КІНЕЦЬ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

дово́дити / дове́сти до кра́ю (до кінця́) що.

Завершувати яку-небудь справу. Приклади
  • довести́ кіне́ць. Куди його [Кармеля] послати, то найде дорогу, за що візьметься, усьому кінець доведе (Марко Вовчок)
  • дово́дити кра́ю. Старий каже: Тепер, щоб ви знали, Треба краю доводити (Т. Шевченко)
  • — За що не візьметься [Лошаков] то вже доведе його до краю (Панас Мирний)
  • Коли… я захворів, я нестерпно страждав від думки, що, може, мені не вдасться вже довести свою роботу до кінця (О. Довженко)

з кінця́ в кіне́ць; від кінця́ до кінця́, з дієсл.

У різні боки. Приклади
  • З гір, із далеких лісів ринуть в долину вітри, шарпаються з кінця в кінець (П. Колесник)
  • Шатнулась-мотнулась [Оксана] із кінця в кінець, веде низку дівчат і приговорює: Та чого ви будете сидіти по хатах? (Г. Квітка-Основ'яненко)
Повністю, весь. Приклади
  • Він ще раз проходить його [двір] од кінця до кінця, самотній і безпомічний (М. Коцюбинський)

кіне́ць кінце́м.

Після всього, нарешті, зрештою. Приклади
  • Після неминучих в таких випадках вагань та церемоній, учасники вечора кінець кінцем розсідаються (О. Гончар)

на яки́й кіне́ць.

Для чого, навіщо. Приклади
  • — Ах, я сама не знаю, на який кінець я люблю його! Чи любить то він мене? (Олена Пчілка)

раз-два — і [й] гото́во (і кіне́ць).

Уживається для підкреслення швидкості дії. Приклади
  • раз-два і пої́хали. Ні, щось тут у вас надто швидко вирішується. Раз-два і поїхали. Дивіться, щоб потім на такій же швидкості повертатись не довелося (В. Собко)
  • — Чуєш, зараз мені погодись з жінкою,— обернувсь старшина до Гната,— щоб мені не було межи вами незгоди! В мене нема довго! Раз-два — і кінець (М. Коцюбинський)
  • А як же воно із свобідного та усе зробилося князевим? — Та як?.. Воно легко робиться: раз-два — й готово (Г. Хоткевич)

поча́ток і кіне́ць чого.

Суть, основа чого-небудь; усе. Приклади
  • Тут мій корінь, тут мій початок і кінець (І. Цюпа)
  • [Єпископ:] Те слово — Бог. Він альфа і омега, початок і кінець (Леся Українка)

знайти́ кіне́ць (моги́лу, ві́чний спочи́нок).

Загинути, померти. Приклади
  • Лежи, Олечко! Лежи на своїй смертній постелі. Знайшла ти вічний спочинок далеко від рідної матері (А. Хижняк)
  • Він чекав, що зараз розступиться земля й поглине зухвалого Септара або грішник знайде собі могилу під руїнами башти (М. Коцюбинський)
Скінчити життя самогубством. Приклади
  • — То ж він завтра із другою Піде під вінець… А я собі під водою Знайду вже кінець! (Леся Українка)

прихо́дить (настає́ і т.ін.) / прийшо́в (наста́в і т.ін.) край (кіне́ць).

кому. Хто-небудь помирає. Приклади
  • — Тоді певний був, що мені настав край, бо машина моя вся взялася вогнем (Ю. Яновський)
  • Вже не раз важка хвороба валила комісара в ліжко. Іноді злі язики плескали, що це вже прийшов йому кінець (Ю. Збанацький)
чому. Що-небудь закінчується. Приклади
  • Невже усім моїм материнським стражданням настав край? (В. Логвиненко)
  • Роби і роби, а що заробила?.. Та не вічна ж вона йому полонянка, коли-небудь мусить таки прийти цьому край! (О. Гончар)
кому. Хто-небудь опиняється в скрутному або безвихідному становищі. Приклади
  • — Час мені, мамо… подаватись десь із Вітрової Балки. На завод чи на шахту.—. .Думаєш, туди люди йдуть щастя шукати? Ідуть, як уже край прийде (А. Головко)

погуби́ти кінці́ (кіне́ць).

Забути те, про що йшлося, чулося, що здійснювалося і т.ін. раніше. Приклади
  • Отець Харитін знов починав читати, але Онисія Степанівна вже давно погубила кінці й нічого не розуміла (І. Нечуй-Левицький)

Кінець віку.

Вислів походить з однойменної комедії французьких письменників Г. Мікара і Ф. де Жувено, поставленої у 1888 р. Автори висміяли в ній модні хворобливі настрої своїх сучасників. Пізніше німецький письменник Герман Бар (1863—1934) видав під назвою «Кінець віку» збірку своїх новел. Явищами «кінця віку» стали називати такі характерні його прояви, як войовничий індивідуалізм, відмова від загальноприйнятих моральних норм, відхід від суспільного життя. Згодом значення вислову розширилося й виникли такі словесні звороти, як «жінка кінця віку», «виховання кінця віку» і т. ін. Приклади
  • Л ю б о в: От як? У вас же були теорії не такі старосвітські, більше в стилі fin de siecle… (Леся Українка, Блакитна троянда)
  • В кожнім разі, між українською новітньою патріоткою і європейським модернізмом fin de siecle не було скільки-небудь органічного поєднання. (М. Могилянський, Честь)

віддава́ти / відда́ти кінці́, фам.

Умирати. Приклади
  • Не такої ми, моряки, породи, щоб кінці віддати (Д. Ткач)
  • — Одних ран на тілі стільки, що інший би давно вже кінці віддав (П. Резніков)
  • Крізь дрімотний і болісний сон, який межував із забуттям, пробивалась думка, що він уже ніколи не прокинеться і тут йому прийде край. От і прийшла твоя пора. Віддавай, брате, кінці (В. Кучер)
Втікати або від'їздити, відбувати кудись. Приклади
  • — Значить, і ти віддаєш кінці? — похитав головою шофер і пішов до автобуса (В. Кучер). [Арсен:] А як тільки хоч натякнете про мене, так я.. Я зразу кінці віддам! Зразу — на поїзд, і все! (З. Мороз)

ви́вести (знайти́) кінці́.

З'ясувати що-небудь, дошукатися до істини. Приклади
  • [Оксана:] Артем зміг би кінці знайти (О. Корнійчук)
  • Наш засідатель Марко Побийніч не виведе кінців (Г. Квітка-Основ'яненко)

оберну́тися / оберта́тися дру́гим (і́ншим, те́мним і т.ін.) бо́ком (кінце́м) до кого.

Різко змінитися ( перев. на гірше), стати тяжким, нестерпним і т.ін. Приклади
  • оберну́тися свої́м страшни́м бо́ком. Багатство — сила. Бідність — слабкість. Ми виховували слабкість. І вона обернулась до нас своїм страшним боком (О. Довженко)
  • Обернулось життя до неї другим, темним, неприбраним, буденним боком (І. Нечуй-Левицький)

в оби́два кінці́.

Туди й назад. Приклади
  • — Скільки ж це буде верстов? — запитав Григорія наш дід Семен..— А хто їх там лічив,— стримано відповів мандрівник..— Кажуть, двадцять тисяч в обидва кінці? (О. Довженко)

зво́дити / звести́ кінці́ з кінця́ми.

Ледве справлятися з матеріальними труднощами, нестатками. Приклади
  • кінці́ доку́пи зве́сти. І справді,— думав я,— що чоловік заробив — то його вистача тільки на те, щоб сяк-так прохарчуватися та кінці докупи звести (Панас Мирний)
  • Усіх людей ділив [Григорій] на багачів, злидарів і тих, що сяк-так крутяться на землі, зводячи кінці з кінцями (М. Стельмах)
  • Сім'я ледь-ледь зводила кінці з кінцями, тягнучи напівголодне животіння (З глибин душі)
Узгоджувати сторони якоїсь справи; справлятися з труднощами у чому-небудь. Приклади
  • не зійшли́ся кінці́ з кінця́ми. —. . Комору в порядку передав? — Та трохи не зійшлися кінці з кінцями. Нестачу завтра ж донесу (М. Стельмах)
  • кінці́ з кінця́ми позво́дити. ..Однаково тяжко буде, я все себе пізнав трохи, а тільки ж оце надумав кінці з кінцями позводити, щоб совість не так гнітила (Є. Гуцало)
  • — Нам треба помовчувати. Зводити кінці з кінцями, не ображаючи й нічим не принижуючи одне одного (М. Рудь)
  • [Бондар:] У мене є ваші зведення, товаришу Скарбун. Чому ви не червонієте, дивлячись на них? Ви ж самі не можете звести кінці з кінцями у цих папірцях (М. Зарудний)

дохо́дити / дійти́ [до] кра́ю.

Закінчуватися, завершуватися. Приклади
  • дохо́дити кінця́. Ще палаци зали високі Розцвічує пензель митця, Але вже кінчаються строки і праця доходить кінця (М. Бажан)
  • Осінь виразно конала вже, доходило краю, та ще пручалася з останніх сил (О. Левада)
Вичерпувати усі свої можливості; опинятися в безвихідному становищі. Приклади
  • Часом після такої гарячки вся енергія його [Гнатова] спадала, і якийсь голос говорив в нім: Навіщо?.. кінець! Дійшов до краю! (М. Коцюбинський)
Досягати найвищого рівня, виявлятися більшою мірою. Приклади
  • Повинно щось статися. Напруження дійшло до краю. Наближається гроза (О. Довженко)
  • Зима тисяча дев'ятсот двадцять четвертого року була сніжна й дуже сувора. Люті морози доходили краю й не попускали (О. Довженко)

па́лиця (па́лка) з двома́ кінця́ми (на два кінці́).

Те, що може мати одночасно і позитивні і негативні наслідки. Приклади
  • — Я тільки показав, що ваша достославна вербовка —. .це палка на два кінці (І. Багряний)

хова́ти / схова́ти (захова́ти і т.ін.) кінці́ в во́ду.

Знищувати докази чого-небудь; не залишати ніяких ознак, слідів злочину, негідного вчинку. Приклади
  • пусти́ти кінці́ в во́ду. — Треба тут пустити кінці в воду (М. Стельмах)
  • — Бачите, я цілком одверто говорю з вами. Зрештою, коли б навіть тепер подох один-два, — можна було би поховати кінці в воду. Але ж бо їх вісімнадцять, і всі загрожують масовим самогубством (Г. Хоткевич)
  • Багато не дадуть, бо не доведуть багато, він і сам уже призабув, скільки усього за тридцять літ, умів кінці ховати у воду (В. Дрозд)
  • Шубан якось боком од нього.. Дениса Петровича це непокоїть. Невже донюхується, собацюга? Все-таки важко ховати йому кінці в воду (Д. Прилюк)
  • — Мені поперед усього треба людей розумних,.. кованих на всі чотири ноги, розумієш?.. Щоб уміли робити моїм іменем… і ховати кінці в воду (І. Франко)

нема́ (нема́є, не було́, не ви́дно) [і] кінця́-кра́ю (ні кінця́ ні кра́ю, кінця́, кра́ю) чому.

Щось дуже довго триває, існує, не закінчується. Приклади
  • і кра́ю нема́є. Все йде, все минає — і краю немає (Т. Шевченко)
  • Злидні невсипущі: були вони і вчора, є й сьогодні, і завтра будуть, і нема їм краю (Леся Українка)
  • — Іване Семеновичу, припиняйте позачергові дебати, бо їм не буде ні кінця ні краю (М. Чабанівський)
  • — Ніколи мені,— зітхнула Кульжан.— Стрижу, стрижу і кінця-краю не видно… Руки геть у мозолях (З. Тулуб)
  • Це якась ідіотська проблема, і їй нема ні кінця ні краю (М. Хвильовий)
Щось простягнулося дуже далеко або високо. Приклади
  • Чорна буря йде, валує, і все небо від неї чорне, і здається, кінця немає у височінь цій куряві (О. Гончар)
  • Золотисті лани пшениць такі, що їм кінця-краю не видно (В. Гжицький)
  • Він давно вже вскочив у його [ліс] і повинний би був перейти, а от йому кінця-краю немає (Панас Мирний)
  • Весна застелила степ зеленим несходимим килимом. Нема йому кінця-краю (Я. Качура)
чого-небудь є дуже багато або щось виявляється великою мірою. Приклади
  • Варвара Сухорада клопочеться в хаті, у хліві, у городі, бо все просить її рук.. Шиє, пере, мете, копає, пече, смажить,— і краю не видно роботі (Є. Гуцало)
  • Немає краю моєму гніву! Немає сили знести муки серця! (І. Нечуй-Левицький)
  • У вдови два норови, а у вдівця нема й кінця (Укр. присл.)
  • Був у нас чоловік Петро і такий веселий та на вигадки здатний, що й краю нема (Україна сміється)

без кінця́ і [без] кра́ю; без кінця́-кра́ю, з дієсл.

Безмежно, безконечно. Приклади
  • Дівчина була як у гарячці. П'яти її немов прикипали до землі; серце кололо, в голові була одна думка, одне бажання, щоб ця дорога розтяглася без кінця-краю (М. Коцюбинський)
  • По обидва боки шляху без кінця і краю колосилися пшениці (П. Панч)
Безупинно, весь час. Приклади
  • Без тачки йти було легше, та Анрі-Жаку більш хотілося лежати, ніж ото без кінця-краю переставляти ноги (Ю. Яновський)
  • без кра́ю і кінця́. Я писав би тобі без краю і кінця, та вже пізно (М. Коцюбинський)
  • Її так і підмиває говорити. Балакала б [Христя], здається, без кінця і без краю (Панас Мирний)
Дуже довго. Приклади
  • Йому здавалося, що їхатимуть цілу вічність без кінця і краю (Олесь Досвітній)
Дуже багато. Приклади
  • А в небі летіли гуси з далекого краю.., а нижче летіли і крутились чорногузи, качки і багато різного дрібного птаства без кінця й краю (О. Довженко)

без кінця́, з дієсл.

Постійно. Приклади
  • Пишуть хлопці і дівчата, Просять досвід передати, Хвалять жінку без кінця (С. Олійник)
Весь час, безперервно. Приклади
  • Курив [Яшко] без кінця (А. Головко)
  • Шляхом перекопським без кінця рухаються червоні війська — ті сюди, ті туди (О. Гончар)

дої́хати кінця́, діал.

кому. Завдати великих неприємностей кому-небудь, ставити в безвихідне становище кого-небудь; призводити до смерті. Приклади
  • — Вже ми тобі потому живо кінця доїдемо. Зазнаєш розкошів у сина і невістки (І. Франко)
  • А вже ж я тобі доїду кінця! (Українські народні прислів'я та приказки)
чому. Поривати, покінчувати з чим-небудь, закінчувати, припиняти щось. Приклади
  • Він [Петро] не находив пари замолоду, аж по стільки роках на неї [Анну] наважився, а вона з розуму сходила, доки доїхала кінця своїй дівочій долі (О. Кобилянська)
Покінчити з ким-небудь. Приклади
  • Каже Біда: — Лиш помалу! Доберу я причандалу: Тут доносів, там винця, Та й доїду їм кінця (І. Франко)

не ма́ти ні кінця, ні краю (кінця́-кра́ю).

Бути довгим, великим, тривалим, безконечним і т.ін. Приклади
  • — Я степовик, і моя стихія — вільний рух по відстані, що не має кінця-краю (Т. Масенко)
  • Вузенька стежка, що вела до сусіднього села, пролягала між високим житом, вилася понад обміжками й, здавалося, кінця-краю не мала (Л. Яновська)
  • Карнавал не мав ні кінця, ні краю. Радість не визнає часу. Вона сміливо і щедро витрачає його, бо знає, що час найдешевша річ на світі, дається зовсім даром (П. Загребельний)

кінці́ [з кінця́ми] не схо́дяться / не зійшли́ся.

Важко справлятися з труднощами, нестатками, невистачає коштів. Приклади
  • Мене дуже тягне на Різдво поїхати на Русь, та якось не сходяться кінці (В. Стефаник)

не з того́ кінця́, зі сл. брати, почина́ти і т.ін.

Не так, як слід, як потрібно. Приклади
  • — Ти думаєш, син Стадницького буде кращим від батька? Не з того кінця, хлопче, берешся, не з того.— З якого не берусь, а панові уже не жити (М. Стельмах)
  • [Дудар:] Не з того кінця береш. Не розумієш української культури. [Книш:] Я? Не розумію? [Дудар:] Ані в зуб (І. Микитенко)

і кінці́ в во́ду.

Усе вирішено. Приклади
  • [Наталка:] Не довго з ним розв'язаться: не хочу, не піду [заміж], та й конці [кінці] в воду! (І. Котляревський)
Не залишати ніяких слідів злочину, негідного вчинку і т.ін. Приклади
  • [Хома:] Отрута подіє не зразу — й кінці в воду! (М. Старицький)
  • — Давида й де-небудь підстерегти можна. А чи й просто в хаті [вбити] — завжди читає кінець стола проти вікна,— і кінці у воду. Хто? А ясно хто: в кого жінку одбив: з ревнощів (А. Головко)

сверби́ть на кінці́ (на кі́нчику) язика́ кому, у кого.

Кому-небудь дуже хочеться розповісти щось. Приклади
  • По розпалених обличчях молдуван видко було, що якась цікава новина свербить їм на кінці язика (М. Коцюбинський)

ні кінця́ ні кра́ю чому.

Що-небудь безмежне, безконечне. Приклади
  • ні кра́ю ні кінця́. Світ який — мереживо казкове! Світ який — ні краю ні кінця! Зорі й трави, мрево світанкове, Магія коханого лиця (В. Симоненко)
  • Людство… Людство… Яке слово широке! Ні кінця йому, ні краю (І. Муратов)

до кінця́.

Зовсім, повністю, з дієсл. Приклади
  • Сильний вірш [Л. Дмитерка] Круті шляхи буремної пори .. про тих, хто до кінця віддав себе боротьбі за кращу долю рідного народу (З газети)
  • Щоб вас [В. М. Гнатюка] до кінця розсердити, то попрохаю ще вислати 1 пр. Кобзаря Шевченка (М. Коцюбинський)

з рі́зних (з усі́х) кінці́в, з дієсл.

Звідусіль. Приклади
  • Дзвін загудів. По дворі почали мигтіти ченці молоді, як мухи, зо всіх кінців (Марко Вовчок)

на (у) всі (рі́зні) кінці́, з дієсл.

Скрізь, усюди, в кожному напрямі. Приклади
  • У нас зійшло вже сонце, його вогні ми шлем на всі кінці (В. Сосюра)
  • В повіті вже, видно, щось прочули, раз дозори оце порозсилали в усі кінці (О. Гончар)
  • Вершники на момент круто збили коней і потім з… криком кинулись у різні кінці (П. Панч)

як (мов і т.ін.) на кінці́ сві́ту (сві́та).

Дуже далеко. Приклади
  • — На кого ж ти нас покидаєш? Та як і сам таку даль пройдеш? Се мов на кінці світа (Г. Квітка-Основ'яненко)

кінці́ з кінця́ми схо́дяться / зійшли́ся.

Наявна відповідність між різними частинами чого-небудь, немає розбіжності у чомусь. Приклади
  • — Ти ж Василю Тримайводі комору в порядку передав? — Та трохи не зійшлися кінці з кінцями. Нестачу я завтра ж донесу (М. Стельмах)