ГРУДЕ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

[і (аж)] в (на) душі́ (на се́рці, у гру́дях, у п'я́тах і т.ін.) похоло́ло (похоло́нуло) перев. у кого, кому, безос.

Стало комусь страшно, моторошно від сильного хвилювання, раптового переляку тощо. Приклади

[Герасим:] Думав, що довідалась за гроші, аж всередині похолонуло (І. Карпенко-Карий)
Як уздрів його Трохим, так і руки і ноги опустилися, і у животі похолонуло (Г. Квітка-Основ'яненко)
Тут Денис так глянув на Трохима, що у того жижки задрижали і у душі похолонуло (Г. Квітка-Основ'яненко)
У Христі аж у душі похолонуло від того реготу. Вона зразу догадалася, що Оришка тільки замина правду (Панас Мирний)
Макарові Івановичу аж у очах потемніло, аж у п'ятах похололо… От і справдилося його передчуття. От і нещастя… (М. Коцюбинський)
Павлові в очах потемніло, в грудях аж похололо (В. Кучер)
Михайлові похололо у грудях: учений забракує дисертацію (Р. Іваничук)
У грудях Зіньки похололо. Їй здалось, що збитий з ніг чоловік уже мертвий (А. Шиян)
Далекий шлях, пани-брати, Знаю його, знаю! Аж на серці похолоне, Як його згадаю (Т. Шевченко)
А в мого сіромахи і на душі похололо. Пропав, — дума собі, а далі опам'ятався та й міркує (Легенди та перекази)
Як сказала вона це — в мене в душі похололо (І. Нечуй-Левицький)

згорта́ти (склада́ти) / згорну́ти (скла́сти) ру́ки.

тільки док. Умерти. Приклади

скла́сти ру́ки на гру́дях. Як складу на грудях руки, За тюрмою на шпилі, Під хрестом (ознака муки┌65388) поховайте у гіллі (П. Грабовський)
згорну́ти ру́ченьки. Ой, як я прийду, Тебе не застану, Згорну я рученьки, Згорну я біленькі Та й не жив я стану (Пісні та романси..)
— Боже мій! Як же він житиме?.. Ще таки хоч поки я [мати] це ворочаюсь, біля печі хоч, а згорну я руки? (А. Тесленко)

Переставати щось робити, ставати пасивним. Приклади

Зінька взяла кухоль і, обхлюпуючи руки над цеберкою, сказала через плече: — Бачите — не сиджу, не згорнула ж руки (А. Головко)
Старість білим волосом припорошила його голову, але він не згортав рук, не кидав праці (М. Коцюбинський)

все (щось) обрива́ється / обірва́лося всере́дині (в гру́дях) у кого, рідше кому.

Хто-небудь надзвичайно вражений, переляканий чи приголомшений чимсь. Приклади

Юрко відчув, як усе всередині у нього обірвалось. Вели його батька (І. Багмут)
З яким нетерпінням вичікувала вона хвилини появи його [листоноші], і коли приходив з порожніми руками, їй обривалось щось всередині (В. Гжицький)

те́нькнуло / те́нькає в се́рці (в гру́дях) кому, у кого, чиєму (чиїх) і без додатка.

Комусь стало тривожно, неспокійно з приводу чого-небудь. Приклади

Щось було на цей раз таке незвичайне в голосі його [Богдана] і в трохи аж ніби розгубленім вигляді, що їй [Тані] тенькнуло в серці: Востаннє! (О. Гончар)
Ніякої провини за собою не помічав, але щось тенькнуло в грудях (Іван Ле)
— Боюсь, Насте,— косує очима на двері [Свирид]. — І чого вам боятися? — радісний здогад тенькає в грудях молодиці.— А як наскочить Ларіон? Що він подумає? (М. Стельмах)

дух ви́йшов (ви́скочив, грубо ви́пер) з кого.

Хто-небудь помер, загинув. Приклади

ма́ло дух з груде́й не ви́йде. Побігли ми… Біжимо, мало дух з грудей не вийде (Ю. Яновський)
[Микита:] Гляди, щоб я тебе не підперезав так, що й дух з тебе випре!.. [Семен (спокійно):] Не хвались! (М. Кропивницький)
— Я б п'ятьох бояр підняв та об землю вдарив, щоб дух з них вискочив (А. Хижняк)

ти́сне [за] се́рце (ко́ло се́рця, гру́ди, в гру́дях і т.ін.).

Спричиняє відчуття душевного болю. Приклади

Сам собі ходжу я по кімнаті, згадую товаришів, співаю або граю на скрипці, а за серце щось помаленьку тисне (С. Васильченко). Журна думка тисла груди (П. Грабовський)

кого і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані душевного пригнічення. Приклади

— Мене отут тисне коло серця, неначе гадина ссе (І. Нечуй-Левицький)
Вікторія не може підвести руки. Стає млосно, йде обертом голова, тисне в грудях (А. Хижняк)

слова́ застряю́ть (застига́ють) / застря́ли (застря́гли, засти́гли) в го́рлі (у гру́дях) кого, кому і без додатка.

Хто-небудь втрачає здатність говорити через сильне хвилювання, переживання тощо. Приклади

Слова застряли десь у грудях, і Густав не міг нічого сказати (А. Хижняк)
Жменяк спалахнув гнівом, схопився на ноги і взяв Петричка за петельки так міцно, що всі слова застигли Петричкові в горлі (М. Томчаній)
сло́во застря́ло (застря́гло┌41488) в го́рлі. — Поранено командира взводу,— додав він [політрук] по хвилі притишеним голосом.— Командира? — слово застряло в горлі Білогруда (Ю. Бедзик)
Здавалось, всяке прощальне слово так і застрягло йому в горлі (О. Кобилянська)

пригрі́ти гадю́ку (га́дину і т.ін.) на гру́дях (у па́зусі і т.ін.), грубо.

Виявити турботу, піклування про того, хто потім віддячує злом; помилитися в комусь. Приклади

пригрі́ти га́дину. Це гадина, котру ми пригріли, — мовив, зітхнувши, кооператор (В. Підмогильний)
Вихор сплюнув і гірко вилаявся: — Пригріли гада за пазухою! (В. Кучер)
[Андрій:] Не оступавсь би за його [за нього]. А то, бач, пригрів гадюку у пазусі, вона й укусила (М. Костомаров)
Оленчук, що стояв осторонь, піймав на собі гострий Килигеїв погляд: Так оце воно таке, твоє благородіє? Пригрів на грудях гадюку? (О. Гончар)

з ка́менем на душі́ (в гру́дях).

У гнітючому, поганому настрої. Приклади

з каменю́кою в гру́дях. За вікном сірів похмурий ранок. Але Гриша не міг усидіти в хаті з важкою каменюкою в грудях (В. Большак)
З каменем на душі працює [Пріся] на курятнику, день у день вичищає гній (О. Гончар)

дух займа́ється (забива́ється і т.ін.) / зайня́вся (заби́вся і т.ін.) в кого, кому і без додатка.

Стає важко дихати від хвилювання, сильного душевного потрясіння і т.ін. Приклади

дух у гру́дях затну́вся. Вона [Христя] почула, як її серце забилося, як дух у грудях затнувся (Панас Мирний)
Олеся затрусилась і ледве встояла на ногах; вона аж зблідла; дух забився; вона… нічого не бачила перед собою (І. Нечуй-Левицький)
[Нартал:] Ти [Лацію] став мені показувати зараз… красу Італії, багатство Рима, — у мене дух зайнявся (Леся Українка)
— Коли душа її уся порушалася, серденько колотилося і дух займався..— вона починала ходити… по луці (Марко Вовчок)

се́рце як (ле́две, ма́ло, тро́хи і т.ін.) не ви́скочить [з груде́й] у кого, чиє і без додатка.

Хто-небудь відчуває від хвилювання, страху і т.ін. сильне серцебиття. Приклади

[Оленка:] Ой, як ви мене злякали, що я й не стямилась! Серце моє трохи не вискочить з грудей (І. Нечуй-Левицький)
Лежать груші — тут, там, ждуть, а в кожного з нас серце як не вискочить. Господар, сам… дає.., нікого… не промине (О. Гончар)
Хтось пройшов біля плоту, торкнувся рукою воріт, і серце Христини мало не вискочило з грудей: це ж він, Роман, повернув на її вулицю (М. Стельмах)

аж вага́ з груде́й спа́ла.

Стало легше, спокійніше і т.ін. Приклади

Серце моє, я так втішився, коли дістав від тебе листа, аж легше дихати мені, аж вага з грудей спала (М. Коцюбинський)

[як (мов, на́че і т.ін.)] ка́мінь з душі́ (з груде́й) спав (звали́вся і т.ін.) кому, в кого і без додатка.

Кому-небудь стало легко, спокійно; хто-небудь відчуває душевну полегкість; хтось заспокоївся. Приклади

на́че ка́мінь скоти́вся з душі́. — Нічого, налагодилося усе, — мати втомлено відкинула з чола мокрого волосся і пішла в хату, В Сергія наче камінь скотився з душі (Ю. Мушкетик)
Йонові наче камінь з грудей спав. Легше якось зробилося на серці (М. Коцюбинський). Почувся зумер — дзвонив майор Терещенко. Він доповів,. .що вибух стався не на греблі.. Шумаков коротко буркнув дякую і поклав трубку. Камінь звалився з душі (С. Голованівський)

скида́ти / ски́нути з плече́й (з груде́й, з душі́, з се́рця) тяга́р.

Звільнятися від чого-небудь гнітючого, позбуватися чогось небажаного, відчуваючи полегкість. Приклади

Я читаю в ваших втомлених очах жаль і бажання щирого каяття… ви прагнете через всяту оповідь скинути тягар з серця, що стільки часу гнітить вас (І. Вільде)
Єдина істота в світі спроможна погасить вогонь, що спалює його єство, скинути з грудей тягар, що не дає дихати (В. Речмедін)
Сів [Іван] писати повість. Треба ж було скинути з душі страшний тягар баченого (П. Колесник)
Цілі століття злигоднів викарбували на ньому свої сліди. Як важко було йому скидати з плечей цей тягар (О. Довженко)