ГОСТРИЙ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

го́стрий язи́к.

Здатність говорити дотепно, влучно або дошкульно. Приклади

То поранення, то гострий язик, то якась випадковість відсовували його у тінь, а тим часом двадцятип'ятилітні жевжики вибивалися у міністри чи посли (М. Стельмах)

Дотепна, влучна або дошкульна мова. Приклади

го́стрий язичо́к. Знаю руки в чорнильних плямах. Сміх веселий, гострий язичок. Як це в серце, любий до нестями, Тихий твій прокрався голосок? (М. Гірник)
На жарти Марко ображався, а сам мав гострий язик і вмів зачіпати товариша за найболючіше місце (О. Копиленко)
Омелян викликав Гриця Духоту. Байда поважав цього слюсаря з качиним носом за розважність і за гострий язик (П. Панч)

го́стрий на о́ко (на о́чі).

Cпостережливий, уважний, пильний і т.ін. Приклади

Гостра на око стара підгледіла, що вночі Зіна не сама прийшла до Луківни,— якийсь військовий приводив (Я. Баш)

го́стрий на язи́к (на сло́во, на слова́, на мо́ву і т.ін.).

Здатний влучно, дошкульно і т.ін. висловлюватися; дотепний. Приклади

бадьо́рий на язи́к. Навіть Тетяна, сусідка, нічого не могла вигадати про Ярину. Нащо вже на язик бадьора (О. Копиленко)
І змалку росло воно хитре, пронозливе, гостре на речі (Дніпрова Чайка)
[Василь:] Ну й гостра ж на мову! На нашім кутку таких дівчат і заводу нема (М. Кропивницький)
[Іван:] Гострий ти на слова, та який то з тебе на ділі козак? (С. Васильченко)
Два козаки виїхали наперед із запорозьких рядів. Один був молодий, другий старіший, обидва гострі на слова (О. Довженко)
Гострий на слово, з доброю реакцією, з іронічною посмішкою,.. він спочатку багатьох буквально зачарував (Б. Олійник)
А була в нас дівка, бідова така, на слово гостра, і рішила вона… скупатись у тому ставу одної ночі (Легенди і перекази)
Смішне найбільше впадало в очі спостережливій і гострій на язик Каті (В. Козаченко)
Гострий раніше на язик, Убогий став тепер потайкуватий, обережний (П. Панч)
Надто гострий він на язик, не змовчить, не стерпить неправди (К. Гордієнко)
Замолоду була [Мар'я] красива, швидка, весела… і на язик гостра (Панас Мирний)

[як (мов, ні́би і т.ін.)] ніж го́стрий у се́рце перев. кому, для кого.

Що-небудь дуже неприємне, дуже вражає, спричиняє душевний біль або взагалі викликає негативні емоції у когось. Приклади

— Хіба ти… зовсім відцуралася мене? Вона мовчала. Це мовчання було для хлопця, як гострий ніж у серце (О. Донченко)
— Прощавайте! — промовила дівчина. А Кармелю з нею прощаватися усе одно, що ніж гострий у серце (Марко Вовчок)

як (мов, на́че і т.ін.) хто [ноже́м (серпо́м)] різну́в (різону́в) [по се́рцю] кого.

Кому-небудь стало боляче, дуже прикро. Приклади

на́че вда́рив хто го́стрим ноже́м. Юлдаш раптом відчув, що ці слова шпигнули його в самісіньке серце, наче вдарив хто гострим ножем (О. Донченко)
— Не жилець він..— мов хто серпом різнув по серцю Уляну, так тії Грицькові слова (Панас Мирний)
Софію наче хто різонув по серцю. Нещасна дитина, як їй хочеться, мабуть, мати годинника (А. Дімаров)

смерть занесла́ [свою́] го́стру косу́ (ру́ку) над ким--чим.

Хто-небудь може померти, загинути. Приклади

Часом вона [Марія] зупинялась. Потім схоплювалась і бігла знову. Бігла від смерті, що вже було занесла над нею свою гостру косу (І. Цюпа)
Хіба б їй [Марії] легше було, коли б смерть занесла свою руку і над його [Андрія] чолом? (Ю. Бедзик)

дотя́ти [го́стрим] язико́м кому.

Сказати, відповісти гостро, дошкульно будь-кому. Приклади

Жарту або якогось іншого радого та щирого слова не чув від неї [Лесихи] ніхто. Кожному, аби хто, вміла дотяти острим [гострим] язиком (І. Франко)

болю́че (го́стре) пита́ння.

Назріла, складна для розв'язання проблема. Приклади

Тепер ніхто вже не знімав гострих, пекучих питань, як першого дня, коли Кирило приїхав на дачу (М. Коцюбинський)
Мені щеміло серце за Жабі.. Що з нею? Одного дня це болюче питання було розв'язане: з контори тюрми сповістили, що мені дозволено побачитися з нею (Олесь Досвітній)

потра́пити (попа́стися і т.ін.) на [го́стрі (голо́дні і т.ін.)] зу́би кому і без додатка.

