ЛИЦЯ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

кров уда́рила в лице́ (в обли́ччя, до лиця́ і т.ін.) кому і без додатка.

Хто-небудь перебуває в стані сильного хвилювання, збудження і т.ін. Приклади

Марії в обличчя вдарила кров, зіниці стали великі, як дві чорні пасльони (А. Головко)
Остапові вдарила кров до лиця. Несила йому слухати синові речі (К. Гордієнко)
Серце [Сеспеля] переповнилось радістю, в лице вдарила гаряча кров, очі засяяли (Ю. Збанацький)

у по́ті [свого] чола́ ́(́лиця́)́.

Докладаючи великих зусиль; напружено, самовіддано і т.ін. Приклади

в поту́ лиця́. Як праотець Адам, ходжу я тут за плугом, В поту лиця свій хліб насущний їм (П. Куліш)
У поті свого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий.. Бо ти порох,— і до пороху вернешся (Біблія, кн. Буття, 3, 19)
Буде живою душа — зможемо і хліб виростити на своїй землі, хоч і в поті свого чола! (З журналу)
Величезна кількість же малих людей, отих, що здобували у поті чола свого хліб,.. позбавлена зараз перспективи і жодної надії (О. Довженко)
Бог… пронав їх [Адама і Єву] з раю на грішну землю, суворо сказавши, що будуть вони здобувати гіркий хліб у поті чола свого (І. Цюпа)
Микола з Андрієм трудилися в поті чола (Ю. Збанацький)
Яка вона все-таки, безконечна — соціальна нива! Якщо, звісно, поратися на ній в поті чола (З газети)
Франко оддає своє серце і всі свої симпатії тим, хто в поті чола добуває хліб (М. Коцюбинський)
Цілісіньку ніч носили й носили в поті чола землю й насипали гору (Легенди..)

до лиця́ кому.

що. Личить, пасує що-небудь комусь (про одяг, предмети туалету і т.ін.); гарно у чомусь, з чимсь. Приклади

Улька наділа на Гриця бриля і зазначила, що він хлопцеві до лиця (С. Добровольський)
Зачіска і хустка. Щоб усе їм [жінкам] — до лиця (С. Олійник)
Та Парасці великі срібні сережки і до лиця були (Нар. оповідання)

перев. з інфін. Варто, слід, годиться. Приклади

То що вже говорити про купця? Йому сидіти геть не до лиця (Л. Костенко)
Вони докоряли йому, говорили, що йому не до лиця губитися перед труднощами (Григорій Тютюнник)
Плакати було пізно та й не до лиця такій, як він, людині (Л. Первомайський)

з ким. Гарно кому-небудь із кимсь. Приклади

Сам бачить — Ганні до лиця все ж з парубком високим (П. Дорошко)

Відповідає чиємусь характерові, становищу і т.ін.; підходить. Приклади

Та нам не до лиця забобони! (Ю. Яновський)
— Не вдавайте з себе поета! Се вам дуже не до лиця (І. Франко)

Додає щось до зовнішнього вигляду кого-небудь, несподівано прикрашаючи його. Приклади

[Тетяна:] І той рубець у другого б був ґанджею, у нього ж він красою служить і до лиця, як лицарю, йому!.. (І. Карпенко-Карий)
Вона поглянула з суворістю знавця (суворість їй була так само до лиця) (М. Рильський)

хто. Хтось підходить на вигляд хтось комусь. Приклади

під лице́. [Степан:] Що не говори, а Роман Хведосці під лице! (І. Кропивницький)

без додатка. Красивий для когось, підходить комусь. Приклади

Марина в платті до лиця. Плаття коротке з корсажем, білий хвартух, пов'язана платком, колір до лиця (І. Карпенко-Карий)

хоч з лиця́ води́ напи́йся (во́ду пий).

Дуже гарний, вродливий. Приклади

Хоч води з лиця напийся, така пристойна молодиця! (Ганна Барвінок)
[Пузир:] Та ти ж його [жениха] ще не бачила, подивися перше: з лиця хоч воду пий, Бова королевич! (І. Карпенко-Карий)
Коли б у того чоловіка та жінка була якась нетіпаха, то вже Бог з ним. А то ж писана краля, хоч з лиця воду пий (В. Кучер)

зі сл. га́рний і под. Дуже, надзвичайно. Приклади

хоч води́ напи́йся. — От Петро — багатир, хазяйська дитина, не тинявся по наймах… Ще до того веселий, моторний і з лиця гарний, хоч води напийся (М. Коцюбинський)
хоч з лиця́ во́ду пи́ти. Парубок на все село: гарний, хоч з лиця воду пити, жвавий, веселий і роботящий (Марко Вовчок)

пристава́ти / приста́ти до лиця кому.

Личити, пасувати комусь. Приклади

Ясно-синій колір дуже приставав їй до лиця (І. Нечуй-Левицький)
Чорний здоровий платок, котрим була її голова і плечі аж до пояса прикриті, так пристав їй до лиця (Панас Мирний)

з лиця́ землі́, зі сл. зника́ти і под.

Назавжди, зовсім, безслідно, повністю. Приклади

За расовою теорією нацистів, як відомо, слов'янство в майбутньому взагалі повинне зникнути з лиця землі (І. Головченко і О. Мусієнко)
Чума, віспа, холера.. Від їхніх ударів гинули цивілізації, розвалювалися імперії, зникали з лиця землі цілі народи (З журналу)
Без мови немає народу. Він зникає з лиця землі, як древні ацтеки (П. Загребельний)

лице́м в лице́ (до лиця́).

Дуже близько, впритул, віч-на-віч і т.ін. Приклади

Вони стояли на подвір'ї тісним збратаним колом, лице в лице (З газети)
лице́ в лице́. Я.. йду просто на нього, лице в лице (М. Коцюбинський)
Черниш ніколи й не думав, що він так спокійно сприйме першу зустріч з ворогом лицем в лице (О. Гончар)
Сана була дуже обурена підступністю шпигуна. І я вирішив зсадити її з хмар на землю та зштовхнути лицем до лиця з справжньою дійсністю (Ю. Збанацький);Він мав рацію бажати зустрічі лицем до лиця (В. Винниченко)

лиця́ нема́ (нема́є, не зна́ти, не було́) / не ста́ло на кому.

Хто-небудь змінюється на виду, стає дуже блідим від раптового сильного хвилювання, приступу хвороби і т.ін. Приклади

Як почула таке Мотря, то й лиця на їй не стало: поблідла, як крейда, затряслась, як лист на осині (Панас Мирний)
Уляна стояла по один бік хати,.. лиця на ній не знати! (Панас Мирний)
На скуйовдженому завгоспові лиця не було: — Біжіть до медпункту! Там… (В. Бабляк)
Одімкнула скриню Марія. Яків порився в ній і… щось на ходу сказав Марії. А на ній лиця немає, як із воску виліплене (А. Головко)
Глянула мати на сина — жахнулася! Глянув батько — розгубився! — Що сталося, сину? На тобі лиця нема! (З газети)

змести́ (сте́рти) з лиця́ землі́ кого, що.

Знищити, розгромити, знешкодити. Приклади

змести́ з землі́. — Вона буде моя, повинна бути моєю, хоч би мені довелося змести з землі й її хату, і її оселю, і тітку Мавру, і брата.., — думав Єремія, стискаючи кулаки (І. Нечуй-Левицький)
— А як зітруть з лиця землі? — Народ не можна стерти. Царя, панів не стане, а люди будуть вічно! (Василь Шевчук)
— Боже милосердний… не дай розпалитися. пожежі.. змети з лиця землі схизматицьку нечисть.. Утверди нашу святу віру (Я. Стецюк)
— Вони б мали й один одного в ложці води втопити, з лиця землі змести!.. (Панас Мирний)

ні з лиця́, ні з ро́сту, жарт.

Такий, що зовні нічим не відзначається; непримітний, звичайний і т.ін. (про людину). Приклади

[Текля (одна):] Певно, що вона [Оксана] відьомського кодла і що вона панича якимсь зіллям причарувала. Бо що в неї хорошого. Ні з лиця, ні з росту (М. Кропивницький)

спада́ти / спа́сти з лиця́ (на лиці́, на виду́).

Ставати блідим, змученим; худнути, марніти. Приклади

спа́лий з лиця́. Десь тільки згодом Єльчині очі побачать людей, до виснаги зморених, спалих з лиця, ніби вичавлених (О. Гончар)
Три дні, тиждень ти криєшся… Вже в тебе всі питають, чого ти з личенька спала (П. Куліш)
А ти ж би змерзла була, а ти ж би рознемоглася, з личенька спала (Л. Костенко)
— Мабуть, тебе, сину, там так понівечили, що кістки цілої не оставили? Дивись, як на виду спав… поблід, позеленів (Панас Мирний)
з ли́ченька спа́сти. Дарма, що з личенька спала, а справдешня козачка! (Марко Вовчок)
— Молодая дівчинонька, Чого з лиця спала? (Укр. думи..)

показа́ти това́р (крам і т.ін.) лице́м.

Представити що-небудь з кращого боку, в найкращій якості. Приклади

Інакше кажучи, нікого не цікавить, що було у Вас на душі або дома, коли ви робили фільм. Ви мусите показати товар лицем (О. Довженко)

лице́ (обли́ччя) гори́ть ([аж] паши́ть і т.ін.) чиє, у кого, від чого і без додатка.

чим. Чийсь вигляд виражає якісь почуття, переживання і т.ін. Приклади

Від співу дівчина зашарілась, обличчя її пашіло пристрастю, вогнем (В. Минко)
То говорив Грицько… Очі в нього грали, лице радісно пашіло (Панас Мирний)
Лице її горітиме іншими хвилюваннями: тут! Все сталося тут (О. Гончар)

Хтось почервонів, дуже червоний з якоїсь причини. Приклади

Зачує кроки Юхимові.., тоді кинеться враз, лице її заливає кров — аж пашить лице (А. Головко)
Хоч лице її горіло від сорому, серце радісно тріпало в грудях (М. Коцюбинський)
У Галі лице горіло.. Василь, прижмурившись, прикро подивився.— Де це ти так розпалилася? (Панас Мирний)

ми́ти сльоза́ми лице́ (бо́роду і т.ін.).

Плакати. Приклади

Як крається батькове серце.. Він схуд і щодня миє сльозами бороду (М. Коцюбинський)

[аж] кров ки́нулася до обли́ччя (в обли́ччя, в лице́ і т.ін.) кому.

Хто-небудь раптово почервонів. Приклади

Настя зірвалася з лави. Кров кинулась їй в лице, залила його аж до хустки (М. Коцюбинський)
Софія знала добре той дзвінок, він вразив її, аж кров кинулась їй до обличчя (Леся Українка)

на одне́ лице́.

Такі, що майже нічим не відрізняються; дуже схожі, однакові. Приклади

Поміж істинними поетами не існує різниць вікових і рангових, існує лише одвічна різниця між поетами хорошими й різними, і між віршарями сірими й на одне лице (З газети)

не уда́рити лице́м (обли́ччям) у грязь (у боло́то) перед ким і без додатка.

Показати себе в чому-небудь з кращого боку; не осоромитися. Приклади

[Тиберій:] Давайте ж не вдарим лицем в болото і заспіваємо яку-небудь кантату (М. Кропивницький)
Природний артист, дотепний співрозмовник, до того ще й бандурист і непоганий співак, він мобілізував усі свої мистецькі здібності, щоб не вдарити обличчям у грязь перед високими панами (С. Добровольський)
Чумак ловко сів у сідло. (Хоч тут не вдарив лицем у грязь! — майнула думка┌33149) (А. Головко)

плюва́ти / плю́нути (наплюва́ти) в обли́ччя (в лице́, в пи́ку і т.ін.) кому.

Виявляти зневагу, презирство до кого-небудь; ображати, принижувати когось. Приклади

— Німці в пику плюють, а я витрусь рукавом і знову зуби скалю (І. Цюпа)
— Це не критика, а наклеп,— сказав Максим.— Мені плюють в обличчя, а я повинен усміхатися! (М. Зарудний)

[аж] міни́тися / переміни́тися В лиці́ (на лиці́, на обли́ччі і т.ін.).

Набувати незадоволеного, часом нездорового і т.ін. виразу (обличчя) у зв'язку з чим-небудь; переживати, нервувати, червоніти, бліднути і т.ін. Приклади

Шестірний перемінився в лиці — поблід, задрижав і, одвернувшись від Жука, почав тихо сьорбати борщ (Панас Мирний)
[Любка:] Він її [Хведоску] очима пече, а вона аж міниться в лиці (М. Кропивницький)
Роман стояв оддалік і мінився на обличчі. Він якось чудно усміхався під вусом, слухаючи палку бесіду Семенову (М. Коцюбинський)
Махиня явно глузував з панка, допікаючи кожним словом, а той аж мінився на лиці, але не подавав виду (Олена Пчілка)
А як [Гелена] мінилася в лиці, коли сорочка перкалева згоріла в мене у руці! (Л. Костенко)

диви́тися / гля́нути пра́вді в о́чі (в лице́).

Тверезо, об'єктивно оцінювати дійсність, справжній стан речей. Приклади

Зростання тарифів на перевезення вантажів залізницями України є вимушеним заходом.. Треба дивитися правді в лице, що при обороті залізниць 6 млрд. грн. за 1999 рік збитки лише від пасажирських перевезень становили 1,4 млрд. грн. (З газети)
Нема чого тішити себе надаремне, він не дитина, може дивитись гіркій правді в вічі (О. Гончар)

облива́ти (рідше обмива́ти і т.ін.) / обли́ти (рідше обми́ти і т.ін.) [гірки́ми (гаря́чими і т.ін.)] слі́зьми́ (сльоза́ми) що, рідше кого.

Гірко плакати над ким-, чим-небудь; оплакувати когось, щось. Приклади

обли́тий гаря́чими слі́зьми́. То лист від милої, облитий Колись гарячими слізьми (Я. Щоголів)
обми́ти слі́зоньками. Хотіла — не хотіла Мелася, а відпустила братика, обмивши слізоньками (Г. Квітка-Основ'яненко)
обли́ти свою́ ду́шу слі́зьми́. — Я ж облила свою душу слізьми.., тебе шукаючи! Я ж виплакала очі, тебе виглядаючи! (І. Нечуй-Левицький)
облива́ти рясни́ми слізьми́ [не ті́льки] лице́. Живий жаль брав дівчину за серце, рясними слізьми обливала вона не тільки лице (М. Коцюбинський)
Татко ручку доні цілував і гіркими сльозами обливав (Леся Українка)
Раптом убіг до кімнати Поет Тарас Григорович Шевченко, Стискає Олдріджа в міцних обіймах, Гарячими сльозами обливає (М. Рильський)
Буду в руки златоглави, Китайки хапати, І знаки твої криваві Слізьми обливати… (П. Куліш)
Припала я до ніг того пана, цілую їх та обливаю слізьми.— Годі,— каже він,— годі! (Панас Мирний)

сльо́зи залива́ють / залили́ о́чі (лице́ і т.ін.).

Хтось дуже плаче, ридає. Приклади

Сльози очі заливають, Що й на світ не гляну… (П. Чубинський)

у лице́ (в обли́ччя).

зі сл. зна́ти і под. Зовні, за зовнішнім виглядом. Приклади

Декотрих з них [бійців] Блаженко знав у обличчя, більшість була незнайома (О. Гончар)

зі сл. говори́ти і под. Прямо, безпосередньо комусь, відверто і т.ін. Приклади

Коли їй у лице говорять образливі речі, то лиш сміється (Г. Хоткевич). Хотів [Отто] кинути Таубенфельдові в лице якесь їдке слово (Ю. Бедзик)
— Зрадник! Хай йому скажуть се у лице! Тоді побачать… (М. Коцюбинський)

пе́ред лице́м.

чого. Перед настанням чого-небудь, зіткненням з чимсь; при загрозі чогось. Приклади

— Зараз, перед лицем нових грізних випробувань, щоб ваш полк був іще міцнішим (О. Гончар)
Прокидається вона [міць людини] лише перед лицем смертельної небезпеки (О. Гончар)
— Яке це має значення перед лицем смерті? — простогнав лікар (П. Загребельний)

чого. Керуючись чим-небудь, діючи відповідно до чогось. Приклади

— Перед лицем закону… ми, Іван Дмитрович Орлюк і Уляна Василівна Рясна, виявляємо свою волю на спільне життя… (О. Довженко)

кого, чого. У присутності когось, безпосередньо перед ким-, чим-небудь; при комусь. Приклади

— Коли хто хоче зробити яку-небудь заяву,.. виходь ось тут на лінійці і перед лицем товариства відкрито говори (О. Гончар)

поверта́тися (оберта́тися, става́ти) / поверну́тися (оберну́тися, ста́ти) обли́ччям (лице́м) до кого--чого.

Спрямовувати свою увагу на кого-, що-небудь. Приклади

Сам Пепусовський говорив, що до села треба обернутися обличчям (М. Стельмах)
Тим відрадніше пам'ятати, що скрізь у світі є.. вірні трудящим люди, подібні Луї Арагону, що відійшов від сюрреалізму і повернувся обличчям до живого життя (М. Рильський)

кров залива́є / залила́ обли́ччя (лице́) кому.

Хто-небудь червоніє від чогось. Приклади

Зачує кроки Юхимові до клуні. Тоді кинеться враз, лице їй заливає кров (А. Головко)
Богдан відчув, як жарка кров вогнем заливає йому обличчя.. Ти син репресованого, син людини, яку названо ворогом народу (О. Гончар)

з кам'яни́м лице́м, з дієсл.

Дуже серйозно, суворо і т.ін. Приклади

— Я прошу не перебивати мене, панове,— з незмінним кам'яним лицем продовжував генерал (Ю. Бедзик)

з яки́м лице́м. Уживається для вираження почуття сорому, незручності, ніяковості і т.ін.; як. Приклади

[Жірондист:] З яким лицем я буду завтра їхать на гільйотину? Сором всій Жіронді… буде (Леся Українка)