ЙДЕ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

ді́ло йде / піде́.

Що-небудь успішно вирішується. Приклади

Гнат заїжджає в школу. В системі виховання він, звичайно, нічого не тямить, зате переконаний, що без нього там діло не піде (Григорій Тютюнник)
От і перша гілляка. Тепер уже діло піде швидше. За хвилину він уже на вершечку [дерева] (Ю. Смолич)

йде в ру́ки.

Що-небудь дістається дуже легко, без будь-яких зусиль. Приклади

Тепер твої всі Гальки й всі Маруськи, бо хлопець ти, нівроку, показний.. Як хочеш, сину, Маєш розум теж. Але ж подумай, щастя йде у руки. Невже від себещастя одіпхнеш? (Л. Костенко)

не йде з ду́мки (з голови́, з ума́) кому і без додатка.

Хто-небудь не може забути, постійно думає, згадує про когось, щось. Приклади

Дівчина з ума не йде. Перебув день Кармель з своїми думками важко і солодко; перебув другий день — ще важче, ще солодше; перебув третій день — зовсім вже несила (Марко Вовчок)
Веселим, з гостинцями, з жартіливими приспівками таким зараз пригадався Данько і, пригадавшись, все чомусь не йшов з думки (О. Гончар)

не лі́зе (не йде) в рот (у го́рло, грубо в пе́льку) кому і без додатка.

У когось зовсім немає апетиту, хтось не хоче їсти; не їсться. Приклади

не полі́зе в го́рло. І сон не прийде, і хліба шматок не полізе в горло, коли чекаєш, що ось-ось на тебе впаде град куль і свинцю (Ю. Збанацький)
не йде до го́рла. Обід не йде [Іванові] до горла (М. Коцюбинський)
Чим я тебе маю годувати, коли тобі навіть мій рис не лізе в пельку? (Ю. Збанацький)
Черствий хліб не йшов йому в пельку (І. Нечуй-Левицький)
Маруся… мовчки вертала кулешу Юрчикові.. — Не можу, голубчику. В горло не йде (Г. Хоткевич)
Винесла нехитру вечерю, заходилася спроквола їсти. А воно чомусь і надворі їй не лізло в горло (Є. Гуцало)
Принесли їй і хліба, і паляниці, і якої то страви не понаносили! Так нічого їй і в рот не йде! (Г. Квітка-Основ'яненко)
[Микола:] Ходи й ти обідати. Мені якось самому страва в рот не лізе (І. Франко)

У когось дуже багато чого-небудь. Приклади

Такий багатир, що й свої [гроші] в пельку йому не лізуть (В. Самійленко)

сон не йде на о́чі (в го́лову) кому і без додатка.

Хто-небудь не може заснути. Приклади

Покірно лягаю. Але сон уже не йде на очі (Ю. Збанацький)
Син лежить на лаві. Сон не йде йому в голову (Панас Мирний)

аж луна́ йде (розляга́ється і т.ін.) / пішла́ (розлягла́ся і т.ін.), перев. зі сл. гука́ти, співа́ти і т.ін.

Дуже голосно, сильно, так, що далеко чути. Приклади

— І ще одне, друзі… — гукнув Жук, аж луна пішла лісом (П. Козланюк)
ті́льки луна́ йде. Як заревуть Реве та стогне…, то тільки луна йде (Нар. оповідання)
Вона — то била гопака.., аж луна кругом гоготіла, то тиркала, то висвистувала (Панас Мирний)
І справді, молодиці жартували, сміялись, співали пісень, аж луна розлягалась по полю (М. Коцюбинський)
Щебечуть солов'ї, аж луна розлягається (П. Куліш)

не йде на (в) ду́шу кому і без додатка.

Хто-небудь не має бажання до чогось; комусь не хочеться чого-небудь, не подобається щось. Приклади

Пріська не обідала. Де вже та страва ітиме на душу, коли, може, з завтрашнього дня нічого буде кусати? (Панас Мирний)
йде на ду́шу. Тихій та смирній дівчині йшла на душу пісня (І. Нечуй-Левицький)
— Чогось не їсться мені, брате…— А ти все-таки їж…— Не йде на душу… (М. Рудь)
Сів сотник Костомара обідати, да й страва йому в душу не йде (П. Куліш)
[Кобзар:] Та воно коли на душу не йде, то ти й не силуй. [Герасим:] А що тобі жалко [горілки]? (Панас Мирний)

не йде на ду́мку кому.

Хто-небудь не думає, не хоче думати, згадувати про кого-, що-небудь. Приклади

йде на ду́мку. Він милувався зеленим зіллям та квітками, і разом з тим йому на думку йшла молитва, бо він був дуже богомільний, як і його мати (І. Нечуй-Левицький)
Дівчатка поснули, чекаючи вечері: старі сумували, і їжа не йшла їм на думку (М. Коцюбинський)
Рано звечора погасили світло син з матір'ю. Рано звечора вони полягали спати, натомлені денними пригодами. Отже сон не йшов обом їм на думку (Панас Мирний)

не йде в го́лову кому.

Хто-небудь не засвоює, не сприймає, не запам'ятовує що-небудь. Приклади

[Галя:] Не всякому, папочко, та наука дається. Інший, Бог знає, як трудиться, а воно не йде та й не йде в голову (Панас Мирний)

шмато́к (кусо́к) не йде (не лі́зе) / не піде́ (не полі́зе) в го́рло кому.

Хто-небудь не хоче або не може їсти. Приклади

хлі́ба шмато́к не полі́зе в го́рло. І сон не прийде, і хліба шматок не полізе в горло, коли чекаєш, що ось-ось на тебе впаде град куль і свинцю (Ю. Збанацький)
[Золотницький:] Обідать у такого хазяїна важко, тут і кусок в горло не полізе (І. Карпенко-Карий)
[Гапка:] Пообідала б. [Домаха:] Не піде шматок у горло (М. Кропивницький)
Віктор настороживсь. Але щоб приховати від Людмили свою настороженість, продовжує мовби ще з більшим апетитом їсти. Хоч і не лізе шматок у горло (А. Головко)
Посідали за стіл. Він їв добре. Їй шматок не йшов у горло, та силувала себе їсти (Б. Грінченко)

Блажен муж, що не йде на раду нечестивих.

Вислів походить з біблійної Книги Псалмів, де сказано: «Блаженний муж, що не ходить на раду нечестивих, і не ступає слідом за грішниками, і в зібранні злоріків не сидить» (1, 1).
У літературній мові вживається як у прямому, так і в переносному, іронічному, значенні. Своєрідність використання вислову знаходимо в поезії Т. Шевченка і І. Франка. Приклади

Блаженний муж, що йде на суд неправих
І там за правду голос свій підносить,
Що безтурботно в сонмищах лукавих
Заціплії сумління їх термосить.
(І. Франко, На старі теми)
Блаженний муж на лукаву
Не вступає раду,
І не стане на путь злого,
І з лютим не сяде.
(Т. Шевченко, Давидові псалми)

Все йде на краще в цьому найкращому зі світів.

Цитата з філософської повісті Вольтера «Кандід» (1759). Слова Панглоса, в образі якого автор висміяв німецького філософа Лейбніца, що створив учення про «наперед встановлену гармонію». Приклади

А хтось зітхає так глибокодумно,
Немовби зауважити хотів:
— Це дуже сумно. Боже, як це сумно!
Адже ж цей світ —
Не кращий із світів.
(М. Руденко, Геоцентризм)
Все передбачене, і ніби есе йде найкраще в цьому найкращому зі світів, навіть ми, радянські люди, допомагаємо Індії топити сталь. (І. Кошелівець, Про «Собор» Олеся Гончара)
Ще зовсім недавно типових конфлікт був приблизно таким: наше суспільне буття недовершене, але завдяки особистій ініціативі людина може багато що змінити на краще у цьому найкращому зі світів. (Т. Свербілова, Момент істини в драматургії)

Коли гора не йде до Магомета, то Магомет іде до гори.

Англійський філософ Ф. Бекон у нарисі «Про сміливість» (1597) розповідає, ніби засновник мусульманства Магомет обіцяв народові зрушити гору, а коли йому це не вдалося, сказав: «Як гора не хоче йти до Магомета, то Магомет піде до неї». Схожа історія міститься в арабському збірнику анекдотів про Ходжу Насреддіна, датованому приблизно 1630 р. У переносному вживанні означає вимушену поступку людини, яка забагато взяла на себе. Приклади

Жаль мені дуже, що не побачу Шишманових (Раду сподіваюсь бачити тут), та що б, коли справді, видно, мі гора до Магомета, ні Магомет до гори не може прийти; хто з нас в сій справі гора, а хто Магомет, зоставляю на розсуд Лілі. (Леся Українка, Лист до матері, 4.ІХ.1897 р.)

дале́ко іти́ (йти) / піти́.

Добиватися, досягати великих успіхів у чому-небудь; ставати відомим. Приклади

Декотрі з твоїх [Лободи] ровесників зуміли вище сягнути, але ж і ти.. Не догматик який-небудь, ще можеш далеко піти… (О. Гончар)
Докотилася чутка до Нечуйвітра, ніби син його скоро має піти на, підвищення. Буває, що такі далеко йдуть (О. Гончар)

аж ви́ляски пішли́ / йшли́.

Дуже сильно, з лунким звуком. Приклади

аж о́дляски пішли́. І старий запорожець, і гадки й думки не маючи про свою неминучу смерть, зареготався щирим реготом, аж одляски на майдані пішли (І. Нечуй-Левицький)
аж ви́ляски розляга́ються. А в панському саду соловейко чи плаче, чи сміється, аж виляски розлягаються (С. Васильченко)
Кричала [Соловейчиха], аж вилязки йшли: — Та я свого руками ось цими придушу — не пущу до комуни (А. Дімаров). — І граю на баяні, і гопака ріжу, і долонею по колінах поплескую. Аж виляски йдуть (В. Кучер)
— А він таки правий… Коли гарячкуєш, хапаєшся за все відразу, то чогось та не добачиш… Ось воно тобі й дасть по потилиці, аж виляски підуть… (А. Хорунжий)

не йти / не піти́ да́лі вух чиїх.

