ЗЕМЛЯ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

ґрунт (земля́) хита́ється (повзе́ і т.ін.) під нога́ми у кого, чиїми.

Чиєсь становище стає ненадійним, непевним і т.ін. Приклади

ґрунт попо́вз з-під ніг у кого. Ласій побачив, як ґрунт поповз у нього з-під ніг, відчув, що втрачає точку опори. І почуття його не обдурило. Андрія Оболонського обрали головою колгоспу одноголосно (Ю. Збанацький)
ґрунт усува́ється під ким. Барвінський чує, що під ним ґрунт усувається, і збирає собі яку-небудь партію, хоч би клерикальну (М. Коцюбинський)
Кожний зрубаний Тиховичем виноградник накладав вагу на його сумління. Не ставало певності в корисності діла, ґрунт почав хитатися під ногами в Тиховича (М. Коцюбинський)

[хай, неха́й] земля́ [бу́де] пу́хом (перо́м) кому.

Уживається як добра згадка про небіжчика. Приклади

Вони з братом (земля йому соловецька пером!) забрели туди, з полювання йдучи (І. Багряний)
Що за людина був цей Павло Васильович! Хай пухом йому земля. Ну, як дитина, добрий та чулий (О. Сизоненко)
— В покійника вашого батька, князя Михайла, нехай буде земля йому пером, була мені служба дуже важка (І. Нечуй-Левицький)

Усталена формула прощання з покійним при похованні. Приклади

Нехай йому земля легка! (Укр. присл.)
неха́й земля́ бу́де пухке́нькою (ле́гка) кому. Поминальники… хутенько потягнулися до чарок.— Нехай же йому земля пухкенькою буде,— сказала котрась молодиця і скорботно зітхнула (Григорій Тютюнник)
— Ну, що ж, доню! — промовив дядько з сльозою в голосі.— Земля йому пухом. Тата не повернеш (В. Речмедін)

за царя́ Горо́ха (Панька́, Тимка́, Хме́ля).

Дуже давно, у дуже давні часи. Приклади

За царя Томка, як земля була тонка (М. Номис)
— У Ганки й льоду на Водохреща не вициганиш… Хіба що за царя Тимка, як стане земля тонка (Є. Гуцало)
За царя Тимка, як була земля тонка,— пальцем проткни — та й води напийсь (Укр. присл.)
за царя́ Панька́ (Тимка́), як була́ земля́ тонка́. Колись, ще за царя Панька, як була земля тонка, приходили до лиманів бердянських люди.., заривалися в калюжу, лежали під сонцем у тій густій багнюці й вилазили з неї дужими та кріпкими (Остап Вишня)
за царя́ Горо́шка, коли́ люде́й було́ тро́шки. — Певно, не впізнав, га? Хіба не пам'ятаєш, як ми зустрічалися за царя Горошка, коли людей було трошки? (Ю. Збанацький)
За царя Митрохи, коли людей було трохи (Укр. присл.)
[Іван:] Тай давно то, мабуть, було, ще за царя Гороха, як було людей трохи (М. Кропивницький)
за царя Горо́ха (Митро́хи), як (коли́) люде́й було́ тро́хи. — Йому [панові], мабуть, здавалось, що він і тепер панує на Вкраїні, як було колись за царя Гороха, як людей було трохи (І. Нечуй-Левицький )
Се килим-самольот чудесний, За Хмеля виткався царя, літа під облака небесні, До місяця і де зоря (І. Котляревський)
Хтось, колись, очевидно, ще за царя Гороха, вирішив, що підручник неодмінно має бути нудним (З газети)
— За царя Гороха, значить? — чухаючись, одказав Сидір (Панас Мирний)

земля́ не прийма́є кого і без додатка.

Хто-небудь не може бути похованим через велику кількість загиблих. Приклади

— ..Нас тут триста, як скло, товариства лягло! І земля не приймає (Т. Шевченко)

Хто-небудь не може бути похованим через великі гріхи, злочини. Приклади

А ворогам народу,. .живодерам передай, що краще було б їм на світ не родитись,. .. що їх не прийме земля наша (О. Довженко)

земля́ гори́ть під нога́ми.

2. перев. зі словосп. таки́й, що. Хто-небудь спритний, вправний, здатний перев. на погані вчинки. Приклади

земля́ гори́ть під ким. Тато тихцем розповідав, що Заволока був до революції таким конокрадом, що й земля під ним горіла (А. Дімаров)
— У мене два дружки працюють на заводі. Такі хлопці — земля під ногами горить. Я їх підмогоричу. Вони підуть у ліс, зустрінуть правдошукача і дадуть йому такої духопелки, той про все на світі забуде (В. Сологуб)

чиїми, в кого. Для кого-небудь становище стає критичним, безвихідним. Приклади

гори́ть земля́ під ким. Треба, щоб під окупантами горіла земля (О. Гончар)
Положення [становище] жахливе, земля горить під ногами (Б. Лепкий)
Народні дружинники борються за зміцнення правопорядку, і там, де вони діють активно, земля горить під ногами у злочинців (З газети)
— Ви закінчуєте свою роботу, захистите кандидатську,. .хіба у вас горить земля під ногами (Н. Рибак)
Наші війська розгромили фашистів під Москвою і пруть їх далі. Вся земля горить під їх ногами (Григорій Тютюнник)

покри́й сира́ земля́ кого.

Уживається для вираження побажання смерті кому-небудь. Приклади

Обернулась [Оксана] до землі, заплакала навзрид і каже: Покрий мене, сира земля, нехай я не бачу!.. (Г. Квітка-Основ'яненко)

земля́ обітова́на.

Сподівана мета. Приклади

Невже приходить край його мандрам? Боже праведний, доведи його на обітовану землю (Ю. Яновський)
Все своє життя йшов він крутими стежками науки до храму всезнання, наче пілігрим до землі обітованої (З журналу)

Благодатний край, де панує повний достаток. Приклади

Брели [заробітчани], зігнувшись під клунками, виснажені, худі, почорнілі від гарячих супротивних вітрів, пробиваючись на Каховку, як у землю обітовану (О. Гончар)
Велична Асканія Нова, як обітована земля, а навколо неї степ, одноманітний сірий простір (Н. Рибак)

земля́ тіка́є з-під ніг у кого і без додатка.

Хтось втрачає свої позиції, зазнає краху в чому-небудь. Приклади

Міцно стояв на землі Степан Куреня, і раптом — земля тікає з під ніг! Караул, рятуйте, кревне однімають, рубають під корінь (В. Дрозд)

Хто-небудь втрачає рівновагу, падає. Приклади

Земля тікала з-під ніг, і Хмельницький упав горілиць, уп'явшись в чорні сволоки з стелі… розплющеними очима (Н. Рибак)

Земля єси і одійдеш у землю.

За біблійною оповіддю, Бог, виганяючи Адама з раю, сказав: «У поті чола свого їстимеш хліб твій, поки не повернешся в землю, що з неї й узято тебе; земля-бо єси і одійдеш у землю» (Буття, з, 19).
У сучасній мові вислів іноді набуває іронічного відтінку. Приклади

Це земля, із якої ми вийшли, в яку перейдем,
Це земля, без якої ми в світі нічого не варті.
(М. Луків, Отча земля)
Мовляв: униз дивись, пригноблений чоловіче. Земля єсть і одійдеш у землю. (О. Довженко, Матеріали до «Поеми про море»)

Земля обітована (Обіцяна земля).

Бог обіцяв євреям, які потерпали в єгипетському полоні, привести їх «у землю добру й простору, де течуть молоко та мед» (Вихід, 3, 8 і 17). У посланні апостола Павла до євреїв цю землю (Палестину) названо «обітованою», тобто обіцяною (її, 9). Приклади

Магніт Русі-України, Київські, Канівські і Карпатські гори, степи Півдня і простори Лівобережжя — ось що творить українську землю обітовану, скільки б і хто б розсіював нас по світах і силкувався асимілювати у нашій праісторичній власній ойкумені. (І. Драч, Сучасна дума про третього брата)
Ох, та далекий ще, мабуть, той час!
І не Мойсей я, щоб з вершка гори
Зирнути міг в обіцяную землю,
В котру веду людей, а сам ніколи
Ввійти не можу.
(І. Франко, Ex nihilo)
З Франкових роздумів про історію, про рух народу до мети, до «обіцяної землі» і народився «Мойсей», народився того ж таки 1905 року, — в період масових рухів першої російської революції… (М. Бажан, Риси прекрасного образу)

пуп землі́, ірон.

Людина, що вважає себе найважливішою серед усіх. Приклади

Увірував Єгор, що він як-що й не пуп землі, то, принаймні, щось подібне (К. Світличний)
— Та тільки вдумайся, що він меле! Це ж якесь марення. Я… я пуп землі!.. (С. Добровольський)

Центр, основа всього. Приклади

Чимало цікавого є у Вашингтоні. Загалом столиця вражає надмірною бундючністю. Це місто державних чиновників, які твердо переконані, що саме тут пуп землі, що саме вони вершать сучасне й майбутнє людства (Л. Дмитерко)

дістава́ти (добува́ти, видира́ти і т.ін.) / діста́ти (добу́ти, ви́дерти і т.ін.) з-під землі́.

Робити що-небудь неймовірне; досягати чогось майже неможливого; здійснювати що-небудь будь-якими засобами. Приклади

під земле́ю ви́рве. — Заруба дістане [мотор]. То такий, що під землею вирве (В. Кучер)
[Кирило:] Хіба такий [як Храпко] не одкопає [діла]? — Ого! З-під землі видере,— бідовий (Панас Мирний)
Вже як товариш попросить об чім, то він [Кармель], здається, з-під землі дістане, а не одмовиться (Марко Вовчок)
— А хто для тебе всякий матеріал з-під землі добував: книжки, газети, журнали? (С. Добровольський)

хоч зе́млю їж.

Що не роби, незважаючи ні на що, не переконати когось. Приклади

— Паспорт — це, Єлько, сключається [виключається], — категорично сказав [бухгалтер].. Безпачпортною [безпаспортною], дівчино, не далеко зайдеш… Там швидко підберуть! А документа… аніяк. Хоч землю отут їж. І не видав (О. Гончар)
— А ти знаєш мою Ганну: сказала, як одрубала! Хоч землю їж — все одно не вступить! Характер у неї… (П. Рєзніков)
тро́хи зе́млю не їв. Переконувати. По щоках [Гальки] котилися сльози… але сльози ті були не жалісливі, не пробачливі, як два дні тому, коли він з'явився додому геть безголовим і трохи землю не їв, що це уже востаннє, а недобрі, злі (В. Дрозд)

пригну́ти до землі́ кого, що.

Примусити кого-небудь коритися, зробити когось, щось безсилим, податливим і т.ін.; скорити. Приклади

[Коваль:] Вони хотять [хочуть], щоб страх і чорна туга пригнули наші душі до землі… Та не тужити я прийшов, а мститись, і помста наша громом пролуна! (О. Левада)
[Храпко:] Зять — мировим! га? Тоді держіться у мене всі лиходії, що на мене брехню точите, проти мене зле замишляєте! Я вас — до землі пригну! (Панас Мирний)

ма́ло крізь зе́млю не провали́вся.

Хтось відчув великий сором, незручність у зв'язку з чимсь. Приклади

ма́ло крізь зе́млю провали́тися. [Галина:] Відчепись! Говорила я тобі. Бачиш, як незручно вийшло. Мало крізь землю провалитися (В. Собко)
Мало крізь землю не провалився хлопець, зиркнув на свої давно не миті, геть покраплені незаживаючими подряпинами ноги, постояв якусь мить остовпіло, а тоді враз чкурнув з сусідського городу (Ю. Збанацький)

поту́пити о́чі в зе́млю.

Дивитися вниз від сорому, ніяковості і т.ін.; засоромитися, зніяковіти. Приклади

Він замовк, потупив очі в землю (Панас Мирний)
Стояв [Андрій], потупивши очі в землю (О. Довженко)

не чу́ти (не відчува́ти) землі́ [під собо́ю (під нога́ми)].

Бути у назвичайно піднесеному стані. Приклади

Михасеву статтю прочитав редактор і сказав — молодець! Від похвали він не чув під ногами землі! (С. Чорнобривець)
— Як він живе з Соломією? — Душа в душу. Соломія тепер землі не чує під собою (М. Стельмах)
Ходить мій братик на танець, ходжу і я, та гуляємо, як ті соколи межи соколами, землі під собою не чуємо (А. Федькович)

з дієсл. руху. Дуже швидко, енергійно. Приклади

Від дядькової оселі я проворно вискакую в завулок і мету на ковзанку — землі під собою не чую (М. Стельмах)
Ілько ступав за батьком, не відчуваючи під собою землі (П. Панч)
Не чуючи під собою землі,.. хутко-хутко пішла, потім побігла на сільський майдан (О. Довженко)
Вона біжить, не чуючи під ногами землі (В. Речмедін)

прикипі́ти до землі́.

Завмерти, вклякнути на місці від чогось несподівано почутого, побаченого, подуманого і т.ін. Приклади

як прикипа́ти до землі́. Спускаючись, ми вже майже не балакали, чуйно слухаючи й до болю в очах придивляючись до кожної тіні. Часом, злякана нами, з дерева з шаркотом спурхувала птиця Ми тоді як прикипали до землі (В. Винниченко)
— Марії нема. Може, пішла до дівчат… А може… я так і прикипів до землі, жахнувшись несподіваної думки (М. Коцюбинський)

зійти́ / схо́дити в моги́лу (в зе́млю).

Умерти. Приклади

[Андромаха:] Задля мене було б вже корисніш В землю зійти, як тебе [Гектора] я утрачу, бо вже ніякої втіхи для мене не буде, як ти свою долю настигнеш. Тільки журба… (Ант. літ.)
Один за одним сходять у могилу Ті, з ким топтали ми житейську путь (Л. Дмитерко). Із славнозвісних іудейських законовчителів своєї доби Ісус, очевидно, не знався ні з ким. Гіллель і Шаммая уже зійшли в могилу (З журналу)

аж у зе́млю вкипі́ти.

Бути надзвичайно враженим, занепокоєним, схвильованим чимсь несподіваним, непередбаченим. Приклади

— А що буде, коли він у серце влізе і не вилізе звідти? — з-під набряклих вій твердо глянув у вічі другові. Той аж у землю вкипів — так вразили слова Мірошниченка (М. Стельмах)

лежа́ти в землі́ (в моги́лі).

Бути мертвим, похованим; покоїтися. Приклади

У могилі.. Лежить мій друг, що вмер за Ленінград (М. Рильський)
Перед її очима в круговороті виринали рідні обличчя, і поруч з живими воскресали й ті, що вже давно лежали в землі (М. Стельмах)

втопта́ти в багню́ку (в багно́, в зе́млю і т.ін.) кого.

Заплямувати, зганьбити, дискредитувати когось. Приклади

— А отой [Польський] мене доїв, той мене в землю втоптав! — і Порох знову заходив по хаті (Панас Мирний)
— Пусти його, се добра людина: у багно тебе не втопче (П. Куліш)
— Хіба німці не втоптали в багнюку свого Гете і Шіллера? — казав він [Гречкун] (Ю. Бедзик)

хоч живи́м (живце́м і т.ін.) у зе́млю (у моги́лу і т.ін.) лізь.

Уживається для вираження відчаю, зовсім безвихідне становище; безвихідь. Приклади

— А тут, Омеляне, така біда, що хоч живим у землю лізь (М. Стельмах)
— Тут живому хоч у могилу лізь (П. Колесник)
хоч бери́ та лізь живце́м у зе́млю. — Так мені остогидла хата-пустка,.. що хоч бери, старий діду, та лізь живцем у землю… (М. Коцюбинський)
хоч живи́м до Бо́га лізь. Що було грошенят з дому, з'їли, а тепер хоч живим до Бога лізь (В. Винниченко)

закопа́ти / зако́пувати живце́м (живо́го і т.ін.) у зе́млю кого.

Довести до загибелі, нещадно покарати кого-небудь. Приклади

Важко мені жити. Нащо мені жити? Дивитися роками, як закопують мене живого в землю? (О. Довженко)
— Ти ладен, мабуть, мене живою в землю закопати! — говорила Кайдашиха (І. Нечуй-Левицький)
— А Кульбабина Мотря так сказала: Хай пан хоч живцем закопає нас у землю, а ми не подвоїм свого слова (М. Стельмах)

ски́нути з не́ба (з небе́с) на зе́млю кого.

Допомогти комусь звільнитися від ілюзій, тверезо сприйняти реальну дійсність. Приклади

Відповів [гуцул] таке, що зразу скинуло мене з… небес на землю (Г. Хоткевич)

покида́ти / поки́нути грі́шну зе́млю.

Помирати. Приклади

Напускає [отець Миколай] на своє досить земне обличчя святість і так підіймає руки, наче збирається покидати грішну землю (М. Стельмах)

[аж] рва́ти [нога́ми (копи́тами)] зе́млю.

зі словосп. таки́й, що. Швидкий, баский ( перев. про коней). Приклади

— Їздять вони [пани] у таких колясках, що хитає, як у колисці, возять їх такі коні, що аж землю рвуть (Марко Вовчок)

Дуже швидко йти, бігти. Приклади

Антін не йде, а рве ногами землю (С. Чорнобривець)
— Ждіть з перемогою! — крикнув він і оперіщив жеребця нагаєм. Той виніс його на шлях, і полетів, рвучи копитами землю (Григорій Тютюнник)

в сирі́й землі́ гни́ти.

Бути мертвим, вмерти. Приклади

Нема мені життя без Насті… Як не буду з нею жити, то буду в сирій землі гнити (М. Коцюбинський)
Хотів фашист на Вкраїні жити, але прийшлося йому, собаці, в сирій землі гнити (Укр. присл.)

врости́ в зе́млю.

Завмерти, заклякнути на місці від великої несподіванки чи сильного хвилювання, страху тощо. Приклади

В повітрі смужкою блиснула шабля, і жінка з переляку зіщулилась, вросла в землю (М. Стельмах)
Юра Мольфар стояв по той бік вориння і дивився на неї. Вона хотіла крикнуть на нього — і не могла… Намагалась втекти — і вросла в землю (М. Коцюбинський)

відрива́тися / відірва́тися від життя́ (від землі́).

Втрачати почуття реальності. Приклади

Гублять діло формалісти, Сухарі-канцеляристи. Відірвались від життя. Справ не знають до пуття. Їх одні тривожать мислі: Щоб удержатися в кріслі! (С. Олійник)
Чимало живуть без врахування потреб життя. Літають в небесах, шукають чогось надзвичайного. Доцент Сухоруков щиро запевнив: — Професор Кучевич — людина, яка ніколи не відривається від землі (Н. Рибак)
[Хоменко:] Коли людина відривається від життя, то це і є найбільше лихо (З. Мороз)

уложи́ти у зе́млю кого.

Позбавити життя кого-небудь; убити. Приклади

— Коли б їхня [ворогів] сила — не одного б уложили за землю у землю (М. Стельмах)

опусти́ти / опуска́ти о́чі [в зе́млю].

Відчуваючи незручність, сором, збентеження і т.ін., дивитися вниз; засоромитися, знітитися. Приклади

опусти́ти очи́ці в зе́млю. Тільки добіга [дівчина] до якої кучі, де вже зна, що на неї пильніш усіх дивляться, тут вона очиці опустить в землю (Г. Квітка-Основ'яненко)
опусти́ти зір. — Сьогодні до одної [дівчини] ходять, а завтра до другої.— Я до одної ходжу,— сказав я й опустив зір (Є. Гуцало)
Умовила хвора, і черниця тихо Сиділа, очі в землю опустивши… (Леся Українка)
Підберезов хотів щось сказати, але тільки ворухнув язиком і розгублено опустив очі (З газети)

уда́рити (ки́нути) / ударя́ти (ки́дати) ли́хом об зе́млю.

Забувати біду, горе; не журитися, не втрачати надії на краще. Приклади

би́ти ли́хом об зе́млю. — Не плач, Одарко, Бий лихом об землю (М. Стельмах)
—Удар лихом об землю, покажи їм, як матроси викидають яблучко… (В. Кучер)
Кинь лихом об землю! Якого ката слиниш! (П. Гулак-Артемовський)
[Виборний:] Викинь [Наталко] лиш дур з голови; удар лихом об землю,— мовчи та диш! (І. Котляревський)

як (мов, нена́че і т.ін.) прирі́с до землі́.

Хтось не може зрушити, зійти з місця; остовпів, нерухомий хтось. Приклади

Тодозя оступилась од князя й почувала, що в неї не стає сили рушити з місця: вона од жалю та горя неначе приросла до землі (І. Нечуй-Левицький)
А у Оксани і руки, і ноги затрусились, стала, як укопана. як приросла до землі, ні з місця, ні пари з уст… (Г. Квітка-Основ'яненко)

живце́м у зе́млю вложи́ти.

Передчасно згубити кого-небудь. Приклади

— Вони [поліцейські] ж мою дитину на смерть перелякають, вони ж її живцем в землю вложать (Панас Мирний)

покри́тися земле́ю.

Померти. Приклади

Легше, мої любі, покриться землею, Ніж бач[ить], як другий, багатий, старий, Цілує за гроші, вінчається з нею… (Т. Шевченко)

хоч крізь зе́млю прова́люйся (провали́ся і т.ін.).

Дуже неприємно, незручно, соромно і т.ін. комусь. Приклади

Йому так неприємна була вся ця історія.. .складається таке неприємне враження, що прямо хоч крізь землю провалюйсь (М. Хвильовий)
А як щось поламається? Та ще й на Віриній ділянці! Тоді хоч крізь землю провалися (А. Хорунжий)
[Любов:] Коли б ви знали, як мені часом буває сором [соромно] при спогадах, просто хоч крізь землю провалитись!.. (Леся Українка)

би́ти ло́бом (лоба́ми) об зе́млю перед ким, кому, зневажл.

Схилятися, запобігати, домагаючись прихильності. Приклади

Ці панове безсоромно били лобами об землю перед європейцями, забуваючи про свою культуру (З газети)

зро́шувати / зроси́ти [свої́м] по́том зе́млю.

Важко працювати, затрачувати чимало зусиль, праці, обробляючи землю. Приклади

Виріс [Оленчук] на цій землі, зросив її своїм потом і вважає себе законним господарем цього краю (О. Гончар)

па́хне (смерди́ть) земле́ю від кого.

Хто-небудь дуже старий і близький до смерті. Приклади

Чи вам же пристало балакати про кохання?.. Від вас же землею смердить! (М. Кропивницький)
Од неї пахне вже землею. Уже й мене не пізнає! (Т. Шевченко)

щоб крізь зе́млю провали́тися, зі сл. мені.

Уживається для вираження запевнення у правдивості сказаного. Приклади

— Щоб мені крізь землю провалитись, щоб я з місця того не зійшла, як тому правда, що Хівря набрехала (Грицько Григоренко)

зро́шувати / зроси́ти (скропи́ти) [вла́сною (своє́ю)] кро́в'ю зе́млю (шлях).

Бути пораненим або вбитим у боротьбі з ким-, чим-небудь. Приклади

Ми йшли по кинутих полях і вперто з боєм виступали, скропили кров'ю зимний шлях, але чужинця не благали (М. Упеник)
Хоч химерні були ті юнацькі мрії, а тепер двадцятишестирічному Максиму, котрий сьорбнув і лиха, і кривди, власною кров'ю зросив рідну землю, вони видалися звабними (Н. Рибак)

як (мов, ні́би і т.ін.) земле́ю (пи́лом і т.ін.) припа́сти / припада́ти, перев. зі сл. лице, обли́ччя.

Потемніти, набути сірого кольору, змарніти. Приклади

Пролежав він тиждень, навіть не стогнав, а лице в нього стало ніби припадати землею (І. Нечуй-Левицький)
Ніс йому загострився, обличчя мов пилом припало, сам трясеться, худий (Леся Українка)

з лиця́ землі́, зі сл. зника́ти і под.

Назавжди, зовсім, безслідно, повністю. Приклади

За расовою теорією нацистів, як відомо, слов'янство в майбутньому взагалі повинне зникнути з лиця землі (І. Головченко і О. Мусієнко)
Чума, віспа, холера.. Від їхніх ударів гинули цивілізації, розвалювалися імперії, зникали з лиця землі цілі народи (З журналу)
Без мови немає народу. Він зникає з лиця землі, як древні ацтеки (П. Загребельний)

зсади́ти з хмар на зе́млю кого.

Повернути до дійсності, реальності; отверезити кого-небудь. Приклади

Я вирішив зсадити її [Сану] з хмар на землю та зштовхнути лицем до лиця з справжньою дійсністю (Ю. Збанацький)

хоч з (з-під) землі́ ви́копай.

Обов'язково знайди, дістань де завгодно і будь-якими засобами; візьми де хочеш. Приклади

Не йме віри, вражий пан.— Давай, хоч з коліна вилупи, хоч з землі викопай, хоч украдь — каже (І. Нечуй-Левицький)
— І що він говорить? — питає дід Дунай.— Щоб хоч з-під землі викопали, а знайшли тата (М. Стельмах)
— Часом, ні сіло ні впало, так захочеться сала, що хоч з-під землі викопай, а дай! (Ф. Маківчук)

тве́рдо (мі́цно) стоя́ти на нога́х (на землі́).

Упевнено діяти, мислити і т.ін. Приклади

Міцно стояв на землі Степан Куреня. І раптом — земля з-під ніг! Караул, рятуйте, кровне однімають, рубають під корінь (В. Дрозд)
Скільки це днів минуло, як вона зустрілась з незнайомим? Ніби давно це було, а, здається, вже так твердо стоїть вона на ногах, уже не огортають її сумніви (А. Хижняк)

Мати владну і невимушену поставу (про фігуру). Приклади

А Ганька й собі виплакувала від матері мережані білі спідниці, блузки, намисто. Вона була міцна, твердо стояла на ногах, як батько (М. Томчаній)

топта́ти зе́млю.

Бути живим, жити. Приклади

Ходімо натщесерце пракорінь шукати, щоб тобі довго ще топтати грішну землю, а мені стати на одвіт (Ю. Яновський)
Ще й досі топче землю Інокентій Гамалія, на старість бороду викохав (Григорій Тютюнник)
Всім нашим родичам розписую про те, що, либонь, не довго вже мені зосталося топтати цю землю (Є. Гуцало)

ви́сі́ти (повиса́ти) / пови́снути в пові́трі (між не́бом і земле́ю).

Залишатися нерозв'язаним, нез'ясованим, нездійсненим. Приклади

Найкращі плани і замисли можуть повиснути в повітрі, якщо слаба робота з людьми, з кадрами (З газети)
Наказ жорстокий, але справедливий.— Що ж він тепер робитиме? — повисло в повітрі питання Пишної (Ю. Збанацький)
— Хто повинен заохочувати проектувальників? Проектний інститут? У нього немає коштів на цю статтю витрат. Замовник? Він не має законних підстав. От і висять ці питання в повітрі роками (В. Попов)

тільки ви́сі́ти в пові́трі. Перебувати у невизначеному, непевному становищі. Приклади

Минув ще один місяць, а я все ще вишу між небом і землею. І туди мене тягне, і тут порвати не сила (Ірина Вільде)
Але ж він [твір], певне, вийде в світ, бо хоч Ваш видавець і висить в повітрі, та не буде ж він вічно висіти, бо його банкір мусить же об'явитись (Леся Українка)

Залишатися без підтримки, не зустрічати відповіді, співчуття. Приклади

За літо в боях корпуси його [Врангеля] було знекровлено.. І зараз оця задніпровська операція, що вона йому принесе? З останніх сил простягає руку на Захід, чи зустріне вона там дружній потиск, чи так і повисне в повітрі? (О. Гончар)

за три́дев'ять (за три́десять) земе́ль, нар.-поет.

Дуже далеко. Приклади

Єсть за тридесять земель попович Ясат (Сл. Б. Грінченка)
за сім земе́ль. Той пломінь у собі за сім земель поніс [батько] (М. Рудь)
— Ти також проси батька, щоб нікуди ми не їхали за тридев'ять земель (М. Стельмах)
— Очі видючі — за тридев'ять земель бачить (Ю. Яновський)
— ..Не для того ми за тим деревом їздили за тридев'ять земель, щоб тратить та марнувати його по-дурному (Григорій Тютюнник)

як (мов, на́че і т.ін.) із (з-під) землі́ ви́рости (уроди́тися, ви́ринути) / вироста́ти (вирина́ти).

Несподівано з'явитися де-небудь. Приклади

Славка.. наче з-під землі виринав (Л. Мартович)
Як з-під землі виростає Стьопа (В. Собко)
Скрізь по полю — ліворуч і праворуч — стояли гармати, гармати, гармати… Немов уродилися з землі (О. Гончар)
Чорний монах немовби виріс з-під землі (П. Панч)
Недавно казала тітка відчинити одно фронтове вікно; я відчиняю, а він наче з землі виріс — надійшов! (О. Кобилянська)
Як тільки Оксана зникла з очей, Микола сів на свій пеньок і задумався. Звідки вона взялася? Мов із землі виросла (В. Гжицький)
— Як із землі виросла сестра Аркадія з пісним обличчям, з побожно згорненими на животі руками (М. Коцюбинський)

зрівня́ти з земле́ю що.

Зруйнувати повністю, знищити вщент. Приклади

Перед атакою потрібно зрівняти з землею всі, без винятку, вузли оборони противника (Іван Ле і О. Левада)
Ні, коли хочеш робити, то роби так, щоб він [пан] не мав охоти вертати, щоб йому пустка смерділа. Викури димом і вогнем… Зрівняй усе з землею, щоб було голе, наче долоня… (М. Коцюбинський)
—Город! Город! — мимоволі всі половці гомонять.—. .Що в нім, все позабираєм, А нарешті силу маєм Із землею все зрівнять (І. Франко)

по сві́ту (по землі́) ходи́ти.

Жити. Приклади

[Самопал:] В мене… іменини… П'ятдесят сім років по землі ходжу, Антоне (М. Зарудний)
— Щоб ви не діждали по світу ходити, людей грабувати (Ганна Барвінок)

про́сто не́ба [на землі́].

Не в приміщенні, надворі, без усякої покрівлі. Приклади

про́сто го́лого не́ба. Мітинг відбувався у заводському дворищі, просто голого неба (Ю. Смолич)
На галяві лежу я просто неба В кущах зіноваті, в щасливій тишині Шляхетних зел (М. Орест)
Один з таких музеїв просто неба знаходиться в Денвері, штат Колорадо (З журналу)
— Сідай, чоловіче, коло багаття та грійся, коли хочеш. Ми й самі думаємо ночувати отутечки просто неба на землі (І. Нечуй-Левицький)

зако́пувати (зарива́ти) / закопа́ти (зари́ти) [у зе́млю] свій тала́нт.

Занедбувати, не розвивати, не застосовувати свої здібності. Приклади

Я певно свій талант не закопаю, Добром своїм рад другим я служить (І. Франко)
Артемовський виконував дуже добре ролі драматичні, і не раз йому говорили, що він зариває цей свій талант, мало приділяє уваги драматичним п'єсам (М. Рильський)
— Ви, батечку, свій талант закопуєте. Мости мостами, а талант — фізика. Облиште мости, ідіть на кафедру фізики (Н. Рибак)

живи́м у я́му (в домови́ну і т.ін.) ляга́ти.

Не маючи виходу із якогось становища, бути у відчаї; помирати, гинути. Приклади

Коли мені їхати звідсіля, то краще живою в домовину лягати (С. Васильченко)
жива́ б у зе́млю пішла́. — Як згадаю про матіночку мою, жива б у землю пішла… (Г. Квітка-Основ'яненко)
Живим у яму лягати не хочеться, а не придумають нічого, що робити, щоб пропитатись [прохарчуватися] (Г. Квітка-Основ'яненко)

як (мов, ні́би і т.ін.) не́бо від землі́.

Дуже велика різниця; цілковита протилежність. Приклади

Та куди ж нам до вас рівнятися? Як небо від землі (Г. Квітка-Основ'яненко)

зі сл. дале́кий і под. Дуже. Приклади

Цілі цих партій далекі як небо від землі (З газети)

уклоня́тися / уклони́тися до землі́ кому.

Низько схилятися, виражаючи пошану. Приклади

Шрам став поруч із Череванем; діти їм уклонились до землі (П. Куліш)

іти́ (ляга́ти) / піти́ (лягти́) в [сиру́] зе́млю.

Умирати. Приклади

[Олексій:] Через моє страждання, через людські попрьоки [докори], через непорядки у господарстві… і не оглянемося, як ляже вона [Галочка], моя голубочка, у сиру землю (Г. Квітка-Основ'яненко)
[Наум:] Не остав мене, Господи.. Цілий вік ти мене милував, а на старості, як мені треба було у землю лягати, послав ти мені таке горенько!.. (Г. Квітка-Основ'яненко)
— Іди собі, мале дитя, у сиру землю, поки не зазнало лиха, іди малим — і краще, і легше (Панас Мирний)

як (мов, на́че і т.ін.) з-під землі́, зі сл. з'яви́тися, ви́никнути і т.ін.

Раптово, несподівано. Приклади

Попереду, наче з-під землі, вигулькнуло щось сіре, чим далі воно збільшувалось, росло — вітряк (З журналу)
Їдуть вони [дядьки] балакають.., коли це як з-під землі перед ними з'явився сам пан полковник (Народні оповідання)

як (мов, на́че і т.ін.) до землі́ приби́тий.

Невеселий, зажурений, мовчазний, з похиленою головою тощо. Приклади

З-під насуплених брів засвітив гострий погляд, то окидав він [Чіпка] ним станового, то позирав на людей, що стояли мовчки, як до землі прибиті (Панас Мирний)

встроми́ти о́чі в зе́млю.

Не дивитися прямо на кого-небудь, потупити погляд. Приклади

Устромила очі в землю і слова не промовить (Словник Б. Грінченка)
Глянув цар на сестер, питає, а вони дрижать, неначе трясця їх трясе, устромили очі в землю і слова не промовлять (О. Стороженко)

хоч крізь (скрізь) зе́млю йти.

Безвихідне становище. Приклади

Тепер нашій Ївзі прийшло хоч скрізь землю йти! (Г. Квітка-Основ'яненко)

ли́хом об зе́млю, жарт.

Немає ніяких турбот; байдуже. Приклади

Чого мовчиш? — штовхнула вона Макара.— Замислився, наче на місяць задумав летіти. — Тобі що, подоїла своїх корів та лихом об землю (С. Добровольський)

землі́ (доро́ги) не доторка́тися (не дото́ркуватися), зі сл. бі́гти і под.

З почуттям власної гідності; гордо, пишаючись. Приклади

Буйна радість хвиля за хвилею стала огортати його [Грицька].. Йшов він і здавалося йому, що дороги він не доторкається (С. Васильченко)
Діла йшли дуже добре. Леон Гаммершляг ходив, землі не дотикаючи з гордості і радості (І. Франко)

Дуже легко й швидко. Приклади

Вітер жене, шумить, вона біжить, не оглядаючись і не доторкаючись землі (Н. Кобринська)

[аж (хоч, геть)] на край сві́ту (сві́та), зі сл. засла́ти, піти, заї́хати і т.ін.

зі сл. дале́ко і под.Дуже, надзвичайно. Приклади

Їм [бурлакам] так допекли пани, що вони були ладні втекти од їх як можна далі, хоч на край світу (І. Нечуй-Левицький)
Вона й подумати б не могла про те, щоб запалювати в печі вогонь. Вже ніч, то це було б видно ген-ген далеко, аж на край світу! (Є. Гуцало)

з ким, за ким, зі сл. піти і под. Будь-куди, куди завгодно. Приклади

на край землі́. Боже милий, ніхто ще в житті ні разу не поцілував її в руку.., і тільки за цю велику жалість вона могла б піти за Свиридом на край землі (М. Стельмах)
— Благослови мене, матусю, іти за ним на край світа (П. Куліш)
[Світлана:] Він [батько] хороший… Я з ним і на край світу піду… (М. Зарудний)

Дуже далеко. Приклади

[Максим:] А я піду на край світа: на чужій сторонці Знайду долю або згину, Як той лист на сонці! (М. Кропивницький)
Невже ніхто не відгукнеться? Маковей раптом відчув себе закинутим геть на край світу (О. Гончар)
— Ти, Гризельдо, не думай, що ми оце заїхали аж на край світа (І. Нечуй-Левицький)

[і (хоч)] під земле́ю, зі сл. знайти і под.

Де завгодно, скрізь, всюди; будь-якими засобами. Приклади

— Не знаю, але Заруба дістане [мотор]. То такий, що під землею вирве (В. Кучер)
— Ну, я їм цього не подарую! Я їх під землею знайду (Григорій Тютюнник)
[Виночерпець:] Немає кубка з яшми! [Хуса (грізно):] Як нема? Хіба хто вкрав? Я злодія знайду хоч під землею! (Леся Українка)
[Ївга:] Та я б його, бісового сина, і під землею знайшла! Я б з його оті гроші видрала разом з його ненажерливими очима (Панас Мирний)

як (мов, на́че і т.ін.) крізь зе́млю провали́вся.

Раптово, безслідно і т.ін. зник хтось, зникло що-небудь. Приклади

на́че крізь зе́млю пропа́ли. Треба вам сказати, що як тільки прокотив возик з писарем, то усі наче крізь землю пропали (Марко Вовчок)
як крізь зе́млю пішли́.— І коней не знайшли? — Ні, як крізь землю пішли всі семеро (А. Головко)
Цілий день шукав дід ту ниву, а вона ніби крізь землю провалилася (З журналу)
—. .Авторучка випала, мацав-мацав, наче крізь землю провалилась (В. Дрозд)
Кума десь ділась, неначе крізь землю провалилась (І. Нечуй-Левицький)
А дитя одного вечора щезло, мов крізь землю провалилося (І. Колесник)
— Люданський тільки що був тут і десь дівся, мов крізь землю провалився (Є. Кротевич)
Мов крізь землю провалився Той співець — утік од лиха (Леся Українка)
Переходить день; минає другий, третій… Як крізь землю провалився! (Панас Мирний)
І зник [чоловік] так само несподівано, як і появився. Я.. все хотів побачити його знову, щоб розпитати добре про тих богатирів, але він як крізь землю провалився (Легенди та перекази)

як (мов, нена́че і т.ін.) уко́паний, зі сл. стоя́ти, става́ти.

Нерухомо, непорушно, застигши на місці. Приклади

як у зе́млю уко́паний. Катерина не привітала його, не кинулась, як завжди, йому назустріч, стоїть, як у землю вкопана (О. Стороженко)
Дівчина собі стоїть, Неначе вкопана (Т. Шевченко)
як повко́пувані (про багатьох). Діти стояли, як повкопувані; ще Антосьо не так, а що той, то як стовп — щоб поворухнувся! (А. Свидницький)
— Здрастуй! — скочивши навперейми Галі, привітався він [Власов] і, зиркнувши на її іскристі очі, став як укопаний (Панас Мирний)

як (мов, ні́би і т.ін.) [з-під (з) землі́] вроди́тися.

Несподівано з'явитися де-небудь. Приклади

Як тільки почула на роботі, що прибув у контору такий лист, а прийшла додому — гарба соломи на подвір'ї, наче вродилася (О. Гончар)
— Олексу тернівщанського ловлять! Не було, не було, і ось він є: як з-під землі вродився, щоб збаламутити увесь ярмарок (О. Гончар)

ЯЗИ́К ДО ЗЕМЛІ́ у кого.

Хто-небудь нестриманий, не вміє зберігати таємницю. Приклади

Хіба втаїти про ваш приїзд, коли у сусідів язик до землі (З газети)

з тридев'я́тої землі́, нар.-поет.

Дуже здалеку. Приклади

Ці чужинці, ці гості далекі, З тридев'ятої, мабуть, землі, Поспішають одержати чеки Чи відстрочить старі векселі (Л. Дмитерко)

змести́ (сте́рти) з лиця́ землі́ кого, що.

Знищити, розгромити, знешкодити. Приклади

змести́ з землі́. — Вона буде моя, повинна бути моєю, хоч би мені довелося змести з землі й її хату, і її оселю, і тітку Мавру, і брата.., — думав Єремія, стискаючи кулаки (І. Нечуй-Левицький)
— А як зітруть з лиця землі? — Народ не можна стерти. Царя, панів не стане, а люди будуть вічно! (Василь Шевчук)
— Боже милосердний… не дай розпалитися. пожежі.. змети з лиця землі схизматицьку нечисть.. Утверди нашу святу віру (Я. Стецюк)
— Вони б мали й один одного в ложці води втопити, з лиця землі змести!.. (Панас Мирний)

із сиро́ю земле́ю повінча́тися.

Померти. Приклади

Саливон сповістив урочисту новину, що вже деякі дівчата в Німеччині насправляли повні скрині одежі, повиходили заміж…— Із сирою землею повінчалися!..— гнівними голосами вигукували дівчата (К. Гордієнко)

ла́дний (ла́ден, гото́вий і т.ін.) [три́чі] провали́тися крізь зе́млю.

Виникає бажання у когось якомога швидше звідкись зникнути (через сором, ніяковість і т.ін.); дуже незручно, неприємно комусь. Приклади

Йому було так соромно, що він ладен був тричі провалитись крізь землю (О. Довженко)
Браві [сержанти] такі, що куди там Віталієві з ними тягатись, він одразу відчув своє жалюгіддя, готовий був крізь землю провалитись (О. Гончар)
Я стояв біля неї спантеличений і розгублений, ладний провалитися крізь землю (М. Чабанівський)
Ми стояли червоні, мов два помідори. Ми ладні були крізь землю провалитися (В. Нестайко)

зміша́ти з земле́ю (з боло́том) кого.

Принизити, зганьбити кого-небудь, заплямувати чиюсь гідність. Приклади

Він знав наперед, що пан мусить чоловіка з болотом змішати, що мусить посміятися (В. Стефаник)

Жорстоко розправитися з ким-небудь, знищити когось. Приклади

переміша́ти з земле́ю. — То чого ж їх не б'єте? — Бо ти перешкоджаєш. Коли б не ти, Володю, я б їх із землею перемішав. Скалічив би. Та осиротити тебе не хочу (М. Понеділок)
Дьяконов, навалюючись на нього конем, з усього розмаху оперіщив його арапником.. Затоптав би конем, змішав би з землею, якби не стали на заваді (О. Гончар)

За землю Руськую, за рани Ігореві!

Цитата зі «Слова о полку Ігоревім» (XII ст.): «Загородіть полю ворота своїми гострими стрілами за землю Руськую, за рани Ігореві, буйного Святославлича».
У поезії та публіцистиці ці слова стали відомим патріотичним закликом. Приклади

З отсих недобитків найбільше поплило крові, — погибли нещасні, за землю руськую, за Народний Дім… Тільки кілька курок лишилося — бідні вдови по нещаснім когуті… (О. Маковей, Народний Дім)
Невідомий співак походу степового…
Замісто струн нап'яв тетиви спижеві,
Давно забуту рать з сну будить вікового
І до походу, знай, накликує нового
«За землю Руськую, за рани Ігореві».
(І. Франко, На старі теми)

Закопати талант у землю.

Євангельська притча розповідає про раба, який, одержавши від свого пана срібну монету (талант), закопав її в землю замість того, щоб пустити в обіг і одержати прибуток (Матв., 25,14-30).
У переносному вживанні означає: не використати наявних можливостей, загубити обдарування. Приклади

— Ви, батечку, свій талант закопуєте. Мости мостами, а ваш талант — фізика. Облиште мости, ідіть на кафедру фізики. (Н. Рибак, Скриня Пандори)
Антонів: Маестро! Слухайте! Та се ж перлина! Се ж гріх — таке од світа заховати! Ви — пуританин, ви зросли на текстах, а притчу про таланти і забули! (Леся Українка, У пущі)

Пуп землі.

У міфологічних системах різних народів світу наявний образ пупа землі — центра Всесвіту. Одна з найдавніших традицій шанування пупа землі пов'язана з фольклорними переказами Талмуда, в яких розповідається, що в центрі світу знаходиться Палестина, в центрі Палестини — Єрусалим, у центрі Єрусалима — храм, у центрі храму — святая святих, вівтар, а в центрі вівтаря — камінь перед ковчегом заповіту, що містив заповіді, які Бог дав Мойсееві. З цього каменя, який Бог кинув у море, почалося сотворіння світу. За іншою версією, Бог закрив цим каменем отвір безодні, водного хаосу.
У сучасній мові вислів уживається іронічно, як характеристика людини, що безпідставно претендує на головну роль, на центральне місце. Приклади

Самопал: Я тебе, Антоне, сорок років знаю… Ти як вийшов у передовики, то тобі, соответственно, і замакітрилась голова… Здалось тобі, що ти — пуп землі… (М. Зарудний, Антеї)
Це коли не вважати (а дехто з нас явно схильний до цього!) — коли не вважати богоспасаємий наш Славгород за пуп землі. (А. Головко, Артем Гармаш)

Сіль землі.

У Нагірній проповіді Ісус Христос звернувся до своїх учнів з такими словами: «Ви — сіль землі. Якщо ж сіль втратить силу, то чим зробиш її солоною? Вона непотрібна ні на що, її лише викинути геть на попрання людям» (Матв., 5, із).
У метафоричному слововживанні — кращі люди свого часу. Приклади

Одначе він (батько О. Довженка) ні на хвилину не втрачав своєї гідності славного трударя землі, ні на хвилину не забував, що саме ж трудівник є сіль землі, а не визискувачі, кровопивці, лежебоки. (П. Тичина, Могутній)
Який гострий «контраст»: геологи, будівельники, можна сказати, сіль землі, а балакають, мов якийсь Жора Вирви Зуб з Молдаванки! (І. Муратов, Герої повинні бути героями)
Дев'ятий вал… Чи то ж була вода,
Що марне так розбилася об кручу?
То ж сіль землі, то ж сила молода
Ішла на смерть, на згубу неминучу.
(Леся Українка, Епілог)