Стати об'єктом лихослів'я, пліток і т.ін. Приклади

— Ну, бережись, Миколо, попав Тарасу на зубок! — сказав Гулак господареві (В. Шевчук)
попа́стися (попа́сти┌99733) на зубо́к. [Іван:] Вже він мені попадеться на зубок: я йому допечу, коли не кулаком, то язиком (М. Кропивницький)
Попав їм [сусідам] Заруба на гострі зуби (В. Кучер)
Уся сім'я Глущуків потрапила на голодні зуби, і хто тільки не хотів, той і не перемивав їй кісток (С. Чорнобривець)

ма́ти го́стре о́ко (го́стрі о́чі).

Бути спостережливим, дуже уважним, пильним і т.ін. Приклади

Прикордонник повинен мати гостре око (З газети)
Невесело зустрів його Арсенал. Начальник заводу — полковник — має гострі очі. Він пильний, безсердечний (О. Довженко)
Око.. мав [Дмитро] гостре (М. Стельмах)

го́стре о́ко у кого.

Хтось добре бачить; спостережливий, кмітливий, пильний і т.ін. Приклади

Від адмірала заслужив окремої подяки старшина сигнальників Разуєв. Око у хлопця гостре (В. Логвиненко)

приста́ти з ноже́м до го́рла, несхв.

Настирливо вимагати чого-небудь від когось. Приклади

приступи́ти з го́стрим ноже́м до го́рла. — А от як ці брати приступлять з гострим ножем до горла, то тоді й пізнають, що воно за брати (Панас Мирний)
Деякі безвідповідальні індивіди пристають із ножем до горла у тому смислі, що от, мовляв, чому це за кордоном дозиметри для індивідуального користування є (З журналу)
— Отож як почула.., ну в одну душу: Дістань та дістань, воно піде на базарі. Ну з ножем до горла пристала. Що ти зробиш! (В. Нестайко)
— Дід собі в комірчині овес видає, а баба в хатині ніяк від циганок не відчепиться: пристали з ножем до горла, де золоті дукачі заховані (Григорій Тютюнник)

го́стре (заго́стре) сло́во.

Висловлена ким-небудь образа; щось дуже неприємне. Приклади

Дідок повертається на другий бік, а баба не вгаває: — Що — гостре словечко коле сердечко?.. (В. Большак)
го́стре слівце́ (слове́чко). Запальна Варя Кочубей насурмилась, ладна вже була кольнути Сою якимсь гострим слівцем (Д. Ткач)
Він любить сказати гостре слово (В. Гжицький)

ста́ти / стоя́ти кі́сткою в го́рлі (попере́к го́рла).

Бути остогидним, ненависним кому-небудь. Приклади

— Твій хліб давно мені кісткою в горлі став, бо не тільки вдень, а навіть вночі, крізь сон, чую паскудства свого рідного брата (М. Стельмах)
— Тарасе Овсійовичу, а що мені казати,— тоном скривдженої людини озвався Корж.— Коли вже вам Давид Онопрійович став поперек горла, то що ж я маю робити? (С. Добровольський)
Слухаю я ваші слова, все чернь та чернь. Поперек горла кісткою стала чернь… А де були б ви, шановні райці й лавники, коли б не та чернь, котру клянете і гудите? (Н. Рибак)

Заважати кому-небудь, дуже непокоїти когось, викликати заздрість у когось. Приклади

Бідні люди любили Івана. А дукачам його язик і характер кісткою в горлі стояли (І. Муратов)
— І тут поперек горла став панові людський шматок хліба,— краєчком хустки провела дівчина по очах (М. Стельмах)
Крищук слухав, занотував у щоденнику, а думками витав у полі, біля того злощасного клину. Кому стали поперек горла оті кілька гектарів? (М. Олійник)

Стати на перешкоді кому-, чому-небудь. Приклади

[Бурлака:] Ти думаєш, що так собі пройде? Ні, я тобі кісткою в горлі стану, подавишся! (І. Карпенко-Карий)
— А ви ж їм що… кісткою в горлі стали? — прогунявив Юхим, знов виймаючи люльку з своїх латаних і перелатаних бруків, як він називав свої штани (В. Винниченко)
ста́ти го́стрим ноже́м впо́перек го́рла. Кожного з своїх перебирали та перетирали пани на зубах і всякий раз верталися вони до тієї проклятої волі, котра гострим ножем стала впоперек їх горла (Панас Мирний)

обмина́ти го́стрі кути́.

Бути далеким від істини (про що-небудь). Приклади

Напівправда, яка соромливо обминає гострі кути,.. заважає нашому рухові вперед (З газети)

Уникати суперечок, проблемних питань, принципового вирішення чого-небудь; нічого не чинити всупереч комусь. Приклади

Юнак, чия непокладливість здатна викликати роздратування в людей недалекоглядних, схильних обминати гострі кути, він усією силою прямої і чесної натури повстає проти несправедливості (З журналу)
— Ти цупко тримаєшся за рятівне коло, на якому начертано: Не псувати стосунки, дотримуватись зі всіма згоди,.. обминати гострі кути… (Н. Рибак)

загла́джувати (згла́джувати) / загла́дити (згла́дити) го́стрі кути́.

Свідомо уникати конфліктних ситуацій, пом'якшувати суперечності, розбіжності у поглядах, думках і т.ін. Приклади

Життя вчить нас не згладжувати гострих кутів, не тікати від питань, які вважаються нібито дрібними (З газети)
— Серйозна сварка завжди на користь,— сказав Остапчук.— Біда тільки, що ми часто уникаємо цього. Не хочемо полаятись, де треба і як треба. Загладжуємо гострі кути (С. Журахович)