ЙДЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
іти́
псл. (j)iti (‹*ei-tei), *jьdǫ, (‹*ĭd-) із суфіксом -do- в теп. ч. (як і в псл. jadǫ: jati, jaxati, укр. ї́ду, ї́хати, bǫdǫ: byti, укр. бу́ду, бу́ти), перенесеним в деяких слов’янських мовах і в інфінітив (р. идти́, укр. [істи́]‹*ід-ти)՝, – споріднене з лит. eĩti «іти», лтс. iêt «тс.», прус. ēit «іде», лат. it «тс.» (īre «йти»), гот. iddja «йшов», гр. εσι «піде», ἵμεν «підемо», ав. aēiti «іде», дінд. éti «тс.», imáh «ідемо», тох. А В yäš «іде», ymäs «ідемо»;
р. идти́, итти́, иду́, бр. іці́, ісці́, іду́, др. ити́, иду́, п. iść, idę, ст. (j)ić, (j)ici, ч. jíti, jdu, слц. ísť, idem, вл. hić, (j)du, ил. hyś, du, полаб. ait, áidQ, болг. и́да, м. иде, схв. сти, ти, ћи, дēм, слн. нti, ídem, стсл. ити, идж;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вийстє
«хід угору; подорож»
ви́йстя
«вихід»
за́йда
зайде́й
за́йдений
«зайшлий»
зайде́нний
«сердитий, запальний»
зайде́я
ити́
іду́
ійти́
істи́
ісьти́
іти́ся
йду
йти
йти́ся
обійти́
«доглянути; забезпечити необхідним»
обійти́ся
прийде́шнє
прийде́шній
прийді́шний
прийдя́чка
«приблуда»
про́йда
пройде́шній
пройдо́ха
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| aēiti «іде» | авестійська |
| іці́ | білоруська |
| ісці́ | білоруська |
| іду́ | білоруська |
| и́да | болгарська |
| hić (j)du | верхньолужицька |
| (j)du | верхньолужицька |
| du | верхньолужицька |
| iddja «йшов» | готська |
| ει˜σι «піде» | грецька |
| ἵμεν «підемо» | грецька |
| éti «тс.» | давньоіндійська |
| imáh «ідемо» | давньоіндійська |
| ити́ | давньоруська |
| it «тс.» (īre «йти») | латинська |
| īre | латинська |
| iêt «тс.» | латиська |
| eĩti «іти» | литовська |
| иде | македонська |
| ait | полабська |
| áidǫ | полабська |
| iść | польська |
| idę | польська |
| (j)ić | польська |
| (j)ici | польська |
| (j)iti | праслов’янська |
| *ei-tei | праслов’янська |
| *jьdǫ | праслов’янська |
| *ĭd- | праслов’янська |
| jadǫ | праслов’янська |
| jati | праслов’янська |
| jaxati | праслов’янська |
| bǫdǫ | праслов’янська |
| byti | праслов’янська |
| ēit «іде» | прусська |
| идти́ | російська |
| идти́ | російська |
| итти́ | російська |
| иду́ | російська |
| ùсти | сербохорватська |
| ùти | сербохорватська |
| ùћu | сербохорватська |
| ísť | словацька |
| idem | словацька |
| інti | словенська |
| ídem | словенська |
| ити | старослов’янська |
| идж | старослов’янська |
| yäš «іде» | тохарська А |
| ymäs «ідемо» | тохарська В |
| ї́ду | українська |
| ї́хати | українська |
| бу́ду | українська |
| бу́ти | українська |
| істи́ | українська |
| *ід-ти | українська |
| иду́ | українська |
| jíti | чеська |
| jdu | чеська |
| üдēм | ? |
ішо́в
псл. *šьd-lъ, *šьd-la, *šьd-lo, *šьd-li, *šьd-ly, *šьd-la, *šьd-la, *šьd-lě (‹*xĭd-l-), пов’язане чергуванням голосних з xoditi «ходити»;
зводиться до того самого іє. *sed-, що й псл. sěděti, укр. сиді́ти з первісним значенням «пересуватися, сидячи на транспортному засобі»;
р. шёл, шла, шло, шли, бр. ішо́ў, ішла́, ішло́, ішлі́, др. шьлъ, шьла, шьло, шьли, шьлы, шьла, п. szedł, szła, ч. šedl, šla, слц. išiel, išla, вл. sol, šla, болг. шел, шла, схв. ѝшао, ѝшла, слн. šel, šlà, стсл. шьлъ, шьла;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́йшлий
за́йшлий
зіше́стя
ішла́
ішли́
ішло́
йшла
йшли
йшло
йшов
наше́стя
пішла́
пішла́
пішло́
пішо́в
по́шесний
по́шесть
при́йшлий
прише́лець
прише́стя
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ішо́ў | білоруська |
| ішла́ | білоруська |
| ішло́ | білоруська |
| ішлі́ | білоруська |
| шел | болгарська |
| шла | болгарська |
| sol | верхньолужицька |
| šla | верхньолужицька |
| шьлъ | давньоруська |
| шьла | давньоруська |
| шьло | давньоруська |
| шьли | давньоруська |
| шьлы | давньоруська |
| шьла | давньоруська |
| *sed- | індоєвропейська |
| szedł | польська |
| szła | польська |
| *šьd-lъ | праслов’янська |
| *šьd-la | праслов’янська |
| *šьd-lo | праслов’янська |
| *šьd-li | праслов’янська |
| *šьd-ly | праслов’янська |
| *šьd-la | праслов’янська |
| *šьd-la | праслов’янська |
| *šьd-lě (‹*xĭd-l-) | праслов’янська |
| *xĭd-l- «ходити» | праслов’янська |
| xoditi | праслов’янська |
| sěděti | праслов’янська |
| шёл | російська |
| шла | російська |
| шло | російська |
| шли | російська |
| ùшао | сербохорватська |
| ùшла | сербохорватська |
| išiel | словацька |
| išla | словацька |
| šel | словенська |
| šlà | словенська |
| шьлъ | старослов’янська |
| шьла | старослов’янська |
| сиді́ти «пересуватися, сидячи на транспортному засобі» | українська |
| šedl | чеська |
| šla | чеська |
у́шлий «хитрий До, Чаб; досвідчений, навчений Чаб»
запозичення з російської мови;
р. у́шлый «хитрий, кмітливий, спритний, проворний» є формою дієприкметника мин. ч. від дієслова уйти́ «піти геть, утекти», раніше також «уникнути» – префіксального утворення від идти́ «йти», якому відповідає укр. іти́, йти;
пор. аналогічні похідні утворення укр. за́йшлий, при́йшлий, р. по́шлый;
бр. [ву́шлы] «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ву́шлы «тс.» | білоруська |
| у́шлый «хитрий, кмітливий, спритний, проворний» | російська |
| по́шлый | російська |
| идти «йти» | українська |
| іти | українська |
| йти | українська |
| за́йшлий | українська |
| при́йшлий | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України