ЛЮДИ — СЛОВОВЖИВАННЯ | Горох — українські словники

Вживання дієприкметників активного стану з -уч-, -юч- не рекомендовано нормами сучасної української мови. Замініть кальку оточуючий на один з варіантів: навколишній, довколишній, навкружний; той, що оточує; присутні, близькі, прибічники; (світ) довкілля; (люди) оточення.

НЕПРАВИЛЬНО	ПРАВИЛЬНО
Оточуючий світ здавався дівчині прекрасним.	Навколишній світ здавався дівчині прекрасним.
Усі оточуючі* дивилися на мене.*	Усі присутні* дивилися на мене.*
Це негативно впливає на оточуюче* середовище.*	Це негативно впливає на довкілля.
Ми сподіваємося на допомогу оточуючих.	Ми сподіваємося на допомогу близьких.
Він розраховував на оточуючих.	Він розраховував на своїх прибічників.
Він втомився від усього оточуючого.	Він втомився від усього, що його оточувало.
Він мав постійний конфлікт з оточуючими.	Він мав постійний конфлікт з оточенням.

OnlineCorrector. Стилістичні помилки та помилки у слововживанні.

Похилий вік і літній вік

Замініть невдалу конструкцію літній вік на варіант: похилий вік; або перебудуйте речення, використавши: літні люди.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО	РЕКОМЕНДОВАНО
Пільги мають люди літнього* віку.*	Пільги мають люди похилого* віку.*

OnlineCorrector. Стилістичні помилки та помилки у слововживанні.

одинокі люди

Правильніше: самотні люди

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

набожні люди

Правильніше: побожні люди

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

літній, поважний вік, престарілий, перестарілий, похилий, неповноцінний, розумово відсталий, люди похилого віку

1. Шановна редакціє «Хрещатика»! Ми, ветерани війни і праці, пенсіонери, інваліди, вже більше трьох років живемо під ганебною вивіскою «Будинок для людей похилого віку». Соромимося її. Мабуть, вислів «люди похилого віку» узаконений, бо в трамваях і автобусах так написано і так кажуть. А от у метро нас називають людьми літнього віку, тобто людьми в літах. Вважаємо, що це правильно. Просимо редакцію допомогти, щоб у нас з'явилася нова вивіска, написана з повагою до старших громадян. Від імені мешканців будинку № 4 на вулиці Будищанській у Деснянському районі Києва Олександра Олексіївна Воден.
Доля людей пенсійного віку не потребує додаткового коментування – обкрадені, обдурені, зневажені. І те навіть відбито у висловах похилого віку, пристарілі, перестарілі. А чому не добродій, добродійка, людина поважного віку? Нема сумніву, що в Деснянському районі чуйно поставляться до прохання мешканців будинку № 4 і замінять образливу вивіску.
Принагідно нагадаємо, і в побутовому мовленні, і в науковій літературі, й у ділових паперах ще можна натрапити на фрази діти розумово відсталі, неповноцінні діти, діти-каліки. Забуваємо, що слово ранить не тільки юні душі, а й батьків, рідних, близьких. І добре, що тривають пошуки замінників. Наприклад, вислови неповноцінні діти, діти розумово відсталі замінюють на діти з особливими потребами, неповносправні діти. Але, на жаль, в Україні й досі діє циркуляр, згідно з яким спеціальна комісія чимало їх кваліфікує як таких, що не підлягають навчанню. У медицині замість неприємного для слуху слова психопатія уже офіційно вживають розлади особистості. Навіть про жінок найдавнішої професії газети подекуди пишуть як про працівниць секс-бізнесу.
2. Чи доцільно користуватися словом перестарілий?
Серед значень, які має український префікс пере-, звернімо увагу на те, що властиве словам переспілий, передержаний. Отже, є спілий огірок, спілий помідор і відповідно – переспілий. І аналогічно – старий, від якого походить дієприкметник перестарілий. Такий відтінок має й престарілий, що вживається (як і перестарілий) у побутовому мовленні, в пресі. Однак ці слова використовувати не варто, бо ними можна образити літніх людей.

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

посторонній

Правильніше: сторонній
сторонні речі
сторонні люди

Словник-антисуржик.

Тверезомислячі люди

Правильніше: Люди з тверезим розумом

Довідник з українського слововживання. М. Волощак

Змучені люди

Правильніше: Втомлені люди

Довідник з українського слововживання. М. Волощак

Люди почали тікати

Правильніше: Люди кинулися тікати

Довідник з українського слововживання. М. Волощак

Чутливі люди

Правильніше: Чуйні люди

Довідник з українського слововживання. М. Волощак

Посторонні люди

Правильніше: Сторонні люди

Довідник з українського слововживання. М. Волощак

Одинокі люди

Правильніше: Самотні люди

Довідник з українського слововживання. М. Волощак

Набожні люди

Правильніше: Побожні люди

Довідник з українського слововживання. М. Волощак

Зажиточні люди

Правильніше: Заможні люди

Довідник з українського слововживання. М. Волощак

Молоді юнаки

Правильніше: Молоді люди

Довідник з українського слововживання. М. Волощак

побути на людях

Правильніше: побути серед людей (між людьми)

Мова – не калька: словник української мови

розбиратися в людях

Правильніше: знати людей

Мова – не калька: словник української мови

поспішиш – людей насмішиш

Правильніше: скорий поспіх – людям посміх; зробиш спішно – буде смішно; хто спішить, той людей смішить; швидко, та гидко

Мова – не калька: словник української мови

найшло багато людей

Правильніше: понаходило (назбиралося, натовпилося, понатовплювалося) такого (багато) люду (людей)

Мова – не калька: словник української мови

набувати певних знань (життєвого досвіду)

Правильніше: тертися між людьми (серед людей)

Мова – не калька: словник української мови

лишати людину життя

Правильніше: відбирати людині життя; позбавляти людину життя

Мова – не калька: словник української мови

бувати між людьми

Правильніше: бувати серед людей

Мова – не калька: словник української мови

В пам'ять про непересічну людину

Правильніше: На пошанування непересічної людини

Довідник з українського слововживання. М. Волощак

що людям, те й нам

Правильніше: що громаді, те й бабі

Мова – не калька: словник української мови

що він собою представляє?

Правильніше: що він за людина?; що він за один?

Мова – не калька: словник української мови

чутлива людина

Правильніше: еолова арфа

Мова – не калька: словник української мови

хто спішить, той людей смішить

Правильніше: де ще у бога великдень, а він уже із крашанками

Мова – не калька: словник української мови

ховати від людей, надійно охороняючи

Правильніше: тримати (держати) за сімома замками

Мова – не калька: словник української мови

удавано добра й сумирна людина

Правильніше: святе та боже на чорта схоже

Мова – не калька: словник української мови

уганда

Правильніше: земля людей

Мова – не калька: словник української мови

толкова людина

Правильніше: тямуща людина

Мова – не калька: словник української мови

тертий калач

Правильніше: бита голова; битий жак; людина бувала; бувалий, бувалець

Мова – не калька: словник української мови

страх вселився в серця людей

Правильніше: страх пойняв [серця] людей

Мова – не калька: словник української мови

ставитися як до людей

Правильніше: мати за людей

Мова – не калька: словник української мови

спокійна, неагресивна людина

Правильніше: навіть мошки не потравить

Мова – не калька: словник української мови

спокійна людина

Правильніше: як сало в посилці

Мова – не калька: словник української мови

скромна, порядна людина

Правильніше: води не скаламутить

Мова – не калька: словник української мови

самозакохана людина

Правильніше: самозакоханий нарцис

Мова – не калька: словник української мови

розстроєна людина

Правильніше: засмучена людина

Мова – не калька: словник української мови

проста людина

Правильніше: сіра свита

Мова – не калька: словник української мови

просити милостиню; жебракувати

Правильніше: по людях ходити; співати (заводити) лазаря

Мова – не калька: словник української мови

продажна людина

Правильніше: запроданець

Мова – не калька: словник української мови

про підступну людину

Правильніше: ангельський голосок, та чортова думка

Мова – не калька: словник української мови

про надмірно балакучу людину

Правильніше: язик без кісток

Мова – не калька: словник української мови

постороння особа

Правильніше: стороння особа; чужа людина

Мова – не калька: словник української мови

покірлива людина, що несподівано запротестувала

Правильніше: валаамова ослиця

Мова – не калька: словник української мови

поважна людина

Правильніше: не банька дьогтю

Мова – не калька: словник української мови

по чужих кишенях не шукай

Правильніше: людям в руки не заглядай

Мова – не калька: словник української мови

по правах людини

Правильніше: з прав людини

Мова – не калька: словник української мови

по десять гривень з кожної людини

Правильніше: по десять гривень з носа

Мова – не калька: словник української мови

піша людина

Правильніше: пішаниця

Мова – не калька: словник української мови

підступна (зловмисна) людина

Правильніше: підколодна (потайна) гадюка; потайний собака; старий лис; стара лисиця

