ГУБА — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

душа́ (губа́) не з лопу́цька в кого, чия.

Хто-небудь наділений позитивними рисами; сміливий, принциповий. Приклади

Маковею,— спокійно вів Роман.—..Ти… в боях авторитет здобув.. Але ж молодий та ласий на все, що в очі б'є! — А що ж, по-твоєму, в мене душа з лопуцька? (О. Гончар)
— Спи спокійно, хлопче! — додав він [дяк], трохи помовчавши… Ми теж не ликом шиті, і душа в нас не з лопуцька (В. Шевчук)
душа́ із лопу́цька. Невже він [Данило] такий боягуз, невже його душа із лопуцька? (М. Стельмах)
Люблю я таких людей, завзятих і проклятих, щоб душа в них була не з лопуцька (Ю. Яновський)

аж пі́на з ро́та (на губа́х) ска́че (лети́ть, виступа́є і т.ін.).

Дуже сильно, у великій мірі. Приклади

Кортіло.. Овксентових синів упіймати. Так кортіло, що аж піна на губах виступала (С. Ковалів)

ду́ти гу́би.

Сердитися, ображатися на кого-небудь. Приклади

ду́ти гу́бки. Всі Катрусю дуже люблять.., Що захочеться Катрусі, Зроблять тьоті та бабусі. А Катруся губки дує Та все більше вередує (С. Воскрекасенко)
Федір пішов на квартиру. Мати сердилась, сестри дули губи.., а він не звертав на те уваги (Ю. Збанацький)

копи́лити / закопи́лити (скопи́лити) гу́бу (гу́би, но́са, ніс і т.ін.).

Пишатися, зазнаватися. Приклади

І зразу видно, що людина має освіту, бо не копилить носа перед іншими і душевна простота в ньому є (С. Чорнобривець)
А чортові не до солі: Хвостиком киває, Ніс скопилив.. І дверей шукає (П. Гулак-Артемовський)
Декому здавалося, що молодий інженер почав копилити губи. Алеж хіба на всіх догодиш? (І. Сенченко)
— Підростає дітвора, ще материне молоко на губах не обсохло, а воно вже губу копилить (І. Цюпа)

Ображатися, сердитися. Приклади

Хай же носа не копилить Любий мій читець, коли він В Атта Тролевій печері Не згада арабських спецій (Леся Українка)
Один Охрім сновигав, понурий і сердитий, розшукуючи барок, який хлопці навмисне десь заховали.., всі сміялися, тільки Охрім світив очима і презирливо копилив губи (Григорій Тютюнник)

роби́ти з губи́ (з пи́ска) халя́ву.

Не виконувати своєї обіцянки; обдурювати; перебільшувати. Приклади

— Не годиться халяву з губи робити (М. Номис)
— Чого ти чванишся? Старці, злидні, животи з голоду присохли до спини, а воно приндиться. Кажу наймай [Гафійку], каятимешся потім.— Е, я такого не люблю. Нащо робити з писка халяву? (М. Коцюбинський)
— Коли хтось робить із губи халяву, тобто розминається з правдою, собачка мій завше гавкає… (О. Ільченко)

припа́сти губа́ми.

до кого--чого. Цілувати кого-, що-небудь. Приклади

Іполит поклав дорогу пелюстку на долоню й припав до неї губами (В. Канівець)

до чого, зі сл. вода, скля́нка і т.ін. Пити щось. Приклади

Ухопившу давню мідну кварту, що стояла на лаві, Ілля зачерпнув води й жадібно припав губами (І. Сочивець)

ні (ані́) па́ри з вуст (з ро́та).

рідко, зі сл. говори́ти і под., із запереч. Зовсім нічого. Приклади

Поклонивсь [парубок дівці] звичайненько і ні пари з уст не мовить (Г. Квітка-Основ'яненко)

Нічого не говорити, затято мовчати. Приклади

з уст ні па́ри. Вона все ходить, з уст ні пари. Широкий Дніпр не гомонить: Розбивши вітер чорні хмари, Ліг біля моря одпочить (Т. Шевченко)
ні па́ри з губи́. Стала [Мася] під грубою та й ні пари з губи, наче води в рот набрала (А. Свидницький)
Та Лисичка не дурна. Сидить у норі, ані пари з рота (І. Франко)
—Лука на те ані пари з уст: що правда, то правда, а правді кільця не вправиш — худа корова (Григір Тютюнник)
Парубок ані пари з уст, тільки куди я не гляну, усе на його погляд очима спаду (Марко Вовчок)
— Здорові були, дядьку! Знахар ні пари з уст, мов нікого і в хаті нема (Б. Грінченко)
Вона твого Павла перехоплює, а ти ні пари з вуст. Одріж їй так, щоб навік затямила (В. Кучер)

про що і без додатка. Не розголошувати, не розказувати чого-небудь; утаювати. Приклади

[Шостак:] Ти, Палажко, дивися: нікому ні пари з рота! (Я. Мамонтов)
Зараз усе вам скажу, тільки присягніть,.. що ви про те нікому ні пари з уст (Переклад М. Лукаша)
Давайте умовимось, про стороннє ні пари з уст (І. Цюпа)

куса́ти гу́би.

Виявляти почуття досади, заздрощів і т.ін. Приклади

Піти ще по двору проходитись, хай дивляться та губи кусають! (М. Старицький)
[Пузир:] Восени поїдемо… в земський банк — нехай всі ті, що сміялися з мого кожуха, губи кусають! (І. Карпенко-Карий)

як са́лом по губа́х кому.

Кому-небудь приємно, радісно. Приклади

— Що на майдані робиться? — Мітингують, пане отаман.— Тур заявив, що годі. Каже: Іду до червоних. Я, каже,.. тепер знаю, що тільки з червоним прапором нас прийме народ. А гайдамакам як салом по губах (П. Панч)

гу́би вмочи́ти (промочи́ти) / мочи́ти (промо́чувати).

З'їсти, випити зовсім мало; скуштувати. Приклади

Дарка промочує губи і віддає горнятко назад: вода без смаку (Ірина Вільде)
[Яким:] Перве [перше] діло: викушайте [випийте], хоч губи вмочіть. Платить нам за горілку не будете (М. Кропивницький)

[аж] сли́на [(з ро́та, по губа́х)] ко́титься (тече́, набіга́є і т.ін.) / покоти́лася (потекла́, набі́гла і т.ін.) кому, у кого і без додатка.

Хто-небудь дуже хоче придбати щось, заволодіти чимсь принадним. Приклади

сли́нка коти́лася. Жалібніше про ясир треба писати. Щоб панові канцлеру слинка котилася від згадки про турчинок і невільників (Іван Ле)
Цариця, цар, дочка Лавина Зглядалися проміж себе, Із рота покотилась слина, До себе всякий і гребе Які достались Їм подарки, Насилу обійшлось без сварки (І. Котляревський)

Кому-небудь дуже хочеться з'їсти, випити щось або хто-небудь передчуває насолоду від чогось смачного, апетитного. Приклади

Оповідав Іван про все те так смачно, що аж слина текла по губах (Ю. Збанацький)
[аж] сли́нка ко́титься (тече́). Салат, редька густо зеленіють біля тину — в Гриця аж слинка тече: це б він тут поласував (Ю. Збанацький)
[Пузир:] Зараз будемо обідать. Тільки вибачайте — у мене фрикасе нема, а по-хазяйськи: солонина до хріну, борщ. [Золотницький:] Чудово! Аж слина котиться! (І. Карпенко-Карий)
— Якби можна… підстрелити, знаєте, зайця та спекти до бурячків у сметані.— Тьфу! Мовчіть-бо, бо слина котиться (М. Коцюбинський)

[аж] гу́би обли́зувати / облиза́ти.

Бути дуже задоволеним чим-небудь. Приклади

— А буде за це могорич? А вже я вам цю справу так вироблю, що аж губи оближете (І. Нечуй-Левицький)

ма́зати ме́дом по губа́х кого.

Говорити комусь що-небудь приємне ( перев. з корисливою метою). Приклади

Краще говорити людині гірку правду, ніж мазати медом по губах. мазну́ти ме́дом по губі́. — Життя солодкого бажаю Я всім так саме, як собі, І через те вас поспішаю Мазнути медом по губі (В. Самійленко)

Викликати в кого-небудь почуття задоволення, радості, втіхи ( перев. похвалою, лестощами і т.ін.); бути приємним комусь. Приклади

ме́дом ма́зати. Він осаджує біля мене лошат і киває на них бровами й вусищами.— Ну, як?! — Змії! — кажу лише одне слово. Моя відповідь медом маже дядька Миколу (М. Стельмах)

молоко́ на губа́х ви́три, зневажл.

Уживається для підкреслення чиєї-небудь молодості, незрілості та недосвідченості. Приклади

мо́ню на губа́х ви́три. — Ніколи цього не буде! — Іч, який комісар виськався. Моню на губах витри (Григорій Тютюнник)
Вже траплялось, що й з дівчатками десь біля перелазу простоював. Правда, мені ще старші радили: Молоко на губах витри,— але я намагався пропускати те повз вуха (Ю. Збанацький)

як (мов, ні́би і т.ін.) ме́дом по губа́х кому.

Дуже подобається, приємне що-небудь комусь; приємно. Приклади

— Яке ж тут кепкування? Хіба я неправду говорив? Тим більше, що Якиму Івановичу все це мов медом по губах. Для чого ж позбавляти людину того, що її так тішить? (Ю. Збанацький)
— Розплановано дуже добре. Мені такий варіант просто як медом по губах (С. Добровольський)

як (мов, на́че і т.ін.) ме́дом по губа́х мазну́ли кого.

Від почутого у когось виникає почуття задоволення, радості і т.ін.; приємно комусь. Приклади

— Знайте, що жінки не терплять неуваги до себе. Кіндрата наче медом по губах мазнули (А. Іщук)

[ще] [ма́терине] молоко́ на губа́х не обсо́хло (рідше не ви́сохло) у кого, рідко кому і без додатка, зневажл. або жарт.

Хтось дуже молодий, неповнолітній, недосвідчений і т.ін. Приклади

— Ти що, лайдаку такий, ще з молоком на губах і вже граєшся з вогнем? (П. Козланюк)
[ще] з молоко́м на губа́х. Йосель не тільки студентика з молоком на губах міг поставити руба в питаннях філософії (Г. Хоткевич)
— Прийде, бувало, з курсів — ще молоко на губах, і роби з нього людину, спеціаліста (Б. Олійник)
Жених! Молоко на губах (Л. Дмитерко)
[ще] [ма́терине] молоко́ на губа́х. Хто його послухає? Як у нього материне молоко на губах (І. Микитенко)
під ву́сами не обсо́хло молоко́. А в самого під вусами не обсохло молоко (В. Бичко)
Молоко материне коло губів ще не обсохло, а вона [Наталя] вже й з паничами (Панас Мирний)
[Павук:] Матернє молоко коло губів не обсохло, блазнем блазень, а базіка (Панас Мирний)
[ще] [ма́терине (ма́тернє)] молоко́ не обсо́хло ко́ло губі́в. Мирон, аби згадали про невістку, каже: Ще молоко не обсохло коло губів (Панас Мирний)
— Теж мені хазяїн! Ще материне молоко на губах не висохло, а вже й собі свого носа сунеш (П. Рєзніков)
— Не хочемо Кукубенка. Рано йому ще! — Молоко ще на губах не висохло (О. Довженко)
— Молоко ще у вас на губах не обсохло, а збираєтесь учити мене! (О. Донченко)
Почала з того, що Залужний, мовляв, молодий.., що в нього ще молоко на губах не обсохло, а він вигадує якусь свою педагогіку та методику (Ю. Збанацький)
[Харлампій:] Ще у вас, панно, молоко на губах не обсохло, щоб на мене лаяти (М. Старицький)
В іншого материне молоко на губах не обсохло, а воно верзе: Пекла нема.. (О. Кониський)
Ще молоко на губах не обсохло, а він женитися задумав! (Укр. присл.)

з пі́ною в ро́ті (бі́ля ро́та, на губа́х), зневажл.

Гаряче, з великим запалом. Приклади

Коли я мав сумнівну приємність бачити тебе востаннє, ти з піною на губах стверджував, немов саме з моєї вини всі в інституті почали тупцювати на місці (Ю. Шовкопляс)
Галчан поривався першим увійти в хату, але молодиці не пускали його.. Це доводило Йона до лютості, ображало, як автора ідеї, і він з піною в роті, лаючись та розштовхуючи всіх, перся до дверей (М. Коцюбинський)

лиза́ти гу́би (гу́бки).

Бажати чого-небудь, перев. без можливості його дістати, мати. Приклади

Що за удаль, що за сила! парубки казали, і дівчата тишкувались і губки лизали (Сл. Б. Грінченка)

кому, рідше до кого. Виявляти свої почуття, прихильність. Приклади

Не тоді мені лижи губи, як солодкі, тоді мені лижи [губи], як гіркі (М. Номис)
Лизав до молодої губки, буркотав, як голуб до голубки (Сл. Б. Грінченка)

ква́сити гу́би, зневажл.

Виявляти незадоволення, плакати від чого-небудь. Приклади

Не квасить Добрість губ, бо із її очей Палає ласка до людей (П. Гулак-Артемовський)
Жінкам та дітям можна квасить губи, А не такому гайдуку, як ти (М. Костомаров)

так і про́ситься в рот (на губу́).

Дуже смачний, такий, що хочеться з'їсти. Приклади

Без мене коровая не спечуть.. Уже як спечу, то так і сяє, як сонце. Як пух, як дух. Так і проситься на губу (Григорій Тютюнник)

розпуска́ти / розпусти́ти гу́би, зневажл.

Не стримуватися в розмові, багато говорити неприємного. Приклади

Омелян думає: Куди ж пак губи розпустив [Олексій]: Сякі-такі, христопродавці.., — думав, що в старости пролізе… а воно люди з вухами (П. Панч)
Ти цить, невістко, та не розпускай губи, Як бачиш коцюбу, то позбираєш зуби. Я молоденька, уміла одвіт дати: В коцюбі два кінці, будемо зуби міряти (Укр. пісні)

як (мов, нена́че і т.ін.) ме́дом (са́лом) по губа́х масти́ти (ма́зати). перев. чиїх.

зі сл. каза́ти, говори́ти і т.ін. Улесливо, догідливо, нещиро. Приклади

як ме́дом масти́ти. Говорить Одарка, як медом мастить, що не слово — то медяник (Є. Гуцало)
Гарно, хитро баба каже, По губах мов медом маже (Л. Глібов)

Говорити з кимсь улесливо, нещиро і т.ін. Приклади

— Чи дозволите? — і далі неначе салом по моїх губах мастить (Є. Гуцало)

гу́би в молоці́ у кого, жарт.

Хтось дуже молодий, недосвідчений. Приклади

А ви, ви звідки, молодці? У вас ще губи в молоці. Щоб кораблем державним керувати,— Навчіться носа утирати (Олександр Олесь)

ду́ти гу́бу (мо́рду).

Чванитися, пихато поводитися. Приклади

відставля́ти гу́бу. Дивіться, скільки пошани має в селі голова Петрюк!.. А директор товариш Журяк!.. Але ж вони не відставляють губу!.. (В. Бабляк)
Новими чванились шапками, І ратник всякий губу дув (І. Котляревський)
Дме морду, що й граблями носа не дістанеш! (Укр. присл.)

розква́сити гу́би.

Задаватися, чванитися. Приклади

Розквасить губи [Одарка] та й дума, що ось-то яка я красуня!.. Хороша, як курка задрипана! (М. Кропивницький)

Розплакатися. Приклади

Маруся ж розквасила губи, і з очей їй покотилися на червоні щоки великі, як дощові краплини, сльози (Л. Юхвід)
— О, синочку мій! — аж руки бабуся ламає.— Ну, чого розквасила губи? — обзивається чернець з прихожої.— Молиться йди (А. Тесленко)

криви́ти рот (гу́би, уста́).

Ставитися до кого-, чого-небудь зневажливо, зверхньо і т.ін. Приклади

Вона ходила змалку на завод І на хліб свій чорний не кривила рот (Д. Павличко)

[і] че́рез губу́ не плю́не.

Хто-небудь дуже гордовитий, пишний, зарозумілий. Приклади

Із палати гордо суне, через губу вже не плюне. Руки в пах вгородив (І. Франко)
Він думав, що сей пройдисвіт ізробивсь тепер таким паном, що й через губу не плюне (П. Куліш)

надува́ти (надима́ти) / наду́ти гу́би, фам.

Гніваючись, ображаючись і т.ін., надавати обличчю незадоволеного вигляду. Приклади

— А що за преліниві дівчата,— дума собі [Галя], надувши губенята з серця (І. Квітка-Основ'яненко)
наду́ти гу́бки (губеня́та). Женя надула губки й пестливо насупилась (С. Васильченко)
Він морщить лоба, надимає губи, поглядає скоса на княжого двірського (А. Хижняк)
Галина Потапівна надула губи, бо на педраді дали їй останній підписать протокол (М. Рильський)

Виражати зверхність, поважність; пишатися, зазнаватися. Приклади

Вийшов судящий, на всіх позирнув, Ретязь начеплює, губи надув (Я. Щоголів)
Відчувши небувалу увагу, він надув губи й мовчки стежив за дідом (Д. Косарик)

розв'яза́ти гу́бу, згруб.

Почати говорити ( перев. щось в'їдливе, дошкульне). Приклади

— Ти вже й розв'язала губу. — заговорила мати. — Або ж не правду кажу? — озвалась Мася (А. Свидницький)

на всю гу́бу.

зі сл. пи́ти і под. Сильно, дуже, занадто і т.ін. Приклади

Сів, заплакав ревно з горя, Та й в шинок подавсь од моря, Та й запив на всю губу, Та й забув свою журбу (Л. Первомайський)

зі сл. ла́ятися, ла́яти, вереща́ти і т.ін. Голосно, непристойно, дуже і т.ін. Приклади

Реве на всю губу (П. Чубинський)
Циган спершу мовчки трохи подивився парубкові вслід, потім вилаявсь на всю губу (В. Винниченко)
Шпетить на всю губу (М. Номис)
Сидить посеред вулиці замурзаний хлопчина і верещить на всю губу (П. Козланюк)
Пани… погрожували комусь кулаками в повітрі і лаялись на всю губу (Збірник про Кроп.)