ЛИЦЯ — СЛОВОВЖИВАННЯ

ЗМІСТ

щоки горять; лице горить

Правильніше: щоки (лиця) паленіють (пашать, жаріють); обличчя (лице) пашить (паленіє, жаріє)
Мова – не калька: словник української мови

схуднути на лиці (в тілі)

Правильніше: спасти (упасти) з лиця (на лиці, з тіла)
Мова – не калька: словник української мови

похудати на лиці

Правильніше: з лиця спасти; змарніти
Мова – не калька: словник української мови

поставити лицем до лиця

Правильніше: звести віч-на-віч
Мова – не калька: словник української мови

по лиці видно було

Правильніше: з обличчя (з лиця, з виду) видно (знати) було
Мова – не калька: словник української мови

перемінитися в лиці

Правильніше: змінитися на обличчі (на лиці, на виду); змінитися з лиця (з виду)
Мова – не калька: словник української мови

не вийшов лицем

Правильніше: не вдався на вроду; не гарний з лиця (на вроду)
Мова – не калька: словник української мови

лицем до лиця

Правильніше: ніс у ніс; очі в очі
Мова – не калька: словник української мови

який зовні нічим не відзначається; непримітний

Правильніше: ні з лиця, ні з росту
Мова – не калька: словник української мови

щоки втягнулися

Правильніше: щоки (лиця) позападалися (запалися, впали)
Мова – не калька: словник української мови

у поті лиця

Правильніше: у поті чола
Мова – не калька: словник української мови

стерти з лиця землі

Правильніше: стерти на порох
Мова – не калька: словник української мови

розрушити

Правильніше: обернути на руїну; не залишити живого місця (каменя на камені); стерти з лиця землі
Мова – не калька: словник української мови

по виразу лиця

Правильніше: з виразу обличчя
Мова – не калька: словник української мови

пасувати

Правильніше: личити; підходити; припадати; бути до лиця
Мова – не калька: словник української мови

на ньому лиця нема

Правильніше: його й не пізнати, так змарнів (зблід, пополотнів); він [сам] на себе не схожий; на ньому свого образу немає; мов з хреста знятий
Мова – не калька: словник української мови

на зовнішній вигляд

Правильніше: з лиця
Мова – не калька: словник української мови

кров з молоком

Правильніше: хоч з лиця воду пий
Мова – не калька: словник української мови

красавіца

Правильніше: красуня; краля; хоч з лиця воду пий
Мова – не калька: словник української мови

звичайна людина

Правильніше: ні з лиця, ні з росту
Мова – не калька: словник української мови

дуже вродливий (красивий)

Правильніше: хоч з лиця води напийся (воду пий)
Мова – не калька: словник української мови

гарна собою

Правильніше: з себе гарна; хоч з лиця воду пий; хоч картину малюй; очей не відірвати
Мова – не калька: словник української мови

Він має статус юридичного лиця

Правильніше: Він має статус юридичної особи

В поті лиця

Правильніше: У поті чола

нанести удар в лице

Правильніше: дати ляпаса (ляща, поличника); ударити по обличчі (по лиці)
Мова – не калька: словник української мови

дуже близько один до одного; впритул

Правильніше: ніс у ніс (до носа); лицем в лице; око в око
Мова – не калька: словник української мови

фізіономія; лице

Правильніше: обличчя
Мова – не калька: словник української мови

факт на лице

Правильніше: ось тобі й факт; незаперечний факт
Мова – не калька: словник української мови

усмішка осінила лице

Правильніше: усміх опромінив обличчя
Мова – не калька: словник української мови

усі на одне лице

Правильніше: усі один на одного (одна на одну, одне на одного) схожі; усі на один штиб (кшталт, копил)
Мова – не калька: словник української мови

упасти лицем вниз

Правильніше: упасти долілиць; носом заорати
Мова – не калька: словник української мови

уліпити пощочину

Правильніше: дати в лице кому; дати (відважити) ляпаса (ляща) кому; дати поличника кому; ляснути по щоці кого
Мова – не калька: словник української мови

уверх лицем

Правильніше: горілиць; горізнач; догори лицем
Мова – не калька: словник української мови

то червоніти, то блідніти

Правильніше: у лиці мінитися
Мова – не калька: словник української мови

пом'яте лице

Правильніше: пожоване обличчя
Мова – не калька: словник української мови

перед лицем небезпеки

Правильніше: у небезпеці, при небезпеці
Мова – не калька: словник української мови

осоромитися

Правильніше: сорому набратися; упасти лицем в болото; упасти в лопухи; сісти в калюжу (баюру)
Мова – не калька: словник української мови

обличчя розцвіло усмішкою

Правильніше: на обличчі (на лиці, на виду) засяяла усмішка
Мова – не калька: словник української мови

не ударити лицем в болото

Правильніше: вийти з честю з чого; відстояти честь свою; гідно (з честю) триматися; не завдавати собі ганьби (сорому); не осоромитися; не скомпрометувати себе; і на слизькому не посковзнутися
Мова – не калька: словник української мови

не впасти лицем в болото

Правильніше: утримати взяту ноту
Мова – не калька: словник української мови

не вдарити лицем у болото

Правильніше: гідно (з честю) триматися; відстояти честь свою; не осоромитися; не дати собі в кашу наплювати
Мова – не калька: словник української мови

