ЖИВ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
Жити-бути, жити собі, жити-поживати
Вислів жити-бути трапляється в художній літературі («Жила-була в гаю сорока». — Л. Глібов), але не слід заміняти ним усі інші українські народні вислови, а тим більше відкидати їх.
Розташовуватися, бути, міститися, перебувати, стояти і знаходитися
Перевірте вживання дієслова знаходитися і в разі потреби замініть:
розташовуватися, лежати — про географічне положення;
міститися — входити до складу, бути всередині;
перебувати — у якому-небудь місці (про людей);
стояти — у якому-небудь місці (про транспорт);
знаходити собі раду, давати собі раду, не розгублюватися — зміркувати, додуматися сказати, зробити що-небудь;
бути — у загальному значенні;
або перефразуйте речення.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
Київ знаходиться на березі Дніпра. | Київ лежить на березі Дніпра. |
Його кабінет знаходився в будівлі ради. | Його кабінет містився в будівлі ради. |
Діти знаходяться у безпечному місці. | Діти перебувають у безпечному місці. |
Літаки знаходяться в ангарі. | Літаки стоять в ангарі. |
Він умів знаходитися у скрутній ситуації. | Він умів давати собі раду у скрутній ситуації. |
Він знаходився у бідності. | Він жив бідно. |
Хлопець знаходився у цілковитій залежності від батька. | Хлопець цілковито залежав від батька. |
Жінка знаходилася вдома. | Жінка була вдома. |
Юнак знаходився на військовій службі. | Юнак служив у війську. |
АЛЕ:
знаходитися — бувати виявленим у результаті розшуків; відшукуватися.
Ганна все копалась у комоді. Хустка все чомусь не знаходилася, а Гордія брала нетерплячка (Борис Грінченко).
Жив-був
Жив у кочегарці
у ньому ледве душа тримається
ні єдиної душі
зачепити за живе
задіти за живе
жити
жива природа, усе живе
довести до білої гарячки
діймати
бути живим; існувати; жити
У живих залишилося
як-небудь, аби було з'єднане докупи; неміцно
я живу по вулиці руській
хто-небудь живе в злиднях
хоч у гріб лягай
флора й фауна
усне мовлення
у цілковитій залежності від кого-небудь
у своє задоволення жити
у гріхах жити
тяжко експлуатувати кого-небудь
тріпати (мотати) нерви кому
той, що живе між горами
той, що живе біля кордону
товариш мій, а хліб їж свій
терпіти горе (страждання)
терпимо
сильно допекти; досадити
сильно вразити
сидіти на двох стільцях (між двома стільцями)
сваритися
ртуть
розрушити
розмовна мова
розгромити
розбирати по кісточках кого
робити щось недбало
реальний
пульс б'ється
проворний
почати жити економніше
повернувся живий і неушкоджений
побити дуже сильно
переповнити чашу терпіння
отримувати подачки від когось
окремо жити
ображати; кривдити
ні в чому собі не відмовляти
нерідні люди, що живуть далеко від рідної землі
не маючи законних підстав (надійного становища)
не мати перспектив
не думати про майбутнє
не до жиру, аби живу
не давати спокою
не давати жити кому
насипати солі на рану; наступити на мозоль
мучити, мордувати; катувати
місце, де відсутні люди та інші живі істоти
мати лише матеріальні інтереси
людина, позбавлена життєвих прагнень (бажань)
лиш душа в тілі
ледве душа тримається
ладити з кимось (між собою)
кров стигне в жилах
кататися як сир в маслі
кавказ населяє багато народів
іди (забирайся) по-доброму!
зовсім нікого
зачепити найуразливіше
залишитися в живих
зажити по-новому
заживо похоронити кого
завдати непоправної шкоди чиємусь здоров'ю
завдавати болю (страждань)
забити до півсмерті
з вовками жити – по-вовчому вити
жорстоко побити
жити у нестатках (у бідності, у нужді)
жити приспівуючи
жити подачками
жити по нових законах
жити під чиїмось надійним захистом
жити не вінчаючись
жити на чиї кошти
жити на панський лад
жити на мінімальному рівні
жити за чужий рахунок
жити за своїми правилами
жити з розрахунком
жити з капіталу
жити з горем пополам
жити душа в душу
жити день за днем
жити власним трудом
жити в тяжких умовах, зазнаючи нестачі в усьому
жити в тяжких умовах
жити в страху
жити в одинокості
жити в нужді (в неволі); терпіти утиски
жити в надмірному багатстві
жити в злагоді
жити в бідності (нужді, нестатках)
жити безтурботно
жити без клопоту
жила площа
живуть, як собака з котом
живого місця не залишилося на кому
живе подачками
жив-був дід та баба
експлуатувати
дуже хвилювати (непокоїти)
дуже побити кого-небудь
дуже набриднути (надокучити, надоїсти)
дуже жаль
дуже довго жити
дошкуляти
дотримуватися чужих поглядів
досадити кому
допекти до живого
добре заробляти
говорити прямо в очі
всяк свого щастя коваль
ворогувати; конфліктувати
вони між собою не в ладу
виявляти велике бажання жити
виснажити роботою
вести тяжке, безрадісне життя
вести замкнуте життя
вести веселе життя
бути самостійним (незалежним)
бути незадоволеним життям, не хотіти жити бути незадоволеним чим-небудь
бути не в ладах з ким
бути в хороших відносинах з ким
бути в ладах з ким
брехати прямо в очі
брати за живе
блудити
бідно жити
безстидно (безсовісно, прямо) бреше [в очі]
байдужа до всього людина
бабка надвоє гадала
активний; енергійний; ініціативний
Наживо і в живу, вживу
Замініть конструкцію в живу, вживу, якщо йдеться про дію, котра відбувається у момент мовлення, перед очима мовця або про прямий ефір, на стилістично кращий варіант: наживо.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
бачити всі матчі вживу | бачити всі матчі наживо |
вести репортаж в живу | вести репортаж наживо |
АЛЕ:
Вчені змогли вживити мікросхеми в живу троянду.
Вживання прийменника при
Уникайте неправильного чи невиправданого вживання прийменника при. Варіанти заміни: біля, коло, край (дороги), за (умови, гетьмана), під час (штурму), у разі (виникнення), у присутності (матері), або дієприслівниковий зворот — шукаючи вихід.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
при вході | біля входу |
при першій появі | щойно з'явиться |
при (всьому) цьому | а проте |
при температурі у 10 градусів | за температури у 10 градусів |
при такій звістці | на таку звістку |
при одній думці | на саму згадку |
при свідках | перед свідками |
при виді вчителя | побачивши вчителя |
при виникненні | у разі виникнення |
при нападі | під час нападу |
при умові | за умови жити |
при гетьманаті | за часів гетьманату |
жити при Польщі | жити за Польщі |
при дорозі | край дороги |
АЛЕ: Національна академія державного управління при Президентові України (вказує на підпорядкованість структур); при університеті працює їдальня (вказує на просторову близькість); бути при доброму здоров'ї, при тямі, при ясному розумі; допомогти при нагоді (вказує на супутні обставини й умови).
Займатися, працювати, жити з чогось, трудитися чимось, робити щось, заходжуватися коло чогось, узятися за щось
Основне значення дієслова займатися — «починати горіти, спалахувати»: «І в той час скирти і клуня зайнялися» (Т. Шевченко). Значення цього дієслова часом поширювали, вживаючи стосовно навчання:
«Революцією я тоді не займався, проте зовсім темним не був, читав різні книжки...» (Ю. Яновський).
Є багато висловів, які можуть заміняти дієслово займатися: жити з чогось або чимось («І дід, і батько його жили з кравецтва». — З живих уст; «Він живе хліборобством». — Б. Грінченко), трудитися чимось («У нас тут усі трудяться гончарством». — Із живих уст), робити щось («Наталці треба не письменного, а хазяїна доброго, щоб умів хліб робити». — І. Котляревський).
Усі ці вислови, взяті з народних джерел, цілком можуть замінити оті штучні конструкції з дієсловом займатися на зразок «займатися кравецтвом», «займатися хліборобством».
Замість казати: «Брат зараз займається й не може піти в кіно», — слід: «брат зараз працює», замість: «Треба займатись самим собою», — правильніше: «треба заходитись коло самого себе» або: «треба взятися за самого себе».
Без золота, без каменю, без хитрої мови
1. Вислів багато важити заміняють на відігравати велику роль: «У нашому ділі багато важить бригадир». — «У нашому ділі велику роль відіграє бригадир».
2. Вислів жити своєю головою заміняють на бути самостійною людиною: «Вона ніколи не житиме своєю головою». — «Вона ніколи не буде самостійною людиною».
3. Вислів брати (взяти) під своє крило заміняють на брати (взяти) під своє покровительство: «Когось же треба взяти під своє крило». — «Когось же треба взяти під своє покровительство».
4. Вислів як на мене заміняють на згідно з моїми поняттями, вислів як на інших — на згідно з поняттями багатьох: «Як на інших, то хто б став про це говорити». — «Згідно з поняттями багатьох, то хто став би про це говорити».
5. Вислів держати себе заміняють на поводитися: «Держи себе як годиться». — «Поводься, як вимагають правила пристойності».
6. Вислів чого це заміняють на з якої речі: «Чого це я маю пасти задніх?» — «З якої речі я повинен відставати?»
7. Слово по-дурному заміняють на безрезультатно (без жодних результатів), даремно (російське понапрасну): «Ходить він, ходить, і все по-дурному». — «Ходить він, ходить і все без жодних результатів».
8. Вислів краще, ніж хто заміняють на краще, ніж хто-небудь інший, краще, ніж де — на краще, ніж деінде (де-небудь в іншому місці): «У клубі веселіше, ніж де». — «У клубі веселіше, ніж деінде».
9. Вислів так і знай, що заміняють на можна бути впевненим, що: «Так і знай, що буде дощ». — «Можна бути впевненим, що буде дощ».
10. Вислів гострий на язик — кровне близня слову дотепний: «Дивись, який гострий на язик!» — «Дивись, який дотепний».
11. Слово знай — близня слів безупинно, безперестану: «Дівчата, знай, співають». — «Дівчата безупинно співають».
12. Вислів хай там як заміняють на як би не: «Хай там як вороги скачуть, нічого не зроблять». — «Як би вороги не скакали, а нічого не зроблять».
13. Вислів із цього не буде діла заміняють на це абсолютно безперспективно: «З тупого шила не буде діла». — «Тупе шило — абсолютно безперспективний інструмент».
А тепер пригляньмось до наших близнят у невеликому тексті.
1. Багато важило й те, що вона жила своєю головою, нікого не брала під своє крило й з усіма була проста. Як на інших, то й їй не слід було б держати себе так. По-дурному це все. Гостре на язик вуличне інформбюро, знай, переконувало всіх: «Хай там як вона старається — з того всього не буде діла».
2. Велику роль відігравало й те, що вона була самостійною людиною, нікого не брала під своє покровительство й з усіма трималася просто. Згідно з поняттями багатьох, то їй не слід було б поводитися так. Це все не дасть жодних результатів. І дотепне вуличне інформбюро безупинно переконувало всіх: «Як би вона не старалась, її старання — абсолютно безперспективна справа».
Прочитавши обидва уривки, ми ще доходимо висновку, що ніколи не зле, вивчаючи літературну мову, прислухатись і до гомону вічно свіжого джерела, яким є жива народна мова.
Цю нотатку, а з нею ще 11 виявлено в рукописному фонді автора.