ДАЛИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

наздога́д (навдога́д, розм.

на до́гад) бурякі́в [щоб дали́ капу́сти], перев. зі сл. говори́ти, сказа́ти і т.ін. Говорячи про одне, натякати на щось інше. Приклади

[Возний:] Ох, ох, ох!.. Стара не страшна, так молода кирпу гне. Я уже їй говорив, як то кажуть, надогад [на догад] буряків..— так де! — ні приступу! [І. Котляревський]. наздога́д бурякі́в, коли́ мо́ркви тре́ба. — Мені якось ніяково… і трудно це зробити… Але іншого жадного [жодного] способу нема,— говорив Ломицький, як то кажуть, наздогад буряків, коли моркви треба (І. Нечуй-Левицький)
[Горпина:].. Котрий любий, той не свата, а от нелюбих не вспієш зачиняти хату. [Приблуда:] Цебто і мені навдогад буряків? [Горпина:] Та ні, не про вас річ, добродію (М. Кропивницький)
— Стій, я його зачеплю розмовою. А ти піддержуй. Може, що випитаємо. Я буду закидати на догад буряків, а ти помічай (Панас Мирний)
— Багато, чоловіче, не прошу, але поверни мені з казенної хоч пучку солі, яку вдома взяв. Іван хекнув, засміявся, обернувся міцною спокійною постаттю до Степана: — Це сказала наздогад буряків, щоб дали капусти (М. Стельмах)
— Одно знаю, хоч не з'їм солодко і напрацююся гіркенько, так ніхто мене не налає..,— говорила Мотря наздогад буряків, поглядаючи на Семена (М. Коцюбинський)

дава́ти / да́ти доро́гу (рідше сте́жку).

чому. Переходити від одного етапу, рівня розвитку до іншого, вищого; змінюватися. Приклади

— Вік мотузяного хазяйства зступає з шляху і дає дорогу машині, Азія дає дорогу Європі! (В. Винниченко)

кому. Сприяти кому-небудь у чомусь, створювати відповідні умови для здійснення, досягнення і т.ін. чогось. Приклади

— Трудне діло — позви,— почав [суддя] до нього.— Усе треба, щоб хтось руку тяг за тобою, давав стежку тобі (А. Тесленко)
— Треба сміливіше давати дорогу отаким трудівницям з народу (О. Гончар)

ні (ані́) да́ти ні взя́ти, ірон.

Абсолютно точно, достеменно. Приклади

Оксен Гамалія ні дать ні взять у свого батька вдався (Григорій Тютюнник)
За ними ж ані дать ні взять Окружних їхало на конях пар із п'ять (І. Франко)

не дава́ти / не да́ти на пота́лу кого.

Не допускати кривди, знущання з кого-небудь; захищати когось. Приклади

[Середа:] Я свого товариша на поталу не дам (І. Микитенко)
З першого знайомства вони знайшли спільну мову, Ткачук не підводив начальства, а начальство не давало на поталу Ткачука (Ю. Збанацький)
Дарма, що він [батько] старий, а ще нікому не дасть на поталу дитини! (М. Коцюбинський)
Ще малим він не раз бився з хлопцями за Марусю й не давав її на поталу (Г. Хоткевич)

да́ти нога́м зна́ти.

Швидко втікати, побігти. Приклади

Панича вже не було. Він дав ногам знати.. з самого почину суперечки (Л. Мартович)
Ботушканові в носі закрутило. Він постояв трохи, а потім схопив капелюха і дав ногам знати (Казки Буковини..)

дава́ти / да́ти стусані́в (бухані́в, штовхані́в) кому і без додатка.

Бити, боляче штовхаючи кого-небудь. Приклади

Бурчисько й Скубло підвели бідолагу. Під бік штурханів йому трохи дали (Л. Первомайський)
дава́ти / да́ти стусана́. Він цілу ніч лаяв жінку, а коли лайка не допомагала, давав доброго стусана на додачу (П. Колесник)
На вулиці хлопцеві дали буханів і прогнали геть (З усної мови)
Прожогом вискочили козаки..; хто рубав, хто стріляв, а хто просто давав добрих стусанів у печінки (О. Стороженко)

дава́ти (задава́ти) / да́ти (зада́ти) чо́су (джо́су) кому і без додатка.

Гостро сварити, критикувати кого-небудь. Приклади

Набридло людям. Вони все у полі та в полі, а парторг їхній біля телефону… керує через вікно… Ще мало йому дають чосу (В. Кучер)
До столу випхався Тихін Фіялко.. Ну, цей щось скаже.. Вміє давати чосу глитайні (В. Речмедін)

Дуже бити кого-небудь. Приклади

— А, ви, сякі-такі! попались? А злазьте сюди! Я тепер вам дам джосу,— гукала бабуня (І. Нечуй-Левицький)
Пробували було нападати на малюка, але він давав їм такого чосу, що всі охочі до легких перемог стали його сахатись (О. Ільченко)

Громити кого-небудь, завдаючи поразки. Приклади

Давати чосу вживається на означення дії бити тоді, коли йдеться про кару комусь, переважно ворогві (Рідне слово)
— Зі всього видно,—закінчив.. Савка,— що десь там наші дають доброго чосу.. гітлерівцям (Д. Бедзик)

дава́ти (задава́ти) / да́ти (зада́ти) пе́рцю кому і без додатка.

Дуже лаяти, сварити кого-небудь, дошкуляти критикою комусь. Приклади

— І йому [Шаповалові], й Денису Панасовичу я давав перцю, незважаючи ні на ордени, ні на роки! (П. Автомонов)
— Вишкварив оце листа додому, щоб костюм пошили.. Дав їм такого перцю, що, може, й розсердяться… (С. Олійник)

рідше, жарт. Завдавати клопоту, прикрощів, дошкуляти кому-небудь. Приклади

зада́ти пе́рцю з ма́ком. — Тепер він [хлопчик] нам задасть перцю з маком! — сміялася Юлія Цезарівна.— Горластий! (П. Дорошко)
Нехай би де у дистанції так розташувались, дали б їм зараз перцю, хоч би й що: зараз би потаскали у поліцію та затасували б у холодну (Г. Квітка-Основ'яненко)

Розправлятися з ким-небудь, бити, громити когось. Приклади

[Голос:] Ганяй їх! Бий їх! От такого перцю дали (І. Нечуй-Левицький)
— Далі,— знизав плечима сержант,— далі взагалі нічого особливого не було. Дали їм [фашистам] перцю, танки майже всі спалили, тільки двом вдалося втекти… (В. Собко)

не дава́ти / не да́ти [і (ні, ані́)] кро́ку ступи́ти кому.

Надмірно контролювати, опікувати кого-небудь, позбавляючи свободи дій; постійно переслідувати когось, утримуючи в своїй залежності. Приклади

ступи́ти не да́ти. Почала братова знов мене допікати. Вже тепер і ступити мені не дасть..: та те не добре, та се не гаразд (Марко Вовчок)
Пригадалось мені, як я… стратив гарну лекцію, полаявшись із псевдоінтелігентною родиною, бо там буквально не давали кроку мені ступити без цензорського підглядання (Г. Хоткевич)

[І] жа́ба ци́цьки (ци́ці, пить) дасть кому і без додатка.

Хто-небудь загине, потрапивши в складні, незвичайні умови. Приклади

[Семен:] На середині [річки] як підхопило мене бистрею,— я аж злякався.. Думаю: закрутить, потягне на дно, тут мені жаба і пить дасть… (М. Кропивницький)
Напирають козаки на село, але гребля вся встелена боронами, зуб'ями догори, й по вулицях навалено гіллястих дерев,— доберись! — Отут їм, харцизякам, браття, й жаба циці дасть! — скінчив піщанський чоловік (А. Головко)
— Ну й дорога! Думав, що жаба цицьки дасть у клятих яругах. Хай би по них керзони їздили… (В. Речмедін)

Кому-небудь буде дуже важко, хто-небудь не зможе нічого домогтися. Приклади

— Одружимося, бо так у бурлаках нам і жаба цицьки дасть (П. Страшнова)
— Німці все тут спалили дощенту. Якби держава не допомогла, жаба цицьки дала б людям (В. Москалець)

дава́ти / да́ти зрозумі́ти кому.

Натякати про що-небудь якимсь чином. Приклади

Він [Йосип] делікатно дав Стадникові зрозуміти: добре було б, якби той забрав дружину з ферми (Є. Куртяк)

дава́ти / да́ти зеле́ну ву́лицю.

чому. Створювати умови для безперешкодного розвитку, використання, впровадження і т.ін. чого-небудь. Приклади

Подекуди вміст шкідливих речовин у продукції перевищує гранично допустимі норми. Отже, настав час дати зелену вулицю біологічним методам (З газети)
— Тепер інший час. Ізотопу [урану] скоро дадуть зелену вулицю (Н. Рибак)
Зелену вулицю горохові дають в кожному господарстві (З газети)

чому. Безперешкодно пропускати що-небудь ( перев. про залізничний транспорт). Приклади

На Україну МТС поверталася залізницею. Ішла ще війна, а… військові коменданти скрізь давали мирному солончанському ешелонові зелену вулицю (О. Гончар)
І раптом старий німець здурів! На станції, яка давала ешелонові зелену вулицю, він зупинив поїзд і заявив, що далі не поїде (П. Загребельний)

кому. Створювати умови для швидкого просування кого-небудь по роботі, службі; сприяти кому-небудь у чомусь. Приклади

От ми заберемо його [голову колгоспу] од вас,— сказав Сагайдак,— і повеземо його туди, де його ніхто не спинятиме, а ще.. дадуть. Зелену вулицю (В. Кучер)

да́лі (бі́льше) [й (вже)] ні́куди.

Уживається для вираження найбільшої міри вияву чого-небудь. Приклади

Дивуватися мені було більше нікуди. Я розгублено, ошарашений такою кількістю книжок, подивився на Професора (Ю. Яновський)
На старість зробився Хорошун скупий далі нікуди: струхла дошка в паркані — нової не вставить, хоч дошок має досить, навіть дубових (Григір Тютюнник)
— Одне слово, забила [дочка шевця] мені баки — далі нікуди. Та й оженила таки ж на собі (Ю. Збанацький)
Тихо й нудно і спека пекельна… Нікуди вже далі — ось-ось має щось трапитись (С. Васильченко)
Так він коло його впадає, так йому догоджає, що вже далі й нікуди (Б. Грінченко)

дава́ти / да́ти реце́пти кому.

Рекомендувати, радити комусь що-небудь, підказувати, як діяти в конкретній ситуації. Приклади

Чомусь дедалі частіше [син] ..кудись біжить, спішить, матері за всі турботи відповідає грубощами… А ти повинен ось тут давати рецепти, поради іншим… (О. Гончар)

бра́ти (дава́ти кому) / взя́ти (да́ти кому) рева́нш.

Здобувати перемогу в чому-небудь після своєї поразки, невдачі, програшу і т.ін. Приклади

Німецькі генерали погрожували дати Радянській армії під стінами Будапешта… реванш за Сталінград (О. Гончар)
Гармаш і сам бачив, що старик, напевне, вирішив узяти реванш за вчорашнє… (О. Донченко)
На протязі 20 кілометрів підходили все нові частини до місця бою, де червоні давали реванш синім (М. Трублаїні)
— Товариш Залужний не вважає, що він розвалив школу. Він — коли хочете — реванш бере, іде в наступ (Ю. Збанацький)

над ким. Здобувати перевагу над ким-небудь. Приклади

Жадоба знання, яка мала допомогти Бронкові взяти реванш над Філіпчуком, завела хлопця до читальні на Мнихівському передмісті (Ірина Вільде)

да́ти / дава́ти запоти́личника (поти́личника) кому.

Боляче бити кого-небудь ( перев. по голові). Приклади

Мартоха.. дала потиличника Прісці (Леся Українка)
Ніколи його не били, а батько й поготів. Дідусь в дитинстві любив дати потиличника, але то була не кара, а ласка (З журналу)
Про людське око, він трусонув Степана, дав йому запотиличника (М. Стельмах)

ДА́ти осі́чку.

Виявитися неспроможним у якій-небудь справі; не спрацювати. Приклади

Логіка Самійла Овсійовича в чомусь дала осічку: Федір Іполитович іще не такий, яким хочеться його мати Євецькому (Ю. Шовкопляс)

да́ти ду́ба, зневажл.

Померти чи загинути. Приклади

дава́ти ду́ба. — Я ж не який-небудь дикун.., що, даючи дуба, нібито наказував і жінку свою вбивати (О. Гончар)
Він приїде, мабуть, зляже І помре між добрих справ, І, напевне, хтось там скаже: — Дід Данило дуба дав (А. Малишко)
Говорила стара, поки й дуба дала (Укр. присл.)
[Пріська:] Думають, що мати прикидається недужою… Повірять тільки, як колись дуба дасть мати (С. Васильченко)

да́ти на горі́хи кому.

Дуже вилаяти, покритикувати кого-небудь. Приклади

— Тепер держись. Зараз вона [Текля] дасть і нам на горіхи. Ось тільки побачить (В. Кучер)
Кожне слово б'є обухом.. Єзуїтам тут [в статті] найперше Добре дав я на горіхи (В. Самійленко)

да́ти дмухача́, фам.

Утекти. Приклади

Коли в кишені було вже кілька фунтів, я дав дмухача (Я. Галан)
— Вдарила така страшна тривога, Що я міцно заціпив зуби, Натиснув на голові крисаню і дав дмухача (І. Франко)

да́ти ли́ги, жарт.

Утекти. Приклади

Під кінець вечора заварилася каша. Кожен напідпитку доводив своє. Довелося Богданові дати лиги ні з чим (З журналу)

[і] дихну́ти не дава́ти / не да́ти кому і без додатка.

Неволити, гнітити. Приклади

О, порвіться ті кайдани, Що й дихнуть не даєте; Вдруге, знайте, злі тирани, Їх уже не скуєте! (П. Грабовський)

Дуже обтяжувати кого-небудь чимсь (обов'язками, роботою, опікою і т.ін.). Приклади

П. Ольга і її родичі… дуже сердечно мене приймають, але без тої галицько-польської гречності, що вже й дихнуть гостеві не дає (Леся Українка)
Нікому так не гірко, як мені, бо стара… й дихнути мені не дає: роби, та й роби, та й роби! (Марко Вовчок)

да́лі (пода́лі) від ли́ха (від гріха́).

зі сл. трима́тися і под. Осторонь, на віддані. Приклади

Раніше, коли бувало на маршах або вночі під час тісняви на переправах виникали звичайні в таких випадках сутички між їздовими різних частин, Хома тримався подалі від гріха (О. Гончар)

Відсторонюватися від якихось дій, від участі в якій-небудь справі, розмові і т.ін.; уникати чого-небудь неприємного, небезпечного і т.ін. Приклади

Первоцвіт обпік Горецького лютим поглядом.., але повернув мовчки до тих, що стояли під явором,— просто відійшов подалі від гріха (М. Ю. Тарновський)
Він [пан] знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись.. Краще далі од пана і од гріха (М. Коцюбинський)

не дава́ти / не да́ти і вго́ру гля́нути.

кому і без додатка. Дуже швидко, зразу, не гаючись. Приклади

У хату вскочили два лакеї і, схопивши Федора під руки, не дали, як кажуть, і вгору глянути — повели в двір (Панас Мирний)

кому. Дуже завантажувати, обтяжувати кого-небудь якоюсь роботою, обов'язками, зовсім не залишаючи вільного часу. Приклади

Савинський обіцяв мені принести свої переклади.., а на сім тижні йому п. Антоновичка не дала і вгору глянути (Леся Українка)

дава́ти / да́ти кру́га (круг).

Проїздити, проходити зайву відстань, обминаючи що-небудь. Приклади

— Шляхбуд саме моста добудував. Не треба тепер круга давати (М. Стельмах)

не дава́ти / не да́ти [і] пили́ні (пороши́ні і т.ін.) впа́сти (сі́сти).

на що. Дуже оберігати, захищаючи від кого-, чого-небудь; зберігати щось. Приклади

пороши́нці не да́ти впа́сти. Він порошинці не дав би впасти на її біле личко (Ю. Бедзик)
і кра́плі не да́ти упа́сти. — Берегтиму [листа], як ока, і краплі не дам упасти (Панас Мирний)

на кого. Дбайливо доглядати, опікувати кого-небудь, піклуватися про когось--щось. Приклади

не дава́ти пили́нці впа́сти. Він знав Іру за білоручку, на яку мати не давала впасти пилинці (П. Панч)
— Хіба моя Марина мала? Хіба в неї руки чужі, щоб вона сина не виняньчила та не виносила?.. Не дала і порошині на нього впасти! (Панас Мирний)

дава́ти / да́ти во́лю сльоза́м.

Нестримно, невтішно, гірко плакати; ридати. Приклади

Стоїть Катря серед поля, Дала сльозам волю (Т. Шевченко)
Галя не стрималась, припала до Жені і дала волю сльозам (А. Хижняк)

дава́ти / да́ти (надава́ти) духопе́лів (духопе́ликів) кому.

Сильно бити, карати кого-небудь. Приклади

да́ти духопе́лу. — Я знаю про твою підлість. Чуєш? За всіма правилами тобі б належало дати доброго духопелу (І. Цюпа)
Зі злості давав я духопеликів хлопчакам (М. Стельмах)
Гляне [Зінько], аж вони [телята] давно в шкоді.. Побачить сторож або хазяїн, таких духопелів йому надає (Б. Грінченко)
Не стерпе [стерпить] мати і почне давати духопелів Солосі (Панас Мирний)

да́ти в три ши́ї кому.

Побити кого-небудь. Приклади

да́ти тришия́. Чи бач, у мене розходились! Я дам вам зараз тришия (І. Котляревський)
— Чого ти прийшов до мене? Лаятися? То йди собі заздалегідь, бо тілько пам'ятаючи давнє, я не велю тобі в три шиї дати (Панас Мирний)

дава́ти / да́ти (вси́пати і т.ін.) бо́бу кому і без додатка.

Бити кого-небудь. Приклади

Кинулися [господарі] на нього [вовка] і всипали йому такого бобу, що пару день нікуди не ходив, тілько [тільки] лежав у лісі та вилизувався (І. Франко)
Дізнавшись про цю раду, хлопці вирішили дати Федькові бобу (М. Ю. Тарновський)
Молодець врешті не витримував: забирав у жменю рештки Бідочиного волосся, впихав голову межи гачі і давав доброго бобу (Г. Хоткевич)

не йти / не піти́ да́лі вух чиїх.

Не ставати відомим багатьом, не поширюватися серед багатьох. Приклади

Глядіть же, братчики, що я казатиму зараз, дак [так] щоб воно не йшло далі вух ваших,— промовив згодом Карпо (Б. Грінченко)

як пи́ти да́ти, простор.

Безумовно, без усякого сумніву, обов'язково. Приклади

— А що це ствердять,— то як пить дать! Бо дуже вже оті верховоди… залили усім за шкуру сала (Панас Мирний)
— За два-три дні пшеничку зріжемо як пить дать (А. Головко)
— Іній, брат, первосортний… На урожай, брат, на урожай іній, це вже як пить дати (Ю. Збанацький)
Забувши надіти шапку, пішов [Макар] простоволосий надвір.— Пропали ми як пити дати (П. Кочура)

дава́ти / да́ти ко́поті кому, розм.

Лаяти, гостро критикувати кого-небудь. Приклади

задава́ти ко́поті. — Оце зададуть копоті нашим критикам! — зло усміхаючись, мовив Довбня (Панас Мирний)
Довелося вислухувати голові гірку правду. Дали йому односельці копоті, надовго запам'ятається… (З газети)

Бити, завдавати поразки кому-небудь. Приклади

Так пан Еней наш знаряжався. Щоб дружби Турну доказать; Напасть на ворогів збирався, Зненацька копоті їм дать (І. Котляревський)

дава́ти / да́ти (врі́зати) дра́ла (драпака́, дьо́ру і т.ін.), зневажл.

