ГІРКА — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

лиха́ (гірка́, щерба́та і т.ін.) до́ля

Горе, нещастя. Приклади

— Рідний брат мій в Америці, Марко. Ще до визволення Галичини пішов світ за очі. Лиха доля погнала (І. Цюпа)
Тогді [тоді] найбільш нам допікає, коли зла доля однімає, Що в нас всього миліше єсть (І. Котляревський)

чия. Хто-небудь нещасливий, безталанний. Приклади

лиха́я до́ленька. Над Іквою було село, У тім селі на безталання та на погибель виріс я. Лихая доленька моя! (Т. Шевченко)
— А давно ж вони [Лящі] померли, бабусю? — Давненько, моє серце..— Се, мабуть, чи не до них [до Лящів] ішла? Може родичка?..— До їх, бабусю, та лиха моя доля (Марко Вовчок)

пра́вда о́чі ко́ле кому і без додатка.

Неприємно комусь визнавати себе винним, слухати істину, соромно комусь. Приклади

гірка́ пра́вда ду́же коло́ла о́чі. Шакун на лайку мовчав як у рот йому води налито. Гірка правда, мабуть, дуже колола йому очі (Панас Мирний)
Він просто говорив усюди правду… А правда.. очі коле (І. Цюпа)

гірка́ ча́ша.

Велике горе, страждання. Приклади

[Ганна Андріївна (дочці):] Не минула і тебе ця гірка чаша… Тепер ти полонянка; взяли тебе у ясир (Ю. Мокрієв)

лиха́ (важка́, гірка́ і т.ін.) годи́на.

Уживається як вигук при вираженні горя, нещастя і т.ін. або у складі лайливого виразу. Приклади

— А щоб випускала лиха година та нещаслива і вашого справника (Г. Квітка-Основ'яненко)
— А щоб випускала лихая година та нещаслива і вашого справника (Г. Квітка-Основ'яненко)
Нещаслива годинонько, Що ж я наробила? Ой нащо ж я свою долю Та й занапастила (Леся Українка)

Певний період з тяжкими, несприятливими обставинами; горе, нещастя. Приклади

— Лиха година вигнала мене з батькового двору й пустила по світу бурлачкою (І. Нечуй-Левицький)
В грудях билось єдине бажання: Щоб тебе не спіткало страждання, Щоб минула година лиха (П. Грабовський)

як (мов, ні́би і т.ін.) гірка́ (па́рена) ре́дька, зі сл. набри́днути, надоку́чити, обри́днути і т.ін.

Дуже, сильно, надзвичайно. Приклади

як соба́ці ре́дька. Обрид, як собаці редька (Укр. присл.)
За ці дні надокучив йому балакучий начальник, як парена редька (М. Стельмах)
— Набрид мов гірка редька (О. Донч.)
Сидять, розмовляють, таки все про свої шкільні справи. Така вже звичка у вчителів! От, здається, повинно б те все обриднути, як гірка редька. Ні, дивись, як зійдуться, зараз таки про своє (Олена Пчілка)

облива́тися (рідше залива́тися, обсипа́тися і т.ін.) / обли́тися (рідше зали́тися, обси́патися і т.ін.) [гірки́ми (гаря́чими і т.ін.)] слі́зьми́ (сльоза́ми).

Гірко, невтішно плакати. Приклади

ми́тися сльозо́ю. Як калина при долині Вранці під росою, Так Ганнуся червоніла, Милася сльозою (Т. Шевченко)
зали́тися гірки́ми. Довідавшись, в чім річ, вона спершу хваталась за віник, потім за рогача… далі залилася гіркими (С. Васильченко)
[Коновалиха:] Подивлюся я на людське проживання та й обіллюся слізоньками… (М. Кропивницький)
Стара мама обси́палася слізьми (В. Стефаник)
облива́тися (обли́тися┌77069) слі́зоньками. Та від таких думок аж з ніг звалилася, прилягла на ліжку, слізоньками обливаючись… (Г. Квітка-Основ'яненко)
Застогне Мотря, обіллється гарячими сльозами та й замовкне (Панас Мирний)
Мася і призналась одній товаришці і облилась слізьми.— Порадимо,— каже тая,— не сумуй (А. Свидницький)
Було побачить мене мати і обіллється гіркими сльозами (О. Стороженко)
А сама [Настя] слізьми обсипається, наче й горює, і радіє чогось разом (Марко Вовчок)
Мелашка стояла коло печі й заливалась слізьми (І. Нечуй-Левицький)
— Порятуй мене, таточку, голубчику! — аж закричала Галочка, заливаючися сльозами (Г. Квітка-Основ'яненко)
Вона посадовила його на покуті, як дорогого гостя, а тоді, обливаючись буйними сльозами, почала розпитувати (І. Багряний)
Веде Олександра діток, обливаючись сльозами, та все тільки благословляє їх (Марко Вовчок)
Та брехня пекла її, скорпала її за серце нестерпучими болями, яких Параскіца не могла втишити, б'ючись головою об землю та обливаючись гарячими слізьми (М. Коцюбинський)
Чужі… чужі… Що їм? у них болить?.. їм шкода [мого сина]?.. — думала вона [Мотря], обливаючись гіркими слізьми (Панас Мирний)
— Хіба ж не сама я,— казала далі дівчина, вже обливаючись слізьми,— не сама одвадила од себе всіх хлопців?.. (С. Васильченко)
Вона плаче, теж слізьми обливається над своїм дитям (Олена Пчілка)

умива́тися (рідко ми́тися) / уми́тися слізьми́ (сльоза́ми, сльозо́ю).

Гірко, невтішно плакати. Приклади

Я гляну в ту сторону, де дитина спить… умиюся гіркими, та й знову за роботу (Панас Мирний)
умива́тися рясни́ми (гірки́ми). Марина не раз і не два вмивалася рясними, як надавлять її злидні та недостачі (Панас Мирний)
уми́тися слі́зоньками. Згадай мене, ненько, Напившись, наївшись. А я тебе ізгадаю, Слізоньками вмившись! (Укр. думи..)
Я хочу миру між людьми, Щоб матері слізьми не мились (Д. Павличко)
Як калина при долині Вранці під росою, Так Ганнуся червоніла, Милася сльозою (Т. Шевченко)
Будьте ласкаві, будьте милосердні! — благала Горпина, умиваючись слізьми (Л. Яновcька)

полива́ти / поли́ти сльоза́ми (слізьми́, сльозо́ю і т.ін.) кого, що.

Плакати, невтішно плакати, страждаючи. Приклади

поли́тий сльоза́ми (слізьми́). [Мамай:] Ось яка вона, значить, наша земля… Слізьми полита (Ю. Яновський)
Він читав його [Кобзар], коли на душі було важко, читав і поливав сльозою читане (Ю. Збанацький)
полива́ти гірки́ми слізьми́. Гомоніли одрадяни про несподіване Федорове щастя.. Коли б ще не довелося Федорові гіркими слізьми поливати те покумання… (Панас Мирний)
Він [Т.Г. Шевченко] писав і не знав, що тисячі жінок поливатимуть сльозами його щирі, його гнівні рядки, його Катерину (О. Іваненко)
Не сон-трава на могилі Вночі процвітає, То дівчина заручена Калину сажає, І сльозами поливає, І Господа просить (Т. Шевченко)

гі́рко на се́рці (на душі́) кому, у кого.

Кому-небудь дуже прикро, досадно. Приклади

Мотрі зробилося так тяжко на душі, так гірко на серці, що вона аж не всиділа на гребені і встала… та так і залилася сльозами (Панас Мирний)

гі́рше (гі́рш) гірко́ї (пече́ної) ре́дьки (полину́ і т.ін.).

Нестерпний. Приклади

Така колотнеча була Чіпці гірше полину (Панас Мирний)
Максим, як там кажуть, і гарненько покотив!. .Одно здавалося гірше печеної редьки, становилося руба в горлі. Це життя в казармі вонючій (Панас Мирний)

зі сл. набри́днути і под. Дуже, надзвичайно, великою мірою. Приклади

Вона обридла йому гірше печеної редьки (І. Нечуй-Левицький)
гірш за ре́дьку гірку́. Скінчу вже врешті свою подорож, яка, певно, докучила тобі гірш за редьку гірку (М. Коцюбинський)
Не тільки зарічанам, а й замостівцям набрид [Святоха] гірше гіркої редьки (П. Рєзніков)

облива́тися (рідше умива́тися, обмива́тися і т.ін.) / обли́тися (вми́тися, обми́тися і т.ін.) [крива́вим (гірки́м і т.ін.)] по́том.

Тяжко, з великим напруженням виконувати, витримувати що-небудь. Приклади

Батальйон обливався потом [у поході],.. все гнітило, важчало з кожним кілометром (О. Гончар)

Дуже важко працювати, дуже втомлюватися працюючи. Приклади

Ще сонце не купалося у водах яруги, а Василь вже обмився сьомим потом (І. Чендей)
[Ганна:] Попогнула б спину на спеці та вмилася б кривавим потом,— не зажирувала б (М. Кропивницький)
Вмивався [Явтух] потом, усіх навколо себе трусив, як чорт грушу (Ю. Яновський)
Вийшов коваль з новенької кузні. Не миються потом у ній ковальчуки, не хукає прокіптявленою утробою ковальський міх (Ю. Мушкетик)
— Двадцять п'ять років отут обливаюся потом, і в очах лиш полин (Мирослав Ірчан)
Їхньою волею, їхньою силою здійснюється нарешті те, про що не раз, обливаючись гірким вантажницьким потом, мріяли вони потаємки в роки своєї молодості (О. Гончар)
Наймити та невільники обливались потом, аж стогнали од важкої роботи (І. Нечуй-Левицький)

обсуши́ти (обте́рти і т.ін.) [гіркі́ (гаря́чі і т.ін.)] сльо́зи (рідше о́чі) чиї, кому і без додатка.

Заспокоїти, втішити кого-небудь; повернути комусь радість. Приклади

А може, ще вернеться син із боїв і очі обітре і жито посіє (М. Стельмах)
Була хвилина, що він так хотів і кинутись до неї, обітерти, осушити гарячі сльози, та якось здержався (Панас Мирний)
Як йому хотілося утішити її, хотілося обсушити гіркі сльози (Панас Мирний)
— Те бажання — братам помогти і їх сльози обтерти (І. Франко)

облива́ти (рідше обмива́ти і т.ін.) / обли́ти (рідше обми́ти і т.ін.) [гірки́ми (гаря́чими і т.ін.)] слі́зьми́ (сльоза́ми) що, рідше кого.

Гірко плакати над ким-, чим-небудь; оплакувати когось, щось. Приклади

обли́тий гаря́чими слі́зьми́. То лист від милої, облитий Колись гарячими слізьми (Я. Щоголів)
обми́ти слі́зоньками. Хотіла — не хотіла Мелася, а відпустила братика, обмивши слізоньками (Г. Квітка-Основ'яненко)
обли́ти свою́ ду́шу слі́зьми́. — Я ж облила свою душу слізьми.., тебе шукаючи! Я ж виплакала очі, тебе виглядаючи! (І. Нечуй-Левицький)
облива́ти рясни́ми слізьми́ [не ті́льки] лице́. Живий жаль брав дівчину за серце, рясними слізьми обливала вона не тільки лице (М. Коцюбинський)
Татко ручку доні цілував і гіркими сльозами обливав (Леся Українка)
Раптом убіг до кімнати Поет Тарас Григорович Шевченко, Стискає Олдріджа в міцних обіймах, Гарячими сльозами обливає (М. Рильський)
Буду в руки златоглави, Китайки хапати, І знаки твої криваві Слізьми обливати… (П. Куліш)
Припала я до ніг того пана, цілую їх та обливаю слізьми.— Годі,— каже він,— годі! (Панас Мирний)

ви́пити / випива́ти (пи́ти) гірку́ ([по́вну] ча́шу, [по́вний] ківш [ли́ха], по по́вній) [до кра́ю (до дна)].

Зазнати повною мірою багато горя, страждань, клопоту, неприємностей; настраждатися. Приклади

черпну́ти ківш ли́ха. Й Саливон, і батько черпнули ківш лиха на германській війні (М. Стельмах)
ви́пита по́вна ча́ша ли́ха до дна. О рідна земля, мати наша, многостраждальна сторона, гіркого лиха повна чаша тобою випита до дна (І. Гончаренко)
пи́ти гірку́ до де́нця. [Зінька:] Перед ким я скорилася, жебрала, у ногах лазила? — Перед катом своїм!.. Не скорялася, сьомий рік пила гірку, доп'ю її до денця (М. Кропивницький)
— Я теж, Григорію Стратоновичу, пив свою чашу в тридцять сьомому році (М. Стельмах)
За коротке своє життя випила дівчина лиха повний ківш (О. Ільченко)
Він випив ківш лиха і, можливо, котячі думки про облуду і марність цього світу повстали йому в котячій голові (В. Підмогильний)
О, ці самотні наші матері! Випивши повну чашу лиха, настраждавшись на холодних вітрах долі, вони прагнуть для своїх дітей найліпших затишків (П. Загребельний)
Як Шевченко, так і Осьмачка були мучениками, яким. . довелося випити до дна гірку чашу страждань. Тому й вони обидва ввійшли в українську історію як величні символи приниженого, але невмирущого народу (Ю. Стефанник)
З неусвідомленою гіркотою в серці мав прокинутися [Іваниця] лиш для того, щоб випити ту гірку чашу до дна: прокинувся і побачив Ойку, яка прийшла коли й не до Дуліба, то принаймні не до нього (П. Загребельний)
Хоч би ж хтось хоч колись передав братам, яку він гірку чашу за них випив!.. (І. Багряний)
— Сотки, тисячі нещасних [втікачів] попадалися до рук козакам — мусили випити гірку до краю (М. Коцюбинський)