ЗРИВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗРИВА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ЗІРВА́ТИ, зірву́, зі́рве́ш, док.

що. Надламавши, відокремлювати від стебла, кореня і т. ін. (листок, квітку, плід тощо); рвати (у 3 знач.). Приклади
  • Дівчина .. почала зривати та збирати зілля. (Марко Вовчок)
  • Я машинально зриваю цвіт яблуні і прикладаю холодну од роси квітку до лиця. (М. Коцюбинський)
  • Варвара мовчки пройшла до грузовика в кущах і побачила там Марію, що зривала колючі гілки дикої троянди з вогнистими плодами. (В. Кучер)
  • Я б зірвала той горішок – Не дістану тільки. (Я. Щоголів)
  • Я для тебе в зеленому мареві трав журну айстру сьогодні зірвав. (В. Сосюра)
  • Поки слабкі мріють, сильні живуть щасливо, зриваючи квіти насолоди. (О. Бердник)
що. Рвучко відокремлювати що-небудь прикріплене. Приклади
  • Цього дня й урядникові роботи було. Увесь ранок удвох із стражником ходили по селу, зривали прокламації. (А. Головко)
  • Офіцер-зв'язківець привіз листи. – Це від Єрмолова, – зрадів Багратіон, зриваючи печатку. (П. Кочура)
  • Далі зірвали стелю [у хаті].... (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Незабаром до вагона підійшло кілька людей. Зірвали пломбу. (Я. Качура)
  • Сталевий трос двічі обривався, доки, нарешті, вдалося зірвати з місця примерзлий до землі газик і витягти його на грейдер. (О. Гончар)
Рвучким рухом знімати, стягати що-небудь з когось, чогось. Приклади
  • Вже пахне мені та свіжа та прозора глибина – на бігці [на бігу] усе з себе зриваю, та з кручі шубовсть в озерце.... (Марко Вовчок)
  • Зриває [Ведмідь] скатертину зі столу, накривається і тікає. (О. Олесь)
  • Савенко зриває з себе гімнастерку, показує посмуговані шаблями плечі. (М. Чабанівський)
  • Він, непритомний, бився на лежанці, зривав із ран білі пов'язки, гукав когось на допомогу і когось проклинав.... (Д. Білий)
  • З лісу вилітає вершник і мчить до них. Шолом з голови зірвав і махає. (А. Хижняк)
  • Ці співи зривали рабську покору й байдужість з кріпацьких облич і запалювали вогні у вогкій муті очей. (І. Пільгук)
безос. Приклади
  • Поїзд ішов швидко, і з Уласа, коли він визирав у вікно, зірвало картуз. (Григорій Тютюнник)
Руйнувати (про силу води, вітру і т. ін.). Приклади
  • Місточки збиваю, всі гребельки зриваю, .. бо весняна вода, як воля молода! (Леся Українка)
  • Щохвилини ми ждемо, що вітер зірве дах або вирве із мерзлого ґрунту будинок і перекине його. (М. Трублаїні)
  • Темної горобиної ночі вода розмила греблю, зірвала перемичку між старими й новими виробками. (Ю. Мушкетик)
безос. Приклади
  • На горищі ревіло і тріщало, неначе дах зривало з хати. (О. Стороженко)
Відокремлюючи верхній шар чого-небудь (пилу, піску, снігу і т. ін.) або знімаючи що-небудь із поверхні, підносити вгору або відносити вбік. Приклади
  • – Вітер дужчає... зриває пісок, несе на посіви.... (І. Волошин)
  • Шарудiв вiтер, зриваючи з гiлля i розсiваючи краплi роси. (Р. Андріяшик)
кого. Примушувати кого-небудь дуже швидко, рвучко вставати, підніматися, рушати кудись. Приклади
  • – Давиде, вставай! Вже сам Плачинда гукає і страх сердиться на тебе! – лукавить Уляна. Якась невідома сила одразу ж зриває парубка з ліжка. (М. Стельмах)
  • Йому вже не сиділося на місці. Гострий неспокій зривав його з крісла. (Ю. Бедзик)
  • Як не поганяв його [коня] Тягнирядно, а він що зірветься, та й стане .. Поки-то вершник зірве його знов. (А. Головко)
  • Бракувало одного поштовху, аби зірвати його з усіх гальм. Тим поштовхом став Іванів жарт. (В. Дрозд)
безос. Приклади
  • Мов вітром зірвало Воронюка з місця: стояв уже в гурті – найвищий над усіми. (С. Васильченко)
кого, що, перен. Примушувати кого-небудь швидко покидати, залишати щось (місце перебування, роботу і т. ін.). Приклади