Не ставати відомим багатьом, не поширюватися серед багатьох. Приклади

Глядіть же, братчики, що я казатиму зараз, дак [так] щоб воно не йшло далі вух ваших,— промовив згодом Карпо (Б. Грінченко)

у го́пки йти.

Танцювати. Приклади

Тут циган якийсь ув'язався, набивається нам зі своєю шкапою, старою, злиденною.— Купуй, брате! — Але ж вона крива…— А що вона має тобі в гопки йти? (О. Гончар)

як (мов, ніби і т.ін.) з води́ йти, перев. зі сл. рости́.

Дуже швидко. Приклади

Зоглянулася св. п'ятниця на слізні благання матері, й ось двоє червоновидих діток ростуть,— як із води йдуть (Л. Яновська)
А Трьомсин собі росте, Мов, як кажуть, з води йде (І. Манжура)

як (мов, ніби і т.ін.) за водо́ю йти.

Поступово занепадати, розорятися, зникати. Приклади

Як умер батько, зараз почав Микола пити, покинув коло хазяйства впадати.. І пішло пияцтво, ледарство,— батьківщина як за водою йшла (Б. Грінченко)

спуска́тися (пуска́тися, йти і т.ін.) / спусти́тися (пусти́тися, піти́ і т.ін.) на дно.

Перестати чинити опір чому-небудь, змиритися з чимсь. Приклади

Не трать, куме, сили, спускайся на дно (Укр. присл.)

Морально спустошуватися, опускатися. Приклади

спу́щений на дно. Вийшовши з тюрми зимою, я почув себе мов спущеним на дно (І. Франко)
Шкода їй було колишнього чоловіка. Покалічений, безпорадний, він пропаде без належного догляду. Зіп'ється з горя і піде на дно (М. Тарновський)

Зазнавати поразки, невдачі в чому-небудь, втративши будь-яку надію на поліпшення. Приклади

[Курінний:] Записку віддай в руки самому Петрові Карповичу… Одним словом, хай рятує, бо можу піти на дно (М. Зарудний)
А ви й не пишете мені,.. чи має мене рятувати [Спілка], чи ні. Хай би вже знав, чи маю пускатися на дно, чи ще можу ногами дригати (М. Коцюбинський)

хоч крізь (скрізь) зе́млю йти.

Безвихідне становище. Приклади

Тепер нашій Ївзі прийшло хоч скрізь землю йти! (Г. Квітка-Основ'яненко)

не вихо́дити (не йти) з па́м'яті у кого, кому.

Ніяк не збуватися. Приклади

не вихо́дити з па́мки. Уже пшеницю звезли і вимолотили, а Василя так і манило, так і тягло в поле. Той майовий день не виходив у його з памки (Панас Мирний)
Вона ніколи в мене з пам'яті не виходила (О. Кониський)
Мені з пам'яті не йде розмова з паном лейтенантом. Чого він докопувавсь? (П. Колесник)

як сви́ні з череди́ йти́муть, зі сл. бу́де, ірон.

Уживається для вираження повного заперечення змісту речення. Приклади

Тоді це буде, як свині з череди йтимуть.

Встань і йди!

За Євангелієм, слова Ісуса Христа після того, як Він вилікував хворого: «Тобі Я наказую: Вставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім» (Марк, 2, ІІ). У переносному значенні — категоричний наказ. Приклади

Хто ти, — чи просто свідок прощі удів безпорадних,
чи неминучим чудом трапив на путь сюди?
Так по-мужськи незграбно,
так по-незвичному владно,
так по-прадавньому просто:
«Женщино, встань і йди!»
(М. Бажан, Чотири оповідання про надію)

Мавр зробив своє діло, мавр може йти.

Цитата з драми Ф. Шіллера «Змова Фієско в Генуї» (1783). Слова Мавра, який допоміг Фієско організувати повстання республіканців проти тирана Генуї — Доріа, а після цього став йому непотрібен.
Вислів характеризує цинічне ставлення до людини, яку використали й прогнали геть. Приклади

Зрадили. Обдурили. Викинули, як сміття, коли стали козаки непотрібні. Мавр зробив свою справу. Мавр може піти. (З. Тулуб, Людолови)

Мекка. Йти до Мекки.

Місто в Аравії, яке вважається батьківщиною Магомета (точніше: Мохаммеда) — засновника релігії мусульман — ісламу. Мекка — найважливіше місце паломництва віруючих, там знаходиться священний небесний камінь (метеорит) Кааба.
В образному вживанні Мекка — святиня, місце поклоніння. Приклади

Лежить городів гарбузова Мекка,
У тихе небо струменить тепло.
(Л. Костенко, Після дощів смарагдова діброва…)
І йдуть туди: новий поет,
І вчені любомудрі жени,
І перекладчик навіжений,
І перетончений естет.
Чарує всіх, манить здалека
Та поетична ваша Мекка.
(М. Зеров, Д. Дудар)