те́ртися / поте́ртися між людьми́ (се́ред люде́й).

Набувати певних навичок, знань, життєвого досвіду. Приклади
  • Так батькова наука збіглася з висновками сина, який потерся серед людей і мав уже не тільки власний почерк, а й свої погляди на життя (І. Цюпа)
  • Ні, видко [видно] — таки потерся між людьми цей патлатий, видно впізнав, почому ківш лиха (Ю. Збанацький)

ні собі́, ні лю́дям.

Без користі. Приклади
  • Ти [Лілія] знаєш, либонь, як неприємно буває, лягаючи спати, подумати собі: от і знов день минув даремнісінько, ні собі, ні людям (Леся Українка)

Декларація прав людини і громадянина.

Політичний маніфест французької буржуазії, вироблений і прийнятий Установчими зборами 26 серпня 1789 p., на початку революції. Ідейним джерелом декларації була французька просвітительська філософія XVIII ст.
Вислів широко вживається з різними змінами в структурі.
Приклади
  • Характерна сама форма «декларації прав» української літератури у зверненні до видавця. (О. Білецький, Українська проза першої половини XIX століття)
  • Ну, цікавитись — кожного право,
    І декларації прав
    Тут не треба.
    (М. Рильський, Декларація обов'язків поета і громадянина)

Зайва людина.

Походження вислову пов'язують з назвою оповідання І. Тургенєва «Щоденник зайвої людини» (1850). Вислів означає тип людини, що через несприятливі суспільні умови не може знайти застосування своїм здібностям. Приклади
  • Та головне для Хвильового було в тому, що він бачив, як у «розкладі вершків нашого суспільства» висувається «харя» великодержавного шовініста… Натиск цієї сили наводить Карка на сумний висновок: «Невже я зайвий чоловік тому, що безумно люблю Україну?». (І. Кошелівець, Розмови в дорозі до себе)
  • Ми — останні з могікан, остання фаланга зайвих людей. І, передчуваючи свою остаточну загибель, ми теж норовимо укусити когось за руку. (М. Хвильовий, Санаторійна зона)

Людина — істота суспільна.

Слова грецького філософа Арістотеля (384—322 до н. е.) з його твору «Політика»: «Людина за природою своєю — істота суспільна». Вислів набув поширення після використання його в «Персидських листах» (1721) французького письменника Ш. Л. Монтеск'є. Приклади
  • Тема «людина й природа» належить до так званих вічних тем художнього письменства, і не треба, власне кажучи, пояснювати, чому це так: людина сама є часткою природи… і разом з тим, як істота розумна й соціальна, вона протистоїть природному світові, перебуваючи з ним у складних, суперечливих, завжди історично обумовлених взаємозв'язках. (Л. Новиченко, «Вся безліч животвору»)

Людина людині вовк.

Цитата з комедії римського драматурга Плавта (близько 254—184 до н. е.) «Осли». Латинською мовою — «Homo homini lupus est».
Вживається як формула крайнього егоїзму й ворожнечі між людьми.
Приклади
  • — Я на суддів не ремствую… Вони по закону судили…
    А от на людей ще й зараз кипить серце…
    Людина людині — вовк… Отак і мене до тюрми опустили.
    (В. Собко, Матвіївська затока)
  • Ходиш між людьми, як між вовками. Одно — стережешся. Скрізь насторожені вуха. Скрізь простягнені руки. Бідний в убогого тягне сорочку із плота, сусід у сусіда, батько у сина. «Між людьми, як між вовками». (М. Коцюбинський, Intermezzo)

Людина мисляча.

За науковою антропологічною класифікацією, Homo sapiens з'явився близько 35 тисяч років тому і дав початок розвиткові людського роду, який триває й у наш час. Приклади
  • Теоретично ми змолоду знаємо й залюбки повторюємо максиму: Homo sapiens — складна істота. Але це знання не озброює нас до кінця віку перед несподіванками… (І. Кошелівець, Розмови в дорозі до себе)

Людина — тлін.

Вислів пов'язано з біблійною розповіддю про вигнання з раю Адама й Єви. Бог, караючи їх за гріхопадіння, сказав, звертаючись до Адама: «Земля єси і одійдеш у землю» (Буття, з, 19). Приклади
  • …пливіть в човнах по морю синьому
    знайдіте царство вічних змін
    людина жах і біль свій кинь йому
    бо все ж ти завжди тлін.
    (М. Семенко, Поезопісня)

Людина у футлярі.

