КЛИЧ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

Безодня безодню кличе.

Вислів з біблійної Книги Псалмів: «Прикликає безодня безодню на гуркіт Твоїх водоспадів, усі вали Твої і хвилі Твої перейшли наді мною» (Кн. 2, 41, 8). Латинська форма вислову — «Abyssus abyssum invocat».
Вживається у значенні: один злочин викликає інший.
Приклади
  • Призиваю поміч Господню
    На убоге моє ремесло —
    Ось безодня кличе безодню
    І зло порождає зло.
    (Є. Маланюк, З літопису)

Див кличе над деревами.

Вислів зі «Слова о полку Ігоревім (XII ст.): «Збися Див кличет врьху древа: велит послушати земли незнаемі — и Влъзъ, и Поморію, и Посулію, и Сурожу, и Корсуню, и тебъ, тьмутораканьскый блъван!». Див — лісовий демон у народних віруваннях; поетичне уособлення нещастя.
Значення вислову: провіщати небезпеку.
Приклади
  • Як купала мене мати
    у любистку,
    трусив зорі Див із лану
    у колиску.
    (Т. Осьмачка, Казка)
  • У жолуді, затиснутім в руці, відчув він, як гули роки і бурі, як весни кільчились надії квітом, як шарудів сторясним листям вітер, як Див кричав і стугоніла ніч. (Юрій Клен, Символ)
  • До дна Каялу виллято далеку,
    Та Див вже знову у верхах дерев.
    (О. Ольжич, Данило)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання