ЖИВ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

бра́ти / взя́ти за живе́ кого і без додатка.

Дуже хвилювати, бентежити кого-небудь. Приклади

Народу зійшлось дуже багато. Жнива! Підготовка до них — за живе кожного бере… (Є. Кротевич)

Дуже дошкуляти, вражати кого-небудь, торкаючись чогось найболючішого. Приклади

хвата́ти за живе́. Ага, думаю, хватає за живе. Сатира потрібна. Перейшов на сатиричні оповідання (О. Ковінька)
Видно, Родивон гострим словом дойняв пастуха. Саву взяло за живе, він переймається гнівом (К. Гордієнко)

наказа́ти до́вго жи́ти.

Умерти (про когось). Приклади

Тепер йому вже нічого не треба: наказав довго жити.

ірон. Перестати існувати, вийти з ужитку (про щось). Приклади

Чоботи наказали довго жити.
А ще кажуть, що контактна комісія наказала довго жити. Зовсім ні, панове! Двовладдя залишилось (З газети)

золота́ жи́ла.

Хто-небудь здібний, обдарований, гідний поваги або щось дуже цінне, найкраще. Приклади

— Не дід, а золота жила,— затрусився я. — Інтелектуал ріллі (А. Крижанівський)

жи́ти не хлі́бом єди́ним (одни́м), книжн.

Крім матеріальних, мати й духовні інтереси. Приклади

Образу хліба вклонімося. Сиріч — Людині, Високочолому сіятелю землі. Істинно, люди: живемо не хлібом єдиним. Істинно так… коли маємо хліб на столі (Б. Олійник)
Не дав і поїсти хлопцеві гаразд. Аж розсердилась Мотузчиха, а Якимові сміх: — Не хлібом єдиним жив буде чоловік, тітко Марино (А. Головко)
Усвідомлення духовних цінностей вже здавен відкарбувалося в мудру й лаконічну формулу: не єдиним хлібом живе людина (З газети)

дохо́дити / дійти́ до живо́го (до [сами́х (живи́х)] печіно́к) кому і без додатка.

Дуже діймати кого-небудь чимсь. Приклади

Вона не чула ще від нього приязного слова, не мала поради! І так вже їй остогидло, так остобісіло, до живих печінок дійшло! (М. Коцюбинський)
Вони [пани] собі повбирались в управу, лущитимуть з нас грошики та й ні гадки! — А нашому братові дошкуля, до самих печінок доходить,— веде річ перший (Панас Мирний)
До живого нікому не доходило: чужа болячка не болить, чужа потилиця не свербить — тільки бідній матері допекло (А. Свидницький)

хоч би тобі́ [одна́] жива́ люди́на [показа́лася].

Нікого ніде не видно; абсолютно нікого немає. Приклади

Через півгодини хоч би тобі жива людина показалася на вулиці (Панас Мирний)

тягти́ (тягну́ти, витяга́ти, витя́гувати) / ви́тягти (ви́тягнути) [оста́нні (усі́)] жи́ли.

з кого-чого. Забирати у когось усі кошти. Приклади

Гульбища потребували грошей, дозорці тягли жили з посполитих, а вони щодень більше повставали проти своїх душманів і тікали світ за очі (П. Панч)
Останні жили тягне вже з хати ця школа. Але, може, скоро закінчить [дочка] цю семінарію та й піде на свій хліб, учительський (П. Козланюк)

Вимотувати, вимучувати когось важкою, обтяжливою роботою. Приклади

— Так що ти, чоловіче,.. жил не витягуй! — глянув у далечінь, мовби там, за вікном, стояв пан (М. Стельмах)
Проклятий рудий пес Никифор, тіун боярський, висмоктує кров, жили витягає (А. Хижняк)

з кого. Тяжко експлуатувати кого-небудь. Приклади

Ми в сонячній журбі віки на вас робили, з крові й кісток своїх складали вам двірці, з глузливим реготом тягли з нас.. жили ви, паралітики, життя мерці! (В. Сосюра)
Зарилися [живоглоти] в добрі, як свиня в багні, та й тягнуть з людей жили! (О. Ковінька)

живи́й труп.

Той, хто позбавлений будь-яких життєвих інтересів, прагнень, бажань; байдужий до всього. Приклади

Життя може забрати у неї [людини] найближчих, розбити кохання, украсти щастя, але людина лишається людиною. Одначе досить підсікти надії — отой неясний берег сподівань, що завжди манить і дурить, як людина стає живим трупом (М. Стельмах)
Життя має тільки тоді смисл, коли людина діє, творить. Коли ж вона позбавлена можливості діяти, творити, така людина перетворюється на живий труп (І. Цюпа)

ходя́чий (живи́й) мертве́ць (мрець).

Людина, що втратила інтерес до життя, байдужа до всього. Приклади

Не було вже, мабуть, нічого на світі, що могло би вразити бідного Хаїма. Це був ходячий мертвець (Г. Хоткевич)

Дуже худа, виснажена, немічна і т.ін. людина. Приклади

У мене перед очима стоять привиди — київські звільнені з неволі громадяни, живі мерці (О. Довженко)

взя́ти на живу́ ни́тку.

Тимчасово, нашвидку, неміцно закріпити що-небудь так, щоб легко можна було зняти, розплутати і т.ін. Приклади

Поклав [Павло] на обидва борти гвинтівку, до неї прив'язав плащпалатку і міцно прикрутив її до корми.— Лягай, інженере, відпочивай. Тільки пришвартуй її міцніше, щоб не одірвалася. Я на живу нитку взяв, щоб показати тобі конструкцію (В. Кучер)

пропіка́ти / пропекти́ до живо́го.

Глибоко вражати, задівати кого-небудь чимсь; дошкуляти кому-небудь ( перев. про слова). Приклади

пропекло́ до живо́го, безос. У мене весь час було таке відчуття, наче мене б'ють по щоках… Що ж тоді казати про юні душі, до рук яких попаде страшний оцей рукопис, коли й мене, смаленого вовка, пропекло до живого! (А. Дімаров)

жива́ леге́нда.

Людина, яка зробила щось особливе, надзвичайне, а також героїчний вчинок, подвиг, нерідко пов'язаний із смертельною небезпекою і т.ін. Приклади

І слово, і діло героїв — нетлінні — легендою стали живою (М. Упеник)

ле́две (ледь, ті́льки) живи́й [та те́плий].

У дуже важкому фізичному стані. Приклади

— А чого ти молочка не даєш? га? А тая корівка стоїть, похнюпилась,— тілько [тільки] жива (Б. Грінченко)
Біда тая зовсім його скрутила; у голові йому завернуло наче, почне говорити, то путанину таку, що й не розбереш. Занедужав тяжче, гірше,— тільки живий та теплий (Марко Вовчок)
Не раз привозив я його додому ледь живого (Ю. Збанацький)
Роздратували її якось хлопці на вулиці, схопила вона одного в такі обійми, що ледве живого та теплого із рук вирвали (Григорій Тютюнник)

хоч живи́м (живце́м і т.ін.) у зе́млю (у моги́лу і т.ін.) лізь.

Уживається для вираження відчаю, зовсім безвихідне становище; безвихідь. Приклади

— А тут, Омеляне, така біда, що хоч живим у землю лізь (М. Стельмах)
— Тут живому хоч у могилу лізь (П. Колесник)
хоч бери́ та лізь живце́м у зе́млю. — Так мені остогидла хата-пустка,.. що хоч бери, старий діду, та лізь живцем у землю… (М. Коцюбинський)
хоч живи́м до Бо́га лізь. Що було грошенят з дому, з'їли, а тепер хоч живим до Бога лізь (В. Винниченко)

добира́тися / добра́тися до [сами́х] печіно́к (до живо́го).

Завдавати прикрощів, дуже дошкуляти. Приклади

Потім слова швидшають, грубішають… і знову добрішають, щоб згодом.. добратись до печінок (М. Стельмах)
То Січкар падкий на такі штуки, а він [Варчук] і без них обійшовся б, коли б не чіпали його, не добиралися до печінок (М. Стельмах)
Нас проймав нестямний жаль І добиравсь аж до живого (Панас Мирний)

закопа́ти / зако́пувати живце́м (живо́го і т.ін.) у зе́млю кого.

Довести до загибелі, нещадно покарати кого-небудь. Приклади

Важко мені жити. Нащо мені жити? Дивитися роками, як закопують мене живого в землю? (О. Довженко)
— Ти ладен, мабуть, мене живою в землю закопати! — говорила Кайдашиха (І. Нечуй-Левицький)
— А Кульбабина Мотря так сказала: Хай пан хоч живцем закопає нас у землю, а ми не подвоїм свого слова (М. Стельмах)

хоч [живце́м (живи́м)] у домови́ну (у я́му, у моги́лу і т.ін.) ляга́й.

Уживається для вираження дуже скрутного, безвихідного становища; надто тяжко. Приклади

Ні шага за душею нема: хоч в домовину лягай,— дріботів дід Грицай (І. Нечуй-Левицький)
Ні з ким порадитись, ні з ким словом перекинутися,— таке, що хоч живцем лягай у домовину (Д. Бедзик)
— На цього [коня] вже як і трудно стягалися, не дай Бог, заведуть, хоч тоді у яму лягай (А. Головко)
Про одне тільки мова — про своє убозтво, свою нужду, що їсти дома нічого, що з дітьми хоч у могилу лягай (І. Цюпа)
хоч у я́му. Хоч в яму, гірше не буде.— Народ зголоднів, а ніхто не подбає, їсти ніхто не дасть (М. Коцюбинський)

як (мов, ні́би і т.ін.) жи́вий, з дієсл.

Чітко, яскраво, виразно. Приклади

Ставав легінь перед очима як живий — і все закручувалося в непримиримім танці, шаленім, запіненім. Не дишучи, розкривала очі в тьму (Г. Хоткевич)

зачіпа́ти / зачепи́ти за живе́ кого.

Дуже хвилювати, тривожити. Приклади

Емоційні виступи зачепили, як кажуть, за живе кожного (З газети)
Полонені зацікавлено дослухалися до… розмови. Видно вона їх зачепила за живе, розворушила душу (Ю. Збанацький)

Дошкульно ображати, вражати когось. Приклади

Часто в цих — попервах безневинних — забавах вона [Марія] втрачає міру і вже зачіпає Лепажа за живе (М. Слабошпицький)
Холодний голос співрозмовника зачепив його за живе, змусив задуматись, насторожитись (І. Рябокляч)

сві́жа (жива́) копі́йка.

Дрібний грошовий прибуток з продажу чого-небудь. Приклади

— Чим я віддячу вам за молоко? От ніяк не дочекаємося своєї годувальниці, тоді б ви вже перестали носити… Продали б та свіжу копійку мали за це молоко (Є. Гуцало)
Любить [тьотя Фрося] свіжу копійку, все перепродує в містечку на ярмарку і складає гроші в панчоху (В. Земляк)

припекти́ до живо́го кого і без додатка.

Дуже набриднути (про що-небудь). Приклади

— Так бути вилазці чи ні? — спитав по хвилі Горностай, якого безділля у замку припекло до живого (Юліан Опільський)

Викликати у когось глибоке занепокоєння, образу (несправедливими докорами, принизливими репліками і т.ін.). Приклади

Становище, що склалося, припекло до живого;

на живу́ ни́тку.

зі сл. зши́ти і под. Як-небудь, аби було з'єднане докупи, щоб не розпалося. Приклади

— Сукня пообвисала й теліпається, неначе на кілку,— подумала Балабушиха, й вона вийшла з зали, вбігла в кабінет, розпорола підпійку в сукні, підмостила вати, зашила на живу нитку й знов наділа (І. Нечуй-Левицький). *Образно. А при тім… виникають ріжні [різні] проекти про те, щоб зовсім розібрати сю велику, але слабосилу, на живу нитку зшиту державу [Польщу] (М. Грушевський)

Нашвидку; приблизно, неточно. Приклади

— Тільки ж врахуйте, Павло Івановичу, в мене все на живу нитку, планшетів не буде — самі робочі начерки і розрахунки — як зміг (В. Гужва)
Ось давайте грубо, на живу нитку, прикинемо, що нам дасть гектар баклажанів (М. Стельмах)

жи́ти за́днім умо́м (ро́зумом).

Правильно оцінювати свої дії та вчинки лише після їх завершення; не передбачаючи, пізно схаменувшись. Приклади

— І отак я все життя — заднім умом живу. Ну, чого я з дому поїхала?! І куди мене лиха година несе! (А. Головко)

полі́зти (рідко лі́зти) живце́м (живи́м) у моги́лу (в я́му).

Призвести себе до смерті, позбавити себе життя, померти. Приклади

Якби не Яковець, то, може, сама б, жива, за ним [Петрусем] у могилу полізла (Грицько Григоренко)
живи́й у я́му (у моги́лу┌64254) полі́зеш. Було б здоров'я, а то вийшов од пана й од вітру хилюсь. Блідий, очі запали: нічого не зробиш, не полізеш у яму живий (А.Тесленко)
— Лишалось одне — або живцем у могилу лізти, або протестувати, битись за життя (З журналу)
Молоде, одважне, В бою як буде необачне, То може згинуть неборак; Тогді [тоді] не буду жить чрез силу, Живцем полізу я в могилу, Ізгину (І. Котляревський)

живи́м до бо́га (на не́бо) лі́зти / полі́зти.

Часто згадувати Бога (і навіть прикриваючи так свої недобрі наміри або вчинки). Приклади

Агресор, їй-бо,— чистої води християнська душа. Живим до Бога лізе та все клятви дає (О. Ковінька)

Дуже погано себе почувати, страждаючи від болю; ледве витримувати, ледь не вмирати. Приклади

— Ніколи в мене не боліли зуби, а тут на тобі.. Зробіть щось,— прошу [лікаря], — а то живим на небо полізу (Ф. Маківчук)

впекти́ у живе́.

Торкнутися того, що найбільше хвилює, турбує кого-небудь. Приклади

— Нащо знімаєш [вузлики з зерном]? Настане весна — лани засієш.— Це Андрій так впік [Маланку] у живе (М. Коцюбинський)

жи́ти чужи́м ро́зумом.

У своїх діях та вчинках дотримуватися не власних, а чиїхсь поглядів, переконань і т.ін. Приклади

[Алік:] Я хочу вчитися і буду вчитися. Щоб знати все, розумієте, все! Більше за вас, більше за всіх… за всіх отих безмозких нікчем, які живуть чужим розумом (Л. Дмитерко)
— Ні, нічого не скажу зараз. Бо нічого ще до пуття не знаю. А чужим розумом жити не хочу. Розберуся трохи в цьому сам, тоді й поговоримо (А. Головко)

жива́ ду́мка.

Новизна, свіжість, оригінальність. Приклади

Рідко можна тепер бачити балетні вистави, а ті, що бувають, такі жахливі, без смаку й організації, без живої думки (Ю. Яновський)

[і] кі́стки живо́ї (ці́лої) не оста́вити (не лиши́ти і т.ін.).

зі сл. поби́ти, поні́вечити і т. ін. Дуже сильно, надмірно, жорстоко і т.ін. Приклади

— Мабуть, тебе, сину, там так понівечили, що кістки цілої не оставили?..— сказала вона, з жалем дивлячись на його блідий вид (Панас Мирний)

зі сл. обсуди́ти і под. До найменших дрібниць; повністю. Приклади

З ніг до голови обсудили: сказано, й кістки живої не оставили (М. Номис)

ні одна́ [жива́] душа́.

Ніхто. Приклади

Лановий уже довів прикажчикові, що з Проценкового двору ні одна душа на панщину не вийшла (Панас Мирний)
Густі ліси вкривали гори й яри.. В ті пущі не заходила ніколи ні одна жива душа (І. Нечуй-Левицький)

рва́ти / порва́ти жи́ли (ру́ки, си́лу).

Дуже важко, багато, з надмірним напруженням; над силу працювати. Приклади

рва́ти на собі́ жи́ли. Добру годину рвали на собі жили, пересаджуючи через ручиці важкі колоди (Григорій Тютюнник)
— Ти звідки… знаєш, що таке земля і чи дорожча вона за крові!? Зароби її перше, порви спершу свої жили на ній (М. Стельмах)
Рве [хлопець] силу, аби догодить господареві (К. Гордієнко)
Блукати по наймах — це добре знає кожен із них: гірко! Рвати руки на чужій праці, ламати спину, губити здоров'я… (А. Головко)
Це вони [нинішні пенсіонери], живучи, по суті, в нужді, рвали жили заради світлого майбутнього, що й не маячило на горизонті (З газети)

живе́ сло́во.

Висловлення, яке виражає правдиві, цікаві, нові думки. Приклади

Їм [хлопцям] здавалося, що джура перекаже гетьманові всі їх розмови, але живе гаряче слово переконало й заспокоїло (З. Тулуб)
Нічого, жодного живого слова, крім пліток, які йшли від окупантів, у село не доходило (В. Козаченко)

Усно. Приклади

Люба мамочко!.. Ліля і Оксана розкажуть тобі про все живими словами, то що ж описувати? (Леся Українка)

пекти́ [аж] до живо́го [се́рця] кого і без додатка.

Дуже дорікати кому-небудь, лаяти когось. Приклади

Скоро Гопченко втратив всяку владу над нею. Він підозрівав, що винен у всьому Коропов, пік її до живого (В. Земляк)
[Юда:] І все такі слова вразливі, гострі, що краще б він уже налаяв просто, ніж так пекти аж до живого серця (Леся Українка)

попа́сти / попада́ти в живе́ мі́сце кому.

Дошкулити комусь словами або діями; вразити когось. Приклади

— Ага, бачиш, що мої слова попали тобі в живе місце! — кричав він [Вовкун], сміючись (І. Франко)

сота́ти кишки́ (жи́ли) з кого і без додатка.

Виснажувати, знесилювати кого-небудь непосильною роботою; експлуатувати. Приклади

— Оце ще недавнечко ці князі були нашими оборонцями, а теперечки вони ладні кишки з нас сотати (І. Нечуй-Левицький)
Кожному стрічному Андрій тицяв скалічену руку.— Ось подивіться, що з мене зробили. Дванадцять літ сотали жили (М. Коцюбинський)

ні [живо́ї] душі́, перев. зі сл. нема, не було і т.ін.

Абсолютно нікого, жодної людини. Приклади

ні ду́шечки. Навколо ні душечки.. Туман стояв густий, мов кисіль (М. Коцюбинський)
Хоч ні душі нема близько, а їй здається, буцімто усі люди так на неї і дивляться (Г. Квітка-Основ'яненко)
Лінивий плюскіт хвиль… Суха морська трава чорніє, шелестить під ногами. Навіть Віталик торопіє: ні живої душі ніде (О. Гончар)

жи́ли тя́гне кому, з кого.

Хто-небудь страждає від голоду, болю, виснаження, душевних мук і т.ін. Приклади

— Іроде! гаспиде! — закричав Чіпка,— напився, що й язика не повернеш у роті, то йому й байдуже, що тут з тебе жили тягне… (Панас Мирний)
Чого радієш?. .Хліба схотів? А горба не заробиш? Гляди! Кому черево наросте вище носа, а тобі жили тягтиме, пропади воно прахом (М. Коцюбинський)

не лиши́ти (не оста́вити і т.ін.) живо́го мі́сця на кому.

Завдати непоправної шкоди чиємусь здоров'ю. Приклади

— Частіше дають знати про себе фронтові рани. Адже війна не лишила на мені живого місця (З газети)

Завдати комусь душевного болю, горя, великих неприємностей і т.ін. Приклади

Вона [панна Анеля]! вона! моя іржа — а я залізо. Вона мене всього сточила. Не лишила живого місця (М. Коцюбинський)

Дуже побити кого-небудь. Приклади

А мати Федькова так і спалахнула:. .. Та батько ж з тебе три шкури здере, та він же на тобі живого місця не оставить (В. Винниченко)

влучи́ти в живу́ ра́ну чию, кого.

Зачепити найвразливіше, те, що найбільше хвилює, непокоїть кого-небудь. Приклади

Коли Юлічка запитала його про сестру, він не міг відповісти одразу. Це запитання влучило прямо в його живу, незагоєну рану. Адже він справді мав-таки десь сестру, свою щебетушку Зінку, вивезену в запломбованому вагоні на німецьку каторгу (О. Гончар)

похова́ти живце́м (живи́м) кого.

зі сл. себе. Відмовитися від звичайного способу життя, вести аскетичне життя. Приклади

Треба в широкий світ, там, може, знов у люди вийду. А ні, то хоч знатиму, що не засниділа я у Ведмежому Куті (от іще назва!), не поховала себе живою (Леся Українка)

Позбавити радощів життя, чогось важливого, необхідного і т.ін.; довести до смерті. Приклади

на́че похо́вана живце́м. Найважче було те, що не було… з ким перекинутися звичайнісіньким словом. У Сифара хоч бранки-козачки. А тут лежи, мовчи, наче похована живцем (З. Тулуб)
— Ти чого до мене прийшов? — закричав, багровіючи від люті, Шумейко.— Вчити, як моїм добром розпоряджатись, кому що підписувати? Чи ти хочеш мене живцем поховати? (А. Шиян)

[жо́дної] живо́ї душі́, зі сл. не ви́дно, не було, нема́є, не зустріча́лося і т.ін.

Нікого. Приклади

— Відкрив двері — темно. Тихо. Живої душі не було (Григорій Тютюнник)
До самого села не зустрічалося жодної живої душі (О. Гончар)
Настала така тиша, наче на всьому дворі не було живої душі (І. Нечуй-Левицький)
Поглянула [Хима] навкруги — нема живої душі, тільки шумить кучерява верба (Марко Вовчок)

по гаря́чих (по сві́жих, по живи́х) сліда́х.

Одразу за подією, не гаючи часу, негайно. Приклади

по сві́жому слі́ду. — А ти б навідався до них на хутір та никнув би в клуню; може б, по свіжому сліду й знайшов порубане дерево (О. Кониський)
Народну творчість Шевченко вважає неписаною історією народу, що виникла по живих слідах подій і передавалася з уст в уста, з покоління в покоління (Іст. укр. літ.)
А всіма шляхами по свіжих слідах урагану, як чорні його яничари, вже неслися в напрямі на Каховку численні, по-ярмарковому одягнуті наймачі (О. Гончар)
Навіть дома, коли мати по гарячих слідах зашивала йому [Сергійкові]. .сорочку або штанці, він проявляв нетерпіння й тривогу (Григорій Тютюнник)

допіка́ти (дошкуля́ти, дійма́ти і т.ін.) / допекти́ (дошку́лити, дійня́ти і т.ін.) до живи́х печіно́к (до живо́го, до [живо́го] се́рця і т.ін.), кого і без додатка.

Дуже зачіпати, боляче вражати кого-небудь, торкаючись чогось найболючішого. Приклади

Тут Демчиху, мабуть, допекло до серця, бо аж засичала (Марко Вовчок)
— Слова Ступакової дійняли Сиволапа до живого (Д. Ткач)
— Доїли ж ви мене до живих печінок!..— сварилась [Мася]. Не буде більше так заплітатися (А. Свидницький)
За візком уїдливі Копитькові діти бігли, допікали до живого серця (Я. Качура)
[Параска:] Хочу сердитися й буду!.. Бо ви мене до живих печінок дошкулили!.. (Б. Грінченко)
Допік, дозолив до живих печінок (Укр. присл.)
От тільки покійна свекруха було не раз допече до живого, та й то: я було змовчу (Леся Українка)

ди́хати (жи́ти, життя́) не дава́ти кому і без додатка.

Створювати тяжкі, нестерпні умови для кого-небудь, настирливо докучаючи, набридаючи чимсь. Приклади

— Та,— махнув рукою Мирон,— звиняйте, моя баба життя не дає.. Мов кліщ вчепилася в душу, живцем заїдає (М. Стельмах)
Видима смерть гналась за ними. Землею чеченські шаблі та броньовики, а з неба життя не давали французькі аероплани (О. Гончар)
— А як не дають жити? Що тоді? (Панас Мирний)
[Секлета Семенівна:] Ну за що ти мене образив..? За віщо? Ти справді дихати спокійно не даєш! (М. Куліш)

ні живи́й ні ме́ртвий.

Дуже схвильований, стурбований. Приклади

Ксеня чекала на Федора ні жива ні мертва. Перехвилювалася, передумала найстрашніше (С. Голованівський)
[Зося:] Яке там лихо? Я чую тривогу; скажи, що сталось? Я ні жива ні мертва! (І. Карпенко-Карий)

Дуже ослаблений фізично. Приклади

Ні жива ні мертва Марія важко переводила подих і ледве трималась на ногах (С. Чорнобривець)
Ні жива ні мертва вернулася Пріська додому… У голові в неї гуде, у вухах дзвоне [дзвонить], в очах жовто (Панас Мирний)

перев. зі сл. стоя́ти. Дуже наляканий, вражений, приголомшений і т.ін. Приклади

Коли зиркнув згодом, бачу, підвівся мій Семенко на ніжки, ні живий ні мертвий стоїть. А так, кроків за двадцять від нього, Косованів чорний бугай Жук (І. Муратов)
— Кинулась вона в воду, вхопила мене за чуб та й винесла на берег. Дивлюсь я, пастушки стоять ні живі ні мертві, тільки очі повитріщали та роти пороззявляли (І. Нечуй-Левицький)

Сповнений горя, засмучений. Приклади

Орися сиділа позаду Василя ні жива ні мертва. Вона сама не знала, куди вони їдуть (П. Автомонов)
Голосила бідна сирота на всю церкву і завдавала усім жалю. Роман стояв коло домовини ні живий ні мертвий. У йому неначе серце запеклося од несподіваного горя (І. Нечуй-Левицький)

вимо́тувати (висо́тувати) / ви́мотати (ви́сотати) [усі́] жи́ли.

з кого і без додатка. Виснажувати, знесилювати кого-небудь непосильною, надмірною роботою, експлуатацією або посиленими вимогами. Приклади

Особливо у фаворі в нього був малий Маковей. Йому лейтенант дарував різні пільги, вимотуючи жили з Маковейчикових напарників-телефоністів (О. Гончар)
— Думаєш, довіку отак будуть пани над нами панувати, жили вимотувати, на нашій кривавиці розкошувати? (А. Головко)
— Це тобі тепер не на економії за п'ятнадцять копійок жили вимотувати (М. Стельмах)

зі словосп. з себе. Тяжко працюючи, знесилюватися, виснажуватися. Приклади

У неї вже руки посохли од праці, вона вже жили з себе висотала, аби не здохнути, прости господи, з голоду (М. Коцюбинський)

Знущатися з кого-небудь, завдавати страждань комусь. Приклади

повимо́тувати усі́ жи́ли (повністю або про багатьох). Я багато горя зазнав від бояр наших, повимотували усі жили, а тут ще й угорські бояри лізуть (А. Хижняк)
— Швидше, швидше вже йдіть, кати! Не вимотуйте жил, не катуйте цим до божевілля страшним чеканням, стріляйте вже, мерзотники, хай швидше всьому буде кінець!.. (Ю. Збанацький)

Забирати багато сил, завдаючи надмірних клопотів, турбот кому-небудь. Приклади

Не знаєте, що мені ваша школа ось тут — о, що ви мені всі жили вимотали (А. Пастушенко)
І враз на мить згадалися… довгі роки безпросвітньої роботи, що вимотувала жили (О. Донченко)
— Вимотає цей сад усі жили з нас… А чи окупиться? (О. Гончар)
— Не зобижають вас, Григорію Стратоновичу, в нашому селі? — Та, здається, поки що я більше декого зобижаю. Безбородько скаржиться, що жили вимотую з нього будівництвом школи (М. Стельмах)

мі́сця живо́го нема́ (нема́є, не було́ і т.ін.) на кому, в чому.

Хто-небудь весь побитий, поранений. Приклади

Коли листоношу роздягли — на ньому не було живого місця, і п'явки купами поприсмоктувалися до тіла (Ю. Яновський)
— А хто ж лічив, скільки панських стріл попало в серце діда Дуная? Надійсь, в тому серці живого місця нема (М. Стельмах)
— Аж сусіди позбігались на мій вереск. .. геть мене потовк, місця живого нема,— скрізь синяки… гляньте… (М. Коцюбинський)

Що-небудь вщерть заповнене. Приклади

В камері стало трохи видніше, і, оглянувшись, я побачив, що тут місця не було живого — вся підлога, попритрушена перетертою чорною соломою, покрита людським тілами (Ю. Збанацький)

живи́м у я́му (в домови́ну і т.ін.) ляга́ти.

Не маючи виходу із якогось становища, бути у відчаї; помирати, гинути. Приклади

Коли мені їхати звідсіля, то краще живою в домовину лягати (С. Васильченко)
жива́ б у зе́млю пішла́. — Як згадаю про матіночку мою, жива б у землю пішла… (Г. Квітка-Основ'яненко)
Живим у яму лягати не хочеться, а не придумають нічого, що робити, щоб пропитатись [прохарчуватися] (Г. Квітка-Основ'яненко)

жи́ти свої́м ро́зумом (умо́м).

У своїх діях та вчинках дотримуватися власних поглядів, переконань і т.ін. Приклади

— Не майте гніву на мене, коли не так щось. Думаєш порадити, помогти, а кому ті поради потрібні. Кожен живе своїм розумом, на чужий не зважає (Є. Гуцало)
— Оце накрутив,— промовив Килигей упівголоса, прочитавши Куликів меморандум.— І складно й жалібно. Хто це тобі так — чи не до дяка ходив? Кулик несподівано образився: — Своїм умом живу (О. Гончар)

жива́ душа́.

Людина. Приклади

Іноді занишкне в кузові, навантаженім табуретками, що їх вихованці роблять в майстернях, щоправда, на прохідній… втікача неодмінно виявлять, і вахтер наказує: Ану, вилазь, чоловіче! Ти ж таки жива душа, а не табуретка (О. Гончар)
Єсть у мене діти, та де їх подіти? Заховать з собою? — гріх, душа жива (Т. Шевченко)

Живий, з ознаками життя. Приклади

Став [Чіпка] одбирати своє й у свого брата, заможного козака: обдере, як липку, тільки живу душу на світ пустить (Панас Мирний)

як (мов, на́че і т.ін.) мо́щі.

Хтось дуже худий, виснажений і т.ін. Приклади

на́че жи́ві мо́щі. — Підходжу я до цього сухого, як тараня [чоловіка],.. ну, наче живі мощі тобі, аж дивитися незручно (М. Стельмах)

зі сл. худи́й, сху́днути і т.ін. Уживається для підсилення зазначених слів; дуже. Приклади

Вихудла, як мощі (Ганна Барвінок)

ні [і] ду́ху (ду́ха) [живо́го].

Абсолютно нікого. Приклади

Сумно тут усюди, так пусто, так глухо, У цілому замку немає ні духа (Леся Українка)
В хаті — ні духу живого (А. Свидницький)
На полі ні живого духу, лише де-не-де появиться смілива птиця, пролетить над полем (Я. Качура)
Крім мене — ні духу. Часом нагляне учителька (С. Васильченко)
Ми як ішли зимою по Україні, зайдемо бувало в село — нема ні духу. Все спалено, все розбите (О. Гончар)

смія́тися в [живі́] о́чі (ві́чі) кому, над ким.

Не приховувати свого глузування над ким-небудь у його присутності. Приклади

Палка молодіж у живі очі сміється старому, кепкує з його заходів, зве його порохном (М. Коцюбинський)
Судові сміялися над Іваном Трохимовичем. Сміялися у вічі, сміялись за очі, малювали малюнки, як Яків Грицай ганявся по майдану (Панас Мирний)
[Михайло:].. Так, вона [мати] скупа,.. старомодна, але сміятися їй у вічі грішно (В. Собко)

сполу́чна (зв'я́зуюча, жива́ і т.ін.) ла́нка між чим, чого.

Те, що об'єднує, з'єднує кого-, що-небудь з кимсь, з чимсь; місток. Приклади

Ми міцно тримаємося за руки, наче жива ланка поколінь, і, здається, ніяка сила не зможе розірвати і розокремити нас (Ю. Щербак)
Важливою зв'язуючою ланкою між героями п'єси та їх односельчанами є гуцульський характер інтонацій (З газети)
Одне слово, в християнськім віровченні Ісус відвів Іоанну роль сполучної ланки між Ветхим [Старим] завітом та новим Царством, що гряде (З журналу)

здере́ [з живо́го] й з ме́ртвого, зі словосп.

таки́й, що. Дуже спритний у хабарництві. Приклади

— Дай цьому дерилюду синеньку, бо він такий, що здере з живого й мертвого (М. Стельмах)
[Панас:] Бідові у нас були чиновники: там такі були, що й з мертвого здеруть! (М. Кропивницький)

жи́ти одни́м (сього́днішнім) днем.

Задовольняти тільки свої найближчі інтереси, нічого не думати про майбутнє, не мати перспектив. Приклади

— Є люди,— сказав нарешті [Тритузний], — що мало чим цікавляться, я їх дрібнодухами чи й зовсім пустодухами назвав би… Одним днем живе, як та качка: ряски нахапавсь, воло набив і чого йому ще… (О. Гончар)
Дрібносерійний характер виробництва призводив до того, що плани складалися відповідно до поточної потреби в тих чи інших деталях. Образно кажучи, завод жив одним днем (З журналу)

болю́че (живе́ і т.ін.) мі́сце чиє, у кого і без додатка.

Те, що найбільше турбує когось, що є причиною чиїх-небудь переживань, неприємностей і т.ін. Приклади

Земля була… дошкульним місцем старого Плачинди (М. Стельмах)
—Ага, бачиш, що мої слова попали тобі в живе місце! — кричав він, сміючись (І. Франко)
Збори гудуть, як схвильований вулик: попала молодичка на болюче місце (В. Бабляк)
— Не дай боже з хлопа пана! — примівка муляра вразила його в саме болюче місце: він був з хлопського роду і тепер, ставши паном підмайстром, дуже стидався свого походження (І. Франко)
Ксьондз старався повернути бесіду на інше поле, бо йому неприємно було чути нарікання на члена корпорації, але гуцули попали на своє болюче місце (Г. Хоткевич)

до живо́го ті́ла, зі сл. поби́ти і под.

Дуже сильно. Приклади

— Що з тобою таке: чи ти здужаєш, Чіпко? — Побили сучі сини до живого тіла, як печене болить (Панас Мирний)

рі́зати ноже́м кого.

Завдавати комусь душевних мук, переживань; неприємно вражати, ображати кого-небудь. Приклади

різону́ти по живо́му ті́лі. Краще хай буде гірше одному, а не всім,— промовив розсудливо і лише опісля помітив, що різонув брата по живому тілі (М. Стельмах)
різону́ти ду́шу кому. Очам стало боляче дивитись на залляті сонцем будинки, а зневіра різонула йому душу, як батіг по голому тілу (В. Підмогильний)
ноже́м різону́ти кого. — Ти що, молодичко, всіх п'яних з рову витягаєш? І чоловік не боронить? Га? Ха-ха-ха! Ножем різонув Ганну той сміх (Є. Куртяк)
Йдіть уже, тітко Ярино, йдіть!.. Хіба сліпі, що в неї [матері] душа болить, серце крається, що ви її… ножем ріжете? (Є. Гуцало)

Жива вода.

В українських казках — магічна вода, яка повертає життя мертвим і дає неймовірну силу. Іноді зветься також цілющою водою. Приклади

Він, змучений і вражений стрілою,
Добіг сюди, де між кошлатих круч
З найглибших надр пробився димний ключ,
Скипаючи цілющою водою.
(М. Бажан, Джерело)
Може, вернеться надія
З тією водою
Зцілющою й живущою,
Дрібною сльозою —
Може, вернеться з-за світа
У пустку зимовати…
(Т. Шевченко, Заворожи мені, волхве…)

Живий труп.

Першоджерелом вислову є Євангеліє. У Першому посланні апостола Павла до Тимофія, де йдеться про вдовиць, сказано: «Котра ж із них розкошує, та насправді вмерла» (5, 6). Поширенню вислову сприяла поява драми Л. Толстого «Живий труп» (1900).
Найчастіше вислів уживається як синонім до характеристики морально спустошеної людини, а також людини хворої, дуже виснаженої. Приклади

Слова поета можна кинути в очі кожному «живому мерцю» історії, що гальмує розвиток життя народного, що ставить перешкоди творчості народного генія. (С. Петлюра, Станіслав Виспянський)
Він і сам не людина, а жалюгідна тінь людини, живий труп, порожнеча. (І. Муратов, У сорочці народжений)
Найнужденніший з нуждарів,
Тюремного хробацтва луп,
Живучий труп.
(Б. Лєпкий, Калнишевський у неволі)

Живіть, як птахи небесні.

Вислів походить з Нагірної проповіді Ісуса Христа (Матв., 6, 26): «Погляньте на птаство небесне. Птахи не сіють і не жнуть, і не збирають у клуню; а Отець небесний годує їх». У сучасній мові цей вислів часом набуває іронічного забарвлення. Приклади

Вони не знали, що таке робота, жили, як птахі небесні, не орали й не сіяли, не знали ніяких обов'язків, не думали про будь-які права, зате їм відома була найвища пристрасть, відкрилося найбільше щастя, заполонила душі найясніша радість, і звалося все те одним словом: Любов. (П. Загребельний, Думки нарозхрист)

Не одним хлібом живе людина.

Цитата з Біблії. З цими словами Мойсей звернувся до юдеїв після того, як Бог дав йому скрижалі із заповідями: «Не одним хлібом живе людина, але всяким словом, що виходить з уст Господа» (Второзаконня, 8, 3). Вислів повторюється й у Євангелії, його промовляє Ісус Христос, відкидаючи спокуси диявола в пустині (Матв. 4,4; Лука, 4, 4).
Значення вислову: людина не може обмежитися лише задоволенням матеріальних потреб, вона повинна жити духовним життям. Приклади

Нещасні люди!.. В поті чола добуваючи собі хліб, що вони, крім цього, мають, бо ж євангельська істина — не хлібом самим житиме людина — істиною залишається й тепер… (М. Могилянський, Честь)
Річард:
Вони так щиро билися за волю,
за правду й за святеє боже слово.
І тут живуть не за єдиним хлібом.
(Леся Українка, У пущі)
Не дав і поїсти хлопцеві гаразд. Аж розсердилась Мотузчиха, а Якимові сміх:
— Не хлібом єдиним жив буде чоловік, тітко Марино. Та після лікарні багацько і їсти ніззя. (А. Головко, Бур'ян)

Хай згине світ, але живе мистецтво.

Латинський вислів («Pereat mundus et fiat ars»), утворений за зразком девізу германського імператора Фердінанда І (1555—1564) «Pereat mundus et fiat justitia» («Хай загине світ, але станеться правосуддя»). Приклади

А н т о н і о: Життя і мрія в згоді не бувають і вічно борються, хоч миру прагнуть. А в скутку боротьби — життя минає, а мрія зостається. Се ж то й значить: Pereat mundus, fiat ars. (Леся Українка, У пущі)