ЗЛОВИТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

лови́ти / злови́ти (пійма́ти і т.ін.) на гачо́к кого.

Намагатися ошукати, перехитрити, ввести в оману когось. Приклади
  • взя́ти на крюка́. Богачеві на одній з господарських нарад закинули: — Агроном. І беручкий… Коли б не взяв тебе самого на крюка! (П. Оровецький)
  • — Дай слово, що нікому не скажеш! — Та на цей гачок спіймати Костю було важко (І. Багмут)
  • — За весь час [агент] піймав на гачок лише одного (Переклад С. Масляка)
  • — Знаємо вас. Ловите довірливих дурників на гачок (І. Цюпа)
  • Макар Іванович осміхнувся. Нема дурнів! На сей гачок його не зловиш! (М. Коцюбинський)
Дуже захоплювати, полонити чим-небудь (про якісь заняття, інтереси і т.ін.). Приклади
  • О, медицина! Жаль до неї Сидить, як в дереві сучок, Коли ж непрошені хореї мене впіймали на гачок (А. Малишко)

пуска́ти (лови́ти і под.) / пусти́ти (злови́ти і под.) пі́вня.

Видавати фальшиві звуки під час співу чи розмови. Приклади
  • Один соліст у хорі торгівців зірвався і пустив півня (М. Ю. Тарновський)

дава́ти (лови́ти, хапа́ти і т.ін.) / да́ти (злови́ти, вхопи́ти і т.ін.) сторчака́ (рідше стовбула́).

Падати вниз головою. Приклади
  • Щось тріснуло в санях, і Василько дав сторчака в сніг (М. Коцюбинський)
  • Що то вже за їзда, коли те й думаєш, як не впасти, як не вхопити сторчака (П. Загребельний)
  • — Чого ти тут бродиш вночі?.. — крикнув писар і штовхнув чоловічка в груди кулаком. Чоловічок дав сторчака додолу (І. Нечуй-Левицький)
  • Яків розгарячився — то — аж у дверях шуміло. Одні стовбула давали, другі перелітали через лежачих, і всі лаялись, батькувались… (Панас Мирний)
  • Чи й у вас, як у нас, На леваді спичаки? Чи й у вас, як у нас, Ловлять хлопці сторчаки (Українські народні пісні)

впійма́ти (пійма́ти, спійма́ти, злови́ти, засту́кати і т.ін.) / лови́ти на гаря́чому кого.

Викрити кого-небудь, підстерігши його на місці злочину або на чомусь осудливому, протизаконному і т.ін. Приклади
  • пійма́ти на гаря́чому мі́сці. [Горпина:] Щоб я його [Гострохвостого] так пустила, піймавши на гарячому місці? (І. Нечуй-Левицький)
  • спі́ймано (ло́влено) на гаря́чому. Ворога спіймано на гарячому, його можна всім показати й добити остаточно (Є. Кирилюк)
  • Гнат вилазить із-за столу і крадькома йде до дверей, щоб перевірити, чи не причаївся там підслухувач в образі виконавця або одноокого Кузьми, якого вже не раз було ловлено на гарячому (Григорій Тютюнник)
  • Він знову поклав свою руку на Лялину, що лежала поверх ковдри. Дівчина показала на ту руку очима, спитала коротко: — Навіщо? Василь спаленів на виду, спійманий на гарячому (П. Загребельний)
  • Були серед привезених то спекулянтки, піймані на гарячому, то злісні сектантки (О. Гончар)
  • впі́йманий (пі́йманий, спі́йманий) на гаря́чому. Раз за разом стражники, вихопивши з ярмаркової гущі, підводили до нього [пристава] то впійманих на гарячому кишенькових злодіїв, то всяких зальотних аферисток (О. Гончар)
  • Коли ж Максима ловили на гарячому, він з таким трагізмом і сльозою виступав на захист коней, що йому все прощалося (М. Стельмах)
  • — Тепер будуть [поліцаї] за тобою стежити. За кожним твоїм кроком. Можуть накрити на гарячому! — різко говорив Голубцов (В. Вільний)
  • Я розумів: рано чи пізно мене повинні схопити на гарячому (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • — То у вас книжки? — сідаючи, спромігся запитати [Лодиженко], неначе вловив міраба на гарячому (Іван Ле)
  • Писали [листівки], перекидаючись словами про те, що якби застали їх оце німці на гарячому, то певно рубали б їм руки частинами (О. Гончар)
  • — Та за таке судити — і край! — Щоб передати до суду, треба спершу зловити на гарячому,— обізвався Тадей Батюта (Є. Гуцало)
  • Він хоче застукати злодіїв на гарячому (Д. Косарик)
  • Міркує, мабуть [Сагайдак], як Гуцалюка спіймати на гарячому,— подумав непрошений гість, намацуючи в кишені цеглину (С. Добровольський)
  • — Запеклого викрадача меж Максимку Воронця хазяї піймали на гарячому і зарубали посеред поля (В. Земляк)
  • Малювати доводилося потай, бо мусульманський закон забороняє зображувати тварин і людей, і фанатики-бухарці, впіймавши його на гарячому, могли б і штрикнути його кинджалом або придушити (З. Тулуб)

лови́ти / злови́ти (рідше упійма́ти і т.ін.) себе́ на ду́мці якій.

Усвідомлювати, розуміти щось. Приклади
  • І Степан,.. чи не вперше, сидячи з Юлькою, зловив себе на думці, що і йому вже пора обзавестися сім'єю і дітьми (М. Стельмах)
  • Дивні діла! То він [Бачура] поспішає в Білоцерківку, то ловить себе на думці, що весь час думає про Бабаї (М. Чабанівський)
  • Ловила себе на думці, що пишається сином. Але на те вона й мати (І. Цюпа)
Робити несподіваний висновок щодо чого-небудь. Приклади
  • Він упіймав себе на цій думці — світла! Щоб кожну рису, кожний злом і лінію його твору було освітлено (О. Донченко)
  • Не раз ловиш себе на думці, що вік Миколи Миколайовича виявився закоротким для повного вивершення справи (З газети)
  • Ой, щось занадто мені усе красиве! — зловила себе на думці Надія (Я. Баш)

шука́ти (лови́ти, доганя́ти і т.ін.) / злови́ти (пійма́ти і т.ін.) ві́тра в по́лі.

тільки наказ. форма. Безслідно зникнути, так, що марно й шукати. Приклади
  • —Ха-ха-ха,— реготав професор,— вони полетіли, ловіть вітра в полі (В. Собко)
  • — Візьму його з собою, дам сапу в руки, покрутиться біля мене, а тільки відвернулась, уже лови вітра в полі! (О. Гончар)
  • — Що ж то буде за чудасія? — Так, нічого: підхоплю тілько [тільки] на сідло отсю кралю, та й шукай вітра в полі. Махнем з побратимом навпростець до Чорної гори (П. Куліш)
Домагатися чого-небудь неможливого, недосяжного. Приклади
  • [Купер'ян:] Здоров, Паньку.. Здається, ти їдеш шукати вітра в полі (І. Карпенко-Карий)
  • — Я хочу побратися з вітровою донькою. Ходіть зі мною і будете моїми старостами..— Що, хочеш шукати вітра в полі? — питали [сусіди] (Казки Буковини..)
Здійснювати безрезультатні пошуки кого-, чого-небудь. Приклади
  • — Овва, який же баский! Чи не вітра в полі хочеш піймати?.. Да ти й сам, бачу, степовик (Марко Вовчок)
  • Але тут почув Бертольдо, як озвався голос далі: Гей, біжіте, панські слуги, Та зловіте вітра в полі (Леся Українка)
  • [Лука:] Повернуся раніше від інших.. Одчиніть мені тихенько двері. Я ляжу, а вони хай шукають вітра в полі (Я. Галан)
  • — А що гестапівці знайдуть [друкарську машинку]? — скрикнула Тамара.— Нехай шукають вітра в полі,— задиристо випалила Женя (В. Хижняк)

лови́ти / злови́ти себе́ на чому.

Пересвідчуватися в чому-небудь, усвідомлювати щось. Приклади
  • Рогов зловив себе на тому, що радий за похвалу (І. Волошин)
  • Я зловила себе на тому, що зовсім не слухаю [перекладача] (Ю. Яновський)
  • На одному лише ловив себе, що вже постарів (А. Хорунжий)
  • Він все ж таки ловив себе на тому, що такий-то розділ знає гірше, ніж інший (Григорій Тютюнник)
  • Він… частіше ловив себе на тому, що думає про неї (Д. Ткач)
  • Я часто ловив себе на тому, що мені до всього байдуже (Ю. Яновський)