  • Водночас німецьке командування зривало нові свої дивізії з Італії та з союзницького фронту і кидало на Дунай. (О. Гончар)
  • Відразу переводити подільців у Верхнє місто теж нерозумно. Поки не стане ясно, де Батий готуватиме приступ, зривати їх з місця не слід. (В. Малик)
  • – А як там Оксана? .. – Тобі ж краще знати. Зірвав дівчину з роботи, кинув у госпіталь та ще й питає. (В. Кучер)
що. Руйнувати що-небудь за допомогою вибухової речовини, вибухом; висаджувати в повітря. Приклади
  • Раз за разом повітря потрясали вибухи. То зривали одну з гір над бухтою. (М. Трублаїні)
  • Розкажу я доньці твоїй, Валі, Як зривав, Олексо, ти мости. (Л. Забашта)
  • Отаман Кравс не виконав наказ Головного командування зірвати міст через Дніпро й тим дав змогу денікінцям пройти в Київ. (В. Винниченко)
що. Псувати (перев. нарізку) необережним рвучким рухом, сильним натисканням. Приклади
  • Не відкривай крани на повну силу: крім неекономного використання води, потужний струмінь може зірвати нарізку, і кімнату почне затоплювати вода. (з навч. літ.)
що. Перешкоджати здійсненню, виконанню, проведенню чого-небудь. Приклади
  • – Тричі призначався твій звіт, і тричі ти не з'являвся, зривав збори. (А. Шиян)
  • – Із-за твоєї скнарості ми не будемо зривати ремонт інвентарю, – пригрозив Оксен. (Григорій Тютюнник)
  • Прорив води у котлован загрожував руйнацією цілої дамби. Це не тільки спричинилося б до великих витрат, а й зірвало б на певний час роботу в шлюзах. (Г. Коцюба)
  • Ми вивідаємо всі їхні таємниці, щоб завчасно їх знешкодити. Зірвати пекельні їхні плани.... (А. Дімаров)
безос. Приклади
  • Знову пішов на пошту. Набирав код Вовчухівського району, але постійно зривало. Проблеми на лінії. (Любко Дереш)
що, розм. Вимагаючи, одержувати. Приклади
  • Знаючи красі своїй ціну, вона [Явдоха] торгувала нею, не пропускаючи случаю зірвати найбільше. (Панас Мирний)
що, перен. Бути причиною чого-небудь, виклика́ти щось. Приклади
  • Так часом пісні згук єдиний Зрива нам згадок цілий рій! (М. Старицький)
  • Є свічада, так нерівно обшліфовані, що навіть сам Аполлон одбивається в них карикатурою і зриває в нас сміх. (Леся Українка)
  • Не було давньої веселості в Грицьковій хаті. Тільки дитина коли-не-коли зірве усміх з уст. (Ганна Барвінок)
Зчиняти що-небудь. Приклади
  • Отак оп'ять зірвали січу! (І. Котляревський)
що і без прям. дод., з ким, чим, заст. Припиняти зв'язки, знайомство і т. ін. з ким-, чим-небудь; поривати (див. порива́ти1 1). Приклади
  • – А не зриваю з ним [знайомим], бо має остре перо, ще готов пошкодити. (І. Франко)
  • Я гадаю, що Управа скоро хоче мене зараз мати, повинна б.., не гаючись, прислати мені офіціального папера, щоб я міг зірвати з Кримом. (М. Коцюбинський)
  • – Я зірву з ним знайомість. (Леся Українка)

ЗРИВА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ЗРИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., що.

Те саме, що ри́ти 1; переривати (у 1 знач.). Приклади
  • Пара стривожених веслами птиць розбилася, одне попливло до берега, друге могутніми крилами зривало хвилі. (Є. Пашковський)
  • Сусідські підсвинки раз у раз зривали нам город. (із журн.)
  • Якби свині крила, вона й небо зрила б. (прислів'я)
  • – Говори, де зброя, бо як не скажеш – дам своїм молодцям на розправу .. – Кинули її на землю, давай двір копати. Зрили – яма на ямі. (Григорій Тютюнник)
  • Коли ця споруда будувалася, бульдозерами зрили частину узвишшя, на якому лежав старий єврейський цвинтар. (О. Ірванець)
тільки 3 ос., перен. Укривати шрамами, зморшками (перев. обличчя). Приклади
  • Обличчя зрила віспа, вилізле волосся прикривала тюбетейка, офіцерського мундира замінив бухарський халат, погляд згас. (із журн.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.