Назва оповідання А. Чехова (1898), героєм якого є вчитель — боягуз і ретроград: «В цієї людини спостерігалося постійне й непереможне прагнення оточити себе оболонкою, створити собі, так би мовити, футляр…».
Так звуть людину, яка боїться усього нового, ховається від життя.
Приклади
  • В кількох оповіданнях Чумака виступає характерний образ гімназичного інспектора, своєрідної «людини в футлярі», сухаря і кар'єриста. (С. Крижанівський, Художні відкриття)

Маленька людина.

Образ «маленької людини» — безправного дрібного чиновника Акакія Акакійовича Башмачкина — вперше у світовій літературі створив М. Гоголь (1809—1852) у повісті «Шинель». Приклади
  • Сприйняту Достоєвським ідею Гоголя про «маленьку людину», — чи ми не можемо побачити й крізь комплекс меншовартості зрусифікованого українця, крізь його пошук величі духу людського і самоствердження, самоусвідомлення себе особистістю вартісною, високою. (Ю. Покальчук, Україна і Росія: вчора і сьогодні)

Не одним хлібом живе людина.

Цитата з Біблії. З цими словами Мойсей звернувся до юдеїв після того, як Бог дав йому скрижалі із заповідями: «Не одним хлібом живе людина, але всяким словом, що виходить з уст Господа» (Второзаконня, 8, 3). Вислів повторюється й у Євангелії, його промовляє Ісус Христос, відкидаючи спокуси диявола в пустині (Матв. 4,4; Лука, 4, 4).
Значення вислову: людина не може обмежитися лише задоволенням матеріальних потреб, вона повинна жити духовним життям.
Приклади
  • Нещасні люди!.. В поті чола добуваючи собі хліб, що вони, крім цього, мають, бо ж євангельська істина — не хлібом самим житиме людина — істиною залишається й тепер… (М. Могилянський, Честь)
  • Річард:
    Вони так щиро билися за волю,
    за правду й за святеє боже слово.
    І тут живуть не за єдиним хлібом.
    (Леся Українка, У пущі)
  • Не дав і поїсти хлопцеві гаразд. Аж розсердилась Мотузчиха, а Якимові сміх:
    — Не хлібом єдиним жив буде чоловік, тітко Марино. Та після лікарні багацько і їсти ніззя.
    (А. Головко, Бур'ян)

Підпільна людина.

Персонаж «Записок з підпілля» (1864) Ф. Достоєвського, ірраціоналіст, який прагне абсолютної свободи. Приклади
  • Справді, грою часто вимірюється спосіб здійснення потаємних задумів «підпільної» людини. Акти помсти, самозвеличення і компенсації дрібних поразок розігруються насамперед в уяві. (О. Білий, Нарцис, або Спроба побудови «теорії пошлості»)

Стиль — це людина.

Вислів належить французькому природознавцеві Ж. Бюффону. У промові 25 серпня 1763 р. при обранні його до Французької академії Бюффон сказав, що стиль є неповторною особливістю людини, яка відрізняє її від інших, тоді як ідеї можуть належати багатьом.
Згодом вислів було переосмислено: стиль відображає природні здібності та особисті якості людини.
Приклади
  • Особистість людини-творця визначає неповторність її стилю. Стиль — це людина, але людина — не тільки стиль. (С. Крижанівський, Художні відкриття)
  • То був виразно біблійний стиль, стиль старозавітніх пророків, з прирівнянням пролетаріату до «вибраного народу», з натяком на власну ролю вождя й Мойсея. Недарма сказано, що стиль — це сама істота автора. (Є. Маланюк, До проблеми большевизму)

Я людина, і ніщо людське мені не чуже.

Цей вислів (латинською мовою — «Homo sum: humani nihil a me alienum puto») походить з комедії римського письменника Теренція (II ст. до н. е.) «Самобичувальник», яка була переробкою комедії грецького письменника Менандра. У Теренція фраза звучить іронічно: вживаючи її, персонаж виправдує свою схильність до поширення пліток.
У сучасній мові вислів означає: навіть найкраща людина має свої недоліки.
Приклади
  • Лицем до читача — зовсім не означає позбавитись власних розуму й смислу, а тільки не зрікатись гордої впевненості — homo sum et nihil humani a me alienum esseputo… а звідси vice versa — все, властиве мені, мусить бути не чужим і іншим — не тепер, так у четвер… (М. Могилянський, Честь)
  • Кравчині чужий офіційний оптимізм, він глибоко страждає і про це не соромиться сказати: «Не можу я співати й танцювати, не дратуй мене, не пригноблюй… Я людина!..» Він — людина, і ніщо людське йому не чуже. (Б. Буряк, Художник і життя)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання