ГОРЕМ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

би́тий го́рем (ту́гою і т.ін.).

Який багато страждав, пережив; згорьований, засмучений. Приклади

Плавець, хоч горем битий і безсильний, Не потонув, а вибрався на сушу (І. Франко)
Затих мій сивий [дідусь], битий тугою, Поник старою буй-головою (Т. Шевченко)
Коли він пригада її заплакану — горем биту,— його серце рветься від болю на часті (Панас Мирний)

з го́рем (з ли́хом, з гріхо́м) попола́м.

З великими труднощами; ледве, насилу. Приклади

Софія Карлівна і тут [в зоосаду] сама давала пояснення, хоча це й виходило в неї з гріхом пополам (О. Гончар)
— Город засадили? — Засадили з гріхом пополам (В. Гжицький)
Не дуже добре; сяк-так. — І щось таки граєш? — З горем пополам (М. Стельмах)
— З гріхом пополам закінчив церковнопарафіяльну школу (С. Ковалів)
Бравий гусар Йоганн Шмідт, з лихом пополам відвоювавши на італійському фронті,.. втік із кавалерійського полку (З газети)
Змерзла ж [Маруся] то так, що зуб з зубом не зведе.. З лихом пополам прибігла додому (Г. Квітка-Основ'яненко)
З новим бульдозером Кузьма освоївся ще не зовсім, владарює над ним з горем пополам (О. Гончар)
В минулому тижні з горем пополам засіяв Василь свою нивку (І. Цюпа)

уби́тий (приби́тий) го́рем.

Засмучений, пригнічений тугою, стражданням і т.ін. Приклади

Перед фігурою Христа виділявся невеличкий горбок. Мар'ян доторкнувся до нього руками і побачив, що то була завіяна снігом промерзла хлібина.. Знову якась горем прибита людина принесла Божому сину свій немудрий дар, сподіваючись полегшення чи собі, чи комусь із рідних (М. Стельмах)
Стоїть Васюта біля стінгазети.. Глянув сюди, на рахівника, вагаючись. Далі ступив до нього, до столу. Аж шапкою піт витер з обличчя. І зразу ж убитий горем,— ну, що його робити? (А. Головко)

коли́ б (якби́) ті́льки й ли́ха (го́ря і т.ін.).

Уживається для заспокоєння когось; не варто переживати, перейматися чимсь, хай не буде більше клопотів, неприємностей і т.ін.; заспокойся (заспокойтесь); пусте, дрібниці. Приклади

Все це [переживання] здалося занадто перебільшеним.— Коли б тільки й горя,— кинув хтось з гурту (В. Козаченко)
Якось воно буде. Обійдеться. — Не турбуйтесь, якби тільки й лиха (З газети)

з го́ря.

Через обставини, пов'язані з переживаннями, песправедливістю, неспокоєм і т.ін.; скривджений, ображений тощо. Приклади

Ревнивий репортер, розгубившись остаточно і не знаючи, як він має припинити залицяння ревізора до дружини, з горя напився і лежав.., як то кажуть, без ніг (М. Хвильовий)

зато́плювати / затопи́ти ли́хо (ро́зум і т.ін.) в ча́рці (в горі́лці).

Тамувати, приглушувати важкі почуття, думки і т.ін., надмірно вживаючи алкогольні напої. Приклади

топи́ти го́ре в чому. Пива він не любив і топив своє горе в абстрактних розмовах про беззахисність людського кохання (Л. Первомайський)
у ча́рці го́ренько топи́ти. Роби на других дні та ночі. На хвилю праці не засни; А візьме сум, заплачуть очі — У чарці горенько топи… (П. Грабовський)
— Що ж робив він в ті скривджені дні? Може, в чарці затоплював лихо? (П. Воронько)
І гарний сей чоловік,. . зате як загуляє, — роботу. . кинув та й розум затопе [затопить] в горілці (Панас Мирний)

сьорбну́ти ли́ха (го́ря).

Зазнати великих переживань, перенести чимало труднощів; набідуватися. Приклади

Хай уже бавиться [Світлана] тією кокардою, коли не знає, скільки лиха сьорбнув із-за неї Валерик (О. Гончар)
Багато горя сьорбнули Твердохліб і Ольга (А. Хижняк)
сьорбну́ти го́ренька. — Ох, і сьорбнув же я тоді горенька, і напився ж біди! Відкіль ті й борги взялися? (М. Олійник)

чого. Зазнати великих випробувань у зв'язку з чимось. Приклади

Ду-х наступу! О, хто сьорбнув лиха відступу, тому особливо дорогий цей звитяжний наступальний дух! (Я. Баш)

[і] сміх і го́ре (гріх, плач, сльо́зи, ли́хо і т.ін.).

Одночасно смішно і сумно; трагікомічно. Приклади

— От щоб тебе з твоїми вигадками! І сміх і лихо з дурнем (Г. Квітка-Основ'яненко)
Щоб голова колгоспу та був без грошей, а його дочка, молода вчителька, без чобіт! І сміх, і сльози (В. Кучер)
— Чого ж сама на збори не прийшла? — Куди вже там бабі ходити на збори: і сміх і гріх (М. Стельмах)
Сміх і горе було дивитись на те, що зажали Маланка з Гафійкою (М. Коцюбинський)

помогти́ (зара́дити і т.ін.) бідІ́ (го́рю, ли́ху і т.ін.), перев. чиїй (чиєму).

Посприяти комусь у звільненні від неприємностей, труднощів і т.ін.; виручити когось. Приклади

Він до повстанців вибігає, туди, де блискають ножі… Але спізнивсь. Уже несила, уже біді не помогти… (В. Сосюра)

і го́ря (нужди́) нема́ (нема́є) кому.

Хто-небудь нічим не турбується, нічого не боїться; комусь байдуже до чогось. Приклади

Ввійшли у велику хату.. Шинкар не виходить, а Юдуну і нужди нема (І. Квітка-Основ'яненко)
А вони [наймички] — неначе їм і горя ніякого немає — гугнявим охриплим голосом перегукуються, жартують, усміхаються… (Панас Мирний)

го́ре ми́кати, нар.-поет.

Бідувати, поневірятися і т.ін. Приклади

ми́кати своє́ го́ре. — Батько його з матір'ю рано померли, і залишився він сиротою микати своє горе на білому світі (Укр. казки)

[і] го́ря (нужди́) ма́ло кому і без додатка.

Хто-небудь не переживає з приводу чогось, задоволений усім; добре комусь. Приклади

Чи будуть дощі іти, чи ні, йому [сотнику] нужди мало: не стане свого хліба, йому принесуть (Г. Квітка-Основ'яненко)
Десь притуливсь на припічку [цвіркун], пригрівся — й горя мало (О. Мисик)
— Зженеш нахабу [муху] з носа, а їй і горя мало — перейде на лоба (О. Ковінька)

Хтось не звертає ні на що уваги; байдуже кому-небудь до чогось. Приклади

Що ж стоять, не скаржаться, мов горя мало! (Леся Українка)
Щира любов не приглядається, чи карі, чи чорні очі,.. чи біла шия, чи довга коса: їй до сього нужди мало (Г. Квітка-Основ'яненко)
— Усяка б дівка побоялась прийти сюди ніччю одна, а мені і горя мало!.. (С. Васильченко)

Горе переможеним!

«Vae victis!» — вигук Бренна, ватажка галльського племені сенонів. Він пообіцяв зняти облогу Рима, якщо римляни дадуть йому юоо фунтів золота. Коли римляни відважували йому золото, Бренн кинув на терези свій меч. На запитання римлян, що це означає, він глузливо пояснив: «Це означає — горе переможеним!». Приклади

Та царські упадуть чертоги,
І правда кривду спопелить,
Коли навчиться люд убогий
Громадою обух сталить.
(М. Рильський, Зустріч у Нижньому)