Мова – не калька: словник української мови

перекладати провину на іншу людину

Правильніше: переводити стрілки

Мова – не калька: словник української мови

огрядна, неповоротка людина

Правильніше: лантух (мішок) з половою

Мова – не калька: словник української мови

носив вовк овець, понесли й вовка

Правильніше: піп людей хова, сховають і попа

Мова – не калька: словник української мови

ні собі ні людям

Правильніше: і сам не гам і другому не дам

Мова – не калька: словник української мови

нещира (лицемірна) людина

Правильніше: дволикий янус

Мова – не калька: словник української мови

нетямуща, безхарактерна людина

Правильніше: тютя з полив'яним носом; лантух з половою

Мова – не калька: словник української мови

нестримна в розмові людина

Правильніше: баба базарна

Мова – не калька: словник української мови

несерйозна, легковажна людина

Правильніше: вітер у голові віє (грає, свище, посвистує)

Мова – не калька: словник української мови

нерозумна, нерозсудлива, слабовольна людина

Правильніше: лантух (мішок) з половою

Мова – не калька: словник української мови

нерозторопна людина

Правильніше: голова з вухами; голова половою (соломою, клоччям) набита

Мова – не калька: словник української мови

непринципова людина

Правильніше: мотузяна душа

Мова – не калька: словник української мови

непорядна людина

Правильніше: без віри й честі

Мова – не калька: словник української мови

неможливо переконати вперту людину

Правильніше: хоч кіл (кілок) на голові теши; хоч головою об стіну товчи

Мова – не калька: словник української мови

незнайомий

Правильніше: незнайомець; людина з вулиці; незнаний; небачений; невиданий

Мова – не калька: словник української мови

незалежна (вільна) у своїх діях (вчинках) людина

Правильніше: сам собі пан

Мова – не калька: словник української мови

недобра, підступна людина

Правильніше: бісова личина

Мова – не калька: словник української мови

недалека людина

Правильніше: невеликого (невисокого, недалекого) розуму людина; небагата (бідна) на розум людина

Мова – не калька: словник української мови

не роки старять, а горе

Правильніше: старять людину не літа, а біда; коли біда діє, голова біліє; день меркне від ночі, а чоловік – від горя; горе натерло (нахилило)

Мова – не калька: словник української мови

не дай, боже, свині роги – всіх людей поколе

Правильніше: видів біг, що не дав свині ріг

Мова – не калька: словник української мови

народу набилося уйма

Правильніше: народу (людей) набилося (натовпилося, напхалося) сила (сила-силенна, безліч, тьма-тьмуща)

Мова – не калька: словник української мови

наївна людина; пустий мрійник

Правильніше: лицар печального образу

Мова – не калька: словник української мови

назойлива людина

Правильніше: настирлива (настирна, уїдлива, улізлива, ув'язлива, учеписта) людина

Мова – не калька: словник української мови

надто довірлива, щира, нехитра людина

Правильніше: свята наївність (простота)

