ЖУЙКА — ФРАЗЕОЛОГІЯ

жува́ти (пережо́вувати) жу́йку, фам.

Невиразно, нерозбірливо говорити; вести пусту, нецікаву розмову. Приклади
  • — Та помовч уже Трохиме,— не втерпіла бабуся.— Таких мимрачів гидко й слухати: не говорить, а жуйку жує (М. Стельмах)
Нудно і настирливо повторювати те саме. Приклади
  • — Дуже багато у нас слів, та мало діла. досить пережовувати жуйку, треба серйозно братися за роботу (З газети)
  • Я не випадково зупинився на громадській діяльності молодого композитора, бо й досі міщанин жує жуйку про його якусь богемність (З газети)