ЗАЛИШАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

ка́меня на ка́мені не лиши́ти (не залиши́ти і т.ін.) / не лиша́ти (не залиша́ти і т.ін.) від чого.

Розбити щось ущент, перетворити в руїни; знищити. Приклади
  • Фашистські орди буквально не залишили від міста [Варшави] каменя на камені (З журналу)
Гостро, нещадно критикувати що-небудь. Приклади
  • — Звичайно,— Микола Ілліч хитро посміхнувся,— в цьому дискусійному клубі ми каменя на камені не лишаємо від програм меншовиків та есерів (Ю. Смолич). Він каменя на камені не залишив від реакційних теорій, що заперечують вирішальну роль народу в історії (З журналу)

лиша́ти (залиша́ти і т.ін.) / лиши́ти (залиши́ти і т.ін.) глибо́кий слід у душі́, перев. чиїй.

Дуже вражати когось, впливати на когось, надовго запам'ятовуватися. Приклади
  • Відвідини цвинтаря і… одверті бесіди з солдатами-гробарями лишали глибокий слід у душі, надовго закарбовувались у моїй пам'яті (Д. Бедзик)

залиша́ти (лиша́ти) / залиши́ти (лиши́ти) на слизько́му.

Залишати кого-небудь без підтримки у скрутному становищі. Приклади
  • Залазили [залицяльники] в нові борги, плекаючи надію виборсатися після вінчання. Потім знічев'я поверталась [Клавда] до них спиною, залишаючи на слизькому (Ірина Вільде)

залиша́ти (лиша́ти) / залиши́ти (лиши́ти) поза́ду (за собо́ю, поза́д се́бе) кого, що.

Випереджати, перевершувати кого-, що-небудь у досягненні чогось. Приклади
  • Поет [Т. Шевченко], який вийшов з кріпаків, яскравістю свого таланту, ніжністю ліричних почуттів залишив позаду багатьох видатних майстрів європейської лірики (З журналу)

лиша́ти (залиша́ти і т.ін.) / лиши́ти (залиши́ти і т.ін.) [за собо́ю] слід.

Запам'ятовуватися якимись вчинками, справами. Приклади
  • Там, де… кипіли життя та радість, там буде гола, дика пустеля без тіні, без билинки… Чи не такий слід лишав за собою Аттіла? (М. Коцюбинський)
Робити значний внесок у якусь справу. Приклади
  • — Як по-вашому? Що залишає слід?.. — Найперше робота отака, як ваша, лишає слід,— мовив розважно професор (О. Гончар)

залиша́ти (зоставля́ти і т.ін.) / залиши́ти (зоста́вити і т.ін.) в ду́рнях кого.

Одурювати, перехитрювати кого-небудь, поставивши у незручне, смішне становище. Приклади
  • Парубки ззаду реготали.— Молодець Тимошко! отак зостав панів у дурнях! (Панас Мирний)
  • Він [герой мандрівного театру] хитрий, винахідливий і завжди залишає в дурнях усіх своїх ворогів (Ю. Мартич)