Мова – не калька: словник української мови

навмисне впливати на почуття людей

Правильніше: розводити демагогію

Мова – не калька: словник української мови

на чужий роток не накинеш платок

Правильніше: людям язика не зав'яжеш

Мова – не калька: словник української мови

молода недосвідчена людина

Правильніше: жовтороте пташеня

Мова – не калька: словник української мови

мало людей

Правильніше: жменька людей

Мова – не калька: словник української мови

людина, яку важко провести на чомусь

Правильніше: тертий калач

Мова – не калька: словник української мови

людина, яка часто міняє місце перебування

Правильніше: як переїжджа сваха

Мова – не калька: словник української мови

людина, яка погано чує

Правильніше: глуха тетеря

Мова – не калька: словник української мови

людина, яка обмовляє інших

Правильніше: адвокат диявола

Мова – не калька: словник української мови

в житті людина, яка нічого не знає

Правильніше: ні бум-бум

Мова – не калька: словник української мови

людина, яка збилася з правильного шляху

Правильніше: блудлива овечка

Мова – не калька: словник української мови

людина, яка збилася з життєвого шляху

Правильніше: заблукана вівця

Мова – не калька: словник української мови

людина, яка говорить дурниці

Правильніше: дурноляп; мастак верзти казна-що

Мова – не калька: словник української мови

людина, яка говорить дотепно й влучно

Правильніше: гострий на язик

Мова – не калька: словник української мови

людина, яка встає й починає працювати вдосвіта

Правильніше: ранній птах

Мова – не калька: словник української мови

людина, яка все вміє робити

Правильніше: мастак на всі руки

Мова – не калька: словник української мови

людина, яка відрізняється від інших

Правильніше: біла ворона

Мова – не калька: словник української мови

людина, яка відділилася від родини

Правильніше: відрізана скибка

Мова – не калька: словник української мови

людина, що збилася з життєвого шляху

Правильніше: блудлива овечка

Мова – не калька: словник української мови

людина, що захопила владу на короткий час

Правильніше: каліф на годину

Мова – не калька: словник української мови

людина, що досягла майстерності, досконалості

Правильніше: майстер своєї справи

Мова – не калька: словник української мови

людина, що вагається

Правильніше: геркулес на роздоріжжі

Мова – не калька: словник української мови

людина, позбавлена життєвих прагнень (бажань)

Правильніше: живий труп; ходячий мертвець

Мова – не калька: словник української мови

людина, на яку можна покластися

Правильніше: надійна рука

Мова – не калька: словник української мови

людина, здатна на погані вчинки

Правильніше: мастак на всякі штуки

Мова – не калька: словник української мови

людина у віці

Правильніше: вже не молодий

Мова – не калька: словник української мови

людина старої закалки

Правильніше: людина давнього гарту

Мова – не калька: словник української мови

людина рідкої доброти

Правильніше: винятково добра людина; людина виняткової доброти

Мова – не калька: словник української мови

людина похилого віку

Правильніше: стара торба; старе луб'я

Мова – не калька: словник української мови

людина невиразної вдачі

Правильніше: ні се ні те; ні риба ні м'ясо; ні рак ні риба; ні пес ні баран; ні пава ні ґава; ні два ні півтора; ні богові свічка ні чортові кочерга; ні швець ні жнець; ні грач ні помагач

Мова – не калька: словник української мови

людина із задертим носом

Правильніше: кирпата людина; кирпа; кирпань

Мова – не калька: словник української мови

людина з ізюминкою

Правильніше: людина з живчиком (з перчиком)

Мова – не калька: словник української мови

людина високих моральних якостей

Правильніше: лицар без страху і догани

Мова – не калька: словник української мови

людина авантюристичних нахилів

Правильніше: шукач пригод

Мова – не калька: словник української мови

лицемірна людина

Правильніше: вовк в овечій шкурі

Мова – не калька: словник української мови

красти в людей гроші

Правильніше: лазити в [чужі] кишені

Мова – не калька: словник української мови

комісія по правах людини

Правильніше: комісія з прав людини

Мова – не калька: словник української мови

індивід

Правильніше: особа; людина

Мова – не калька: словник української мови

зустріти людину, про яку щойно згадували

Правильніше: про вовка промовка

Мова – не калька: словник української мови

зовсім чужа людина

Правильніше: ні сват ні брат

Мова – не калька: словник української мови

зніжена, не пристосована до життя людина

Правильніше: серпанкова панночка

Мова – не калька: словник української мови

знищити до останньої людини

Правильніше: геть-чисто всіх винищити (виполонити); до ноги (до пня) винищити (вибити, вирізати)

Мова – не калька: словник української мови

знаменитість

Правильніше: славнозвісна людина

Мова – не калька: словник української мови

звичайна людина

Правильніше: ні з лиця, ні з росту

Мова – не калька: словник української мови

запальна, нестримна людина

Правильніше: гарячий на руку; гаряча голова

Мова – не калька: словник української мови

зайві умовності в стосунках між людьми

Правильніше: китайські церемонії

Мова – не калька: словник української мови

з чужої біди не смійся

Правильніше: що собі не мило – і людям не зич

Мова – не калька: словник української мови

жорстока розправа; масове знищення людей

Правильніше: варфоломіївська ніч

Мова – не калька: словник української мови

жадібна людина

Правильніше: несита пелька; ласий на чужі ковбаси

Мова – не калька: словник української мови

евакуація

Правильніше: вивіз людей; вивезення; залишення

Мова – не калька: словник української мови

душевна людина

Правильніше: щира (сердечна, щиросерда) людина; душа щира

Мова – не калька: словник української мови

дуже худа (виснажена) людина

Правильніше: лантух (мішок) з кістками (з маслаками)

Мова – не калька: словник української мови

дуже стара людина

Правильніше: пісок сиплеться

Мова – не калька: словник української мови

дуже спокійна, лагідна, але безвольна людина

Правильніше: боже теля

Мова – не калька: словник української мови

дуже скромна (покірна) людина

Правильніше: тихіший за воду, нижчий за траву

Мова – не калька: словник української мови

друзі пізнаються в біді

Правильніше: вірну людину пізнаєш у лиху годину

Мова – не калька: словник української мови

дотепна, вигадлива людина

Правильніше: мастак на всякі штуки

Мова – не калька: словник української мови

допитлива людина

Правильніше: як п'ять копійок вкупі

Мова – не калька: словник української мови

добра людина

Правильніше: комашини не скривдить; невинне ягня; ангельська душа; добрий собака на вітер не гавкає

Мова – не калька: словник української мови

для сторонніх

Правильніше: про людей

Мова – не калька: словник української мови

дивна людина

Правильніше: не від світу цього

Мова – не калька: словник української мови

дивлячись яка людина

Правильніше: як яка людина

Мова – не калька: словник української мови

джентльмен

Правильніше: благородна людина

Мова – не калька: словник української мови

гостра людина

Правильніше: гостра на язик (дотепна) людина

Мова – не калька: словник української мови

вправна, тямуща у всякому ділі людина

Правильніше: мастак на всі руки

Мова – не калька: словник української мови

впливова людина; поважна особа

Правильніше: велика риба

Мова – не калька: словник української мови

впливати на думки людей, збуджувати їх

Правильніше: хвилювати уми (почуття)

Мова – не калька: словник української мови

віруюча людина

Правильніше: побожна (богомільна) людина

Мова – не калька: словник української мови

відношення до людей

Правильніше: ставлення до людей

Мова – не калька: словник української мови

відносини між людьми

Правильніше: стосунки (взаємини) між людьми

Мова – не калька: словник української мови

велика кількість людей

Правильніше: один одному на голову лізе

Мова – не калька: словник української мови

важна шишка

Правильніше: важна (велика, значна) особа (персона); великої руки людина

Мова – не калька: словник української мови

в публічному місці

Правильніше: на людях

Мова – не калька: словник української мови

будь людиною!

Правильніше: май совість!

Мова – не калька: словник української мови

бувала, досвідчена людина

Правильніше: старий лис; стара лисиця; битий собака; битий жак (жук); бита голова; стріляний горобець

Мова – не калька: словник української мови

бізнесмен

Правильніше: ділова людина; підприємець

Мова – не калька: словник української мови

бідна людина

Правильніше: тягнибіда; нетяга

Мова – не калька: словник української мови

безчесна, непорядна людина

Правильніше: нечиста рука

Мова – не калька: словник української мови

безтурботна людина

Правильніше: птаха небесна

Мова – не калька: словник української мови

безпутна людина

Правильніше: вівця, що заблукала

Мова – не калька: словник української мови

безграмотна людина

Правильніше: неграмотна (неписьменна) людина

Мова – не калька: словник української мови

безвольна, безхарактерна людина

Правильніше: ні жук ні рак; ні смажене ні парене; мокра курка

Мова – не калька: словник української мови

без користі; даремно

Правильніше: ні собі ні людям; більше виску, ніж шерсті

Мова – не калька: словник української мови

башковита людина

Правильніше: мудра голова; тямовитий (головатий, битий на голову) чоловік; розуму як накладено; розумний; мудрий; ніби всі розуми поїв

Мова – не калька: словник української мови

байдужа до всього людина

Правильніше: живий труп; ходячий мертвець

Мова – не калька: словник української мови

алчна людина

Правильніше: зажера; ненажера; неситий; захланник; захланний; несите око

Мова – не калька: словник української мови

абсолютно нікого нема, жодної людини

Правильніше: хоч би тобі лялечка

Мова – не калька: словник української мови

Особа, людина і чоловік

Перевірте вживання іменника чоловік, і якщо мовиться про певну кількість людей, замініть: осіб, людей.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО	РЕКОМЕНДОВАНО
На заводі працюють 10 тисяч чоловік.	На заводі працюють 10 тисяч осіб.
На зупинці стояло 9 чоловік.	На зупинці стояло 9 людей.

АЛЕ:

О 15.45 чоловік забере зі школи дитину.

OnlineCorrector. Стилістичні помилки та помилки у слововживанні.

Літній, старий, досугий і престарілий

Замініть прикметник престарілий на стилістично кращий варіант: літній, (дуже) старий, досугий.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО	РЕКОМЕНДОВАНО
Це будинок для престарілих.	Це будинок для літніх людей.
Престарілі вийшли з домівок зустрічати волонтерів.	Старі вийшли з домівок зустрічати волонтерів.

OnlineCorrector. Стилістичні помилки та помилки у слововживанні.

Люди́на, чолові́к

У практиці сучасної мови слова людина і чоловік нерідко виступають як синоніми, проте семантичне ототожнення їх не завжди можна виправдати, оскільки кожне з цих слів має певні особливості.
Слово людина найчастіше вживається у значенні «жива істота, якій властиві мислення, мова та здатність створювати й використовувати знаряддя в процесі суспільної праці».

Ти знаєш, друже мій,
Що вся краса і велич вся природи —
Лише алмазні сходи, по яких
У височінь людина йде невтомна,
Що наша воля цей прекрасний цвіт
Зробити хоче, може, зробить кращим
У сто разів, у міліон разів.
(М. Рильський.)

«Довге життя серед природи, звичка до самотності, до споглядання, без сумніву, впливають на людину, надаючи їй рис» які не властиві жителю шумливого міста з його динамічним напруженим пульсом життя і з особливим станом завжди збуджених нервів. Жителі великих міст здаються більш яскравими» духовно свіжішими» але найдовші віком люди — садівники й пасічники». (О. Довженко.)
У значенні «носій найкращих моральних та інтелектуальних якостей» вживається тільки слово людина: «Людина — це звучить гордо» ; «Про нашого вчителя можна сказати» що це Людина з великої літери». У такому значенні вжити слово чоловік замість людина не можна.
Навпаки» тільки слово чоловік можна сполучати з кількісним числівником» наприклад: «До кімнати увійшло п'ять чоловік», а не «п'ять людей» (коли змінити звичайний порядок слів, тобто коли поставити кількісний числівник після слова чоловік, то словосполучення типу «чоловік п'ять» виражатиме неточність, приблизність твердження). Те саме стосується числівників неозначених: «До кімнати увійшло кілька (декілька, кільканадцять, кількадесят) чоловік», а не «декілька людей». Зате збірні числівники двоє, троє, четверо, семеро, тридцятеро сполучаються тільки зі словом люди (збірні числівники можуть виступати і без слова люди, яке при цьому мають на увазі). Наприклад: «До кімнати увійшло троє людей». — «До кімнати увійшло троє».
Із словом люди сполучаються також дробові числівники» коли йдеться про масу людей» гурт, колектив: «Половина людей поїхала на роботу в село» (або «Половина поїхала на роботу в село»).
Проте часом, коли йдеться про якісь властивості, особливості людини, у певному значенні слова людина і чоловік уживаються паралельно: «Він людина порядна» — «Він чоловік порядний» (зрозуміло, що про жінку в такому разі кажуть людина: «Вона людина порядна»). «Примар апатично кліпнув очима, а писар, настовбурчивши вуса та вирячивши котячі очі, зігнувся так, що робив враження людини, в котрої від страшного болю втягло назад живіт». (М. Коцюбинський.) «Охоронець пильно глянув на Дороша і, вирішивши» очевидно» що ця людина цілком заслуговує на довір'я, крикнув комусь у двір» щоб відкрили ворота». (Григорій Тютюнник.) «Не той чоловік вбогий» що багатства стратив, а той, що не дбає ні об чім, що йому нічого не маниться». (Марко Вовчок.)
Вживання слова чоловік, а не людина, часто підкреслює, що йдеться про особу чоловічої статі. Порівн.: «Більше за всіх кричав чоловік у фуфайці, підперезаний кулеметною стрічкою». (Григорій Тютюнник.) Якби тут ужити слово людина, то не можна було б зрозуміти, про кого йде мова — про чоловіка чи про жінку: «Більше за всіх кричала людина у фуфайці, підперезана кулеметною стрічкою». Або коли в реченні «Декотрі чоловіки дов'язували снопи, декотрі рушили до панського лану». (І. Нечуй-Левицький.) вжити слово люди, можна було б подумати, що в цій роботі брали участь і жінки, або навіть що її виконували самі лише жінки.
Слово чоловік виступає також як синонім розмовного «дядько»: «Старшина, здоровий гарний чоловік, стояв біля стола та все засукував рукави своєї защібнутої на гаплики свитки, неначе збиравсь до якоїсь роботи». (М. Коцюбинський.) «У дверях стояв низенький, натоптуваний чоловік, з лисиною на голові, з круглим, гладко виголеним лицем». (Панас Мирний.) «Аж ось іде [Василь] своєю дорогою, бачить, чоловік віз мішки від вітряка, та вісь йому й уломилась». (Г. Квітка-Основ'яненко.)
Поширеним є вживання слова чоловік у значенні «одружена особа чоловічої статі»: «— От, може, наріжуть землю, тоді інакше заживемо, — світяться очі далекою надією. І жінка стрепенулась од неї, підійшла ближче до чоловіка». (М. Стельмах.) «Гнат увійшов у хату. Олександра з презирством, наче зачіпаючи, глянула на чоловіка». (М. Коцюбинський.)
З мовної практики відомо, що така багатозначність слова чоловік може призвести до смислової двозначності, невиразності. Наприклад, із речення «Чоловік він був добрий, чуйний, уважний» не зрозуміло, чи людина ця була привітною до всіх, чи тільки до дружини.
Зважаючи на все сказане, варто підкреслити, що в більш «точних» стилях мови — науковому і публіцистичному — останнім часом накреслюється тенденція розрізняти слова людина і чоловік, тобто слово чоловік найчастіше виступає на означення одруженої особи і разом із рідкісним словом мужчина — в значенні «особа чоловічої статі»; в решті випадків вживається слово людина. Але в розмовному та в художньому стилях ці слова виступають паралельно.

Чак Є. Д. Чи правильно ми говоримо?

рукоположена людина

Правильніше: висвячена людина

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

права людини – людські права

Відповідно до російського звороту права человека вживають права людини. Але українській мові притаманніша форма людські права. У творах класиків натрапляємо на словосполучення людська постать, людське житло, людське тіло і т. ін. Тож і українські закони мають боронити людські та громадські права й свободи.

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

обездолення людей

Правильніше: знедоленість людей

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

наглий, невідкладний, нагла людина

Чи можна сказати по-українськи нагла людина? Ні, не можна. У нашій мові слово наглий має значення не зухвалий, нахабний, у якому воно тут ужите, а несподіваний, раптовий. Український вислів нагла смерть відповідає російському скоропостижная смерть. Інколи наглий буває синонімічний прикметникам невідкладний («Роботу наглу маю» – Леся Українка), конче потрібний («Тож пояснити все потребу наглу бачу» – Максим Рильський).

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Чи взаємозамінні іменники людина і чоловік?

Не завжди, бо кожен з них має свої особливості. Слово людина виступає найчастіше в значенні «жива істота, якій властиві мислення, мова, здатність створювати й використовувати знаряддя в процесі суспільної праці». Вона і носій найвищих моральних та інтелектуальних якостей: «Людина – це звучить гордо». У такому розумінні вживати лексему чоловік замість людина не треба. Зате тільки іменник чоловік слід сполучати з кількісними числівниками. Утім, маємо пам'ятати, що в українській мові нормативними є звороти два чоловіки і два чоловіка, котрі передають різне значення. Коли йдеться про представників чоловічої статі, то при числівниках два, три, чотири використовують форму називного – чоловіки, а коли про осіб обох статей, форму родового відмінка – чоловіка. Якщо змінити звичайний порядок слів, тобто поставити кількісний числівник після іменника, тоді вислови типу шість чоловік, двадцять, тридцять чоловік (а не людей) виражатимуть неточність, приблизність твердження (чоловік шість).
А ось збірні числівники двоє, троє, четверо, семеро, п'ятнадцятеро та ін. поєднуються лише з іменником люди (можуть виступати і без нього, але при цьому його мають на увазі). Наприклад: «До крамниці зайшло четверо людей» («До крамниці зайшло четверо»). Зі словом люди сполучаються також дробові числівники, коли мовиться про гурт, колектив. «Третина людей у вихідні виїхала за місто» (або «Третина у вихідні виїхала за місто»). Проте іноді, характеризуючи когось, уживаємо паралельно лексеми людина й чоловік. «Він людина допитлива» – «Він чоловік допитливий» (зрозуміло, про жінку в такому разі кажемо тільки людина). Застосування слова чоловік, а не людина часто підкреслює, що йдеться про особу чоловічої статі. «Більше за всіх кричав чоловік у фуфайці, підперезаний кулеметною стрічкою» (Григорій Тютюнник). Якби автор поставив тут людина, то не можна було б збагнути, про кого мова – про чоловіка чи жінку.
Іменник чоловік виступає також як синонім розмовного дядько: «Аж ось іде (Василь) своєю дорогою, бачить, чоловік віз мішки від вітряка, та вісь йому й уломилась» (Григорій Квітка-Основ'яненко). Отже, в більш «точних» стилях – науковому та публіцистичному – останнім часом накреслилася тенденція розрізняти лексеми людина й чоловік. Себто чоловік найчастіше позначає одруженого і разом з рідкісним у нашій мові словом мужчина передає значення «особа чоловічої статі». У решті випадків послуговуємося іменником людина. Однак у розмовному та в художньому стилях ці слова виступають паралельно, є взаємозамінними.

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Без золота, без каменю, без хитрої мови

Ми вже бачили, що багато мовних зворотів, яких ми вживаємо, мають своїх близнят у живій мові народу. Наводимо кілька прикладів.
1. Вислів багато важити заміняють на відігравати велику роль: «У нашому ділі багато важить бригадир». — «У нашому ділі велику роль відіграє бригадир».
2. Вислів жити своєю головою заміняють на бути самостійною людиною: «Вона ніколи не житиме своєю головою». — «Вона ніколи не буде самостійною людиною».
3. Вислів брати (взяти) під своє крило заміняють на брати (взяти) під своє покровительство: «Когось же треба взяти під своє крило». — «Когось же треба взяти під своє покровительство».
4. Вислів як на мене заміняють на згідно з моїми поняттями, вислів як на інших — на згідно з поняттями багатьох: «Як на інших, то хто б став про це говорити». — «Згідно з поняттями багатьох, то хто став би про це говорити».
5. Вислів держати себе заміняють на поводитися: «Держи себе як годиться». — «Поводься, як вимагають правила пристойності».
6. Вислів чого це заміняють на з якої речі: «Чого це я маю пасти задніх?» — «З якої речі я повинен відставати?»
7. Слово по-дурному заміняють на безрезультатно (без жодних результатів), даремно (російське понапрасну): «Ходить він, ходить, і все по-дурному». — «Ходить він, ходить і все без жодних результатів».
8. Вислів краще, ніж хто заміняють на краще, ніж хто-небудь інший, краще, ніж де — на краще, ніж деінде (де-небудь в іншому місці): «У клубі веселіше, ніж де». — «У клубі веселіше, ніж деінде».
9. Вислів так і знай, що заміняють на можна бути впевненим, що: «Так і знай, що буде дощ». — «Можна бути впевненим, що буде дощ».
10. Вислів гострий на язик — кровне близня слову дотепний: «Дивись, який гострий на язик!» — «Дивись, який дотепний».
11. Слово знай — близня слів безупинно, безперестану: «Дівчата, знай, співають». — «Дівчата безупинно співають».
12. Вислів хай там як заміняють на як би не: «Хай там як вороги скачуть, нічого не зроблять». — «Як би вороги не скакали, а нічого не зроблять».
13. Вислів із цього не буде діла заміняють на це абсолютно безперспективно: «З тупого шила не буде діла». — «Тупе шило — абсолютно безперспективний інструмент».
А тепер пригляньмось до наших близнят у невеликому тексті.
1. Багато важило й те, що вона жила своєю головою, нікого не брала під своє крило й з усіма була проста. Як на інших, то й їй не слід було б держати себе так. По-дурному це все. Гостре на язик вуличне інформбюро, знай, переконувало всіх: «Хай там як вона старається — з того всього не буде діла».
2. Велику роль відігравало й те, що вона була самостійною людиною, нікого не брала під своє покровительство й з усіма трималася просто. Згідно з поняттями багатьох, то їй не слід було б поводитися так. Це все не дасть жодних результатів. І дотепне вуличне інформбюро безупинно переконувало всіх: «Як би вона не старалась, її старання — абсолютно безперспективна справа».
Прочитавши обидва уривки, ми ще доходимо висновку, що ніколи не зле, вивчаючи літературну мову, прислухатись і до гомону вічно свіжого джерела, яким є жива народна мова.
Цю нотатку, а з нею ще 11 виявлено в рукописному фонді автора.

«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича