ГРІМ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

як (мов, на́че і т.ін.) грім на го́лову.

Несподівано, раптово, зненацька і т.ін. Приклади

А влітку — вже почали до жнив збиратися — як раптом, наче грім на голову, німці з гайдамаками (А. Головко)
Прийшов Павло вранці на заняття, а господиня і заявила, як грім на голову, що уроку не буде сьогодні (А. Головко)

як (мов, на́че і т.ін.) грім з (се́ред) я́сно́го ( рідко чи́стого) не́ба.

2.Несподіваний, раптовий і т.ін. Приклади

Ватрич пішов працювати в цех, де… довелося справу мати з людьми. Дуже швидко виявилося, що з ними порозумітися бригадир не вміє. Це відкриття було, мов грім з ясного неба (З газети)

Несподівано, раптово, зненацька і т.ін. Приклади

Розкриття тієї змови було для Толстого.. громом серед ясного неба (В. Канівець)
гро́мом із (се́ред┌120527) я́сно́го не́ба. А якщо для Докії почуте прозвучить громом із ясного неба (Ю. Збанацький)
на́че грім з я́сно́го не́ба впав. Що ти говориш, любко моя мила? Се наче грім з ясного неба впав! Чи я тебе не щиро покохав? (Леся Українка)
як грім з не́ба. — Жили ми з одинокою матір'ю, і ось на саму кутю, як грім з неба,— прийшли й забрали [поліцаї] (Ю. Збанацький)
Фарбувальники не люблять критики! Ці слова… прозвучали, мов грім серед чистого неба (М. Томчаній)
— Пробачте, — наче грім з ясного неба ударив над Павловою головою: нечутно по килимі підійшла Людмила. — Я вас заставила ждати (А. Головко)
Мов грім серед ясного неба, шмагонули наш слух його слова (Ю. Збанацький)
Спомин про обіцяну телицю того вечора вдарив, як грім із ясного неба (Є. Гуцало)
— Ми, тату,.. летимо.— Було це як грім серед ясного неба. Проте батько й виду не показав (О. Гончар)
Однак новина впала, як грім з ясного неба (М. Коцюбинський)
Замфіра, наче грім з ясного неба, вразила ця звістка (М. Коцюбинський)

грім би вда́рив (поби́в і т.ін.).

зі сл. мене. Уживається як заприсягання у правдивості своїх слів, щирості намірів, запевнення в чомусь. Приклади

— Я вже вас так буду шанувати, як нікого в світі, побий мене грім! (М. Стельмах)
грім би вда́рив на цьо́му мі́сці. — Грім би мене вдарив на цьому місці, коли брешу… (В. Кучер)
грім поби́й. Що за славний рік новий! Отже, грім мене побий, Він сподобався мені, я складу йому пісні (В. Самійленко)

кого, що, лайл. ., перев. жарт. Уживається для вираження незадоволення кимсь, з приводу чого-небудь, недоброго побажання комусь. Приклади

— Знову діло в бандитизм упирається.. То Шепель, то Гальчевський, то чорт, то біс, грім би їх на битій дорозі навіки прибив (М. Стельмах)
грім би поби́в (приби́в) [наві́ки] на би́тій доро́зі. — Що зараз робити, Устино? Хоч би грім побив на битій дорозі і управителя, і пана (М. Стельмах)
— Грім би їх побив.. з їх порядками! — воркотів.. Бовдур (І. Франко)

хай (неха́й) грім поб'є́ (уб'є́ і т.ін.).

кого, що, лайл. , перев. жарт. Уживається для вираження незадоволення кимсь, з приводу чого-небудь, недоброго побажання комусь. Приклади

Хай би їх грім побив, такі справи.

зі сл. мене. Уживається як заприсягання у правдивості своїх слів, щирості намірів, запевнення в чомусь. Приклади

хай грім се́ред чи́стого по́ля вда́рить. — Хай мене грім серед чистого поля вдарить, як я тобі зла зичу… (М. Зарудний)
Хай мене грім уб'є, коли я знаю, в чім виражається їх політика (Леся Українка)
— Хай мене грім поб'є, коли брешу… (І. Муратов)
— Хай мене грім поб'є… коли я їв чию часть [частину], окроме [крім] своєї! — клявся Попенко (Панас Мирний)

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т.ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т.ін.), лайл.

Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Приклади

Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився.. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах)
Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич)

Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. Приклади

За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський)
— А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський)

як (мов, ні́би і т.ін.) грім.

Фізично витривалий, сильний, дужий (про людину). Приклади

— Панове! До Мартина Пушкаря тут посланець прибув із Січі… Ввійшов, як грім, обвітрений з дороги. Віддав чолом… (Л. Костенко)
— Ех, Даниле, ах, Даниле, Був же ти як грім! З молодим було б під силу Позмагатись їм (А. Малишко)

Міцний, ставний (про постать людини). Приклади

Чуб кучерявий, сам [отець Олександр] красивий, постать, як грім (І. Микитенко)

щоб грім поби́в (прибив і т.ін.) кого, що, лайл. , перев. жарт.

Уживається для вираження незадоволення кимсь, з приводу чого-небудь, недоброго побажання комусь. Приклади

[Химка:] Обдурив мене… отой вражий син, щоб його грім побив (Панас Мирний)
щоб грім уби́в і бли́скавка спали́ла. Щоб тебе грім убив і блискавка спалила! (Укр. присл.)

гря́нув грім.

Щось сталося, відбулась якась подія. Приклади

Поки грім не грянув, затрати на всі оті сховища нам завжди здаватимуться даремно викинутими грішми (З журналу)
Це добре, що після того, як грянув грім, усі так вболіва́юче й емоційно стали захищати директора і себе (З журналу)

з ким. Щось сталося з кимось. Приклади

Хороша справа плюралізм! Однак при ньому й покруч зріс, Жонглює терміном гучним, Бо знає: з ним не гряне грім (З журналу)

мета́ти громи́ і (та) бли́скавки на кого--що, проти кого--чого і без додатка.

Поглядом виражати гнів, обурення, незадоволення; сердито дивитися. Приклади

Як ворожбит, він блискавки метав І мав суворий аскетичний профіль (Б. Олійник)
мета́ти бли́скавки [з оче́й]. І, мечучи блискавки з очей, він гримнув на Сентара (М. Коцюбинський)
мета́ти громи́ з оче́й. Чув [Юра] у грудях силу, метав громи з очей, здіймав руки угору і закликав хмару (М. Коцюбинський)
Закидайло войовниче поблискував хворобливими оченятами, метав громи й блискавки (Ю. Збанацький)

Гнівно, роздратовано говорити про кого-, що-небудь, лаяти когось. Приклади

Чи варто було метати грім і блискавку проти… всього вчення про гормони рослин у цілому..?! (Вибр. праці М. Г. Холодного)
мета́ти грім і бли́скавку. Губернатор метав грім і блискавку. Таким обух ще не знав його (Я. Стецюк)
бли́скавки мета́ти. Він блискавки метав, Повчав мене сердито (В. Іванович)
Отець Хрисантій і досі метав громи та блискавки на клятвовідступника Поцілуйка (М. Стельмах)
І Панас Максимович знову почав метати громи й блискавки на непокірного сина… (В. Минко)
Преса метала громи і блискавки на недоварених студентів, що посміли зняти руку на громадський спокій (Колесник)

хай [неха́й] хоч грім з не́ба.

За будь-яких обставин; обов'язково, неодмінно. Приклади

— Сподіваюсь, до ранку червоний прапор буде піднято на валу! — Піднімемо,.. хай хоч грім з неба, а вал буде наш! (О. Гончар)

ве́рга́ти (ки́дати) громи́ на кого і без додатка.

Дуже гніватися на кого-небудь, лаяти когось; бурхливо виявляти своє незадоволення, роздратування. Приклади

— Ви, шановний добродію… не раз… кидали громи на нелюбих вам поетів і артистів (І. Франко)
[Любов (здержано):] О, ви герої! Раді кидати громи з свого м'якого кубельця на тих, кому доля ніякого притулку не дала (Леся Українка)
Командуючий окупаційною армією мав підстави рвати й метати, мав причини вергати громи (Ю. Смолич)

як (мов, ні́би і т.ін.) гро́мом уда́рило кого, безос.

Хто-небудь дуже вражений, приголомшений чимсь. Приклади

— Я почула його [крик] аж у долині. Мене мов громом ударило (З газети)

як (мов, ні́би і т.ін.) гро́мом приби́ло кого, безос.

Дуже вразило, приголомшило когось щось-небудь (несподіване, непередбачене і т.ін.). Приклади

Як громом прибило Масю, так цими словами: їй не жаль було за о. Гервасієм, як за батьком (А. Свидницький)

як (мов, ні́би і т.ін.) гро́мом вра́жений.

Неприємно здивований, схвильований чим-небудь несподіваним. Приклади

немо́в гро́мом приши́блений. — Од такої речі троє недавно веселих, щасливих людей стало на одному місці нерушимо, немов громом пришиблені (І. Нечуй-Левицький)
— Йому, бідному, нічого вже не судилося бачити…— Тобто як? — Без очей зостався… Євген стояв наче вражений громом (О. Гончар)

як (мов, на́че і т.ін.) гро́мом приби́тий (рідше приглу́шений і т.ін.).

Приголомшений якоюсь недоброю звісткою, схвильований чимось несподіваним, дуже вражений чимсь; остовпілий (від якоїсь події, переляку і т.ін.). Приклади

Од такої речі троє недавно веселих, щасливих людей стало на одному місці нерушимо, немов громом пришиблені (І. Нечуй-Левицький)
Вона стоїть серед хати, мов заворожена, мов громом приглушена (Ю. Збанацький)
Дівчинка стояла наче приглушена громом (О. Донченко)
Вийшли з палацу, неначе громом прибиті. Йшли до графа дідичами, а вийшли од його [од нього] старцями: хоч бери торбу та йди на жебри (І. Нечуй-Левицький)
Отець Харитін приїхав додому, мов прибитий громом (І. Нечуй-Левицький)
Пріська, що досі стояла коло печі, наче громом прибита, при тім слові Грицьковім уся затіпалася (Панас Мирний)
— Дякую тобі за пиво, а до роботи в понеділок не маєш чого приходити, я вже приняв [прийняв] другого. Нещасливий муляр став мов громом прибитий на ті слова (І. Франко)

посила́ти [всі] громи́ і бли́скавки на кого--що.

Із роздратуванням, гнівом говорити про кого-, що-небудь; лаяти когось, щось. Приклади

Марія у своїй кімнаті посилає всі громи і блискавки на голову П'єтро Антонеллі.. .Негідник! Дурень! Безвольна маріонетка в чужих руких!. .І де були її очі, коли слухала цього пустомолота (М. Слабошпицький)

Олімп. Олімпійські громи. Олімпійський спокій.

Олімп — гора на півночі Греції, яка в давнину вважалася житлом богів (звідси їх назва — олімпійці).
У переносному значенні Олімп — найвищі сфери суспільства; олімпійство, олімпійський спокій — непорушна велич; олімпійські громи — гнів людини, що має велику владу. Приклади

При всій своїй імпозантності й олімпійськійвеличавості Борис Тен був людиною дуже беззахисною, вразливою, як дитина. (Є. Концевич, «Щедротний паростку могутнього коріння…»)
Скільки молодих поетів, що в статистичних підрахунках ілюструють великість радянської літератури, навчилися римувати прописні банальності. Але й те треба сказати, що вчителями їх є заслужені олімпійці… (І. Кошелівець, Під кінець 1961 року)
Для більшості незаперечним є той факт, що тільки суверенна і демократична Українська держава забезпечить особі і народові права, про які тут мовилось. Але Олімп сердиться і кидає блискавки… (М. Горинь, Право бути собою)