Швидко тікати, бігти. Приклади

да́ти дьо́рки. Становий поїхав, а їх [Чіпку з товариством] звелів ще кріпше держати [в чорній], щоб не дали, бува, дьорки (Панас Мирний)
дава́ти дра́пка. Пан совітник скоро перечує, що вона [жінка], пошукує за ним, зараз дає драпка (І. Франко)
Хлопчина ковзнув по стовбуру додолу, дав дьору, ніби його й не було тут (Є. Гуцало)
Вовчуки стирлувалися позад Вовчиці й Пелехатого, ладні щомиті врізати драла (П. Загребельний)
І до плуга, і до рала, і до хлопців дала драла (Українські присл.і)

дава́ти / да́ти нагі́нку (наганя́й) кому.

Дуже сварити або гостро критикувати кого-небудь. Приклади

да́ти нагі́нки. Старшина Багіров одного разу дав йому… такої нагінки, що Хомі вона зосталася, видно, в пам'яті надовго (О. Гончар)
— Якщо ж ми вчора, скажімо, були з директором на третій фермі і Пахом Хрисантович давав там комусь нагінку, то треба ж його везти туди й сьогодні: хай перевірить, чи виконано його розпорядження (О. Гончар)

да́ти нага́ну кому.

Засудити чиї-небудь дії, вчинки. Приклади

Тобі нагани не дадуть, ти сам багатий (Марко Вовчок)

Попередити кого-небудь від певних дій, вчинків. Приклади

Тож відпустити дівчину негайно і скасувати вирока того. А суддям я таку даю нагану: щоб наперед без відома мого не важились на страти самочинні, передовсім освідчили мене (Л. Костенко)

да́ти дра́нки кому і без додатка.

Побити когось. Приклади

Бог — високо, пан — далеко, а підпанки дадуть дранки (Укр. присл.)

дава́ти / да́ти дрозда́

кому. Бити, громити кого-небудь. Приклади

— Отаке то, товаришу кошовий отамане. Колись ти тут давав дрозда султанам, а ми, як бачиш,.. фонграфам (М. Рудь)

кому і без додатка. Дуже лаяти, сварити кого-небудь. Приклади

І вже тільки вдома дала Марині дрозда (З газети)

без додатка. Чинити що-небудь незвичайне, відчайдушне. Приклади

Наталка після іменин каялася… перед Костею.., бо знов, видно, підпивши, давала дрозда (О. Гончар)

да́ти / дава́ти (вте́рти) каба́ки кому, заст.

Бити, карати кого-небудь. Приклади

Доглядайтеся, хлоп'ята, Щоб як часом вам завзята, Хитра птиця, той орляка, Та не втер, бува, кабаки (І. Манжура)
Турна розбишаки, Вам більше рясту не топтать! Вам дасть Еней міцной кабаки (І. Котляревський)

дава́ти (лови́ти, хапа́ти і т.ін.) / да́ти (злови́ти, вхопи́ти і т.ін.) сторчака́ (рідше стовбула́).

Падати вниз головою. Приклади

Щось тріснуло в санях, і Василько дав сторчака в сніг (М. Коцюбинський)
Що то вже за їзда, коли те й думаєш, як не впасти, як не вхопити сторчака… (П. Загребельний)
— Чого ти тут бродиш вночі?.. — крикнув писар і штовхнув чоловічка в груди кулаком. Чоловічок дав сторчака додолу (І. Нечуй-Левицький)
Яків розгарячився — то — аж у дверях шуміло. Одні стовбула давали, другі перелітали через лежачих, і всі лаялись, батькувались… (Панас Мирний)
Чи й у вас, як у нас, На леваді спичаки? Чи й у вас, як у нас, Ловлять хлопці сторчаки (Українські народні пісні)

дава́ти / да́ти во́лю нога́м.

Завзято, запально танцювати. Приклади

На весь голос співали в таборі баяни, змагалися партизанські співаки, дали волю ногам танцюристи (Ю. Збанацький)

Уникаючи небезпеки, тікати, швидко бігти. Приклади

Почула Лисиця Вовчиків крик, побачила, який він біжить злючий та недобрий,— і не чекала довго. Дала волю ногам та до лісу (І. Франко)

дава́ти / да́ти сло́во кому і без додатка.

Обіцяти що-небудь комусь. Приклади

— Ну, як таки так: дав слово бути в 8 годин увечері, а зовсім його не було (Панас Мирний)

Запевняти кого-небудь у чомусь. Приклади

— Відверто не визнає [Джмелик] ідеї, за яку ти ладен в любу хвилину віддати життя, і обіцяє тобі приємну зустріч в темному завулочку? Даю тобі слово, що в такій зустрічі переможцем буде він, а не ти (Григорій Тютюнник)

Надавати можливість, дозволяти висловитися, виступити кму-небудь десь. Приклади

— Не гарячкуйте,— мовив Сторожук,— Збори йдуть так, як і годиться. Кожному дамо слово (Є. Гуцало)
— Мирославо Наумівно, дай мені слово,— звівся з місця і випростався на весь свій гвардійський зріст солдат (А. Головко)

подава́ти (дава́ти і под.) / пода́ти (да́ти і под.) [бра́тню, помічну́ і т.ін.] ру́ку [допомо́ги] кому і без додатка.

Підтримувати когось, допомагати кому-небудь у скрутний для нього час. Приклади

Тратять наші громади свої права, свої ґрунти, свої ліси і тратитимуть до останку, якщо ніхто не подасть їм помічної руки (І. Франко)
Не знаєш ти [чехословацький вчений] мене, і я тебе не знаю, Та руку мій народ твоєму подавав (Д. Павличко)

дава́ти / да́ти хо́ду.

Іти, бігти кудись. Приклади

Чого ж ти нас кидаєш? Куди ти так швидко ходу даєш, та й не озираєшся на нас? (Ганна Барвінок)

дава́ти / да́ти прочуха́нки (прочуха́на) кому і без додатка.

Дуже лаяти, сварити кого-небудь. Приклади

Дала мені мама доброї прочуханки й заборонила зовсім виходити з двору (І. Нечуй-Левицький)

Бити, суворо карати кого-небудь, розправлятися з кимсь. Приклади

Із дворів виходили селяни і вдоволено кивали головами: — Бачили, бачили, якого ви [партизани] їм [ворогам] прочухана дали (П. Панч)
— Така ж і мати її була — або плаче, або докоряє [батькові]: нащо п'єш.. Давав їй він доброго прочухана, як під п'яну руку (Б. Грінченко). — Дали нам греки прочухана, І самого Енея-пана В три вирви вигнали відтіль (І. Котляревський)

Різко критикувати кого-небудь, не попускати комусь. Приклади

Шольц саме увійшов до лейтенанта Боша — комендант викликав його, щоб дати прочухана після поїздки в сусіднє село (С. Голованівський)
Перед начальником стояв не хто інший, як посильний з канцелярії, отой похмурий червоноармієць, якому щодня доводилось давати прочухана (Ю. Збанацький)

не дава́ти / не да́ти прохо́ду кому і без додатка.

Наполегливо, невідступно переслідувати кого-небудь (проханнями, розмовами, залицяннями і т.ін.). Приклади

Годиться з'ясувати стосунки, бо він мені проходу не даватиме (Є. Гуцало)
— Коли хочете знати,— проходу не дає [Наталка], щоб я написав до їхньої шкільної стінгазети спогади про громадянську війну (Ю. Яновський)

Виводити кого-небудь з терпіння, з рівноваги, досаджаючи словами, діями комусь; уїдливо дошкуляти. Приклади

[Павло:] От же ні Панько, ні Клим, ні Терешко не тікають додому, а ми вернемось, і там, серед своїх людей, засміють, проходу не дадуть! (І. Карпенко-Карий)
Багачі своїми поглумками проходу не давали (О. Гончар)
Покойові їй проходу не дають: пройде вона — очима так і проводять, за спиною регочуть (Панас Мирний)

да́ти (зада́ти, завда́ти) га́рту.

кому і без додатка. Дуже побити кого-небудь; жорстоко розправитися з ким-небудь. Приклади

Ми з Толькою завдали таки доброго гарту Генці Климовському. Грали в російсько-японську війну: Генка був за японця, а ми — руські (Б. Антоненко-Давидович)
— Треба [конокрадів] живцем узяти та дати такого гарту, щоб острог їх живими взяв та живими не випустив (Б. Грінченко)

чому. Дуже пошкодити, поламати, понівечити що-небудь. Приклади

Лаврінові діти дали б їм [грушам] гарту (І. Нечуй-Левицький)
Всього за один тиждень він дав гарту черевикам (З газети)

кому. Покарати, провчити кого-небудь за щось. Приклади

— Ви бушуєте, поки нема мого Антося, а хай-но приїде, то дасть він вам гарту! (А. Свидницький)

кому і без додатка. Дуже вилаяти кого-небудь, гостро покритикувавши. Приклади

Бач, спробував би їй хто 2 місяці не писати, задала б гарту… (Леся Українка)

дава́ти / да́ти (надава́ти) чорті́в кому.

Висловлювати осуд, докори кому-небудь; лаяти. Приклади

Не раз за той рік доводилося мені чути: Приїздив сам Кисіль… Ну й чортів надавав! (І. Муратов)
Ну, та й давали ж йому дядьки на цих зборах чортів, але насіння таки одержав… (М. Стельмах)

Бити, нещадно громити кого-небудь, розправлятися з кимсь. Приклади

— Таких чортів давав [Марко] кайзерам,.. що аж пил курів (Ю. Збанацький)

Критично оцінювати що-небудь, викриваючи вади, недоліки і т.ін. Приклади

Давав чортів [Олег Павлович] лише всілякій містиці, що вигулькувала як в ідеалістичній лінії Платона, так і в матеріалістичній лінії Демокріта (А. Крижанівський)

дава́ти / да́ти зівка́.

Не використовувати слушної для чого-небудь нагоди через некмітливість, недосвідченість, нерішучість тощо. Приклади

— Не шкодуй за тим, що обмина [життя] тебе; не давай зівка, коли воно само тобі дається до рук! (Панас Мирний)
[Лукерія Степанівна:] Дали б ми зівка, то другі ухопили б земельку (М. Кропивницький)

Пропускати що-небудь через неуважність. Приклади

Траплялося, що цензор давав зівка (Ф. Бурлака)
— Санько! — гукнув Гриць. — Ти там зівка не давай… Придивись, де спатиме [пан], та ніччю і підберись до миндалі [медалі]… Петрик спасибі скаже! (В. Винниченко)

не дава́ти / не да́ти і поню́хати кому чого.

Зовсім не пригощати когось чим-небудь ( перев. напоями). Приклади

Піткнувся було [писар], так йому і чарки понюхати не дали (Г. Квітка-Основ'яненко)
— Я думаю, архімандрит не давав вам і понюхати горілки (О. Довженко)

дава́ти / да́ти по рука́х кому.

Створювати перепони, перешкоди, заважати здійсненню чого-небудь. Приклади

Нам треба бути дуже пильними, треба дати по руках тим, хто веде шкідливу роботу на мовному фронті (О. Корнійчук)
Замість політичної роботи в масах — адміністрування, підприємливим дають по руках (З газети)

дава́ти (підно́сити) / да́ти (піднести́) [пече́ного] гарбуза́ кому, жарт.

Відмовляти кому-небудь у сватанні, залицянні. Приклади

роздава́ти гарбузи́. Може, з десяток женихів залітало на обійстя Вариводи, щоб одержати Ярину та пару добрячих волів з млином на підпряжку, так скажена дівка всім женихам роздала гарбузи (В. Речмедін)
[Відьма:] Знаю, знаю про твою біду, якого тобі [сотнику] мудрого печеного гарбуза піднесла Йосипова Олена (Г. Квітка-Основ'яненко)
Маринка наша довго ховалася, та син старости виказав,— він до неї колись сватався, а вона йому гарбуза піднесла (О. Іваненко)
Гарна була дівчина на все село.. Сватало її багато парубків, так вона всім гарбуза давала (Українські народні казки)

дава́ти / да́ти ра́ду.

кому, з ким і без додатка. Розправлятися з ким-небудь. Приклади

Якщо ти бачив діло, то… там досить і без очних ставок, щоб з тобою дати раду (І. Багряний)
Переймають [поліцаї] голодних на дорогах, тягнуть в управу, а тут уже дадуть раду (К. Гордієнко)
— Не бийте вовка, бо ви мені Сірка уб'єте! Він і сам йому раду дасть (Укр. казки)

кому, чому. З успіхом поратися, порядкувати біля кого-, чого-небудь; справлятися з кимсь-чимсь. Приклади

— Ви ось ніяк ради своєму Кульбаці не дасте.., а я вже його своїми орнаментами зацікавив… (О. Гончар)
— Ми розпочали вироблювати… килим і ніяк не дамо ради цій роботі (І. Нечуй-Левицький)
[Кукса:] Ну, як ти даси їм [дочкам] ради? Це ж не те, що там, як бува у млині, що-небудь поламається..: Цюк раз, цюк удруге й полагодив (М. Кропивницький)
Вона дуже проворна, сама всьому раду дає (Є. Гуцало)

Розпоряджатися ким-, чим-небудь. Приклади

Як господиня й мати, що всьому дає раду та совіт, вона за стіл не сідала, а плавала, як лебедиця, то в хатину, то в комору (Григорій Тютюнник)

дава́ти (задава́ти, дави́ти, зневажл.

де́рти) / да́ти (зада́ти) хропака́. Міцно спати. Приклади

Радисти ще деруть хропака, бо вночі була якась заваруха, то не виспались (Григорій Тютюнник)
— Спи, спи,— вичитувала Явдоха, човгаючи по хаті,— Дрова не нарубані, води не принесено, а він — пузо на черінь та й давить хропака (Григорій Тютюнник)
Курінь був темний, як студент-заочник. У кутку дід давав хропака (А. Крижанівський)
На полиці напроти — два підлітки в робочих спецівках. Підмостили під голови грубі черевики й дають хропака (І. Муратов)

не дава́ти / не да́ти спу́ску кому і без додатка.

Бути надзвичайно вимогливим до кого-небудь, не прощати комусь провини, не залишати кого-небудь безкарним за непорядні дії, вчинки тощо. Приклади

Найменше порушення трудової дисципліни [на Сумському машинобудівному виробничому об'єднанні] не лишається нерозглянутим. Ніколи не даємо спуску — ні робітникові, ні керівникові (З газети)
Приїхав голова на поле, бо за всім має устежити, бо господар він справжній, тямковитий, нікому спуску не дасть (Ю. Бедзик)
[Третій молодий ткач:] Ось ходіть лишень, дядьку, з нами! Ми їм спуску не даємо (Леся Українка)

дава́ти / да́ти во́лю язико́ві.

Не стримуватися, не контролювати себе у висловах, дозволяти собі говорити зайве. Приклади

— А я кажу, що думаю! — Думати думай, а язикові волю не давай,— мовив похмуро Пугало (П. Панч)
— Не дуже лишень давай волю язикові, бо як почує Яремка, то й за це посмажить нас на вишкварки,— обізвався Лисенко (І. Нечуй-Левицький)

Висловлювати незадоволення; скаржитися. Приклади

Наївні люди дають волю своїм язикам. .і списують стоси паперу. А тоді з них пил летить, і вже після того вони взагалі не скаржаться й нічого не пишуть (І. Багряний)

щоб ди́хати не дало́ кому, лайл.

Уживається для вираження незадоволення, зневаги до кого-небудь, побажання чогось поганого; прокляття. Приклади

І тут неприємно вдарило Ганнине побажання: Щоб йому дихати не дало! Хіба я води не даю? (З журналу)

дава́ти / да́ти ма́ху.

Помилятися, прораховуватися в чомусь, допускати помилку. Приклади

Скульптор зрозумів, що дав маху, що це безтактно і не треба… про це питати (О. Гончар)
Випадки попадання у швидких пташок з рушниці… були неймовірно рідкісними!.. І Тереську хотілося заплескати в долоні, коли брат давав маху (Т. Масенко)

перев. да́ти ма́ху. Прозівати, проґавити що-небудь. Приклади

Видно їм [поліцаям] таки вчора перепало за те, що маху дали, де ж пак, з-під самого носа втік в'язень (Ю. Збанацький)
— Хіба й Андрій тут? — аж похолонуло всередині в Чугая.— Аякже!. .То такі, що маху не дадуть (Григорій Тютюнник)

не дава́ти / не да́ти і ро́та роззя́вити (розтули́ти і т.ін.) кому і без додатка.

Позбавляти кого-небудь можливості висловитися. Приклади

Як тут говорити, коли не дають і рота розтулити (Укр. присл.)
— Як же мені розказувати, — сердито озвався дід,— коли не даєте й рота роззявить (О. Стороженко)

дава́ти / да́ти тя́гу.

Швидко, поспішно йти, бігти, утікати куди-небудь, звідкись. Приклади

Воно б то й тягу дати, п'ятами накивати,— та як глянуть вони [селяни] на свої хати,.. шкода їм стане рідної сторони (Панас Мирний)
Меркурій низько поклонився, Перед Зевесом бриль ізняв, Через поріг перевалився, До стайні швидше тягу дав (І. Котляревський)
— Правий фланг, перебіжкою до казарми! Лівий — перебіжкою! В сірому тумані тепер усі бачили, як гайдамаки.. давали тягу до своєї казарми (П. Панч)

дава́ти (задава́ти, підно́сити) / да́ти (зада́ти, підне́сти) пи́нхви кому, заст.

Учиняти кому-небудь якусь каверзу, щось підступне, неприємне. Приклади

підне́сти пи́нхву. Йому [Халявському] Хівря і піднесла пинхву (Г. Квітка-Основ'яненко)
Чухають [іноді] собі потилицю, та плямкають, та нищечком лають усе-таки того ж Тихона, що їм таку пинхву дав! (Г. Квітка-Основ'яненко)

Бити, карати кого-небудь. Приклади

— А тобі, мабуть, треба такої [жінки], щоб давала щодня стусанів у потилицю. — Ого-го. Нехай спробує! Я задам їй такої.. пинхви, що вона не потрапить кудою втікати (І. Нечуй-Левицький)
Вони [парубки] усею громадою не раз і самому писарю давали такої пинхви, що насилу прочухавсь (Г. Квітка-Основ'яненко)

дава́ти (віддава́ти) / да́ти (відда́ти) чоло́м, уроч.

перед ким--чим. Високо шанувати чиїсь заслуги, риси характеру і т.ін. схилятися перед ним; вклонятися. Приклади

— Громада наша, чолом даючи перед вашим [Макара Івановича] патріотизмом і заслугами, припоручила мені прохати вас поїхати депутатом на похорон і завезти вінок (М. Коцюбинський)

кому і без додатка. На знак пошани низько схиляти голову, вітаючи кого-небудь, дякуючи комусь і т.ін.; вклонятися. Приклади

[Гиря:] На, Йване! Оддаю тобі свій завтрашній пай [хліба], бо сам уже давно на порціях живу. [Стоножка (чолом йому давши):] Спасибі вам!.. Спасибі!.. (М. Куліш)
Старий батько Сидить коло хати, Та вчить внука маленького Чолом оддавати (Т. Шевченко)
Входе [входить] в хату, роздивився.., Та й хазяйці дав чолом (І. Манжура)

дава́ти / да́ти го́лову (рідше ру́ку) [на ві́друб (на ві́дсік і т.ін.)] кому і без додатка.

З повною відповідальністю ручатися за кого-, що-небудь; переконливо стверджувати щось. Приклади

дава́ти го́лову собі́ відруба́ти. Чіпаріу дав би голову собі відрубати, що цей дзвін лише з-під коліс авто (Ю. Смолич)
Я ніколи не бачив Севіль'ї, Та на відсік вам голову дам — Саме так молоді й посивілі Карнавалять на вулиці там (І. Муратов)
— Даю голову на відсік, це колгоспний Малишок [коник] (З газети)
— Так от що я тобі скажу: дурниця все це, непорозуміння якесь. Руку на одруб даю (А. Головко)
— Чи ви повірили, що справді злодії перед вами?! Та голову на одруб даю, що це чиста провокація! (А. Головко)
— За Сева я даю голову. Коли тільки можливе в світі існування пари друзів, то це я і Сев (Ю. Яновський)

да́ти шва́бу (шква́рки) кому і без додатка.

Побити. Приклади

Як дам шкварки, то буде тобі жарко (Українські народні прислів'я та приказки)
Еней, ізбувши сучу бабу, Яклюга швидше на човни, Щоб не дала Юнона швабу (І. Котляревський)

дава́ти (задава́ти і т.ін.) / да́ти (вси́пати, зада́ти і т.ін.) хльо́сту (хльо́ру і т.ін.) кому і без додатка.

Бити кого-небудь, жорстоко розправлятися з ким-небудь. Приклади

да́ти хло́сти. Запорожці витягли дуків надвір і дали їм доброї хлости (М. Пригара)
Ось привезли і мальовання [малювання].. Патрети [портрети] всіх багатирів [богатирів]: як Александр цареві Пору Давав із військом добру хльору; Чернець Мамая як побив (І. Котляревський)
— Що там? Бунт?.. не бійся, Валю,— зараз будуть козаки… О, вже там дають їм хльосту… що за дикі крики?! (Леся Українка)

да́ти (вси́пати) бере́зової ка́ші кому.

Дуже вилаяти, гостро покритикувати кого-небудь. Приклади

— А ми свого командира… привезли. Поранений. Хотіли вдома лікувати, та генерал Петренко дізнався. Дав мені березової каші! (В. Кучер)

Побити кого-небудь ( перев. різками), суворо покаравши. Приклади

Вона їм всипле березової каші. Вони пам'ятатимуть, як треба матір слухати й поважати (В. Кучер)
— Всипати б такій березової каші, щоб не хитрувала, наче циганка на ярмарку (М. Стельмах)
Крикнув [Дцу Кин-дзин] — радцям каші Березової дать (П. Грабовський)

ті́льки дай на о́чі кому.

Покажи. Приклади

Тамань кипіла від зорепадів, а людям тільки дай на очі, кажуть: Ото бомби кидають (Григорій Тютюнник)

да́ти намина́чки кому.

Сильно побити, жорстоко розправитися з ким-небудь. Приклади

А потім кинулись [собаки] на вовчика гуртом. Дали йому такої наминачки, Що аж шматки посипались кругом (Л. Глібов)

не дава́ти / не да́ти [і] волоску́ (во́лосу і т.ін.) впа́сти з голови́ чиєї.

Дбайливо доглядати, оберігати кого-небудь; піклуватися про когось. Приклади

— І хвалилися [варяги], що їхній бог найсильніший і не дасть і волосу з їхньої голови впасти (П. Загребельний)
Жили вони [Андріян та Мальва] тихо, красиво, дядько не давав волоску впасти з її голови (В. Земляк)

дава́ти / да́ти пота́чку кому.

Потурати чиїм-небудь діям, вчинкам; попускати комусь. Приклади

Собаки не дають вовкам потачку (Л. Глібов)
— Почнемо ми з Миколою жити й учитись заново.— Потачки йому не давайте (Ю. Збанацький)

не дава́ти (не подава́ти) / не да́ти (не пода́ти) знаку́ (взнаки́) про що.

Не показувати, не виявляти (своїх почуттів, думок, ставлення до чогось і т.ін.). Приклади

Канцлер Замойський навіть і взнаки не дав, що помітив сотникову помилку (І. Ле)
Боїться [Галя] поворухнутися, щоб не дати знаку, що вона ще жива, що вона все чує (Панас Мирний)
Почував себе Іван погано, та знаку не подавав (П. Колесник)
І хоч серденько його [Юрасика] завмирало, він і взнаки не давав, як йому боязко (З. Тулуб)
Впізнав царя селянин, тільки не подає про це знаку (І. Волошин)

дава́ти / да́ти ду́ху кому і без додатка.

Бити, суворо карати кого-небудь. Приклади

— Вони селом наваляться на тебе, дадуть, скільки влізе, духу, а потім відправлять туди, де козам роги правлять (М. Стельмах)

Дуже лаяти, сварити кого-небудь. Приклади

Вдаючи байдужого, Роман питає: Знову духу давала?..— Ні-ні.., каже Андрій, дивлячись в бік села.— Постояла трошки та й пішла (В. Бабляк)

Розправлятися з ким-небудь, завдаючи поразки. Приклади

— Мінами як зачнуть швиргати [фашисти] — так навколо шкварчить, як на сковороді. Проте, біля Києва і ми їм духу дали (Григорій Тютюнник)

дай / дава́й Бо́же (Бог) но́ги [а чорт коле́са].

Уживається для вираження необхідності раптової втечі звідки-небудь. Приклади

— Руки засвербіли скрутити голову тут пану Енгельгардту, а потім давай Бог ноги, а чорт колеса (Д. Косарик)
Я як зачув оте змагання, то у мене аж мороз поза спиною посипав, і — дай Боже ноги! — мерщій хильки та хильки (Панас Мирний)
Опісля треба було роззброїти всіх коридорних, вивести в'язнів на подвір'я, відчинити двері з тюрми і… дай Бог ноги (Ю. Збанацький)

да́ти ме́ду кому, жарт.

Ужалити, укусити кого-небудь (про бджолу, осу, джмеля). Приклади

— Он сьогодні Іван підобрав уранці джмеля, так він йому меду й дав (Панас Мирний)

не дава́ти / не да́ти про́сві́тку кому і без додатка.

Створювати кому-небудь нестерпні умови життя лайкою, доріканнями і т.ін., допікати комусь. Приклади

[Одарка:] Бог його знає, може я й винувата, що не попускала їй [дочці] ні в чім… Щодня гризла, просвітку не давала (Панас Мирний)
— День настане — старі просвітку не дають.. і не там сяду, і не там стану, і руки б мені покорчило… (Григір Тютюнник)

Невідступно переслідувати кого-небудь (проханнями, питаннями і т.ін.). Приклади

Я не хотіла за нього йти, а бачиш, пішла… просвітку не давав (М. Томчаній)

дава́ти (рідше наклада́ти, одва́жувати) / да́ти (рідше накла́сти, одва́жити) зда́чі кому і без додатка.

Грубо відповідати кому-небудь на питання або звертання. Приклади

— Ви мене не проженете? — спитав він..— Ні, не проженемо: ми не вдалися в вас..,—. .різко дала здачі Саня (І. Нечуй-Левицький)

Відповідати ударом на удар, образою на образу і т.ін. Приклади

Дав мені один пан у пику, а я причинив двері, щоб свідки не нагодилися, та тоді й наклав йому здачі (Л. Яновська)
Підстеріг він мене в темному місці й дав по шиї. Замість того, щоб одважити здачі, я пустився навтьоки (Ю. Яновський)
Парамон Пархомович насідав на сина, а той давав здачі й до кишені по відповідь не лазив (Ю. Яновський)

дава́ти / да́ти ключ [у ру́ки] кому.

Сприяти ясності, доступності, допомагати зрозуміти що-небудь. Приклади

дава́ти в ру́ки ключ. Ідейна концепція твору, посилена емоційним ставленням постановників до зображуваного, дає їм в руки той ключ, за допомогою якого вишукується образ спектаклю (З журналу)
Побут у його селі дав мені ключ до розуміння його вдачі (І. Франко)
Ми не відривалися від зусиль його розуму вимовити ще щось, що дало б нам ключ, хто він є — цей бурлака з моря (Ю. Яновський)

дава́ти / да́ти во́лю.

кому. Не обмежувати кого-небудь у діях, вчинках і т.ін. Приклади

Марина стояла серед хати, даючи волю подрузі надивлятися на себе (Панас Мирний)
Бугор… на зло йому [Кульбаці], дав собі волю: стрибнувши на самий квітник,. .з похмурою радістю пустився танцювати по ньому (О. Гончар)
— Я, бачте, даю волю дочці і не слідкую за нею, як інші матері (І. Нечуй-Левицький)
Як побачила, що він… проїжджих обміряє, і обважує, і облічує,.. Горпина схаменулась, перестала йому волю давати (Г. Квітка-Основ'яненко)

чому. Не стримувати себе в чому-небудь. Приклади

Під вічним гнітом чорних дум Сумному співу дав я волю (П. Грабовський)
[Любовицька (одразу ж дає волю обуренню):] Нарешті! Яке зухвальство! (І. Кочерга)
Навроцька розсердилась. Вона була нервова й опришкувата, часто давала волю словам (І. Нечуй-Левицький)

дава́ти (задава́ти) / да́ти (зада́ти) пра́су кому і без додатка, заст.

Бити кого-небудь. Приклади

Тут на бігу поймав [спіймав] [Еней] за рясу Попа Рутульського полку, смертельного задавши прасу. Як пса, покинув на піску (І. Котляревський)

дава́ти (задава́ти) / да́ти (зада́ти) жа́ру кому і без додатка.

Дуже лаяти, сварити кого-небудь. Приклади

Чутно голоси з народу: Ага! піймалися! Задасть тепер вам гуменя жару (Панас Мирний)
Дружина дала жару [чоловікові], запідозривши його в амурних стосунках із сусідкою (З газети)

Бити, громити кого-небудь. Приклади

Билися [білогрудівці], як личить червоним воякам: не раз і німцеві задавали жару, не раз і самі з тяжкими втратами виривалися з оточення (Ю. Бедзик)
Бився [полк] ..по-простому, по-донбасівському, слюсарі слюсарили з гармат, шахтарі довбали шабельками.., газівники давали жару з гвинтівок (Ю. Яновський)
Гидливо обмина уламки броневі, й ворожі трупи, їх обличчя почорнілі, не трупи — гній їдкий… Катюші добре тут давали жару їм… (В. Сосюра)

не дава́ти / не да́ти споко́ю (поко́ю і под.) кому і без додатка.

Спонукати до постійної діяльності. Приклади

Заховані на Кокосі коштовності не дають спокою багатьом шукачам наживи. Хто тільки не мріяв стати казковим графом Монте-Крісто (Цікава географія)
Від рання до вечора копирсається [мати] в землі сама, не дає спокою й іншим (Ю. Мушкетик)
Ні собі, ні підлеглим Брянський не давав у горах спокою. Навіть Сагайду і Черниша він тренував годинами (О. Гончар)

Спонукати до певних роздумів; пам'ятати. Приклади

Ось уже три роки корабелам і судовласникам не дають спокою лаври Шин Айтоку-Мару (З журналу)

як (мов, ні́би і т.ін.) п'ятака́ дав (подарува́в), зі сл. гля́нув, подиви́вся і т.ін.

Неприязно, непривітно, сердито, вороже. Приклади

Він так зиркнув на мене мов п'ятака подарував (Ю. Збанацький)
— Нічого не буде! — віддаючи назад прошеніє, одказав секретар.. — Як? — здивувався той. — Так… документів нема! — Та нам же громада цю землю одсудила… — То що, що громада?… . Скретар глянув, як п'ятака дав (Панас Мирний)

дава́ти / да́ти відбі́й.

Припиняти робити що-небудь або відкладати, переносити вирішення, розв'язання чогось на пізніший час. Приклади

— Де ти гасаєш цілими днями? — Я тільки годину тому прийшов з дивізійного суду..— Якщо так, то я сьогодні ж прийду поглянути на тебе. Дай відбій (Гашек, перекл. С. Масляка)

дава́ти / да́ти сло́во че́сті кому і без додатка.

Урочисто клястися, присягати. Приклади

[Остряниця:] Присягай іменем короля… забути ворожнечу.. Потоцький повторює. [Гуня:] А тепер дай слово честі (О. Довженко)

не дава́ти / не да́ти про́диху кому і без додатка.

Постійно докучати, турбувати, набридати кому-небудь. Приклади

— Навіть сорочки на переміну немає. Нужда продиху не дає (С. Добровольський)

дава́ти / да́ти по ша́пці кому.

Виганяти, проганяти кого-небудь звідкись; знімати з посади (звичайно з ганьбою) і т.ін. Приклади

да́но по ша́пці. Знову з Веселої Кам'янки відходили люди: Улас Шевчик, гвардії сержант.., Карпо Цар, котрому дано по шапці за головування в сільраді (Ю. Яновський)
Більше сидів [поміщик] у своєму родовому.. Після того, як йому з армійського корпусу по шапці дали (А. Головко)

дава́ти / да́ти відчіпно́го кому і без додатка.

Виконувати з неохотою чиєсь настирливе прохання. Приклади

[Дівчата:] Не пустимо,.. ребра поламаємо.. [Хлопці:] Та ми вам відчіпного дамо (М. Старицький)

Випрошувати щось, домагатися чогось за рахунок якої-небудь послуги, винагороди і т.ін. Приклади

— О, наче маленький! — так цілує [Василина чоловіка], ніби дає одчіпного, і одвертає од нього обличчя (М. Стельмах)

дава́ти / да́ти субі́тки кому, заст., жарт.

Бити, карати різками кого-небудь за щось. Приклади

Еней від них не одступався, Тройчаткою всіх приганяв; А хто хоть трохи ліновався [лінувався], Тому субітки і давав (І. Котляревський)
І Псалтиря забув [Симеон] читати. Тільки й вмів школярам субітки давати (Г. Квітка-Основ'яненко)

дава́ти (подава́ти) / да́ти (пода́ти) знак кому і без додатка..

Повідомляти, інформувати кого-небудь про щось; яким-небудь рухом, звуком і т.ін.; сигналізувати. Приклади

Тихим… посвистом дав Юріштан знак зіходитися (Г. Хоткевич)
Ворог іде. А Дмитрій спокійний, знає, що не полізуть татари зразу, та й вартові пильно стежать, помітять щось, то знак дадуть (А. Хижняк)
Змахнув рукою Тиміш — теж дав знак своїм (О. Довженко)

не да́ти раху́би кому, чому.

Не зарадити кому-, чому-небудь. Приклади

Жив [сирота] у тітки — не любила: своїм рахуби не дасть, а ще й він зайвим ротом (А. Головко)

дава́ти / да́ти пожи́ву чому.

Сприяти виникненню, поширенню чого-небудь, а також розвиткові. Приклади

Всі казки цікаві і дають поживу розумові, коли вони є оригінальні (Олесь Досвітній)
Підійшов [Іван] до бібліотеки, в якій працювала Ліда.. Мав намір почекати біля будинку.. Не хотів давати поживу пліткам (Л. Дмитерко)

дава́ти / да́ти прикури́ти кому і без додатка.

Завдавати поразки кому-небудь. Приклади

Коли ж наша команда перемогла — радість болільників сягає найвищого ступеня.. — Молодчики! Голубчики! Дали прикурити! Два — нуль! (О. Ковінька)
— Що ж ти наміняв на просо чи на кукурудзу? — А нічого, окрім звістки від німецьких солдатів, що в сталінграді таки дають прикурити! (П. Автомонов)

Сварити, гостро критикувати кого-небудь; не поступатися кому-небудь у чомусь, зміцнювати свій вплив на когось; не попускати комусь. Приклади

Ну, що? — запитав Телюков,— Дав, ой дав прикурити! — натягав технік шапку на голову.— На все життя запам'ятаю (Є. Гребінка)
Зранку лорд-висуванець давав прикурити своїм підлеглим ньютонам і відбував у яблуневий сад для проведення експериментів (А. Крижанівський)
— А вона бойова, ця Ярина! Така мала, а вже.. дає прикурити Перегуді (В. Кучер)

да́ти під [сьо́ме] ребро́ кому.

Боляче вибити, покарати кого-небудь. Приклади

Козаки.. дали йому.. під сьоме ребро, напутили двома прикладами (Я. Качура)

дава́ти / да́ти себе́ зна́ти (взнаки́).

Бути помітним, відчутним, нагадувати чимсь про себе; відчуватися. Приклади

Чи дівоцькі очі, чи ясні зорі зворушили його душу.., а чи може дев'ятнадцята весна дає себе узнаки (Л. Яновська)
Біля штабу Козаков зустрів своїх розвідників. Їх любив увесь полк, і це з часом давало себе знати в незалежній упевненості поведінки (О. Гончар)

Неприємно виявлятися в чомусь; дошкуляти. Приклади

Лихо не спало і чатувало на них [селян] і спідтиха та, як прийшла пора, дало себе взнаки, як і слід, тому лихові (І. Франко)
Йому [Ю. Яновському] важко довго пробути в задушному приміщенні, хворе серце дає себе взнаки (З журналу)
Максим лежав, підпливши водою, і помалу його огортав відчай, тупий відчай.. Також давала себе знати пропасниця (І. Багряний)
Їм давали трудніші диктанти, більш заплутані арифметичні задачі; їх мучили й мордували довше, ніж інших,— одне слово, сердечна опіка давала себе знати на кожному кроці (Г. Хоткевич)

дава́ти / да́ти зна́ти

про що. Свідчити про щось, бути ознакою чого-небудь. Приклади

Все дужчим, потужнішим гуркотом дає знати про себе фронт (О. Гончар)
Вогкість у повітрі, специфічний дух болота.. давали знати про близькість річки (М. Коцюбинський)

кому і без додатка. Повідомляти, інформувати про що-небудь, сигналізувати щось. Приклади

Як поїдеш з кіньми на ніч, то дай мені знати (Коломийки)
На селі десь знову заторохкали, мов із могили, тужні звуки вартового калатальника, давали знати, що прийшов час спочинку (Олесь Досвітній)
На пасовищі пасли худобу, вівці, кози на віддалі від лісу і обов'язково з собаками, котрі давали знати про наближення вовка (Народні опов..)

дава́ти / да́ти собі́ ра́ду (ра́ди) з чим і без додатка.

Самостійно, без чиєїсь допомоги справлятися з чим-небудь. Приклади

Дівчина не дає собі ради з таким великим хором (О. Маркуш)
А нащо нам здалася та волость!.. Хіба таки самі собі не дамо ради? (І. Нечуй-Левицький)
— Може, я чимось… вам допоможу? — Я звикла сама собі давати раду (С. Журахович)
Кілька разів Остап вскакував у воду мало не по пояс, часто Соломія з розгону натикалась на кущ верболозу, але кожен раз вони давали собі раду і знов мчали вперед (М. Коцюбинський)

дай Бо́же (Бог, Го́споди), вставн. словосп.

що. Уживається для вираження побажання кому-небудь чогось перев. доброго. Приклади

— Дай Боже щастя вашим діточкам! — хрипить старик (Ю. Смолич)
— Прощай, друже! Дай Господи, щоб мали силу чесно й сміливо сповнити свій довг [обов'язок].. — Дай Боже! (М. Коцюбинський)
В тому гаю два Голуби були І як брати милесенько жили — Дай Боже так і людям жити (Л. Глібов)

Уживається для вираження схвальної оцінки кого-, чого-небудь щодо розміру, кількості, якості, міри вияву і т.ін. Приклади

пода́й Бо́же (Го́споди). — Що ж? Ви жених такий, що подай Господи! (О. Маковей)
— Те, що Оксана Кульбачка посадила,— росте, дай Бог! Ось у кого нам треба вчитись… (О. Гончар)
У старого Лук'яна Хомутенка сімеєчка дай Боже: він з жінкою та восьмеро дітей (Григорій Тютюнник)

да́ти пи́ти кому.

Довести свою перевагу над ким-небудь, показати свій характер, себе. Приклади

[Гаврило:] Ми сьогодні з Трошею дали усім пити. Рубанули стільки, що аби вивезли за три зміни (Я. Качура)
Браконьєрів брати за жабри — це, звичайно, діло, і… ти їм ще даси пити (О. Гончар)

да́ти стрекача́, фам.

Швидко втекти. Приклади

Дуга хотів дати стрекача та відчув, що мішок з місця не пускає (І. Сочивець)

да́ти пам'ятно́го (пам'ятко́вого, в па́м'ять, па́м'ятку) кому і без додатка.

Добре побити, покарати кого-небудь, щоб запам'яталося. Приклади

Дали в пам'ять, що й до нових віників не забуде! (Укр. присл.)
— Не завадило б йому [злодієві] дати пам'ятку,— каже один соляр (І. Франко)
—Їй-богу,— кажу до Левадихи, — нарву кропиви, та простягнімо Палажку коло криниці та даймо… пам'ятного, щоб не забувала відер (І. Нечуй-Левицький)

дава́ти / да́ти ві́дсіч кому, чому.

Рішуче протидіяти кому-, чому-небудь. Приклади

да́ти на о́дсіч. О, сором мовчки гинути й страждати, як маєш у руках хоч заржавілий меч. Ні, краще ворогу на одсіч дати. Та так, щоб голова злетіла з плеч! (Леся Українка)
Нам треба туркам і татарам за всі нальоти одсіч дать! (В. Сосюра)
Тоталітарна ідея — народити націю войовничих фанатиків.., що вічно рухається вперед, вигукує однакові заклики, однаково думає, дає відсіч, нічого не здобуває, проте незмінно перемагає (З журналу)

Рішуче відмовляти кому-небудь у сватанні, залицянні. Приклади

Чому вона після Брянського, стількох обминувши, стільком давши відсіч, зупинилась саме на ньому? (О. Гончар)

да́ти [бере́зової] припа́рки кому.

Дуже вилаяти, гостро покритикувати кого-небудь. Приклади

Дали ж припарки Мончукові. За все — холодність, безініціативність. Перепало, довіку пам'ятатиме (Є. Куртяк)

Побити, суворо покарати кого-небудь. Приклади

Колись за це дадуть тобі березової припарки такої, що й правнучатам будеш заказувати (І. Котляревський)

диви́тися да́лі сво́го но́са.

Мислити масштабно, з перспективою на майбутнє; не бути обмеженим у своїх поглядах, діях і т.ін. Приклади

да́льше сво́го но́са не диви́тись. В політиці не годиться далеко заскакувати фантазією, та не годиться й дальше… свого носа не дивитись! (М. Драгоманов)
Себе передусім… мала [Ольга] на думці, коли говорила, що багато наших молодих колгоспників ще не навчились дивитись далі свого носа (Ірина Вільде)

дава́ти / да́ти во́лю рука́м.

Обіймати кого-небудь, виражаючи почуття симпатії, дружби і т.ін. Приклади

Ліна почуває, що відтепер їй бракуватиме Єгиптиних злодійкуватих усмішок, грубуватих жартів і отих маленьких сутичок з ним, коли він дає волю рукам (О. Гончар)

Битися. Приклади

Дай рукам волю, то сам підеш у неволю (Українські присл.)
— Рукам волі не давайте. Я в вас нічого не вкрав,— глухо відповідає Тимко (Григорій Тютюнник)

да́ти перего́ну кому, заст.

Побити, покарати кого-небудь, демонструючи свою силу, владу і т.ін. Приклади

Сим двом.. Потіха ж голови зривать. Давно їм в голові роїлось… Рутульцям перегону дать (І. Котляревський)

не ба́чити да́лі свого́ (вла́сного) но́са.

Бути обмеженим, мати вузький світогляд, турбуватися, думати лише про себе. Приклади

ба́чити да́лі свого́ но́са. — Що, милуєшся?..— А ти — ні? — А я ні. Бо бачу трохи далі.. Далі свого носа. Бачу, як боком вилізе оцим дурним головам панська худоба (А. Головко)
не ба́чити нічо́го, крім свого́ но́са і живота́. — Ти, Кузьку, не ображайся,— вже м'якше сказав Оксен,— але я тобі скажу так, що, крім свого носа і живота, ти нічого не бачиш (Григорій Тютюнник)
— Вона [Катря], мені здається, далі свого носа не бачить. Аби їй було добре та тепло, а там хоч потоп (В. Кучер)

да́ти ку́чму.

Завдати кому-небудь багато клопоту, неприємностей і т.ін. Приклади

Як пан Еней так забавлявся, То лиха він собі не ждав, Не думав і не сподівався, Щоб хто з Олімпа кучму дав (І. Котляревський)

дай Бо́же (Бог) па́м'ять.

Уживається для вираження бажання, зусилля пригадати що-небудь. Приклади

— Вона [Наташка] нагадує щось мені знайоме,— знову почав Проценко.— Я десь на неї схожу бачив.— О-о, дай Боже пам'ять (Панас Мирний)

дава́ти / да́ти життя кому, чому.

Створювати умови, можливості для чиєї-небудь діяльності, розвитку, розквіту чогось. Приклади

За своє п'ятдесятиріччя… учбовий заклад… відкрив і дав життя трьом тисячам талантів з народу (З газети)

да́ти нурка́ (нурця́), діал.

Різко, раптово пригнутися, сховатися куди-небудь. Приклади

Прошу отця професора! — благав ученик [учень], крутячись на місці, а далі дав нурка й сховався під лавку (І. Франко)

дава́ти / да́ти во́лю се́рцю (се́рцеві).

Дозволяти собі розчулюватися, віддаватися своїм почуттям. Приклади

Дай серцю волю — заведе в неволю (Укр. присл.)

Не стримувати свого гніву; обурюватися. Приклади

Чіпка випив другу чарку… Посоловіло в віччю; вдарило в голову… Він заходив по хаті; розпустив язик; дав волю серцю — став батькувати, лаятись… (Панас Мирний)

[і] га́дки не да́ти.

Не зрозуміти, не збагнути. Приклади

Що б це сталося з моїми добрими та щирими земляками? Міркую, міркую і гадки не дам, що воно таке! (Т. Шевченко)

дава́ти / да́ти відста́вку.

чому, перен. Витіснити що-небудь з ужитку, з використання. Приклади

дана́ відставка. Вибивачеві на. . заводі ремонту дизельних автомобілів дана відставка (З газети)
На заводі… віброактивізація дала відставку парі (З журналу)

кому. Відмовляти кому-небудь у чомусь взагалі; позбавляти когось певного становища і т.ін. Приклади

Йому як організаторові туристичних поїздок дали відставку (З усної мови)

не дава́ти / не да́ти собі́ по но́сі гра́ти.

Не дозволяти нечемно чи зверхньо поводитися з собою. Приклади

—..Він до мене остро, знаєш, ставиться так, мов він тут пан.. Ну, сим разом я не дав собі по носі грати (І. Франко)

іти́ / піти́ да́лі.

Не зупинятися на чому-небудь, не обмежуватися чим-небудь. Приклади

— Тут би варто школу зробити,— говорив Прокіп. Але Гуща йшов далі.— Школу маємо вже, зробім краще народний університет (М. Коцюбинський)
І син, і мати догоджали синові багатого дуки: один ждав через його одібрати тепле місце, друга — далі ішла — хотіла поріднитися (Панас Мирний)

підставля́ти (дава́ти і т.ін.) / підста́вити (да́ти і т.ін. ) ши́ю [в ярмо́ (під ярмо́)].

Ставити себе у цілковиту залежність від кого-небудь. Приклади

А генерал… не дожидає, поки піщанська громада самохіть підставить під ярмо шию (Панас Мирний)

Брати на себе чиїсь обов'язки, обтяжуючи себе. Приклади

З керівними кадрами треба постійно працювати, що називається, возитися. Коли треба, допомагати їм, підставляти шию, створюючи надійні резерви (З газети)
— Уже тепер годі за вас підставляти шию, годі! (Марко Вовчок)

хоч в о́ко дай.

Нічого не видно. Приклади

Клятий туман, хоч в око дай (Я. Качура)

да́ти (надава́ти) / дава́ти по ши́ї (по гамалику́) кому і без додатка, грубе.

Ганебно проганяти кого-небудь звідкись. Приклади

— Ви куди? — Ми до Сомкового табору..— Шкода ж і до табору. Козаки самі там пораються, а нашому братові дають оглоблею по гамалику (П. Куліш)

Побити кого-небудь. Приклади

Дала йому по гамалику та й на тім кінець (І. Франко)
[Платон Гаврилович (до Дороша):] Ей ти.., хочеш, щоб я тобі по шиї надавав? (С. Васильченко)
Підстеріг він мене в темному місці й дав по шиї (Ю. Яновський)

дава́ти / да́ти чубро́вки (почубе́ньків, матла́нки) кому і без додатка, жарт.

Карати кого-небудь, тягаючи за чуба. Приклади

Корній почав лаяти дочку.— От як попаде він її за коси, та як дасть їй матланки (Б. Грінченко)
За невдачу серце зривав [дяк] на наймиті. Дня того не було, щоб не давав чубровки або ляща (С. Васильченко)
Тогді [тоді] почується.., як хто з роду скривдить… чи почубеньків дасть (Номис)

уку́сить і ме́ду да́сть.

Нещирий, фальшивий у своїх вчинках, словах. Приклади

— Та й та гарна! То єхида-лисиця, укусе й меду дасть,— призро, гидливо якось одказала Параска (Панас Мирний)

да́ти хліб у ру́ки кому.

Допомогти здобути кому-небудь засоби для існування (про освіту, спеціальність, роботу тощо). Приклади

— Через тиждень почнуться курси трактористів. Відпусти свого Петра на курси. Даси йому хороший хліб у руки (М. Томчаній)

да́ти по зуба́х кому.

Побити кого-небудь, розправитися з кимсь. Приклади

Знали вже [військовополонені].., як дали наші по зубах фашистам під Москвою (В. Козаченко)

да́ти / дава́ти ля́паса кому і без додатка.

Завдати сорому, образи кому-небудь; зганьбити когось. Приклади

— Дали ляпаса [багачі] всій нашій родині (Ірина Вільде)

встроми́ти (да́ти і т.ін.) ніж (ножа́) в спи́ну кому, несхв.

Вчинити, зробити щось підступне стосовно кого-небудь. Приклади

встроми́ти ножа́ в се́рце. — Оце ж ти мені ножа встромив у серце! — заплакала Пріся. — Ти ж воював уже десять років, а чого досягнув? (А. Кащенко)
Взяла [Катря] наше ковалівське прізвище і на таку ганьбу його кинула? Ножа мені в спину дала (В. Кучер)
Ні, вбивця нашої дочки, ви хочете сховатися серед нас! Щоб слушної для вас хвилини встромити ніж нам у спину… Не вийде! (Ю. Яновський)

дава́ти / да́ти за́дній хід, жарт.

Відступати від своїх слів, дій, змінювати свої думки, переконання, позицію і т.ін. Приклади

да́ти за́днього хо́ду. — Він [Пилип Васюта] уже вступив було раз до колгоспу, але, як відомо, передумав. І от знову проситься.. Як будемо рішати? — Хай скаже, чого тоді дав заднього ходу,— вихопився молодий голос (І. Цюпа)
Замість того, щоб підтримувати добрим словом, він дав задній хід, звинувативши мене у всьому (З газети)

Відступати назад; відходити. Приклади

— Чого мене сюди принесло? Чи не дати задній хід, доки ще не пізно? (М. Рудь)
До Катрі кинулось аж п'ять парубків, але.. Кіндрат… водночас розкидав їх ліктями, зухвало гукнувши: — Давай задній хід, браточки (В. Кучер)

Несподівано зникати, тікати звідки-небудь. Приклади

До якогось часу Яким Іванович вертівся тут… і раптом як крізь землю провалився.— Мабуть, дав задній хід наш доповідач,— жартував Турган (Ю. Збанацький)

пока́зувати / показа́ти доро́гу [да́лі] кому.

Відмовляти, не задовольняти прохання кого-небудь. Приклади

На що вже Нестір був майстер проситися, але і йому раз у раз показували дорогу далі (О. Гончар)

не дава́ти / не да́ти хо́ду кому.

Перешкоджати кому-небудь виявити свої здібності в чомусь (у навчанні, у просуванні по службі і т.ін.). Приклади

— Біда! — посміхнувся Остап.— Не дають нам ходу, дядьку Мусію, забивають (А. Головко)
— А ходу мені не дають через дружину.. Вона, бачте, в мене попівна… (Ю. Збанацький)

да́ти ху́ка на кого і без додатка, фам.

Промахнутися, помилитися, прорахуватися. Приклади

Раз на вовка хука дав [Мирон]; удруге схибив, за третім разом заряд у пеньок всадив (Панас Мирний)
Хтось так сильно двигонув пана Демида під лікоть, що меткий стрілець дав на цей раз хука (О. Ільченко)

да́ти че́рез край.

Перевищити міру в чому-небудь. Приклади

Кіндрат, збагнувши, що дав через край, почав запобігливо виправдовуватись (А. Іщук)

дава́ти / да́ти відкоша́ (одкоша́) кому.

Відмовляти кому-небудь у чомусь. Приклади

— Він [Яким] боїться, як би йому не пошитися в дурні з своїм управительством. Бо вже чутка йде, що Уляна Григорівна тебе хоче настановити за хазяїна, а Якимові дати одкоша (С. Добровольський)
Начальство боїться надсилати бракоробам рекламації, бо вони розгніваються і завжди даватимуть відкоша. А працювати треба. От і розбираємо полагоджені двигуни, міняємо деталі (З газети)

Влучно, дотепно відповідати кому-небудь. Приклади

Каверзних питань їй більше не ставили. Бо вчителька швидко зорієнтувалась, вміла дати одкоша розумникам (Ю. Збанацький)

Рішуче виступати проти кого-небудь; вступати в боротьбу з кимсь у відповідь на його дії; протидіяти кому-небудь у чомусь. Приклади

— Товаришу Кусень,— звернувся до гурту Платон,— дайте Баратові одкоша проти такої філософії (Олесь Досвітній)
Не те, щоби Радивон неспроможний дати одкоша коменданту… та з остраху розгубився, знітився, ослаб (К. Гордієнко)

Не погоджуватися виходити заміж чи зустрічатися з кимсь; відмовляти кому-небудь у сватанні, залицянні. Приклади

Треба йому знов дати одкоша. Надісь, не видержить, одчепиться! Дочка ще молода,— думала Марта Кирилівна (І. Нечуй-Левицький)
— Кононенко, запримітив я, підсипається до Христі. Вона дівчина, сам знаєш, строга, дає йому відкоша. То він і ремствує (Я. Гримайло)

дава́ти / да́ти конце́рти.

Чинити, робити що-небудь незвичайне, відчайдушне, небезпечне і т.ін. Приклади

да́ти конце́рт. — Мого пахана [батька] третій раз живосилом від алкоголізму лікують, а він знову звідти повернеться та знову як дасть концерт,— не знаєш, де діватися… (О. Гончар)
Він-бо [вихованець дитячої колонії] тільки зараз такий зразковий і командир загону, а в минулому давав концерти (О. Гончар)

не дай Бо́же (Бог, Го́споди, Ма́ти Бо́жа) чого і без додатка, вставн. словосп.

Уживається для вираження бажання уникнути чого-небудь небажаного, застерегтися від чогось. Приклади

Взяв він та й женився вдруге.. Випало йому на долю таке щастя, що й не дай Мати Божа хрещеному чоловікові (Г. Хоткевич)
— Тихше,— просить співрозмовників господарка,— він [фашистський офіцер] по-нашому насобачився, не дай Бог, підслухає (Ю. Яновський)
Треба людей попитати, чи не лиха, чи робоча Соломія. Не дай Господи, як ще буде сердита, лінива та лиха (І. Нечуй-Левицький)
Не дай Боже вмирати під тином (Укр. присл.)

вси́пати (врі́зати, да́ти) гаря́чих кому і без додатка.

Покарати різками, висікти когось. Приклади

— Ану, дайте ще й цьому кілька гарячих! (М. Ю. Тарновський)
Нічого не вдієш — знімаю [одяг]. Знову врізали гарячих (Ю. Збанацький)
Всипати п'ятдесят гарячих, щоб знала, як книжки красти (Панас Мирний)
— Не пішов би він [мужик] красти панського лісу, якби йому всипав гарячих! (М. Коцюбинський)

дава́ти / да́ти ли́ха закаблу́кам (закабла́м) [і переда́м].

Запально, темпераментно танцювати. Приклади

Колись тут… збиралася… молодь і під троїсті музики давала лиха закаблукам і передам (С. Добровольський)
Отак! Та ще й приспіває козак:. . Дам лиха закаблукам, Дам лиха закаблам. (Т. Шевченко)
Хлопці посеред вагона давали лиха закаблукам, бо як же ти не танцюватимеш, коли війні каюк і їдеш додому (П. Загребельний)

дава́ти / да́ти га́ку (гак).

перен. Збочуватися в своїх діях, вчинках; відходити від обраного в житті шляху, правильної лінії і т.ін. Приклади

— Розумієш, куди ти потрапив? Якого гака дав? У такий відповідальний момент відступився від своїх принципів — підтримав хабарників (З журналу)

Проходити або проїздити зайву відстань, рухаючись окружним шляхом. Приклади

За базаром… видніються зчорнілі стріхи Курячих Лапок. До них можна було бігти… через… озимину та базарний майдан або, давши гаку, знову цвинтарем до Тернової балки і потім угору по балці (В. Козаченко)
Щоб добратись сюди, на Слобідку, довелось, мабуть, верстов п'ять гаку дати (А. Головко)
Коли з поля вертав [Оксюта], то доводилось гак великий давати — от він проклав собі окремий об'їзд, щоб ближче (Є. Гуцало)

не дава́ти (не дозволя́ти) / не да́ти (не дозво́лити) наплюва́ти (плю́нути) [собі́] в ка́шу (в борщ) кому і без додатка.

Вміти відстоювати, захищати себе. Приклади

Звичайно, стосунки з молодим і недосвідченим парторгом треба налагоджувати, але плювати собі в борщ він не дозволить нікому (В. Собко)
Завадка серцем відчував, що Бронко не занехаяв справи. Не такий характер в його сина, щоб дозволити собі наплювати в кашу (Ірина Вільде)
В Зарічному він не одного знав: народ тямущий! В кашу плюнути не дасть нікому (П. Рєзніков)
[Кукса:] ..Я так думаю, що цей [отаман] не дасть у кашу наплювати, дарма що молодий! (М. Кропивницький)
Діти… не дуже гарно обходилися з сиротою, а надто ще за те, що він не давав наплювати собі в кашу (М. Коцюбинський)

дава́ти / да́ти зуботи́чину кому і без додатка, грубе.

Бити, розправлятися з кимсь. Приклади

Білоруські партизани дали добру зуботичину гітлерівцям (З газети)
да́ти зуботи́чин. Москва їм [фашистам] таких зуботичин дала,— Тікали, знамена покинувши, штаби (І. Нехода)

Даю, щоб ти дав (мені).

Цей принцип римського права був публічно проголошений у промовах О. Бісмарка в німецькому рейхстазі в 1884—1885 p.p. «Залізний канцлер» сказав: «Що міг би мені запропонувати й дати Лассаль? Він не така людина, з якою могли б бути укладені певні угоди з приводу do ut des». Політика do ut des — це політика взаємних поступок, продиктована корисливими інтересами.
У сучасній мові вживається як іронічний синонім до слова «хабар». Приклади

Благородство за благородство, або, як казали мудрі, do ut des — даю, щоб і ти мені дав. (В. Близнець, Деревляни)

Замість хліба дати камінь.

Євангельський вислів: «Чи є між вами така людина, що в неї син попросить хліба, а вона подала б йому камінь?» (Матв., 7,9).
У переносному вживанні означає крайню межу черствості, бездушності. Приклади

— Я… маєш рацію. Я виховав, прошу я тебе, гадину на грудях. За хліб ти платиш мені каменюкою, щеня. (І. Вільдє, Сестри Річинські)
Р і ч а р д: Подумай, мамо, — люди, що назвали себе «святими» й «божими синами», дають своїм братам не хліб, а камінь! (Леся Українка, У пущі)