ЗРИВАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
боки́ зрива́ти.
Нестримно, безугавно сміятися, реготати; надриватися від реготу.
Приклади
- Ми бувало боки зриваємо, регочучись із тих Опанасових вигадок (І. Франко)
- Поліз і Прутик під стіл, шпортає щось руками коло писаря, а люди, слухаючи, як Ван бідкається, сміються по кутках, боки зривають (С. Ковалів)
зрива́ти о́чі.
з кого--чого. Постійно дивитися на кого, що-небудь.
Приклади
- З колиски матуся очей не зривала; Колишучи журно, пісеньку співала (П. Грабовський)
собі. Захоплено дивитися на когось, щось.
Приклади
- Поїхав і купив три корови. Таких не було на все місто. Як ішли на пашу, люди очі собі зривали, лице викривляло їм із заздрості (А. Крушельницький)
кому і без додатка. Привертати чиюсь увагу, приваблювати.
Приклади
- Поруч з бананами та ананасами зривали очі різні солодкі принади в барвистих обгортках (С. Майданська)
- — Ти,— каже він,— молодичко, зриваєш мені очі, ріжеш моє серце. У чім,— каже,— красна квітко, та личко своє іскупала, що воно мене з розуму ізводить? (Марко Черемшина)
зрива́ти / зірва́ти ма́ску (машкару́) з кого--чого і без додатка.
Викривати кого-небудь, показуючи його справжню сутність, істинні наміри і т.ін.
Приклади
- зрива́ти ма́ску і перу́ку. Біда навчить, кому подати руку І від кого прийняти сіль і хліб. З брехні зривати маску і перуку (Д. Павличко)
- Мирний по-щедрінському зриває маску з українських дерунових і розуваєвих (З журналу). Князь [в поемі Шевченка Княжна] вважається в поміщицьких колах лібералом, але поет зриває цю машкару (З газети)
на ходу́ підме́тки рва́ти (зрива́ти).
Сміливо, рішуче, відчайдушно діяти, вміло, вправно робити що-небудь.
Приклади
- — Я.. знав чимало таких, що в тилу, як то кажуть, на ходу підметки зривали, а тут перед лицем смерті, ставали жалюгідними боягузами (О. Гончар)
- — Тільки не спи, Жоржику, бо тут вештаються такі художники, що на ходу підметки рвуть (В. Міняйло)
зрива́ти / зірва́ти злість (зло, се́рце) на кому.
Спрямовувати на кого-небудь свій гнів, роздратування, невдоволення і т.ін.
Приклади
- І мати зривала серце на дочці: — Викохала таку корову та на свою шию! (М. Грушевський)
- Ірина втомилася хатньою роботою, а втомлена, завжди намагалася на комусь зірвати злість (Ю. Мушкетик)
- Вона цілий день од роботи не одірветься, а Василь — одно знає блукає по вгороді та свище, побіжить на улицю з хлопцями битись, а додому прийде — на Галі усе зло зриває (Панас Мирний)
Дивіться також