ЗОСТАТИСЯ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

залиши́тися (лиши́тися, зоста́тися) в одні́й соро́чці (без соро́чки).

Дійти до крайнього зубожіння, до тяжкої скрути. Приклади
  • А там, може, і таксу прибавлять. — А поки прибавлять, то ми без сорочки зостанемося (Панас Мирний)

лиши́тися (зоста́тися і т.ін.) в ду́рнях.

Дати себе ошукати, бути ошуканим, одуреним. Приклади
  • [Демид:] Ще кілька хвилин, і я б зостався в дурнях! (І. Карпенко-Карий)

мо́крого мі́сця не зали́шиться (не ли́шиться, не зоста́неться) від кого і без додатка.

Хтось буде вщент розбитий, знищений. Приклади
  • мо́кре мі́сце зоста́неться. — Згинь, маро,— стиснув кулаки Одноконь.— Відійди, бо як повторю, то мокре місце од тебе зостанеться (М. Олійник)
  • — Як шваркону з автомата — мокрого місця не залишиться! (П. Загребельний)

одна́ (ті́льки) тінь залиши́лася (зоста́лася і т.ін.) від кого.

Хто-небудь дуже змарнів, схуд, має змучений, виснажений вигляд. Приклади
  • А з Єлени вже тільки тінь зосталася.. Не було пощо [заради чого] жити. Чоловіка нема, дитини нема — для кого ж! (Г. Хоткевич)
  • Антон ледве впізнав сина, від якого залишилася одна тінь (С. Чорнобривець)

і слі́ду не лиши́лося (не залиши́лося, не зоста́лося і т.ін.).

від чого, чого. Щось безслідно зникло, назавжди забулося і т.ін. Приклади
  • Усі гілля [дерева] стерло і зм'яло, так що і сліду їх не зосталось (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — З хатою нашою — зараз від неї і сліду не лишилось — пов'язаний у мене перший спогад про Григорія Тютюнника (Григір Тютюнник)
  • В золотому труді віддамо ми Вітчизні всі сили, щоб і сліду руїн не лишилось на нашій землі (В. Сосюра)
  • За один день викопали нові котловани, а від старих і сліду не лишилося (Іван Ле)
від кого. Хтось безслідно зник, загинув, пропав. Приклади
  • Здавалось, ось-ось налетить на нього ота кучугура криги, зітре, зімне й сліду не зостанеться од комашинки-хлопчика (В. Винниченко). Не піду, доки в дворі не лишиться й сліду від шептух (Іван Ле)
  • Ось самотня хата. Чи повернеться до неї син або онук?. .Чи розлетяться прахом на грізних мінах і сліду від них не лишиться? (О. Довженко)