КОЗЛА — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

забива́ти / заби́ти козла́.

Грати в доміно. Приклади

морсько́го козла́ ганя́ти. — Треба було заготовляти, коли городи й баштани були в нас, коли фронт далеко стояв. Тоді ви [інтендант] морського козла ганяли? (В. Кучер)
— Ходімо до мене,— запропонував Серпень..— Я в купе сам. Козла заб'ємо (Ю. Мушкетик)
козла́ позабива́ти (якийсь час). [Василь Панасович:] До пенсії лишилось кілька днів… [Печений:] Козла позабивати захотіли? (О. Підсуха)
Всі любили на Дніпропетровському агрегатному заводі.. забивати козла (З газети)

як (мов, ні́би і т.ін.) з ца́па (з козла́) молока́ з кого-чого, від кого-чого, ірон.

Немає зовсім. Приклади

як з ца́па во́вни. Із нього науки як з цапа вовни (І. Франко)
— Зараз із тих боліт користі як з козла молока. Заросли очеретом, рогозом та осокою (І. Цюпа)
Скільки грошей тратиться на цю поліцію..,— а користі від них обох як з козла молока (Д. Бедзик)
Давно треба було вигнати цього чепуруна і задаваку полковника Клотца із нашого штабу. Від нього користі як з цапа молока (П. Гуріненко)
Як подивлюсь на хист теперешніх людців, На витребеньки їх… Та що з ними мороки.. Яка пожива з їх [них]?. Як з цапа молока (П. Гулак-Артемовський)

козе́л відпу́щення (рідше офі́рний).

Той, на кого звалюють чужу провину, відповідальність за інших. Приклади

— Я бачу, що мені хочуть відвести роль козла офірного,— намагаючись стримувати голос, сказав він (П. Загребельний)
— То що ж, Корнію Кириловичу, я, виходить, за козла відпущення? (Ю. Збанацький)

як (мов і т.ін.) бара́н на но́ві́ воро́та, зі сл. диви́тися і под., зневажл.

Виявляючи повне нерозуміння, здивування. Приклади

як козе́л на нові́ воро́та. — Воли в ярмі, та й ті ревуть…— гримнув на москаля, аж той свистати перестав. Дивиться на його, як козел на нові ворота (Марко Вовчок)
Вночі, як ми [шевці] поснемо, встромить морду в книжку і дивиться, як баран на нові ворота (М. Чабанівський)
Петро мовчав, тільки втелющився в Хлипала, мов баран на нові ворота (Ю. Збанацький)

Козел відпущення (Козел офірний).

Біблійний вислів (Левит, 16, 21-22), що походить з опису староєврейського обряду покладання гріхів усього народу на живого цапа.
Сучасне значення вислову: людина, на яку постійно звалюють чужі провини. Приклади

Токовий, видно, замість козла офірного, бо начальник цеху на збори не з'явився, десь зліг. (П. Загребельний, 3 погляду вічності)
Коли командировочних у «Фіндіпоші» лишалося багато, а днів у рокові мало, у відрядження негайно посилалися «козли відпущення». (О. Чорногуз, «Аристократ» із Вапнярки)