КРІЗЬ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

ціди́ти / проціди́ти крізь зу́би, зневажл.

Говорити неохоче або невиразно, ледве розтуляючи рот. Приклади
  • ціди́ти слова́ крізь зу́би. А Сафатові повиділося, що Стрибог, мабуть, хоче хмуритися; тим-то низенько склонився й несміло цідив слова крізь зуби (Л. Мартович)
  • Молодий стурбований голос щось тихо промовив до кулеметника. Той крізь зуби злостиво і спокійно процідив: — Зараз, товаришу командир (М. Стельмах)
  • — А нам тепер жалування прибавили, — процідила крізь зуби [вчителька] (А. Тесленко)
  • Особливо Підпара ненавидів бідних. Зсував густі брови і з презирством цідив крізь зуби: Голота! що воно має.. (М. Коцюбинський)

ма́ло крізь зе́млю не провали́вся.

Хтось відчув великий сором, незручність у зв'язку з чимсь. Приклади
  • ма́ло крізь зе́млю провали́тися. [Галина:] Відчепись! Говорила я тобі. Бачиш, як незручно вийшло. Мало крізь землю провалитися (В. Собко)
  • Мало крізь землю не провалився хлопець, зиркнув на свої давно не миті, геть покраплені незаживаючими подряпинами ноги, постояв якусь мить остовпіло, а тоді враз чкурнув з сусідського городу (Ю. Збанацький)

як (мов, немо́в і т.ін.) крізь (че́рез) [густе́] си́то.

зі сл. сі́яти, сі́ятися і т.ін. Густо, безперервно (про дощ, мряку). Приклади
  • Тисячі ніг місили грязюку.., а зверху, немов через густе сито, сіявся дощ (А. Хижняк)
  • Дощ не вгавав, а по-вчорашньому сіяв, як крізь сито (Панас Мирний)
зі сл. ви́дно, ба́чити і т.ін. Невиразно, нечітко, неокреслено. Приклади
  • На вулицях видно було, мов крізь сито (І. Франко)
  • Від вітру у Півня сльозилися очі, і він бачив козака на коні, як крізь сито (П. Панч)

диви́тися крізь роже́ві окуля́ри на що, рідко на кого.

Не помічати вад, недоліків у чому-, кому-небудь; ідеалізувати щось, когось. Приклади
  • Не можна на життя дивитися крізь рожеві окуляри (З усної мови)

як дух крізь па́льці пройти́.

Бути непомітним, невловимим для когось. Приклади
  • Перш усього, він [Хома Прядка] був невловимий. Десять літ його ловила поліція — не могла піймати. Військо кликали, засідки робили,— як дух крізь пальці пройде, і нема (В. Винниченко)

диви́тися крізь те́мні окуля́ри на що, рідко на кого.

Надмірно перебільшувати вади чого-, кого-небудь, бачити в чомусь--комусь тільки негативне. Приклади
  • диви́тися крізь те́мне ске́льце. — На другій дільниці якийсь бригадир шахрайські приписки в нарядах робив.. Ну і що ж? Через оцих негідників я маю на весь світ дивитися крізь темне скельце? (С. Журахович)

диви́тися крізь па́льці.

на кого--що. Нехтувати ким-, чим-небудь, ігнорувати, не брати до уваги когось, щось. Приклади
  • Водні ресурси республіки обмежені. Не можна крізь пальці дивитися на кубічні кілометри ґрунтових вод малих річок (З газети)
  • Він знав, що незабаром Бальзак стане чоловіком пані Ганської, і тому не міг дозволити собі дивитися на його хворобу крізь пальці (Н. Рибак)
на що і без додатка. Свідомо не звертати уваги на що-небудь недозволене; навмисно не помічати чогось недозволеного в чиїх-небудь діях, вчинках. Приклади
  • гляді́ти крізь па́льці. Підплачував [Мендель] лісничих і лісних, щоб гляділи крізь пальці на те, яке… дерево він вивозить (І. Франко)
  • Комендант Бом на бешкети своїх підлеглих не тільки дивився крізь пальці, а й заохочував їх до того цілком одверто (С. Голованівський)
  • Василь узиму вивіз дерево з лісу. Знайомий лісник не поскупився, та й Йосипенко дивився крізь пальці (Панас Мирний)

хоч крізь зе́млю прова́люйся (провали́ся і т.ін.).

Дуже неприємно, незручно, соромно і т.ін. комусь. Приклади
  • Йому так неприємна була вся ця історія.. .складається таке неприємне враження, що прямо хоч крізь землю провалюйсь (М. Хвильовий)
  • А як щось поламається? Та ще й на Віриній ділянці! Тоді хоч крізь землю провалися (А. Хорунжий)
  • [Любов:] Коли б ви знали, як мені часом буває сором [соромно] при спогадах, просто хоч крізь землю провалитись!.. (Леся Українка)

пролі́зти (пройти́) крізь ву́шко го́лки.

Зробити щось неймовірне, винятково складне. Приклади
  • Наш Іван, коли хочеш знати, і крізь вушко голки пролізе (Д. Бедзик)

щоб крізь зе́млю провали́тися, зі сл. мені.

Уживається для вираження запевнення у правдивості сказаного. Приклади
  • Щоб мені крізь землю провалитись, щоб я з місця того не зійшла, як тому правда, що Хівря набрехала (Грицько Григоренко)

пройти́ (перейти́) крізь си́то і ре́шето.

Зазнати всіляких випробувань, набути чималого досвіду у чомусь. Приклади
  • Він знав, що статечні господарі суворо осуджують оту відьомську бабу, котра на своєму віку перейшла крізь сито й решето (В. Речмедін)
  • Волосний писар, що вже двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито і решето і знає добре, де чим пахне (Б. Грінченко)

пройти́ [крізь] вого́нь і во́ду [і мі́дні тру́би].

Зазнати всіляких випробувань, виявитися дуже спритним, мужнім, витриманим. Приклади
  • ого́нь і во́ду пройти́. А візьміть ось Корнелюка, начальника нашого, спитайте, де тільки не буває чоловік. Огонь і воду пройшов! (М. Олійник)
  • Навіть він, Пушкарьов, що пройшов, як говориться, крізь вогонь, воду і мідні труби, не зміг би заробити собі на прожиток (Ф. Бурлака)
  • [Кость:] Страх не люблю отих глибокорозумних, надто спритних, що пройшли вогонь і воду (З. Мороз)

крізь при́зму, перв. чого, чию, книжн.

зі сл. сприйма́ти і под. Під впливом чого-небудь, у зв'язку з чимсь. Приклади
  • В моїй уяві крізь призму довгих літ і трагічної смерті того хлопчика його постать виросла понад свій дійсний розмір (І. Франко)
  • че́рез при́зму. Душа моя вщерть виповнена тим коханням, і тому світ і людей, ба навіть природу, сприймаю через призму свого кохання (Ірина Вільде)
зі сл. дава́ти, подава́ти, диви́тися і т.ін. З певного погляду. Приклади
  • Та ще такий тепер час настав, що кожен… може все розглядати крізь свою призму (Л. Костенко)
  • Найбільш новаторські театри раз у раз вертаються до Софокла, Евріпіда, Шекспіра, Лопе де Вега. При цьому вони, звісно, подають глядачам цих геніальних драматургів у новому трактуванні, крізь призму сучасності (М. Рильський)
  • Найперший тематичний цикл оповідань Олекси Слісаренка становлять новели про братовбивчу імперіалістичну війну, на яку письменник дивиться крізь призму сприймання рядового бійця (З журналу)
  • Оцінку значення класичної поеми [Енеїда І. Котляревського] Шевченко дає крізь призму усної народної творчості, сприймання твору народом (Життя і тв. Т. Г. Шевченка)

крізь сльо́зи, перев. зі сл. промовля́ти, смія́тися і т.ін.

Плачучи. Приклади
  • — Іваночку, то зовсім інше,— посміхнулась Уляна крізь сльози.— То війна, а це життя (О. Довженко)
  • Крикнув осавула й ударив Нимидору нагайкою по спині.— В мене родилась дитина. Це ж сьогодні тільки третій день,— ледве промовила крізь сльози (І. Нечуй-Левицький)
  • — А ти в мене не регочи, Федоре, я знаю, що ти крізь сльози регочеш. І ти, Горпино… А ти, — повернулася вона до Христі, — твоє ще тільки заснувалося (Панас Мирний)

пропуска́ти / пропусти́ти крізь го́рло що.

Витрачати гроші, майно на алкогольні напої. Приклади
  • — Радше все крізь горло пропущу,— і худобу, і господарство, і землю! (І. Франко)

текти́ (розтіка́тися, іти́ і т.ін.) / потекти́ (розтекти́ся, піти́ і т.ін.) крізь па́льці (по́між па́льцями).

Втрачатися, витрачатися швидко або марно, без будь-якої користі. Приклади
  • Ще не минуло і году, Все хазяйство, мов у воду, Поміж пальцями пішло І усе йому село — Насміялося у вічі (І. Манжура)
  • [Юда:] Хотів би знати я, що б ти зробив, якби тобі текли крізь пальці гроші і розтікалися по всіх усюдах, лишаючи тобі сухі долоні — і так щодня! (Леся Українка)

хоч крізь (скрізь) зе́млю йти.

Безвихідне становище. Приклади
  • Тепер нашій Ївзі прийшло хоч скрізь землю йти! (Г. Квітка-Основ'яненко)

крізь зу́би.

Неохоче, невиразно, ледве розтуляючи рота, з незадоволенням. Приклади
  • Воно, власне, було замітне вже й в останні дні перед моїм від'їздом, уже тоді у мами був неприємно холодний вираз в його присутності, одвертання очей, відповіді крізь зуби (Леся Українка)

як (мов, на́че і т.ін.) крізь зе́млю провали́вся.

Раптово, безслідно і т.ін. зник хтось, зникло що-небудь. Приклади
  • на́че крізь зе́млю пропа́ли. Треба вам сказати, що як тільки прокотив возик з писарем, то усі наче крізь землю пропали (Марко Вовчок)
  • як крізь зе́млю пішли́.— І коней не знайшли? — Ні, як крізь землю пішли всі семеро (А. Головко)
  • Цілий день шукав дід ту ниву, а вона ніби крізь землю провалилася (З журналу)
  • —. .Авторучка випала, мацав-мацав, наче крізь землю провалилась (В. Дрозд)
  • Кума десь ділась, неначе крізь землю провалилась (І. Нечуй-Левицький)
  • А дитя одного вечора щезло, мов крізь землю провалилося (І. Колесник)
  • — Люданський тільки що був тут і десь дівся, мов крізь землю провалився (Є. Кротевич)
  • Мов крізь землю провалився Той співець — утік од лиха (Леся Українка)
  • Переходить день; минає другий, третій… Як крізь землю провалився! (Панас Мирний)
  • І зник [чоловік] так само несподівано, як і появився. Я.. все хотів побачити його знову, щоб розпитати добре про тих богатирів, але він як крізь землю провалився (Легенди та перекази)

сміх крізь сльо́зи, книжн.

Стан, при якому під удаваною веселістю криються невдачі, переживання, терпіння, біль і т.ін. Приклади
  • Могла б про сміх крізь сльози Згадати я при сім, Але вже сяя тема Давно обридла всім (Леся Українка)

ла́дний (ла́ден, гото́вий і т.ін.) [три́чі] провали́тися крізь зе́млю.

Виникає бажання у когось якомога швидше звідкись зникнути (через сором, ніяковість і т.ін.); дуже незручно, неприємно комусь. Приклади
  • Йому було так соромно, що він ладен був тричі провалитись крізь землю (О. Довженко)
  • Браві [сержанти] такі, що куди там Віталієві з ними тягатись, він одразу відчув своє жалюгіддя, готовий був крізь землю провалитись (О. Гончар)
  • Я стояв біля неї спантеличений і розгублений, ладний провалитися крізь землю (М. Чабанівський)
  • Ми стояли червоні, мов два помідори. Ми ладні були крізь землю провалитися (В. Нестайко)

пройти́ [крізь] чисти́лище.

Зазнаючи великих випробувань, позбутися багатьох вад, недоліків. Приклади
  • Як хотіла б вона стати іншою… Але яким зіллям їй змити з себе ганьбу, які чистилища пройти, щоб виринути перед ним оновленою, гідною його кохання (О. Гончар)

день у день (крізь день, при дні).

Кожного разу весь час. Приклади
  • Шторми б'ють майже день крізь день (О. Гончар)
  • — Мій лірику сумний! Скажи мені, Невже печаль з тобою День при дні? (А. Крижанівський)
  • На високій бессарабській полонині день у день котиться брудна хвиля овечої отари (М. Коцюбинський)
Постійний. Приклади
  • з дня у день. Постійне.Непривітне воно само по собі,— те сидіння з дня у день над столом (Панас Мирний)

Крізь бурю й сніг.

Назва збірки поезій (1925) M. Рильського, яка набула метафоричного значення: подолання вкрай несприятливих зовнішніх обставин, які заважають жити й творити. Приклади
  • Замерзлі біло-палеві пелюстки мертвої троянди на страснім українськім шляху, крізь бурю й сніг жорстокої епохи. (Є. Маланюк, Крізь бурю й сніг)
  • О гроно п'ятірне нездоланих співців, Крізь бурю й сніг гримить твій переможний спів, Що розбиває лід одчаю і зневіри. Дерзайте, лебеді: з неволі, з небуття Веде вас у світи ясне сузір'я Ліри, Де пінить океан кипучого життя. (М. Драй-Хмара, Лебеді)

Легше верблюдові пройти крізь голчане вухо…

Вислів походить з Євангелія: «Легше верблюдові пройти крізь голчане вухо, ніж багатому увійти в царство небесне» (Матв., 19,24). Деякі коментатори Євангелія вважають, що «верблюд» — це товстий корабельний канат, який у давнину робили з верблюжої вовни; інші, сприймаючи слово «верблюд» у його прямому значенні, під голчаним вухом розуміють одні з воріт у стіні Єрусалима, дуже вузькі й низькі.
Значення вислову: повна неможливість досягнення чогось.
Приклади
  • Заким пролізеш у голки вушко — обдерешся, як пес в шелюгах. Все побільше — лишаєш із одягом, все поменше — з собою. (В. Стус, Шлях грішного до раю)
  • Крізь ігольне ушко царської цензури не могла пролізти навіть «Казка про рибака та рибку» в українському перекладі. (М. Рильський, Пушкін українською мовою)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання