КОЗЛА — ЕТИМОЛОГІЯ

кі́злик «відгородка для палива на чабанській гарбі»

очевидно, пов’язане з ко́зла (ко́зли, кї́зли) «сидіння на фаетоні для погонича, передок»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ко́зла «сидіння на фаетоні для погонича, передок» (ко́зли, кї́зли) українська
ко́зли українська
кї́зли українська

коза́ «дрюк з двома суками для підпирання воза під час змазування; вид човна на Кубані»

думка про запозичення р. ко́злы «сидіння для кучера» з польської і німецької мов (Фасмер II 278; Bern. I 596) позбавлена підстав;
псл. koza, kozьlъ «обрубок дерева чи примітивний дерев’яний пристрій, схожий на тварину з ногами», результат перенесення назв тварин koza «коза», kozьlъ «козел»;
р. [коза́] «козли для пиляння дров; вогнище під час молотіння вночі; пристосування для перенесення тягарів на спині; верстат кустаря, що робить іграшки; пристосування для виття канатів», ко́злы «сидіння для кучера; підставки з колод, дрючків, дощок; [основи, опори мостів; крокви]», [козёл] «козли, підставка, колоди, поставлені в піраміду; два ввіткнуті в землю коли, з’єднані і перев’язані вгорі; оборіг для зерна; копиця сіна», бр. коза́ «двометрова мірка у формі циркуля, сажень; (заст.) заплічні носилки», ко́злы «сидіння для кучера; козли для пиляння дров; підставка», п. koza «заплічні носилки; давній вид сплавного судна; дерев’яний плуг; борона з дерев’яними зубами», kozioł «сидіння для кучера», kozły «збиті навхрест або під кутом дрючки чи дошки різного призначення», ч. koza «козли для пиляння дров; [чотиринога підставка]», [kozel] «стояк для сушіння снопів», kozlík «пристрій для різання дров; сидіння для кучера», слц. koza «козли», kozol «копиця», вл. kózly «кроква», kozol «тс.; сидіння кучера», kózlík «сидіння кучера; козли для пиляння», болг. [коза́] «поперечна балка в даху», козе́л «кроква», ко́зла «дерев’яна опора пішоходного моста; сидіння для кучера», схв. кòзе (мн.) «козли для пиляння і риштування», [кȍзла] «дерев’яна деталь плуга», [кòзлац] «підставка для сушіння сіна», [козàлац, козлȁц] «тс.», слн. kôza «козли, підставки; [глиняна посудина на трьох ногах]», kôzel «сидіння для кучера; підставки з дерева, козли»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кізли «крокви»
кі́злик «відгородка на гарбі для палива»
кізли́ни
кі́злини «підставки, на яких лежить кінець вала; кілочки, забиті в боки цих підставок, щоб по них можна було лазити»
кізли́ння
козе́л «стовп чи підставка для череня гончарної печі; сидіння для кучера»
козе́лець «штатив у витушці; знаряддя, що підкладалося під важіль»
козе́лци «дрючки, зчеплені під кутом і накладені на гребінь хати для зміцнення даху від вітру»
ко́зи «примітивний ткацький верстат»
ко́зка «примітивний плуг без колішні»
козла «сидіння для кучера; [кроква] Я»
ко́зли «сидіння для кучера; підставка для пиляння дров»
ко́зли́
ко́злики
ко́злини
ко́злік «витушка»
ку́зьла «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
коза́ «двометрова мірка у формі циркуля, сажень; (заст.) заплічні носилки» білоруська
коза́ «поперечна балка в даху» болгарська
kózly «кроква»«тс.; сидіння кучера»«сидіння кучера; козли для пиляння» верхньолужицька
kozol «кроква»«тс.; сидіння кучера»«сидіння кучера; козли для пиляння» верхньолужицька
kózlík «кроква»«тс.; сидіння кучера»«сидіння кучера; козли для пиляння» верхньолужицька
koza «заплічні носилки; давній вид сплавного судна; дерев’яний плуг; борона з дерев’яними зубами»«сидіння для кучера»«збиті навхрест або під кутом дрючки чи дошки різного призначення» польська
kozioł «заплічні носилки; давній вид сплавного судна; дерев’яний плуг; борона з дерев’яними зубами»«сидіння для кучера»«збиті навхрест або під кутом дрючки чи дошки різного призначення» польська
kozły «заплічні носилки; давній вид сплавного судна; дерев’яний плуг; борона з дерев’яними зубами»«сидіння для кучера»«збиті навхрест або під кутом дрючки чи дошки різного призначення» польська
koza праслов’янська
ко́злы «сидіння для кучера» російська
коза́ «козли для пиляння дров; вогнище під час молотіння вночі; пристосування для перенесення тягарів на спині; верстат кустаря, що робить іграшки; пристосування для виття канатів» російська
кòзе «козли для пиляння і риштування» (мн.) сербохорватська
koza «козли»«копиця» словацька
kozol «козли»«копиця» словацька
kôza «козли, підставки; [глиняна посудина на трьох ногах]»«сидіння для кучера; підставки з дерева, козли» словенська
kôzel «козли, підставки; [глиняна посудина на трьох ногах]»«сидіння для кучера; підставки з дерева, козли» словенська
ко́злы «сидіння для кучера; підставки з колод, дрючків, дощок; [основи, опори мостів; крокви]» українська
козёл «козли, підставка, колоди, поставлені в піраміду; два ввіткнуті в землю коли, з’єднані і перев’язані вгорі; оборіг для зерна; копиця сіна» українська
ко́злы «сидіння для кучера; козли для пиляння дров; підставка» українська
kozel «стояк для сушіння снопів»«пристрій для різання дров; сидіння для кучера» українська
kozlík «стояк для сушіння снопів»«пристрій для різання дров; сидіння для кучера» українська
козе́л «кроква» українська
ко́зла «дерев’яна опора пішоходного моста; сидіння для кучера» українська
кȍзла «дерев’яна деталь плуга» українська
кòзлац «підставка для сушіння сіна» українська
козàлац українська
козлȁц «тс.» українська
koza «козли для пиляння дров; [чотиринога підставка]» чеська
kozьlъ «обрубок дерева чи примітивний дерев’яний пристрій, схожий на тварину з ногами» ?
koza «коза» ?
kozьlъ «козел» ?

козе́л «бедринець ломикаменевий, Pimpinella saxifraga L.; борщівник сибірський, Heracleum sibiricum L.; борщівник європейський, H. spondylium L.» (бот.)

борщівник сибірський, який належить до тієї самої родини зонтичних, має багато ознак, спільних з бедринцем ломикаменевим;
результат перенесення на бедринець ломикаменевий назви тварини козе́л՝, перенесення зумовлене, очевидно, високою поживністю цієї рослини для свійських тварин, у т. ч. й кіз;
р. [козёл] «тс.», [козеле́ц] «тс.; борщівник сибірський»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ко́злики «бедринець ломикаменевий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
козеле́ц «тс.; борщівник сибірський» українська
й чеська
козе́л ?
й ?
козёл «тс.» ?

козе́л «молодий лящ, Abramis brama (L.)» (іхт.)

мотивація перенесення неясна;
очевидно, результат перенесення назви козе́л «цап»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

козлик «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
козе́л «цап» ?

баранчики «козельці лугові, Tragopogon pratensis L.» (бот.)

результат семантичного зближення назви козе́льці, похідної від козе́л, з назвою бара́н (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
козе́льці ?
козе́л ?
бара́н ?

коза́ «самиця козла, Capra hircus L.» (зоол.)

запозиченням із слов’янських мов вважається алб. kozinë «вовна», k’ozë «печене козяче м’ясо»;
неприйнятне твердження про запозичення слов’янських форм з тюркських мов, у яких є слова типу тур. käzä «коза», крим.-тат. чаг. kätši, тат. [kädzä], чув. качака «тс.» (Korsch RSI III 337; Niederle RÉS II 23–25; Трубачев Назв. дом. жив. 86–89);
виведення псл. koza і дінд. aja від давнішого іє. *xg’a (Мартынов Сл. и ие. аккомод. 161 –162) непереконливе;
існує думка про давню контамінацію двох первісних основ – *(s)kēgos/*_(s)kōgos «козел» (походить від *(s)kēg-/ *(s)kəg- «підскакую») і *ag’a-/*ag’i- «коза» (Георгиев Въпр. на бълг. етим. 18, 58–59);
зіставляється також з алб. keth «козеня», дангл. hǽcen «тс.», hacele «плащ», гот. hakuls, дісл. Hqkull «тс.; верхній одяг», снн. hoken «козлик» (Meyer EW 185; Pedersen KZ 36, 335; Holthausen AeWb 143; Младенов Slavia 10, 251; RÉS 4, 197; Meillet Études 172; Bern. І 595–596; Torp 67; Pokorny 517–518) і з дінд. chagaḥ «козел», chagā «коза» (Uhlenbeck 94; Zupitza GG 27);
очевидно, споріднене з дінд. aja «тс.», ajáḥ «козел», сперс. azak «коза», лит. ožkà «коза», ožỹs «козел», прус. wosse «коза», як псл. kostь «кістка» з дінд. ásthi «тс.»;
псл. koza;
р. болг. коза́, бр. каза́, др. коза, п. ч. слц. вл. koza, нл. слн. kóza, полаб. ťöză (küza), м. коза, схв. кòза, стсл. коза «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кі́зій «козячий»
кізли́ця «сарна»
кізли́чка «козина шкура»
кізля́ «маля кози»
кізля́к «тс.»
кізь-кізь (вигук, яким підкликають кіз)
коз (вигук, яким відганяють кіз)
коза́р «пастух кіз»
коза́рка «загін, хлів для кіз»
козе́л «цап»
козеня́
козина́ «копчене бараняче м’ясо»
кози́на «тс.»
кози́нець «сарай для кіз»
ко́зи́ний «такий як у кози; який пасе кози»
кози́нячий
кози́ця
козівни́к «фахівець з козівництва»
козівни́цтво
ко́зій «козячий»
ко́злик
козли́н «цапиний, баранячий»
козли́на «тс.; м’ясо козла або кози»
козли́ця
ко́злище «цап, козел» (заст.)
козлови́на «козяча або козляча шкіра»
козло́вня «підприємство, де обробляється козляча шкіра»
козлуватий «з коротким хвостом»
козля́ «тс.; цапеня»
козля́тина «м’ясо козла або кози»
козля́чий «тс.; пошитий із шкіри, хутра цапа»
ко́зува́тий «схожий на козу»
козу́ля «дика коза, сарна»
козь-козь «тс.»
ко́зю́-ко́зю́
козю́сю-козю́сю
козя́
козя́р «тс.»
козя́рка «обгризена (козами) гілка»
козя́тко
ко́зя́чий
косу́ля «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kozinë «вовна» албанська
keth «козеня» албанська
каза́ білоруська
коза́ болгарська
koza верхньолужицька
hakuls готська
hǽcen «тс.» давньоанглійська
aja давньоіндійська
chagaḥ «козел» давньоіндійська
aja «тс.» давньоіндійська
ásthi «тс.» давньоіндійська
Hqkull «тс.; верхній одяг» давньоісландська
коза давньоруська
*xg'a індоєвропейська
kätši кримсько-татарська
ožkà «коза» литовська
коза македонська
kóza нижньолужицька
ťöză (küza) полабська
koza польська
koza праслов’янська
kostь «кістка» праслов’янська
koza праслов’янська
wosse «коза» прусська
коза́ російська
кòза сербохорватська
hoken «козлик» середньонижньонімецька
azak «коза» середньоперська
koza словацька
kóza словенська
коза «тс.» старослов’янська
kädzä татарська
käzä «коза» турецька
kätši чагатайська
koza чеська
качака «тс.» чуваська
k'ozë «печене козяче м’ясо» ?
*(s)kēgos/*_(s)kōgos «козел» (походить від *(s) ?
*(s)kəg- «підскакую» ?
*ag'a-/*ag'i- «коза» ?
hacele «плащ» ?
chagā «коза» ?
ajáḥ «козел» ?
ožỹs «козел» ?

козак «дубовик, Boletus luridus Schaff.» (бот.)

псл. *kozakъ «вид їстівного гриба», пов’язане з koza (назва тварини), очевидно, як скорочення виразу *kozьjь (gribъ), букв. «козячий гриб», яким могли позначатися всі менш цінні породи грибів (подібно до того, як кози вважаються найменш цінним видом худоби);
р. [коза́к] «підберезник», бр. [казляк] «маслюк», п. kozak «підберезник», koźlak «тс.», ч. слц. kozák, вл. kozak, болг. [козач] «лисичка (гриб)», схв. [козак] «підосичник»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

коза́р «тс.; маслюк звичайний, Boletus luteus L (B. annulatus Pers.) Ж; боровик королівський, Boletus regius Krombh. (B. appendiculatus) Mak; моховик жовто-бурий, Boletus variegatus Fr. Ж; підберезник, Boletus scaber Fr. ex Bull. Mak»
козарі́ «вид їстівних грибів»
козарь «опеньок осінній справжній, Armillariella mellea (Fr. ex Vahl.) Karst. (Agaricus melleus Vahl.)»
козе́л «маслюк звичайний»
козля́к «Boletus bovinus L. (Ixocomus bovinus Quél.); [будь-який їстівний гриб, крім білого гриба (Boletus edulis Bull.) ЛексПол]»
козляки́ (загальна назва всіх видів грибів, крім білого гриба)
козьляк «будь-який їстівний гриб, крім білого гриба»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
казляк «маслюк» білоруська
козач «лисичка (гриб)» болгарська
kozak верхньолужицька
kozak «підберезник»«тс.» польська
koźlak «підберезник»«тс.» польська
*kozakъ «вид їстівного гриба» праслов’янська
коза́к «підберезник» російська
козак «підосичник» сербохорватська
kozák словацька
kozák чеська
*kozьjь (gribъ) ?

козе́льці́ «Tragopogón L.; [холодок лікарський, Asparagus officinalis L. Ж]» (бот.)

похідне утворення від козе́л «цап», пов’язане з складною назвою козельців укр. діал. р. козлоборо́дник, бр. казлабаро́д, схв. [козобрад], слн. [kozjebradnik, kozobradka] і складеними назвами типу укр. [козя борода];
назва зумовлена подібністю до козиної бороди нерозкритого кошика або листя у козельців і холодка лікарського;
пор. також нвн. Bocksbart «козельці» (букв. «цапина борода»), нлат. tragopogon «козельці», утворене з гр. τράγος «цап» і πώγων «борода»;
р. [козеле́ц] «Tragopogon», [козёлик] «козельці лучні», бр. [казяло́к] «тс.», ч. [kozica] «Tragopogon», слц. [koziak], схв. [кȍзјāк] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

козел «козельці великі, Tragopogon major Jacq.»
козе́лець «козельці»
козе́лик(и) «тс.»
козе́лки «козельці лучні, Tragopogon pratensis L.»
козе́лок «тс.»
козе́льки «козельці»
козе́льок «тс.»
козельци «козельці великі»
козельчики «козельці лучні»
козли «козельці великі; козельці лучні»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
казлабаро́д білоруська
казяло́к «тс.» білоруська
τράγος «цап» грецька
Bocksbart «козельці» (букв. «цапина борода») нововерхньонімецька
tragopogon «козельці» новолатинська
козлоборо́дник російська
козеле́ц «Tragopogon» російська
козобрад сербохорватська
кȍзјāк «тс.» сербохорватська
koziak словацька
kozjebradnik словенська
kozobradka словенська
козлоборо́дник українська
козя борода українська
козёлик «козельці лучні» українська
kozica «Tragopogon» чеська
козе́л «цап» ?
козлоборо́дник ?
також ?
πώγων «борода» ?

ко́зи «жовтець їдкий, Ranunculus acer L.; сокирки польові, Consolida arvensis Opiz. (Delphinium consolida L.); анемона жовтцева, Anemone ranunculoides L.; первоцвіт весняний, Primula veris L.» (бот.)

назви, пов’язані з коза́, козе́л і зумовлені, очевидно, отруйністю рослин, їх небезпечністю для худоби, зокрема, кіз, що відзначається для жовтцю їдкого і пшінки (ВРУ 266, 281), сокирок польових (Нейштадт 254) та анемонів (ВРУ 275), або зовнішньою подібністю (у сокирок польових) до голови кози з рогами (ВРУ 272) чи (щодо первоцвіту весняного) певною подібністю квітів та інших особливостей до властивостей жовтцю (Нейштадт 261, 436);
зморшкувате кучеряве листя первоцвіту весняного подібне до вовни баранів (пор. народну назву [баранчики]), теж могло дати підставу для порівняння з козою;
р. [козеле́ц] «жовтець їдкий», бр. [казе́лец] «тс.», п. [közielec] «анемона жовтцева», [koziełek] «сокирки польові»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кі́злики «жовтець їдкий» (мн.)
козаки́
козачки́
козелець «тс.; анемона жовтцева»
козелець барабольчик «пшінка весняна, Ficaria verna Huds. (Ficaria ranunculoides Roth)»
козели́ця «жовтець їдкий»
ко́зенька «сокирки польові Mak; анемона дібровна, Anemone nemorosa L. Ж»
козєнка «тс.»
козє́нька «сокирки польові»
кози́нник «тс.»
ко́зник «отруйна болотна рослина, що цвіте жовтим цвітом»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
казе́лец «тс.» білоруська
közielec «анемона жовтцева» польська
козеле́ц «жовтець їдкий» російська
koziełek «сокирки польові» українська
коза́ ?
козе́л ?

ко́злик «цвіркун польовий, Gryllus campestris L.» (ент.)

похідне утворення від козел, очевидно, зумовлене формою вусиків комахи, подібних до козлиних рогів (Горностаев 59; Urania Tierr. Insekten 77, 78);
пор. р. козя́вка «комашка, кузька», пов’язане з коза́ через схожість вусиків комах з рогами кози (Фасмер II 279);
бр. [казёл] «коник»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
казёл «коник» білоруська
козя́вка «комашка, кузька» російська
козел ?
козя́вка «комашка, кузька» ?
коза́ ?

козли́нник «вовчуг польовий, Ononis arvensis L. (Ononis hircina Jacq.)» (бот.)

пов’язане з козе́л;
назва, очевидно, зумовлена тим, що рослина вся вкрита волосками і її листя має неприємний запах (Нейштадт 342);
р. [козли́нник] «вовчуг польовий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

козлятник «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
козли́нник «вовчуг польовий» російська
козе́л ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України