ЖИВ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

бра́ти / взя́ти за живе́ кого і без додатка.

Дуже хвилювати, бентежити кого-небудь. Приклади
  • Народу зійшлось дуже багато. Жнива! Підготовка до них — за живе кожного бере (Є. Кротевич)
Дуже дошкуляти, вражати кого-небудь, торкаючись чогось найболючішого. Приклади
  • хвата́ти за живе́. Ага, думаю, хватає за живе. Сатира потрібна. Перейшов на сатиричні оповідання (О. Ковінька)
  • Видно, Родивон гострим словом дойняв пастуха. Саву взяло за живе, він переймається гнівом (К. Гордієнко)

наказа́ти до́вго жи́ти.

Умерти (про когось). Приклади
  • Тепер йому вже нічого не треба: наказав довго жити.
ірон. Перестати існувати, вийти з ужитку (про щось). Приклади
  • Чоботи наказали довго жити.
  • А ще кажуть, що контактна комісія наказала довго жити. Зовсім ні, панове! Двовладдя залишилось (З газети)

золота́ жи́ла.

Хто-небудь здібний, обдарований, гідний поваги або щось дуже цінне, найкраще. Приклади
  • — Не дід, а золота жила,— затрусився я. — Інтелектуал ріллі (А. Крижанівський)

жи́ти не хлі́бом єди́ним (одни́м), книжн.

Крім матеріальних, мати й духовні інтереси. Приклади
  • Образу хліба вклонімося. Сиріч — Людині, Високочолому сіятелю землі. Істинно, люди: живемо не хлібом єдиним. Істинно так… коли маємо хліб на столі (Б. Олійник)
  • Не дав і поїсти хлопцеві гаразд. Аж розсердилась Мотузчиха, а Якимові сміх: — Не хлібом єдиним жив буде чоловік, тітко Марино (А. Головко)
  • Усвідомлення духовних цінностей вже здавен відкарбувалося в мудру й лаконічну формулу: не єдиним хлібом живе людина (З газети)

тягти́ (тягну́ти, витяга́ти, витя́гувати) / ви́тягти (ви́тягнути) [оста́нні (усі́)] жи́ли.

з кого-чого. Забирати у когось усі кошти. Приклади
  • Гульбища потребували грошей, дозорці тягли жили з посполитих, а вони щодень більше повставали проти своїх душманів і тікали світ за очі (П. Панч)
  • Останні жили тягне вже з хати ця школа. Але, може, скоро закінчить [дочка] цю семінарію та й піде на свій хліб, учительський (П. Козланюк)
Вимотувати, вимучувати когось важкою, обтяжливою роботою. Приклади
  • — Так що ти, чоловіче,.. жил не витягуй! — глянув у далечінь, мовби там, за вікном, стояв пан (М. Стельмах)
  • Проклятий рудий пес Никифор, тіун боярський, висмоктує кров, жили витягає (А. Хижняк)
з кого. Тяжко експлуатувати кого-небудь. Приклади
  • Ми в сонячній журбі віки на вас робили, з крові й кісток своїх складали вам двірці, з глузливим реготом тягли з нас.. жили ви, паралітики, життя мерці! (В. Сосюра)
  • Зарилися [живоглоти] в добрі, як свиня в багні, та й тягнуть з людей жили! (О. Ковінька)

взя́ти на живу́ ни́тку.

Тимчасово, нашвидку, неміцно закріпити що-небудь так, щоб легко можна було зняти, розплутати і т.ін. Приклади
  • Поклав [Павло] на обидва борти гвинтівку, до неї прив'язав плащпалатку і міцно прикрутив її до корми.— Лягай, інженере, відпочивай. Тільки пришвартуй її міцніше, щоб не одірвалася. Я на живу нитку взяв, щоб показати тобі конструкцію (В. Кучер)

зачіпа́ти / зачепи́ти за живе́ кого.

Дуже хвилювати, тривожити. Приклади
  • Емоційні виступи зачепили, як кажуть, за живе кожного (З газети)
  • Полонені зацікавлено дослухалися до… розмови. Видно вона їх зачепила за живе, розворушила душу (Ю. Збанацький)
Дошкульно ображати, вражати когось. Приклади
  • Часто в цих — попервах безневинних — забавах вона [Марія] втрачає міру і вже зачіпає Лепажа за живе (М. Слабошпицький)
  • Холодний голос співрозмовника зачепив його за живе, змусив задуматись, насторожитись (І. Рябокляч)

на живу́ ни́тку.

зі сл. зши́ти і под. Як-небудь, аби було з'єднане докупи, щоб не розпалося. Приклади
  • — Сукня пообвисала й теліпається, неначе на кілку,— подумала Балабушиха, й вона вийшла з зали, вбігла в кабінет, розпорола підпійку в сукні, підмостила вати, зашила на живу нитку й знов наділа (І. Нечуй-Левицький). *Образно. А при тім… виникають ріжні [різні] проекти про те, щоб зовсім розібрати сю велику, але слабосилу, на живу нитку зшиту державу [Польщу] (М. Грушевський)
Нашвидку; приблизно, неточно. Приклади
  • — Тільки ж врахуйте, Павло Івановичу, в мене все на живу нитку, планшетів не буде — самі робочі начерки і розрахунки — як зміг (В. Гужва)
  • Ось давайте грубо, на живу нитку, прикинемо, що нам дасть гектар баклажанів (М. Стельмах)

жи́ти за́днім умо́м (ро́зумом).

Правильно оцінювати свої дії та вчинки лише після їх завершення; не передбачаючи, пізно схаменувшись. Приклади
  • — І отак я все життя — заднім умом живу. Ну, чого я з дому поїхала?! І куди мене лиха година несе! (А. Головко)

впекти́ у живе́.

Торкнутися того, що найбільше хвилює, турбує кого-небудь. Приклади
  • — Нащо знімаєш [вузлики з зерном]? Настане весна — лани засієш.— Це Андрій так впік [Маланку] у живе (М. Коцюбинський)

жи́ти чужи́м ро́зумом.

У своїх діях та вчинках дотримуватися не власних, а чиїхсь поглядів, переконань і т.ін. Приклади
  • [Алік:] Я хочу вчитися і буду вчитися. Щоб знати все, розумієте, все! Більше за вас, більше за всіх… за всіх отих безмозких нікчем, які живуть чужим розумом (Л. Дмитерко)
  • — Ні, нічого не скажу зараз. Бо нічого ще до пуття не знаю. А чужим розумом жити не хочу. Розберуся трохи в цьому сам, тоді й поговоримо (А. Головко)

рва́ти / порва́ти жи́ли (ру́ки, си́лу).

Дуже важко, багато, з надмірним напруженням; над силу працювати. Приклади
  • рва́ти на собі́ жи́ли. Добру годину рвали на собі жили, пересаджуючи через ручиці важкі колоди (Григорій Тютюнник)
  • — Ти звідки… знаєш, що таке земля і чи дорожча вона за крові!? Зароби її перше, порви спершу свої жили на ній (М. Стельмах)
  • Рве [хлопець] силу, аби догодить господареві (К. Гордієнко)
  • Блукати по наймах — це добре знає кожен із них: гірко! Рвати руки на чужій праці, ламати спину, губити здоров'я… (А. Головко)
  • Це вони [нинішні пенсіонери], живучи, по суті, в нужді, рвали жили заради світлого майбутнього, що й не маячило на горизонті (З газети)

живе́ сло́во.

Висловлення, яке виражає правдиві, цікаві, нові думки. Приклади
  • Їм [хлопцям] здавалося, що джура перекаже гетьманові всі їх розмови, але живе гаряче слово переконало й заспокоїло (З. Тулуб)
  • Нічого, жодного живого слова, крім пліток, які йшли від окупантів, у село не доходило (В. Козаченко)
Усно. Приклади
  • Люба мамочко!.. Ліля і Оксана розкажуть тобі про все живими словами, то що ж описувати? (Леся Українка)

попа́сти / попада́ти в живе́ мі́сце кому.

Дошкулити комусь словами або діями; вразити когось. Приклади
  • — Ага, бачиш, що мої слова попали тобі в живе місце! — кричав він [Вовкун], сміючись (І. Франко)

сота́ти кишки́ (жи́ли) з кого і без додатка.

Виснажувати, знесилювати кого-небудь непосильною роботою; експлуатувати. Приклади
  • — Оце ще недавнечко ці князі були нашими оборонцями, а теперечки вони ладні кишки з нас сотати (І. Нечуй-Левицький)
  • Кожному стрічному Андрій тицяв скалічену руку.— Ось подивіться, що з мене зробили. Дванадцять літ сотали жили (М. Коцюбинський)

жи́ли тя́гне кому, з кого.

Хто-небудь страждає від голоду, болю, виснаження, душевних мук і т.ін. Приклади
  • — Іроде! гаспиде! — закричав Чіпка,— напився, що й язика не повернеш у роті, то йому й байдуже, що тут з тебе жили тягне (Панас Мирний)
  • Чого радієш?. .Хліба схотів? А горба не заробиш? Гляди! Кому черево наросте вище носа, а тобі жили тягтиме, пропади воно прахом (М. Коцюбинський)

влучи́ти в живу́ ра́ну чию, кого.

Зачепити найвразливіше, те, що найбільше хвилює, непокоїть кого-небудь. Приклади
  • Коли Юлічка запитала його про сестру, він не міг відповісти одразу. Це запитання влучило прямо в його живу, незагоєну рану. Адже він справді мав-таки десь сестру, свою щебетушку Зінку, вивезену в запломбованому вагоні на німецьку каторгу (О. Гончар)

ди́хати (жи́ти, життя́) не дава́ти кому і без додатка.

Створювати тяжкі, нестерпні умови для кого-небудь, настирливо докучаючи, набридаючи чимсь. Приклади
  • — Та,— махнув рукою Мирон,— звиняйте, моя баба життя не дає.. Мов кліщ вчепилася в душу, живцем заїдає (М. Стельмах)
  • Видима смерть гналась за ними. Землею чеченські шаблі та броньовики, а з неба життя не давали французькі аероплани (О. Гончар)
  • — А як не дають жити? Що тоді? (Панас Мирний)
  • [Секлета Семенівна:] Ну за що ти мене образив..? За віщо? Ти справді дихати спокійно не даєш! (М. Куліш)

вимо́тувати (висо́тувати) / ви́мотати (ви́сотати) [усі́] жи́ли.

з кого і без додатка. Виснажувати, знесилювати кого-небудь непосильною, надмірною роботою, експлуатацією або посиленими вимогами. Приклади
  • Особливо у фаворі в нього був малий Маковей. Йому лейтенант дарував різні пільги, вимотуючи жили з Маковейчикових напарників-телефоністів (О. Гончар)
  • — Думаєш, довіку отак будуть пани над нами панувати, жили вимотувати, на нашій кривавиці розкошувати? (А. Головко)
  • — Це тобі тепер не на економії за п'ятнадцять копійок жили вимотувати (М. Стельмах)
зі словосп. з себе. Тяжко працюючи, знесилюватися, виснажуватися. Приклади
  • У неї вже руки посохли од праці, вона вже жили з себе висотала, аби не здохнути, прости господи, з голоду (М. Коцюбинський)
Знущатися з кого-небудь, завдавати страждань комусь. Приклади
  • повимо́тувати усі́ жи́ли (повністю або про багатьох). Я багато горя зазнав від бояр наших, повимотували усі жили, а тут ще й угорські бояри лізуть (А. Хижняк)
  • — Швидше, швидше вже йдіть, кати! Не вимотуйте жил, не катуйте цим до божевілля страшним чеканням, стріляйте вже, мерзотники, хай швидше всьому буде кінець!.. (Ю. Збанацький)
Забирати багато сил, завдаючи надмірних клопотів, турбот кому-небудь. Приклади
  • Не знаєте, що мені ваша школа ось тут — о, що ви мені всі жили вимотали (А. Пастушенко)
  • І враз на мить згадалися… довгі роки безпросвітньої роботи, що вимотувала жили (О. Донченко)
  • Вимотає цей сад усі жили з нас… А чи окупиться? (О. Гончар)
  • — Не зобижають вас, Григорію Стратоновичу, в нашому селі? — Та, здається, поки що я більше декого зобижаю. Безбородько скаржиться, що жили вимотую з нього будівництвом школи (М. Стельмах)

жи́ти свої́м ро́зумом (умо́м).

У своїх діях та вчинках дотримуватися власних поглядів, переконань і т.ін. Приклади
  • — Не майте гніву на мене, коли не так щось. Думаєш порадити, помогти, а кому ті поради потрібні. Кожен живе своїм розумом, на чужий не зважає (Є. Гуцало)
  • — Оце накрутив,— промовив Килигей упівголоса, прочитавши Куликів меморандум.— І складно й жалібно. Хто це тобі так — чи не до дяка ходив? Кулик несподівано образився: — Своїм умом живу (О. Гончар)

жи́ти одни́м (сього́днішнім) днем.

Задовольняти тільки свої найближчі інтереси, нічого не думати про майбутнє, не мати перспектив. Приклади
  • — Є люди,— сказав нарешті [Тритузний], — що мало чим цікавляться, я їх дрібнодухами чи й зовсім пустодухами назвав би… Одним днем живе, як та качка: ряски нахапавсь, воло набив і чого йому ще… (О. Гончар)
  • Дрібносерійний характер виробництва призводив до того, що плани складалися відповідно до поточної потреби в тих чи інших деталях. Образно кажучи, завод жив одним днем (З журналу)

болю́че (живе́ і т.ін.) мі́сце чиє, у кого і без додатка.

Те, що найбільше турбує когось, що є причиною чиїх-небудь переживань, неприємностей і т.ін. Приклади
  • Земля була… дошкульним місцем старого Плачинди (М. Стельмах)
  • —Ага, бачиш, що мої слова попали тобі в живе місце! — кричав він, сміючись (І. Франко)
  • Збори гудуть, як схвильований вулик: попала молодичка на болюче місце (В. Бабляк)
  • — Не дай боже з хлопа пана! — примівка муляра вразила його в саме болюче місце: він був з хлопського роду і тепер, ставши паном підмайстром, дуже стидався свого походження (І. Франко)
  • Ксьондз старався повернути бесіду на інше поле, бо йому неприємно було чути нарікання на члена корпорації, але гуцули попали на своє болюче місце (Г. Хоткевич)

Живіть, як птахи небесні.

Вислів походить з Нагірної проповіді Ісуса Христа (Матв., 6, 26): «Погляньте на птаство небесне. Птахи не сіють і не жнуть, і не збирають у клуню; а Отець небесний годує їх». У сучасній мові цей вислів часом набуває іронічного забарвлення. Приклади
  • Вони не знали, що таке робота, жили, як птахі небесні, не орали й не сіяли, не знали ніяких обов'язків, не думали про будь-які права, зате їм відома була найвища пристрасть, відкрилося найбільше щастя, заполонила душі найясніша радість, і звалося все те одним словом: Любов. (П. Загребельний, Думки нарозхрист)

Не одним хлібом живе людина.

Цитата з Біблії. З цими словами Мойсей звернувся до юдеїв після того, як Бог дав йому скрижалі із заповідями: «Не одним хлібом живе людина, але всяким словом, що виходить з уст Господа» (Второзаконня, 8, 3). Вислів повторюється й у Євангелії, його промовляє Ісус Христос, відкидаючи спокуси диявола в пустині (Матв. 4,4; Лука, 4, 4).
Значення вислову: людина не може обмежитися лише задоволенням матеріальних потреб, вона повинна жити духовним життям.
Приклади
  • Нещасні люди!.. В поті чола добуваючи собі хліб, що вони, крім цього, мають, бо ж євангельська істина — не хлібом самим житиме людина — істиною залишається й тепер… (М. Могилянський, Честь)
  • Річард:
    Вони так щиро билися за волю,
    за правду й за святеє боже слово.
    І тут живуть не за єдиним хлібом.
    (Леся Українка, У пущі)
  • Не дав і поїсти хлопцеві гаразд. Аж розсердилась Мотузчиха, а Якимові сміх:
    — Не хлібом єдиним жив буде чоловік, тітко Марино. Та після лікарні багацько і їсти ніззя.
    (А. Головко, Бур'ян)

Хай згине світ, але живе мистецтво.

Латинський вислів («Pereat mundus et fiat ars»), утворений за зразком девізу германського імператора Фердінанда І (1555—1564) «Pereat mundus et fiat justitia» («Хай загине світ, але станеться правосуддя»). Приклади
  • А н т о н і о: Життя і мрія в згоді не бувають і вічно борються, хоч миру прагнуть. А в скутку боротьби — життя минає, а мрія зостається. Се ж то й значить: Pereat mundus, fiat ars. (Леся Українка, У пущі)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання