ЗУБИЛО — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

ціди́ти / проціди́ти крізь зу́би, зневажл.

Говорити неохоче або невиразно, ледве розтуляючи рот. Приклади

ціди́ти слова́ крізь зу́би. А Сафатові повиділося, що Стрибог, мабуть, хоче хмуритися; тим-то низенько склонився й несміло цідив слова крізь зуби (Л. Мартович)
Молодий стурбований голос щось тихо промовив до кулеметника. Той крізь зуби злостиво і спокійно процідив: — Зараз, товаришу командир (М. Стельмах)
— А нам тепер жалування прибавили, — процідила крізь зуби [вчителька] (А. Тесленко)
Особливо Підпара ненавидів бідних. Зсував густі брови і з презирством цідив крізь зуби: Голота! що воно має.. (М. Коцюбинський)

зу́би пока́зувати / показа́ти, ірон.

Посміхатися до кого-небудь. Приклади

А вулицею іде дядько Микола й питає: чи я сплю на пні, чи дрімаю? Я йому показую зуби й кажу: не сплю і не дрімаю (М. Стельмах)
Мій Омелько й собі… до неї [дячихи] через тин: гі, гі, гі! і собі показує зуби (І. Нечуй-Левицький)

гостри́ти ( рідше точи́ти) зу́би, несхв.

Мати на меті відібрати щось у кого-небудь. Приклади

Не гостри зубів на чужеє (М. Номис)
остри́ти зу́би діал. Нехай собі не острить зуби на батькове добро (І. Франко)
Почулися слова [Христі]: — Ви, отче, як вовк. Де вглядите [побачите] овечку, вже й зуби точите (В. Речмедін)
— Ми підемо шарпати кримські береги, коли Жолкевський точить зуби на нашу волю! (З. Тулуб)

на кого--що і без додатка. Прагнути здобути чиюсь прихильність або заволодіти ким-, чим-небудь; посягати. Приклади

Чи був же хоч один з них [парубків], щоб не гострив зубів на неї [дівчину] (Г. Квітка-Основ'яненко)
Батьки та матері гострили на його [нього] зуби, як на корисного жениха (Панас Мирний)

на що. Прагнути одержати вигоду з чогось. Приклади

Керівництво гострить зуби на обчислювальну техніку, роздобути з неймовірними труднощами.. Можливості її використання уявляє туманно, та дуже вже хочеться відрапортувати про виконання (чергової) постанови про впровадження комп'ютерів (З журналу)
В похоронному закладі… не мають прейскуранта.. Для Клавди ясно, що вони вже п'ять днів гострять зуби на похорон у Річинських (Ірина Вільде)

на кого, рідше проти (супроти) кого. Прагнути заподіяти комусь прикрість, шкоду і т.ін.; гніватися на когось. Приклади

гостри́ти зу́ба. Здається, ніхто не гострив на нього зуба (З газети)
— Я тебе наскрізь бачу. Давно ви точите зуби на Борзня, ось тепер і радієте, що звели з ним рахунки (Ю. Бедзик)
Дійшло до його вух, що бояри знов гострять супроти нього зуби (А. Хижняк)
На Полтавщину нема вороття. Там на мене управитель зуби гострить, закатує (П. Кочура)
— Ну, вже я на того Стецька гострю зуби. Прохав бісового квакала зорати ниву ще з осені,— ніколи — каже (Панас Мирний)

зу́би прорі́жуться у кого.

Хто-небудь набереться сили, стане владним, грізним. Приклади

[Гаркуша:] Проріжуться і в нас зуби, зачекай [Насте]… Не завжди нам по чужих прикажчикувати… (О. Гончар)

па́льця в рот не клади́ кому і без додатка.

Хто-небудь уміє обстоювати свою думку, позицію, свій погляд, захистити свої інтереси і т.ін. Приклади

[Заболотний:] Де ж це Ярошенко? [Віктор:] Заява на нього надійшла. Серйозні справи викриваються. [Заболотний:] Он воно що!.. І все ж ти йому пальця в рот не клади. Він брат, — ого! Я його знаю… (О. Левада)
Зубата тітка,— подумав [Сагайдак],— цій пальця в рот не клади (С. Добровольський)

Хто-небудь кмітливий, дотепний, тямущий. Приклади

не клади́ па́льця на зу́би. Піп у мене — я думав перше — так собі пришелепуватий чоловічок, коли, здається, я помилився — не клади йому пальця на зуби (С. Васильченко)
Гострий розум у Кузьми Харитоновича: пальця в рот не клади. Не кожний отак швидко зметикує, що й до чого (Я. Гримайло)

зуби скрипля́ть, у кого і без додатка.

Хтось дуже розлючений, сповнений гніву, ненависті. Приклади

[Варка:] Оце ж у свахи Кондашихи аж зуби скрипітимуть від заздрості (М. Кропивницький)

бра́ти (хапа́ти) / взя́ти на зу́би (на зуб і т.ін.).

кого. Обирати кого-небудь об'єктом глузування, пліток і т.ін.; судити, гудити. Приклади

ухопи́ти на зу́ба. Та все ж забули, що в Ковалівці тепер Заруба сидить. Він же як ухопить на зуба, то й до нових віників пам'ятатимеш (В. Кучер)
узя́ти на зубо́к. Любила [купчиха] чайку попити, добре попоїсти, уволю поспати; не згірше вона любила і на зубок стороннього узяти (Панас Мирний)
Господиня звивалася, як вужівка, стараючися, аби все було якнайліпше, аби любі гості не взяли потім на зуб (Г. Хоткевич)
бра́ти на зубки́. [Гаврик:] Ну і хотів би я знати, чи й сьогодня [сьогодні] Насті похвортунить [пофортунить] так, як у ту неділю, що всіх перетанцювала? [Настя:] Краще б не брав мене на зубки (М. Кропивницький)
Коли приходив котрийсь з багачів, Мандрика або Підпара, ті, що мокли під ґанком зборні, брали його на зуби (М. Коцюбинський)

що. Говорити, підхоплювати що-небудь сказане дотепно, влучно, вдало. Приклади

взя́ти на зубо́к.— Який я вам Тихін Оверкович? Що за панібратство? Прошу називати мене… товариш Басистий!.. Народ і взяв це на зубок. Усі як змовилися, почали називати його тільки так: Товаришу Басистий (В. Минко)

кла́сти / покла́сти зу́би на поли́цю (на ми́сник).

Голодувати. Приклади

зу́би на клино́к. Козу зарізав,. .м'ясо з'їмо, а тоді зуби на клинок (Р. Іваничук)
хоч зу́би клади́ на поли́цю. Іще раз вона спече коржі, а тоді хоч зуби клади на полицю (С. Чорнобривець)
Що те панське жалування: сьогодні воно сяк-так годує тебе, а завтра, схоче пан, і покладеш зуби на полицю… (М. Стельмах)
Там [у степу], коли зародить, то возами ту пшеницю возять, але вже коли й недорід ущелепкається… отоді вже, чоловіче добрий, клади зуби на полицю (Ю. Збанацький)

хоч зу́би рви кому.

зі сл. п'яний. Дуже надзвичайно, у великій мірі. Приклади

Дідич такий п'яний, що хоч йому зуби рви, ліг тут же на лавочці й одразу захропів (Казки Буковини..)

сіль тобі́ на язи́к [печи́на в зу́би (у ві́чі)].

Уживається як прокляття і виражає побажання невдачі, лиха, всього недоброго. Приклади

— Щоб ти окаменіла, як Лотова жінка, за такі речі! — крикнув з досади Шрам.. — Сіль тобі на язик, печина в зуби! — оддала потиху Ковалиха, бо була трохи п'яненька (П. Куліш)

вхопи́ти на зу́би (на зу́ба, на зу́бки), розм.

Обирати кого-небудь об'єктом розмов, пересудів та дошкульного глузування. Приклади

вхопи́ти на ку́тні. [Любка:] Він її очима пече, а вона аж міниться в лиці, та все, сердешна, молиться та навколішки припада! [Хведоска:] Вже вхопили на кутні? (М. Кропивницький)
[Надежда (сміється):] Ходімте, доки у мене є зайвий час та нікого нема в хаті, я вам прокажу азбуку, і ви побачите, як швидко у нас піде грамота. [Прохор:] Та я той… Ну, а як дізнаються та вхоплять на зубки? Знаєш, який у нас народ!.. (М. Кропивницький)
— Та ви ж забули, що в Ковалівці тепер Заруба сидить. Він же як ухопить на зуба, то й до нових віників пам'ятатимеш (В. Кучер)

ма́ти зуб (зу́ба) на кого.

Сердитися, гніватися на кого-небудь. Приклади

ма́ти зу́би. Та-ак… Хм… От тобі й Маринка… І вона зуби має… (В. Винниченко)
ма́ти вели́кий зуб. Особливо великий зуб на нього [Ярошенка] має Пилип Варивода (В. Речмедін)
[Андрій:] Бєлін мав на неї зуба: він женихався, і — не вийшло (Я. Галан)
Пан Андрій мав зуба на Кшивольського за його завжди зухвалі і ґвалтовні виступи (Г. Хоткевич)
Гнат і, мабуть, деякі з присутніх, може, отой композитор або отой поет.. — всі вони мали на мене зуб за Вероніку (П. Загребельний)

проти кого. Бути незадоволеним, затаїти злість проти когось. Приклади

— Здрастуйте, — Данило й Харитон відповіли стримано, як і належить делегатам, та й мали вони проти цієї дівчини.. зуб (Ю. Смолич)
Тільки проти Назарька зуб мав… А вийшло… (П. Загребельний)
[Смола:] Брехня. Ти просто маєш проти мене зуб (І. Микитенко)
Вже першого дня помітили козаки, що турки передусім мають зуб проти них (О. Маковей)

потра́пити (попа́стися і т.ін.) на [го́стрі (голо́дні і т.ін.)] зу́би кому і без додатка.

Стати об'єктом лихослів'я, пліток і т.ін. Приклади

— Ну, бережись, Миколо, попав Тарасу на зубок! — сказав Гулак господареві (В. Шевчук)
попа́стися (попа́сти┌99733) на зубо́к. [Іван:] Вже він мені попадеться на зубок: я йому допечу, коли не кулаком, то язиком (М. Кропивницький)
Попав їм [сусідам] Заруба на гострі зуби (В. Кучер)
Уся сім'я Глущуків потрапила на голодні зуби, і хто тільки не хотів, той і не перемивав їй кісток (С. Чорнобривець)

продава́ти зу́би.

Сміятися без причини, нарочито насміхатися, усміхатися. Приклади

— О, гляньте! Це наш мельник вийшов на гатку та продає зуби! (М. Стельмах)
— Ой! — зареготала вона [дівчина]. — А чого так? — Щоб менше зуби продавала… (В. Винниченко)
Але одного дня таки не витримав: він сказав їй, що взяв її не на те, щоб вона продавала зуби та реготалась з парубками (М. Коцюбинський)
Між людьми чесними зубів не продавай (Укр. присл.)

вишкіря́ти (шкі́рити, щи́рити) / ви́шкірити (ви́щирити) зу́би, зневажл.

Робити грізний вигляд. Приклади

Страдницький люто свариться на нього арапником, а парубчак у відповідь махнув кулаком, вишкірив зуби і зник між деревами. Шукай тепер вітра в полі (М. Стельмах)
А коли він [прапорщик] блимнув білками і вишкірив зуби, Василько зі страху аж скрикнув (П. Панч)
Юля, щоб не трудити ніг, сіла на дривітню. Андрій люто вишкірив зуби і гримнув, щоб вона встала (Григорій Тютюнник)
Ще й на моє нещастя прийшла мені на думку та страшна тітка Наталія: так-таки, неначе вона стоїть передо мною та вишкіряє зуби (І. Нечуй-Левицький)

Злісно накидатися на кого-, що-небудь, виступати проти когось, чогось. Приклади

Проти укладання мирного договору зняла галас уся тодішня контрреволюція. Валківська контора також вишкіряла зуби (В. Минко)

до кого і без додатка. Сміятися. Приклади

вибі́лювати зу́би. — Ти чого вибілюєш зуби? — здивувався батько. — Бо є що вибілювати, — ще більше розбирав мене сміх (М. Стельмах)
У Джантемира відлягло від серця: отже, можна спокійно сидіти на Орі до весни, і він із непідробною радістю вищирив свої рідкі жовті зуби (З. Тулуб)
Військо! Лаврентій єхидно вишкірив зуби: яке то військо? Отара овець! (А. Хижняк)
А стиляга удавано здивувався: — Що, важний птах? Може, вихователь який? Тепер уже всі глянули на Миколу, вишкірили зуби, сміються (Ю. Збанацький)
А Калістрат Пилипович пихкає цигаркою й усміхається… — І чого б я ото зуби шкірив? Он в газетах пишуть, що озимина підгуляла, що шкідник насувається.. А Калістрат Пилипович усміхається (Остап Вишня)
— Ти чого, підмагачу, зуби шкіриш? — дивується дядько Микола (М. Стельмах)
Враз дама дожовує, ковтає і премило вишкіряє золоті зуби до Юри (Ю. Смолич)

самі́ ву́ха та зу́би.

Дуже худий. Приклади

Я не вважав себе за хворого, хіба що був худий — самі вуха та зуби (П. Панч)

злама́ти (зломи́ти) зу́би на чому і без додатка.

Зазнати поразки, невдачі у чому-небудь. Приклади

— Нас підтримають київські міщани й ремісники. А коли корона зламає зуби на такому дружньому опорі, — підемо на Буг (Іван Ле)
Під Москвою зломив [фашист] зуби, в Ленінград не йде без шуби! В Сталінграді все покинув, До Харкова дер без впину (Укр. думи.)

Затративши чимало праці, зусиль, не справитися з чим-небудь. Приклади

Невже він може повірити, що ця дівчина, практикантка, розв'язала проблему, на якій зламали зуби видатні інженери? Смішно навіть про це думати (В. Собко)

показа́ти / рідко пока́зувати [свої] зу́би (ро́ги, па́зури).

Виявити свою злостиву вдачу, злі наміри і т.ін. Приклади

Влещуючи однією рукою поспільство, пан Бжеський незабаром показав свої пазури (З. Тулуб). — Ось же написано чорним по білому — неблагонадійний!.. Це значить, що новий лад не може на вас покластися, що ви в любий момент можете показати свої пазури (Ю. Збанацький)
Тепер [після пожежі] настала для них гірка година. Батько до нестями марнувався, мати їла себе, свого чоловіка і дітей. Тоді й батько показав роги… (А. Крушельницький)
— Хіба ти сама змалку не вивірила? Не дався він тобі ще узнаки? Підожди трохи, він покаже свої зуби ще гостріші, ніж колись… (Панас Мирний)

виска́лювати (вискаля́ти) / ви́скалити зу́би, зневажл.

Сміятися або посміхатися. Приклади

Він знову приносить півторбини оладків, канючить, вискаливши зуби: Федоте, зроби шаблю (Григорій Тютюнник)
— А парубкам з дівчатами сідати? — питав один парубок, вискаливши зуби (Г. Квітка-Основ'яненко)
Полюбила москаля, Та ще й зуби вискаля! (Т. Шевченко)

лупи́ти / полупи́ти зу́би.

грубо. Сміятися, реготати. Приклади

— Нічого зуби лупить. Я, може, смерть перед собою бачив (Григорій Тютюнник)

з ким і без додатка, жарт. Проводити час у веселих розмовах з ким-небудь; розмовляти. Приклади

Можна й біля ґанку зуби полупити (Ю. Збанацький)
Не швидко прибіг лакей на генеральшин крик. Не де ж він був, як не лупив зуби з Уляною (Панас Мирний)

ки́дати (кла́сти) / ки́нути (покла́сти) на зуб (на зу́би).

Їсти, з'їдати. Приклади

— От матінку маю,— скаржився Денис, мотузуючи торбу.— Де що в хазяйстві найласіше — зараз же кида собі на зуби (Григорій Тютюнник)

грі́ти зу́би на со́нці, жарт.

Проводити час у несерйозних розмовах ( перев. надворі). Приклади

Гріють зуби на сонці (сказано про жіноту, що весною, в свято, посідали під тином і скрекочуть собі) (Укр. присл.)

до чо́рта в зу́би, грубо.

У найнебезпечніше або найвіддаленіше місце. Приклади

[само́му] чо́ртові в зу́би. Так йому було весело і приємно стояти в компанії з батьком і коником в теплі гетьманського палацу з чарочкою, що він готовий був за одну таку мить кинутись не тільки в… огонь, а самому чортові в зуби (О. Довженко)
чо́рту в зу́би. — Чого ви дивитесь, жіночки? Коли чоловіків забрали, то хай роздають увесь хліб, худобу — все одно кудись чорту в зуби спроваджують (Ю. Збанацький)
до всіх бі́сів у зу́би. Зачеплений міцною рукою жінки, побіг [Сивоок] кудись до всіх бісів у зуби (П. Загребельний)
[Ніна:] Знаю, Пашо, знаю, що кожен з нас, як стій, в атаку піде, у розвідку, на смерть, до чорта в зуби. І не злякається нічого в світі (Л. Дмитерко)
[Голос з 1-го хору:] Повтікали старогородські шевці, мабуть, до чорта в зуби (І. Нечуй-Левицький)

на зу́би (на зу́ба), зі сл. ма́ти, дава́ти і т.ін.

Поїсти, перекусити. Приклади

— Ну, добре,— сказав Павло.— Давайте-но щось там на зуба, та треба бігти до машини (В. Кучер)
[Сліпий:] Гей, ти, де ти, балагуло, маєш ти там що на зуби? Горбатий провідник, почувши таку бесіду, навпростець шморгнув рукою в торби сліпого, вийняв добрий хліб, сіль і. .фляжку горілки (І. Франко)

в зу́би кому, фам.

Безпосередньо комусь (давати, тицяти, совати що-небудь). Приклади

Мені в зуби — диплом і розподілення в незабутній край босоногого дитинства (А. Крижанівський)
—Пошлеш титарям два вози горшків: сунеш благочинному в зуби горшка, а благочинній макітру (І. Нечуй-Левицький)

зав'я́знути (зав'я́зти, нав'я́зти і т.ін.) в зу́би (в зуба́х) кому.

Стати об'єктом постійних розмов, думок і т.ін. Приклади

— Е-е, коли б ви розказали про замчище, діду.— Зав'язло тобі в зуби те замчище! Дивись, і з голови не виходить (Панас Мирний)

Дуже сподобатися. Приклади

[Терпелиха:] Знаю, чом тобі всі не люб'язні; Петро нав'яз тобі в зуби (І. Котляревський)
— Он Петро Горбатюк…— не слухала, бубоніла своє стара.— Чим не пара?.. Так ні — зав'яз їй у зубах той Наумчик (І. Рябокляч)

зці́пивши зу́би.

Стримуючи свої почуття, бажання; напруживши всі сили. Приклади

Ольга, зціпивши зуби, тамувала гнів (Я. Качура)
Він [Олаф] сам дрижав і працював з несамовитістю, зціпивши уперто зуби й майже не спочиваючи (В. Винниченко)
[Юда:] Учитель мав улюбленців між нами, — ми, зуби зціпивши, їм догоджали (Леся Українка)

зу́би з'ї́сти (прої́сти) на чому.

Мати великий досвід у чомусь; ґрунтовно вивчити що-небудь. Приклади

Молодий агроном не цурався старих людей, які зуби проїли на тій землі, все випитував їхній досвід (Ю. Яновський)
— Я, хлопче, на цьому ділі, сказати б, зуби з'їв (М. Олійник)
[Бригадир:] Я зернини не висію по культивації. Я зуби на гречці з'їв (М. Рудь)
Мій тато зуби з'їв на паламарстві, а на долю не нарікає (А. Свидницький)

полі́зти чо́ртові в зу́би.

Перебороти найбільші перешкоди, труднощі і т.ін. для досягнення своєї мети. Приклади

Василь був сміливцем, відчайдушно-хоробрим хлопцем, який би самому чортові в зуби поліз (Ю. Бедзик)

в ро́ті (зу́би і т.ін.) пополоска́ти чим і без додатка, жарт.

Випити незначну кількість алкогольного напою; трохи випити. Приклади

[Денис:] Ото либонь Гарасим кладе стіжок, чи нема в нього хоч капелини [горілки], щоб хоч зуби пополоскать? (М. Кропивницький)
Та й де їм [молодим], вишкваркам, горілку ту круглять [пити], Як їх батьки колись та їх діди кругляли!… Не вспіють квартою в ротах пополоскать,— Вже й по-індичому в шинку заґерґотали! (П. Гулак-Артемовський)

до ді́дька в зу́би, грубе.

зі сл. іти, ї́хати і т.ін. У найвіддаленіше і найнебезпечніше місце; будь-куди. Приклади

— Я не можу тобі заборонити їхати куди ти захочеш,—. .люто вигукнув Петро,— не тільки в бухту Хрестову, але навіть до дідька в зуби! (В. Собко)

зі сл. потра́пити і под. У небезпеку, в халепу. Приклади

По всьому було видно, що ми потрапили до дідька в зуби (З усної мови)

крізь зу́би.

Неохоче, невиразно, ледве розтуляючи рота, з незадоволенням. Приклади

Воно, власне, було замітне вже й в останні дні перед моїм від'їздом, уже тоді у мами був неприємно холодний вираз в його присутності, одвертання очей, відповіді крізь зуби (Леся Українка)

ска́лити зу́би.

з кого--чого, над ким--чим. Недоброзичливо, зло висміювати кого-, що-небудь; насміхатися з кого-небудь. Приклади

Спочатку насміхалися [люди]. Першим озвався Грицько Тихолаз — панський чередник.— Чого, каже, зуби скалите над людською бідою! (В. Речмедін)

Посміхатися, сміятися. Приклади

— А ви, лежні, ланці, чого зуби скалите? — кинулась до їх Параска (Панас Мирний)
Писарці скалили жовті зуби та реготались, аж поки рудий писар не гримнув на них (М. Коцюбинський)

суши́ти зу́би.

Сміятися, посміхатися. Приклади

Біля самого двору Безбородька осяяла щаслива думка. Він аж зупинився,.. вдоволено засміявся.. — Чого це ти, чоловіче, зуби сушиш? — обізвалась із городця гостровуха Марія (М. Стельмах)
Парубок до дівчини сушив зуби. Вона здивувалася: вчора був темніше хмари, а сьогодні… (З газети)

як (мов і т.ін.) чо́ртові в зу́би ки́нути кого, що.

Невідомо куди подіти кого-, що-небудь. Приклади

Саранчук помовчав хвилинку, ще зітхнув і додав затим: — Краще б, мабуть, було й зовсім туди не вириватися. А то й чоловіка одвезли — як чортові в зуби кинули (А. Головко)

диви́тися в зу́би кому, фам.

Виявляти зайву поблажливість, церемонність, запобігливість у поводженні з ким-небудь. Приклади

В нашому селі… тин у тин жила сусідка, симпатична тітка Мокрина. Тітка Мокрина, як у селі казали, нікому в зуби не дивилася (О. Ковінька)
— Ви нас газами душите, баржами в морі пускаєте на дно, а ми, думаєте, будемо вам в зуби дивитися? Ні, панове, справжня з вами війна ще попереду! (О. Гончар)

перелічи́ти (полічи́ти) зу́би кому.

Ударити кого-небудь, перев. по зубах. Приклади

— Чом ти йому зубів не полічив? — загомоніли кругом (Панас Мирний)
— Встане не на ту ногу пан управитель — і зуби перелічить, і служби позбавить (М. Стельмах)

лі́зти чо́ртові на ро́ги (в зу́би), фам.

Наражатися на небезпеку; ризикувати потрапити у складну ситуацію. Приклади

Бігти в ліс — значить наскочити самому чортові на роги! Будемо тут! — вирішив командир (П. Автомонов)
лі́зти (наско́чити┌70041) само́му чо́ртові на ро́ги. — Якби для того, щоб урятувати товарища, треба було не те що на вила, а й самому чортові на роги лізти, то й тоді ми не повинні задумуватися! гнівно крикнув Кармелюк (М. Старицький)
— Завжди сам лізеш чортові на роги! (О. Гончар)
Льотчик провів друга на дорогу, сказав на прощання: То гляди ж, Найдо, не лізь чортові в зуби. Будь обережний! (В. Минко)

і зу́би ви́збираєш грубо.

Поб'ю дуже боляче, відчутно ( перев. при погрозі побити кого-небудь). Приклади

і зубі́в не ви́збираєш. — Ти що? — аж підвівся з стільця земський.— П'яний приїхав. Я такого дам тобі агітатора, що й зубів не визбираєш (М. Стельмах)
— Цить! а то як візьму кочергу, то й зуби визбираєш,— крикнула Кайдашиха й скочила з місця (І. Нечуй-Левицький)

попа́сти (попа́стися і т.ін.) чо́рту в зу́би, грубо.

Опинитися у скрутному становищі, бути в біді. Приклади

попа́стися в зу́би біді́. Моєму поможи Енею, Щоб він з ватагою своєю Щасливо їздив по воді; Уже і так пополякали, Насилу баби одшептали, Попався в зуби був біді (І. Котляревський)
— Уже вертавсь у Паволоч, думав, що ти попавсь навіки чорту в зуби, так їхав рятувати (П. Куліш)
Пройшовши мідні труби, попав чорту в зуби (Укр. присл.)

замовля́ти (загово́рювати) / замо́вити (заговори́ти) зу́би кому і без додатка.

Вводити в оману, дурити когось. Приклади

— Умієш ти [циган] замовити зуби, та щоб після цього в печінці не кололо (М. Стельмах)
— У нас її [філоксери] нема! Старі люди скільки живуть, а такого не бачили. Не вірте, це він зуби нам замовляє! Це брехня (М. Коцюбинський)

Відвертати увагу кого-небудь від чогось, переводити розмову на щось інше. Приклади

Ідеаліст нещасний. Заговорив зуби, а я знову збився (І. Микитенко)
Дядько Янко, щоб заспокоїти родичок, напевно, щось розказує, заговорює зуби (М. І. Тарновський)

лама́ти / Злама́ти (полама́ти і т.ін.) зу́би на кому--чому, об кого--що і без додатка.

Не діставати бажаного результату; зазнавати невдачі, поразки і т.ін. Приклади

пополама́ти собі́ зу́би (багато разів, тривалий час). [Сотник:] Пішли на валт, та з'їли гарбуза. Об нас собі пополамали зуби! (М. Старицький)
— Нас підтримують київські міщани й ремісники. А коли корона зламає зуби на такому дружному опорі,— підемо на Буг (Іван Ле)
Невже він може повірити, що ця дівчина, практикантка, розв'язала проблему, на якій зламали зуби видатні інженери? (В. Собко)