КІСТКИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

кістки́ траво́ю поросту́ть чиї.

Хтось помре і мине багато часу. Приклади

[Кармелюк:] Не чекайте ж, люди, добра од них [панів], бо й кістки ваші травою поростуть, а ви його не діждетесь (С. Васильченко)

полама́ти (переломи́ти і под.) / рідко лама́ти ре́бра (кістки́ і под.).

Сильно побити кого-небудь. Приклади

Родина Гамаліїв з діда-прадіда перебойці. Образи не пробачать, з двох слів у бійку лізуть. Ще й досі топче землю Інокентій Гамалія, на старість бороду викохав, як просяний віник, а замолоду парубкам ребра ламав (Григорій Тютюнник)
Всі з його сміються, діти дражнять, а він [Хомка] їм свариться кістки переломити (Панас Мирний)
Всі обурювались вчинком невідомого, шофери нахвалялись ребра поламати (О. Гончар)

перемива́ти (ми́ти, перетира́ти і т.ін.) / переми́ти (перете́рти і т.ін.) [усі] кісточки́ (кістки́) кому, кого, чиї і без додатка.

Займатися пересудами, обмовляти кого-небудь. Приклади

переме́лювати кісточки́. Перемелюєте мої кісточки? — сказав [шеф-кухар] незлобивим баском і опромінив хлопців таким добрим, батьківським усміхом, що їм від сорому позаціплювало (Ю. Бедзик)
— Баба поки не перемиє кісточки всій Тернівці, не одпустить (І. Григурко)
— От візьми подивись, якими наші баби стали. То раніше зберуться — усі кісточки одна одній перемиють, усі брехні в одне рядно стягнуть, за яйце одна одній очі видряпає (М. Стельмах)
Вже вони встигли перемити кісточки коханці якогось дивізійного начальника (О. Гончар)
І не було того дня, щоб не було суду над Яковом; вона перетирала усі кісточки.. його, — так не ворогують чужі, так не гризуться запеклі вороги між собою! (Панас Мирний)
Федір пішов на квартиру.., люди мили та перемивали всім Покришням кістки, а він не звертав на те уваги (Ю. Збанацький)
Від одного того, що з ним сиджу на очах у всіх, не по собі робиться, всі дивляться, хоч провались з сорому, будуть кісточки потім перемивати (А. Хижняк)
Проте жінки якось одразу облишили перемивати кісточки дружині колгоспного бухгалтера (М. Колесников)

аж кістки́ торохтя́ть, зі сл. худи́й і под.

Надто, дуже. Приклади

— Худюща [невістка], аж кістки торохтять,— журилася мати (М. Стельмах)

з дієсл. Дуже швидко. Приклади

— Чеше, втікаючи, аж кістки торохтять (О. Гончар)

розмина́ти / розім'я́ти ко́сті (кістки́).

За допомогою рухів, зміни положення тіла позбуватися втоми, скованості, оніміння суглобів і т.ін. Приклади

— Ти вирішив трохи кістки розім'яти. Як тут: усе спокійно? (І. Головченко, О. Мусієнко)
розім'я́ти кісточки́. Після відбою козаки гомінким натовпом поверталися на своє місце.— Ну, трохи розім'яли кісточки? — допитувався генерал.— Не ремствуємо (С. Добровольський)
Дід Мусій зліз з свого воза. Розім'яти старечі кості час,— подумав, пошукав очима Василя, попростував до нього (Н. Рибак)
Люд, що, певне, звик до різних пригод у дорозі, поводиться досить стримано, без нервувань: той гумку жує над кермом, той вийшов, розминає кості (О. Гончар)

аж кістки́ (ко́сті) тріща́ть (луща́ть і т.ін.) / затріща́ли (залуща́ли і т.ін.), зі сл. стиска́ти, обійма́ти і т.ін.

Дуже сильно, міцно. Приклади

Вони обіймали Анрі-Жака, аж кістки йому лущали (Ю. Яновський)
Худий, злий Брун стиснув пальці, аж кістки затріщали (А. Хижняк)

2.Дуже завзято. Приклади

Боролися [опришки], що аж кості тріщали (Г. Хоткевич)

[і] кі́стки живо́ї (ці́лої) не оста́вити (не лиши́ти і т.ін.).

зі сл. поби́ти, поні́вечити і т. ін. Дуже сильно, надмірно, жорстоко і т.ін. Приклади

— Мабуть, тебе, сину, там так понівечили, що кістки цілої не оставили?..— сказала вона, з жалем дивлячись на його блідий вид (Панас Мирний)

зі сл. обсуди́ти і под. До найменших дрібниць; повністю. Приклади

З ніг до голови обсудили: сказано, й кістки живої не оставили (М. Номис)

шука́ти кістки́ в молоці́.

Вередувати, вимагати чогось неможливого, прискіпуватися до чогось. Приклади

Скільки разів було так, що Владко вередував, шукав кістки в молоці, як говорилося, але як тільки з'являлася панна Шонька, дитина ставала наче зовсім іншою (І. Вільде)

скла́сти / склада́ти го́лови (життя́, кістки́, ко́сті).

Гинути, вмирати. Приклади

Кричали за святую Русь, а виявились просто ландскнехтами, найманим військом, що з чужою зброєю в руках, з чужими радниками при штабах складали свої голови в боях за чуже (О. Гончар)
скла́сти голіво́ньку. [Цар:] Ти вчинив по-молодецькому, Удалий боєць та купецький син, Що сказав усе ти по совісті. Сам же йди по-молодецькому на високеє місце лобнеє, Склади свою буйную голівоньку (Переклад за ред. М. Рильського)
І скінчиться його довічна мандрівка, і складе він… свої старі натруджені кістки (М. Коцюбинський)
За цю насмішку свої кості складеш (М. Стельмах)
У львівській цитаделі [за pоки гітлерівців] склали голови багато поляків, чехів, французів (П. Інгульський)

кістки́ зложи́ти.

Померти, загинути. Приклади

Тепер, мабуть, у наймах прийдеться і кістки зложити (Панас Мирний)

[самі́ (ті́льки)] кістки́ та шкі́ра (шку́ра).

Дуже, надто худий. Приклади

Були вони [партизани] — сама шкіра та кості (О. Гончар)
одні́ ко́сті, шкі́рою обши́ті. — Та його ж вітром занесе аж у Сумську область. Одні ж кості, шкірою обшиті (Григорій Тютюнник)
[сама́] шку́ра (шкі́ра) та ко́сті. От назбиралися прохані гості, Бліді, намучені — шкура та кості (П. Грабовський)
З тим Павлом їй ще буде клопоту. Геть занехаяв себе, кістки самі та шкіра (Ю. Бедзик)
— Не здужають [підпанки]! Сухі, як хорти: самі кістки та шкура (З. Тулуб)

куди́ і во́рон кісто́к (ко́сті) не зано́сить.

Дуже далеко, в найвіддаленіше місце. Приклади

куди́ во́рон і кісто́к не зано́сить. — Ой, бійся скуки, Нінко!.. Вона, як необ'їджений кінь, може завести тебе в такі нетрі, куди ворон і кісток не заносить (С. Добровольський)
куди́ й во́рон не занесе́ ко́сті чиї. — Ти, Гризельдо, не думай, що ми оце заїхали аж на край світу, куди й ворон не занесе кості твоїх знайомих (І. Нечуй-Левицький)
Навколо дрімуча тайга. Це найвіддаленіші нетрі, не схожі ні на що на світі, звірині заповідники, ті місця, куди, як говорили в старі часи, і ворон кісток не заносить (О. Довженко)

чужа́ кі́стка.

Кровно нерідний. Приклади

Ой прийшла я та до брата, а брат мені рад, рад, А невістка — чужа кістка, а я відти назад (Коломийки)
Катерина не та свекруха, котрій невістка — чужа кістка (С. Чорнобривець)

і кісто́к [свої́х] не позбира́ти.

Загинути. Приклади

кісто́к не позбира́ти. Вже скоро фашисти не позбирають кісток! (К. Гордієнко)
— Хіба ж оця яма від бомби врятує?.. Як торохне, то й кісток не позбираємо. Справжня домовина! (Д. Ткач)

Уживається як погроза і виражає побажання жорстоко розправитися з ким-небудь, вчинити помсту. Приклади

— Зась, пани, до нашої землі! Зась, бо й кісток своїх не позбираєте! — підіймає [Гончар] кулака (М. Стельмах)
й кісточо́к не позбира́ти. [Орина:] А як зловлять.. [Петро:] Хай ловлять, нас таких уже сотня в лісі є. Так зустрінемо, що й кісточок не позбирають (В. Собко)

як соба́ка за обгри́зену кі́стку, зі сл. трима́тися і под.

Дуже міцно. Приклади

А все ж таки трималася вона, як собака за обгризену кістку, за те життя! (Грицько Григоренко)

як соро́ка в (на го́лу) кі́стку, зі сл. диви́тися, загляда́ти і т.ін.

Дуже уважно приглядаючись до чого-небудь. Приклади

Цілий вечір він просидів навпочіпки біля коритечка, раз по раз, перехнябивши… голову, зазирав у нього, як сорока в кістку, чманів від курива (Григорій Тютюнник)
Заглядає, як сорока на голу кістку (М. Номис)

до [са́мих] кісто́к, зі сл. промокнути, пройма́ти і т.ін.

1.Дуже сильно, наскрізь, повністю. Приклади

Вітер пронизував тіло, проймав до кісток (С. Чорнобривець)
Додому пішов [Боровий], коли вже до самих кісток пробрало його холодом та вологістю (Я. Гримайло)
Дівчата промокли до кісток (Ю. Збанацький)

Усім єством (бути кимось); справжній. Приклади

Афіноген Максимович педагог, як кажуть, до самих кісток: найулюбленішою його справою є математика (Ю. Мельничук)

о́чі пропіка́ють [на́скрізь (до кісто́к і т.ін.)] кого.

Хто-небудь дивиться на когось дуже пильно, прискіпливо і т.ін. Приклади

Оце,— думаю,— так. Оце справжній гіпноз. Очі, знаєте, наскрізь тебе пропікають. Стою, як потороча, ні пари з уст (І. Муратов)

ла́нтух (мішо́к) із кістка́ми (з маслака́ми), ірон.

Дуже худа, виснажена людина. Приклади

Черевний тиф, туберкульоз і жовтуха перетворили її дужого, вродливого сина на чорний лантух з маслаками, в якому ледве тліла іскра життя (Л. Первомайський)

ЯЗИ́К БЕЗ КІСТО́К у кого.

хо́лод пробира́є (пройма́є) / пробра́в (пройня́в) [аж] [до кісто́к] кого і без додатка.

Хто-небудь дуже змерз, або когось охоплює сильний озноб від переляку, несподіванки і т.ін. Приклади

Холод пробирав до кісток: при цілковитому безсніжжі мороз досягав кільканадцять градусів (О. Гончар)
Вогню не розпалювали [донбасівці]. Холод проймав до кісток, земля замерзла (Ю. Яновський). Ранній холод пройняв аж до костей [кісток], і ми [розвідники] тулилися один до одного, ніби хотіли зогрітись (Мирослав Ірчан)
хо́лод пройма́є від голови́ аж до ніг. Холод її пройняв від голови аж до ніг, і вона сама не знає — кому і чого уклонилася (Панас Мирний)

лягти́ кістьми́.

Бути знищеним, розгромленим ( перев. про ворогів). Приклади

Лягли кістьми незвані гості В той день гарячий… (Л. Забашта)
І хто нам неспокій цей творчий, великий порушить — На нашім порозі той ляже кістьми! (М. Гірник)

Загинути в бою, в боротьбі, відстоюючи, захищаючи кого-, що-небудь, домагаючись чогось. Приклади

кістьми́ ляга́ти. І не знати, чим скінчиться пир сей кривавий, кому з них судилося сватів пригощати, а… кому кістьми лягати (Д. Міщенко)
— Кістками ляжемо, а прокладемо шлях на Київ (Л. Дмитерко)
полягти́ кістьми́. — Воїни, не посоромимо землі Руської, поляжемо тут кістьми. Мертві сорому не ймуть (О. Довженко)
лягти́ костьми́ (кістка́ми). Лягло костьми людей муштрованих чимало (Т. Шевченко)
Ми втратимо себе як нація, за яку лягли кістьми цілі покоління кращих із кращих синів України (Б. Олійник)
Хто повернеться [з війни], а хто й кістьми ляже (Григорій Тютюнник)
Лучче [краще] на своїй стороні кістьми лягти, ніж на чужині слави натягти (Укр. присл.)

добува́ти (здобува́ти) / добу́ти (здобу́ти) кро́в'ю [та кістка́ми] що.

Досягати чого-небудь, докладаючи великих зусиль, ціною великих жертв. Приклади

здобу́тий кро́в'ю. — Ви думаєте, що буде ще колись війна? — запитала, хмурячись, Ясногорська.— Я цього не хотів би… Але наш досвід, здобутий кров'ю, варто зберегти (О. Гончар)
— Хто ж її [землю] їм наділяв, як вони своєю кров'ю та кістками її добували? — злюче увернув Пищимуха (Панас Мирний)
Потомки козачі копалися в сирій землі, понівечені.., якісь каліки, а не люди, без пам'яті про бувальщину дідів своїх, котрі добували кров'ю.. славу та волю (Панас Мирний)

Завоювати у боротьбі. Приклади

— Що діди та батьки кров'ю здобули, те нерушиме (М. Коцюбинський)

пробира́ти / пробра́ти [аж] до кісто́к кого і без додатка.

Викликати у когось відчуття сильного холоду. Приклади

пробра́ло до са́мих кісто́к, чим, безос. До самих кісток пробрало його холодом та вологістю (Я. Гримайло)
пробира́ти до косте́й. Дощ перестав, стало ніби ясніше, але вітер пробирав до костей і ліс голосніше шумів, шепотів (Мирослав Ірчан)
Міцний мороз пробирав аж до кісток (Я. Качура)
Осіння вже пора по-вовчи закрадалась. І холод до кісток рибалок пробирав (М. Рильський)
Вночі знову йшов дощ, дув пронизливий сирий вітер, пробирав до кісток (О. Сизоненко)

моро́з (хо́лод) пробира́ється / пробра́вся до ті́ла (до [са́мих] кісто́к, за пле́чі і т.ін.) кому і без додатка.

Комусь стає холодно, хтось мерзне. Приклади

Холод, здається, пробрався вже до самих кісток (І. Багмут)
Холод пробирався за плечі, руки швидко буряковіли (Ю. Збанацький)
Мороз пробирався… до тіла (В. Кучер)

ста́ти / стоя́ти кі́сткою в го́рлі (попере́к го́рла).

Бути остогидним, ненависним кому-небудь. Приклади

— Твій хліб давно мені кісткою в горлі став, бо не тільки вдень, а навіть вночі, крізь сон, чую паскудства свого рідного брата (М. Стельмах)
— Тарасе Овсійовичу, а що мені казати,— тоном скривдженої людини озвався Корж.— Коли вже вам Давид Онопрійович став поперек горла, то що ж я маю робити? (С. Добровольський)
Слухаю я ваші слова, все чернь та чернь. Поперек горла кісткою стала чернь… А де були б ви, шановні райці й лавники, коли б не та чернь, котру клянете і гудите? (Н. Рибак)

Заважати кому-небудь, дуже непокоїти когось, викликати заздрість у когось. Приклади

Бідні люди любили Івана. А дукачам його язик і характер кісткою в горлі стояли (І. Муратов)
— І тут поперек горла став панові людський шматок хліба,— краєчком хустки провела дівчина по очах (М. Стельмах)
Крищук слухав, занотував у щоденнику, а думками витав у полі, біля того злощасного клину. Кому стали поперек горла оті кілька гектарів? (М. Олійник)

Стати на перешкоді кому-, чому-небудь. Приклади

[Бурлака:] Ти думаєш, що так собі пройде? Ні, я тобі кісткою в горлі стану, подавишся! (І. Карпенко-Карий)
— А ви ж їм що… кісткою в горлі стали? — прогунявив Юхим, знов виймаючи люльку з своїх латаних і перелатаних бруків, як він називав свої штани (В. Винниченко)
ста́ти го́стрим ноже́м впо́перек го́рла. Кожного з своїх перебирали та перетирали пани на зубах і всякий раз верталися вони до тієї проклятої волі, котра гострим ножем стала впоперек їх горла (Панас Мирний)

на кі́стку (кість), зі сл. зме́рзнути і под.

Дуже сильно. Приклади

— Бувало, збудишся ранком, заговориш до товариша, він лежить, мов довбня. Замерз на кість (Юліан Опільський)

своя́ кі́стка.

Кровно рідний; рідня. Приклади

Надивовижу всім дворовим, винесла та течія і панську горничну Катрю з двору на волю!.. Сказано: своя кістка (Панас Мирний)

на (по) кістка́х чиїх.

Ціною життя або великих жертв. Приклади

Але я певен.. Що щастя всіх — по ваших аж кістках — На землю ступить вільною ногою (М. Рильський)