лице

Правильніше: обличчя
Мова – не калька: словник української мови

кров кинулася в лице

Правильніше: кров шугонула в обличчя
Мова – не калька: словник української мови

знати в лице

Правильніше: знати з виду
Мова – не калька: словник української мови

змінитися в лиці

Правильніше: змінитися на лиці
Мова – не калька: словник української мови

дивитися в лице небезпеці

Правильніше: дивитися (глядіти) у вічі небезпеці
Мова – не калька: словник української мови

дати пощочину

Правильніше: дати в лице; дати ляпаса (ляща, поличника)
Мова – не калька: словник української мови

горить лице

Правильніше: пашить обличчя
Мова – не калька: словник української мови

гарний лицем

Правильніше: хороший (гарний) на виду (на вроду)
Мова – не калька: словник української мови

відрізнятися від інших подібних предметів (явищ)

Правильніше: мати своє лице (обличчя)
Мова – не калька: словник української мови

верх лицем

Правильніше: горілиць
Мова – не калька: словник української мови

Ось тобі й факт, незаперечний факт і (факт) на лице

Замініть нехарактерний для української мови вислів (факт) на лице, якщо мовиться про щось незаперечне, на стилістично кращий варіант: ось тобі й (факт), незаперечний (факт).

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Жіноча логіка на лице: українка розв'язала математичну задачу, над якою вчені билися кілька століть. Ось тобі і жіноча логіка: українка розв'язала математичну задачу, над якою вчені билися кілька століть.
На лице — відсутність стратегічного управління. Незаперечний факт — відсутність стратегічного управління.

АЛЕ:

На лице їй падали тіні.

Особа і лице

Замініть іменник лице, якщо мовиться про окрему людину, індивіда, на правильний варіант: особа.

НЕПРАВИЛЬНО ПРАВИЛЬНО
Якщо ти приватне лице, то куди звертатися? Якщо ти приватна особа, то куди звертатися?

АЛЕ:

лице — обличчя.

Жита буйні, хвилясті… Ось із них визирнуло рожеве лице й сині очі (Андрій Головко).

Добірний і один в один

Замініть конструкцію один в один, коли мовиться про однакові, першосортні предмети, на стилістично кращий варіант: добірний, як (мов, наче…) перемиті;  коли мовиться про осіб: одним лицем.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Кавуни лежали на полі стиглі, великі, один в один. Кавуни лежали на полі стиглі, великі, добірні.
Козаки у цьому курені один в один: ставні, кремезні. Козаки у цьому курені одним лицем: ставні, кремезні.

АЛЕ:

Опуклі многогранники, паралельним перенесенням яких можна заповнити весь простір так, щоб вони не входили один в один і не залишали порожніх місць.

юридичне лице, юридична особа, обличчя, лице, облік, облік у розумінні “обличчя”

1. Не раз натрапляв у текстах на слово облік у розумінні «обличчя». Чи правомірне таке вживання?
Коли йдеться про моральні якості людини, її духовні, творчі особливості, норми поведінки, а також про найхарактерніші ознаки предмета, явища, що виражають його суть, користуються іменником обличчя в переносному значенні: «Обличчям будь-якого театру є його репертуар» (з журналу); «Врубель Врубелем, а ти мені покажи власне обличчя» (Юрій Збанацький).
Часом в усному мовленні, а то й на письмі замість лексеми обличчя безпідставно вживають облік. Адже слово облік в українській мові має іншу семантику (означає систему реєстрації певних груп населення, народногосподарських цінностей тощо). «Чекати бульдозера неможливо, почнуться польові роботи, кожні робочі руки будуть на обліку» (Микола Руденко); «Різне нафтове устаткування (на промислі), що валялося скрізь без догляду й обліку, складалося в купи» (Олесь Донченко). Від облік походять обліковець, обліковий, облікувати і т. ін.
2. Чи синонімічні іменники обличчя й лице?
Збігаються в значенні «передня частина голови» та в переносному «загальний вигляд, обриси чогось». Тільки лице вживається в розумінні «верхній, зовнішній бік предмета» (протилежне спід): на лице, з лиця. І тільки обличчя, коли мовиться про моральні якості людини, про її духовні, творчі особливості, норми поведінки. В усному мовленні інколи замість обличчя безпідставно вживають облік. Тим часом облік в українській мові має зовсім іншу семантику (означає систему реєстрації певних груп населення, народногосподарських цінностей тощо).
3. Юридичне лице
У одній з радіопередач на правознавчу тему було заявлено: «Він має статус юридичного лиця». Російській лексемі лицо в юридичному та граматичному значенні в українській мові відповідає не лице, а особа. Тому треба писати і казати: «дієслово в формі першої особи однини; він має статус юридичної особи».
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

факт на лице

Правильніше: незаперечний факт
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

творче лице

Правильніше: творче обличчя
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

факт на лице

Правильніше: ось тобі й факт, незаперечний факт
Словник-антисуржик.

Факт на лице

Правильніше: Незаперечний факт

Творче лице актора

Правильніше: Творче обличчя актора