ЙДЕ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

ді́ло йде / піде́.

Що-небудь успішно вирішується. Приклади
  • Гнат заїжджає в школу. В системі виховання він, звичайно, нічого не тямить, зате переконаний, що без нього там діло не піде (Григорій Тютюнник)
  • От і перша гілляка. Тепер уже діло піде швидше. За хвилину він уже на вершечку [дерева] (Ю. Смолич)

йде в ру́ки.

Що-небудь дістається дуже легко, без будь-яких зусиль. Приклади
  • Тепер твої всі Гальки й всі Маруськи, бо хлопець ти, нівроку, показний.. Як хочеш, сину, Маєш розум теж. Але ж подумай, щастя йде у руки. Невже від себещастя одіпхнеш? (Л. Костенко)

не йде з ду́мки (з голови́, з ума́) кому і без додатка.

Хто-небудь не може забути, постійно думає, згадує про когось, щось. Приклади
  • Дівчина з ума не йде. Перебув день Кармель з своїми думками важко і солодко; перебув другий день — ще важче, ще солодше; перебув третій день — зовсім вже несила (Марко Вовчок)
  • Веселим, з гостинцями, з жартіливими приспівками таким зараз пригадався Данько і, пригадавшись, все чомусь не йшов з думки (О. Гончар)

не лі́зе (не йде) в рот (у го́рло, грубо в пе́льку) кому і без додатка.

У когось зовсім немає апетиту, хтось не хоче їсти; не їсться. Приклади
  • не полі́зе в го́рло. І сон не прийде, і хліба шматок не полізе в горло, коли чекаєш, що ось-ось на тебе впаде град куль і свинцю (Ю. Збанацький)
  • не йде до го́рла. Обід не йде [Іванові] до горла (М. Коцюбинський)
  • Чим я тебе маю годувати, коли тобі навіть мій рис не лізе в пельку? (Ю. Збанацький)
  • Черствий хліб не йшов йому в пельку (І. Нечуй-Левицький)
  • Маруся… мовчки вертала кулешу Юрчикові.. — Не можу, голубчику. В горло не йде (Г. Хоткевич)
  • Винесла нехитру вечерю, заходилася спроквола їсти. А воно чомусь і надворі їй не лізло в горло (Є. Гуцало)
  • Принесли їй і хліба, і паляниці, і якої то страви не понаносили! Так нічого їй і в рот не йде! (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • [Микола:] Ходи й ти обідати. Мені якось самому страва в рот не лізе (І. Франко)
У когось дуже багато чого-небудь. Приклади
  • Такий багатир, що й свої [гроші] в пельку йому не лізуть (В. Самійленко)

сон не йде на о́чі (в го́лову) кому і без додатка.

Хто-небудь не може заснути. Приклади
  • Покірно лягаю. Але сон уже не йде на очі (Ю. Збанацький)
  • Син лежить на лаві. Сон не йде йому в голову (Панас Мирний)

аж луна́ йде (розляга́ється і т.ін.) / пішла́ (розлягла́ся і т.ін.), перев. зі сл. гука́ти, співа́ти і т.ін.

Дуже голосно, сильно, так, що далеко чути. Приклади
  • — І ще одне, друзі… — гукнув Жук, аж луна пішла лісом (П. Козланюк)
  • ті́льки луна́ йде. Як заревуть Реве та стогне…, то тільки луна йде (Нар. оповідання)
  • Вона — то била гопака.., аж луна кругом гоготіла, то тиркала, то висвистувала (Панас Мирний)
  • І справді, молодиці жартували, сміялись, співали пісень, аж луна розлягалась по полю (М. Коцюбинський)
  • Щебечуть солов'ї, аж луна розлягається (П. Куліш)

не йде на (в) ду́шу кому і без додатка.

Хто-небудь не має бажання до чогось; комусь не хочеться чого-небудь, не подобається щось. Приклади
  • Пріська не обідала. Де вже та страва ітиме на душу, коли, може, з завтрашнього дня нічого буде кусати? (Панас Мирний)
  • йде на ду́шу. Тихій та смирній дівчині йшла на душу пісня (І. Нечуй-Левицький)
  • — Чогось не їсться мені, брате…— А ти все-таки їж…— Не йде на душу (М. Рудь)
  • Сів сотник Костомара обідати, да й страва йому в душу не йде (П. Куліш)
  • [Кобзар:] Та воно коли на душу не йде, то ти й не силуй. [Герасим:] А що тобі жалко [горілки]? (Панас Мирний)

не йде на ду́мку кому.

Хто-небудь не думає, не хоче думати, згадувати про кого-, що-небудь. Приклади
  • йде на ду́мку. Він милувався зеленим зіллям та квітками, і разом з тим йому на думку йшла молитва, бо він був дуже богомільний, як і його мати (І. Нечуй-Левицький)
  • Дівчатка поснули, чекаючи вечері: старі сумували, і їжа не йшла їм на думку (М. Коцюбинський)
  • Рано звечора погасили світло син з матір'ю. Рано звечора вони полягали спати, натомлені денними пригодами. Отже сон не йшов обом їм на думку (Панас Мирний)

не йде в го́лову кому.

Хто-небудь не засвоює, не сприймає, не запам'ятовує що-небудь. Приклади
  • [Галя:] Не всякому, папочко, та наука дається. Інший, Бог знає, як трудиться, а воно не йде та й не йде в голову (Панас Мирний)

шмато́к (кусо́к) не йде (не лі́зе) / не піде́ (не полі́зе) в го́рло кому.

Хто-небудь не хоче або не може їсти. Приклади
  • хлі́ба шмато́к не полі́зе в го́рло. І сон не прийде, і хліба шматок не полізе в горло, коли чекаєш, що ось-ось на тебе впаде град куль і свинцю (Ю. Збанацький)
  • [Золотницький:] Обідать у такого хазяїна важко, тут і кусок в горло не полізе (І. Карпенко-Карий)
  • [Гапка:] Пообідала б. [Домаха:] Не піде шматок у горло (М. Кропивницький)
  • Віктор настороживсь. Але щоб приховати від Людмили свою настороженість, продовжує мовби ще з більшим апетитом їсти. Хоч і не лізе шматок у горло (А. Головко)
  • Посідали за стіл. Він їв добре. Їй шматок не йшов у горло, та силувала себе їсти (Б. Грінченко)

Блажен муж, що не йде на раду нечестивих.

Вислів походить з біблійної Книги Псалмів, де сказано: «Блаженний муж, що не ходить на раду нечестивих, і не ступає слідом за грішниками, і в зібранні злоріків не сидить» (1, 1).
У літературній мові вживається як у прямому, так і в переносному, іронічному, значенні. Своєрідність використання вислову знаходимо в поезії Т. Шевченка і І. Франка.
Приклади
  • Блаженний муж, що йде на суд неправих
    І там за правду голос свій підносить,
    Що безтурботно в сонмищах лукавих
    Заціплії сумління їх термосить.
    (І. Франко, На старі теми)
  • Блаженний муж на лукаву
    Не вступає раду,
    І не стане на путь злого,
    І з лютим не сяде.
    (Т. Шевченко, Давидові псалми)

Все йде на краще в цьому найкращому зі світів.

Цитата з філософської повісті Вольтера «Кандід» (1759). Слова Панглоса, в образі якого автор висміяв німецького філософа Лейбніца, що створив учення про «наперед встановлену гармонію». Приклади
  • А хтось зітхає так глибокодумно,
    Немовби зауважити хотів:
    — Це дуже сумно. Боже, як це сумно!
    Адже ж цей світ —
    Не кращий із світів.
    (М. Руденко, Геоцентризм)
  • Все передбачене, і ніби есе йде найкраще в цьому найкращому зі світів, навіть ми, радянські люди, допомагаємо Індії топити сталь. (І. Кошелівець, Про «Собор» Олеся Гончара)
  • Ще зовсім недавно типових конфлікт був приблизно таким: наше суспільне буття недовершене, але завдяки особистій ініціативі людина може багато що змінити на краще у цьому найкращому зі світів. (Т. Свербілова, Момент істини в драматургії)

Коли гора не йде до Магомета, то Магомет іде до гори.

Англійський філософ Ф. Бекон у нарисі «Про сміливість» (1597) розповідає, ніби засновник мусульманства Магомет обіцяв народові зрушити гору, а коли йому це не вдалося, сказав: «Як гора не хоче йти до Магомета, то Магомет піде до неї». Схожа історія міститься в арабському збірнику анекдотів про Ходжу Насреддіна, датованому приблизно 1630 р. У переносному вживанні означає вимушену поступку людини, яка забагато взяла на себе. Приклади
  • Жаль мені дуже, що не побачу Шишманових (Раду сподіваюсь бачити тут), та що б, коли справді, видно, мі гора до Магомета, ні Магомет до гори не може прийти; хто з нас в сій справі гора, а хто Магомет, зоставляю на розсуд Лілі. (Леся Українка, Лист до матері, 4.ІХ.1897 р.)

дале́ко іти́ (йти) / піти́.

Добиватися, досягати великих успіхів у чому-небудь; ставати відомим. Приклади
  • Декотрі з твоїх [Лободи] ровесників зуміли вище сягнути, але ж і ти.. Не догматик який-небудь, ще можеш далеко піти (О. Гончар)
  • Докотилася чутка до Нечуйвітра, ніби син його скоро має піти на, підвищення. Буває, що такі далеко йдуть (О. Гончар)

аж ви́ляски пішли́ / йшли́.

Дуже сильно, з лунким звуком. Приклади
  • аж о́дляски пішли́. І старий запорожець, і гадки й думки не маючи про свою неминучу смерть, зареготався щирим реготом, аж одляски на майдані пішли (І. Нечуй-Левицький)
  • аж ви́ляски розляга́ються. А в панському саду соловейко чи плаче, чи сміється, аж виляски розлягаються (С. Васильченко)
  • Кричала [Соловейчиха], аж вилязки йшли: — Та я свого руками ось цими придушу — не пущу до комуни (А. Дімаров). — І граю на баяні, і гопака ріжу, і долонею по колінах поплескую. Аж виляски йдуть (В. Кучер)
  • — А він таки правий… Коли гарячкуєш, хапаєшся за все відразу, то чогось та не добачиш… Ось воно тобі й дасть по потилиці, аж виляски підуть (А. Хорунжий)

не йти / не піти́ да́лі вух чиїх.

Не ставати відомим багатьом, не поширюватися серед багатьох. Приклади
  • Глядіть же, братчики, що я казатиму зараз, дак [так] щоб воно не йшло далі вух ваших,— промовив згодом Карпо (Б. Грінченко)

у го́пки йти.

Танцювати. Приклади
  • Тут циган якийсь ув'язався, набивається нам зі своєю шкапою, старою, злиденною.— Купуй, брате! — Але ж вона крива…— А що вона має тобі в гопки йти? (О. Гончар)

як (мов, ніби і т.ін.) з води́ йти, перев. зі сл. рости́.

Дуже швидко. Приклади
  • Зоглянулася св. п'ятниця на слізні благання матері, й ось двоє червоновидих діток ростуть,— як із води йдуть (Л. Яновська)
  • А Трьомсин собі росте, Мов, як кажуть, з води йде (І. Манжура)

як (мов, ніби і т.ін.) за водо́ю йти.

Поступово занепадати, розорятися, зникати. Приклади
  • Як умер батько, зараз почав Микола пити, покинув коло хазяйства впадати.. І пішло пияцтво, ледарство,— батьківщина як за водою йшла (Б. Грінченко)

спуска́тися (пуска́тися, йти і т.ін.) / спусти́тися (пусти́тися, піти́ і т.ін.) на дно.

Перестати чинити опір чому-небудь, змиритися з чимсь. Приклади
  • Не трать, куме, сили, спускайся на дно (Укр. присл.)
Морально спустошуватися, опускатися. Приклади
  • спу́щений на дно. Вийшовши з тюрми зимою, я почув себе мов спущеним на дно (І. Франко)
  • Шкода їй було колишнього чоловіка. Покалічений, безпорадний, він пропаде без належного догляду. Зіп'ється з горя і піде на дно (М. Тарновський)
Зазнавати поразки, невдачі в чому-небудь, втративши будь-яку надію на поліпшення. Приклади
  • [Курінний:] Записку віддай в руки самому Петрові Карповичу… Одним словом, хай рятує, бо можу піти на дно (М. Зарудний)
  • А ви й не пишете мені,.. чи має мене рятувати [Спілка], чи ні. Хай би вже знав, чи маю пускатися на дно, чи ще можу ногами дригати (М. Коцюбинський)

хоч крізь (скрізь) зе́млю йти.

Безвихідне становище. Приклади
  • Тепер нашій Ївзі прийшло хоч скрізь землю йти! (Г. Квітка-Основ'яненко)

не вихо́дити (не йти) з па́м'яті у кого, кому.

Ніяк не збуватися. Приклади
  • не вихо́дити з па́мки. Уже пшеницю звезли і вимолотили, а Василя так і манило, так і тягло в поле. Той майовий день не виходив у його з памки (Панас Мирний)
  • Вона ніколи в мене з пам'яті не виходила (О. Кониський)
  • Мені з пам'яті не йде розмова з паном лейтенантом. Чого він докопувавсь? (П. Колесник)

як сви́ні з череди́ йти́муть, зі сл. бу́де, ірон.

Уживається для вираження повного заперечення змісту речення. Приклади
  • Тоді це буде, як свині з череди йтимуть.

Встань і йди!

За Євангелієм, слова Ісуса Христа після того, як Він вилікував хворого: «Тобі Я наказую: Вставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім» (Марк, 2, ІІ). У переносному значенні — категоричний наказ. Приклади
  • Хто ти, — чи просто свідок прощі удів безпорадних,
    чи неминучим чудом трапив на путь сюди?
    Так по-мужськи незграбно,
    так по-незвичному владно,
    так по-прадавньому просто:
    «Женщино, встань і йди!»
    (М. Бажан, Чотири оповідання про надію)

Мавр зробив своє діло, мавр може йти.

Цитата з драми Ф. Шіллера «Змова Фієско в Генуї» (1783). Слова Мавра, який допоміг Фієско організувати повстання республіканців проти тирана Генуї — Доріа, а після цього став йому непотрібен.
Вислів характеризує цинічне ставлення до людини, яку використали й прогнали геть.
Приклади
  • Зрадили. Обдурили. Викинули, як сміття, коли стали козаки непотрібні. Мавр зробив свою справу. Мавр може піти. (З. Тулуб, Людолови)

Мекка. Йти до Мекки.

Місто в Аравії, яке вважається батьківщиною Магомета (точніше: Мохаммеда) — засновника релігії мусульман — ісламу. Мекка — найважливіше місце паломництва віруючих, там знаходиться священний небесний камінь (метеорит) Кааба.
В образному вживанні Мекка — святиня, місце поклоніння.
Приклади
  • Лежить городів гарбузова Мекка,
    У тихе небо струменить тепло.
    (Л. Костенко, Після дощів смарагдова діброва…)
  • І йдуть туди: новий поет,
    І вчені любомудрі жени,
    І перекладчик навіжений,
    І перетончений естет.
    Чарує всіх, манить здалека
    Та поетична ваша Мекка.
    (М. Зеров, Д. Дудар)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання