ЗАХОПИТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

вхопи́ти (захопи́ти) ши́лом (рідше на ши́ло) па́токи (ме́ду).

Зазнати невдачі. Приклади

[Чирняк:] Чекайте, захопите ви ще.. шилом патоки. Будете згадувати майстра Чирняка, та пізно буде! (І. Франко)
— Та що, Велесичу,— озвався тихо князь Святослав,— вхопили шилом меду? (В. Шевчук)
Люди бачили, як лютував управитель, і проводжали його злісно усміхненими обличчями.— І в Медведівці вхопив на шило патоки! (М. Стельмах)
— Поїдемо, хлопці, далі, — сказав [Клименко] козакам.— Вхопили шилом патоки у Ніжині, спробуємо облизня піймати в Путивлі (В. Кулаковський)
— А братчики тоді: А що, ледащице! Ухопив шилом патоки? Бери лишень коряк та випий з нами (П. Куліш)

скі́льки о́ком ки́неш (кинь, захо́пиш і т.ін.).

На просторі, який можна побачити; скрізь до самого обрію. Приклади

Понад потоком зеленіли густі очерети, скільки можна було осягти оком (І. Нечуй-Левицький)
Польський табір розташувався над річкою понад берегами та по невисоких горбах, скільки можна було засягти оком (І. Нечуй-Левицький)
скі́льки [мо́жна було́] ски́нути (засягти́, осягти́ і т.ін.) о́ком. Кругом, скілько [скільки] оком скинути, гоготіла пожежа (Панас Мирний)
І дивись: скинув [Мирон] рушницю на плече та й потяг подовж поля, скільки оком зглянеш (Панас Мирний)
Справа і зліва, скільки оком захопиш, чорніли свіжою ріллею зорані на зяблю гори (М. Коцюбинський)
Округи, скільки оком докинеш, рівний, білий степ (Л. Яновська)
Скільки оком скинеш — леліє Дніпро (М. Коцюбинський)
Геть-чисто вся ріка, скільки оком кинь, праворуч і ліворуч, рясніла бійцями (О. Довженко)
Навколо них [переселенців], скільки оком кинеш, підіймаються засніжені поля (М. Стельмах)

скі́льки сяга́є (ба́чить, обхо́плює і т.ін.) / сягне́ (осягне́, захо́пить і т.ін.) о́ко.

На всьому видимому просторі; скрізь, до самого обрію. Приклади

скі́льки й о́ку. — Ото, скільки й оку, усе-усе ваше! Допоки рів (В. Дрозд)
скі́льки о́ка. Скільки ока — Дніпро перед нами лелів і байдуже котив свої хвилі (М. Старицький)
до́ки о́ко вхо́пить. Хіба вже не віриш [у прикмети]? — Не в тім річ. Лише до цього обрію, доки око вхопить, ці прикмети мають силу (О. Гончар)
скі́льки зір сягне́. Ковилі, ковилі, ковилі… За сонцем сталево-тьмяні, а там, під сонцем,— скільки зір сягне,— сяючі, молочні, як шумовиння (О. Гончар)
скі́льки о́ко моє́ сяга́ло. Далеко внизу був берег, а далі — скільки око моє сягало — вилискувало синє море (Ю. Яновський)
Ці похилі спадисті гори, скільки захопить око, нижчі од Бріярки і через це вони засіяні житом, ячменем, вівсом (І. Нечуй-Левицький)
Скільки око осягне — біліє Гречка переливом сніговим (О. Мисик)
Скільки око сягне, розкинулось біле безмежжя донецького степу (З газети)
Земля лежить, скільки око сягне, розмерзла й чорна (В. Козаченко)
Перед нами, скільки брало око, простирався [простягався] степ (Н. Тихий)
Скільки око обхоплювало — всюди рівний, трохи вже припечений сонцем жовтий простір (Г. Хоткевич)
Хліб! Скільки сягає око, хвилями перекочується, гойдається важке колосся (Д. Ткач)
Внизу, скільки бачить око, виднілися освітлені сонцем просторі луги (Ю. Мокрієв)
За садком в бережині слалися зелені луки, блищали плеса мочарів, зеленіла осока та високі очерети, скільки сягало око (І. Нечуй-Левицький)

у дві при́горщі не захо́пиш, жарт.

Дуже багато чого-небудь. Приклади

[Карпо:] Цокотуха! Достометна [достеменна] сорока-білобока; наскрекотала, наскрекотала, що й в дві пригорщі не захопиш (М. Кропивницький)