ГЛУЗД — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

здоро́вий глузд (ро́зум).

Тверезе розуміння, сприймання чого-небудь; розсудливість. Приклади

Всупереч живим фактам, наперекір здоровому розуму ці горе-теоретики твердять про відмирання народної творчості (М. Рильський)
Здоровий глузд підказував йому, що в місті не можна затримуватися ні на годину (В. Собко)
Було в селі кілька вічних опозиціонерів.., але здоровий глузд наказував Аркадієві саме їх не чіпати (Ірина Вільде)

втрача́ти (тра́тити) / втра́тити (стра́тити) ро́зум (глузд).

Переставати нормально мислити, поводитися; ставати божевільним. Приклади

— Вона стратила розум, збожеволіла,— загомоніли молодиці (І. Нечуй-Левицький)
Якого страху набралася вона тоді в поганім тім млині, мало розуму не стратила (О. Кобилянська)
Хто глянув би збоку на цей розгардіяш, міг би подумати, що тут люди втратили глузд і тільки шаленіють, не тямлячи себе, замкнуті в цій клітці, сповнені пекучої задухи (О. Гончар)
— Говорили поміж себе люди, що дід зовсім розум втратив, де ж таки — ходить та й ходить, аж до сусідньої області забивається, гасає, як той Марко по пеклу (Ю. Яновський)

Бути неспроможним обдумано діяти у складній ситуації; губитися. Приклади

І не думав, і не гадав ніколи він, що Тихін отакий легковірний: хтось белькнув дурним язиком, а він уже й глузд втратив (А. Головко)
[Маруся:] Моя мати! Тут, в Цареграді! Ні! Я доспівалась… Я з горя притужила тінь своєї матері… Мабуть, вмерла моя мати!.. Боже мій, поможи мені! Я, здається, стратила розум (О. Левада)
[Орест:] Сам я, може, й не піду на риск,.. але коли мене захопить яка стороння стихійна сила, тоді я трачу розум! (Леся Українка)
— Усі знають, що Софроній, хитрющий і зухвалий, нікого не боїться й ніколи не втрачає глузду (М. Івасюк)

глузд за ро́зум заверта́є (заверну́в) у кого і без додатка.

Хто-небудь не може нормально мислити, діяти. Приклади

— Чи ви од чаду, чи з похмілля? Чи чорт за душу удряпнув? Чи напились дурного зілля, Чи глузд за розум завернув?.. (І. Котляревський)

збива́ти / зби́ти з ро́зуму (глу́зду) кого.

Зваблювати, спокушати, підштовхувати на нерозумні дії. Приклади

[Наталя:] То спитайте його: чи я йому що роблю? [Шкандибиха:] Буде й того… Обпоїла чимсь, з глузду збила, та ще мало? (Панас Мирний)
Хто ж, як не він, отой дука прославлений, Сю сироту загубив? Хто, як не він, стиду, честі позбавлений, дівчину з розуму збив? (П. Грабовський)

не прибра́ти глу́зду (ро́зуму і т.ін.) щодо чого.

Не знайти якогось певного рішення; не збагнути чогось. Приклади

[Дзюба:] Коли б ти знала, Лесечко, яке мене лихо спіткало. Розуму не приберу, що й робити (І. Кочерга)
[Кіндрат Антонович:] Я вже й ума не приберу, як на це діло дивитись (М. Кропивницький)
— Тепер не приберу більш глузду, Як тут сих поселить прочан (І. Котляревський)

ріши́тися (позбу́тися) ро́зуму (ума́, глу́зду).

Втратити здатність нормально мислити, діяти і т.ін.; збожеволіти. Приклади

От вернувся [художник], відчинив лиш двері І — остовпів!.. На полотні якісь химери, Строкаті кола, плями… Наче хто топтавсь [по картині].. Художник глузду не позбувся трохи (А. Косматенко)
— Уже ж або обпоїла, або підкурила чимсь. А тільки він з її волі ніяк не вийде: мов тая дитина, за спідницю держиться, зовсім свого глузду рішився! (Дніпрова Чайка)
— Цей Павло ума рішився: от сам на себе і зводить лихо — чуєте? (Марко Вовчок)
Всі так ізвикли [звикли] бачити його без подружжя, що надзвичайно здивувалися, почувшися [почувши], що він має одружитися..— От, на старість розуму рішився! (Б. Грінченко)

зійти́ / схо́дити з ума́ (з ро́зуму, з глу́зду).

Поводитися безглуздо, нерозумно. Приклади

— Де криниця, а де я..? Чи я з ума зійшла, чи що?.. (Г. Квітка-Основ'яненко)
— От, видите, бігме, я вже забула, так мені баки забили. З розуму сходжу (Л. Мартович)

за ким, рідше по чому. Виявляти надмірне захоплення, полонившись ким-, чим-небудь; упадати за кимсь. Приклади

Славка… якраз в ту пору буквально з розуму сходила за тим гульвісою (Ірина Вільде)
Панянки з ума сходили по його красі, по його норову веселому-сміхотворному (Панас Мирний)

Ставати психічно хворим, збожеволіти. Приклади

Ти дала мені тільки розхитані нерви,— і от тепер я чую, що зійду з глузду… (Г. Хоткевич)
Час давно б зрозуміти жандармським чинам, що коли б він і був симулянтом насправді, то в лікарні давно вже зійшов би з ума (О. Левада)

добра́ти [до] ро́зуму (глу́зду, то́лку, ума́ і т.ін.) у чому і без додатка.

Незрозуміло. Приклади

А воно й місто зараз — до ума не добереш: завод же стоїть і тютюнові фабрики — бастують робітники (А. Головко)

Додуматися до чого-небудь, зробити певний висновок. Приклади

Певні були [селяни], що ті [коноводи] не втечуть.., але не могли добрати розуму, як їх узяти (Б. Грінченко)
— Не доберу я толку в твоїх речах,— каже Петро (П. Куліш)
Він і зараз ніяк до розуму не добере — хто б таки його листа міг віднайти? (А. Головко)

відбі́гти (відби́тися) ро́зуму (глу́зду).

Стати божевільним; збожеволіти. Приклади

[Штефан:] Отче! Ви ж бачите: стара вже відбилася глузду й казна-що верзе… (Я. Галан)
У селі говорили всячину. Казали, що над книжками розуму одбіг, казали, що й з чортом злигався (Б. Антоненко-Давидович)
Він був би розцілував їх [стрільців], але боявся викликати новий переполох. Подумали б, що старий Матвій Шавала відбіг (не дай Боже) розуму (Мирослав Ірчан)

дово́дити / довести́ до ро́зуму (до ума́, до глу́зду).

що. Здійснювати, успішно виконувати що-небудь, справлятися з чимсь. Приклади

— Позичити [насіння] не штука,— відповів голова,— та дивіться, щоб до ума довели (М. Рудь)
— Багацько таких, що на готовеньке зазіхають, та мало таких, що до ума що-небудь доводять (Л. Яновська)

кого. Наставляти, повчати кого-небудь. Приклади

Параска ще довго корила хатніх, до ума доводила невістку (К. Гордієнко)

кого і без додатка. Виховувати, ростити кого-небудь (про дітей). Приклади

Няньчить її й доглядає [ненька].., Обчісує й одягає, До глузду доводить (П. Гулак-Артемовський)
Не той батько, що зродив, а той, що до ума довів (Українські народні прислів'я та приказки)
— Щоб вам [Галі і Чіпці], мої рідні, щасливо вік звікувати та своїх діток до розуму довести! (Панас Мирний)
Тепла хвиля підмиває серце матері, як вода калину, щасливою сльозою очі криються: усіх же вигодувала та виняньчила та й до розуму довела (Григорій Тютюнник)

з глу́зду (з ро́зуму) з'ї́хати (зсу́нутися і т.ін.).

Збожеволіти, ставати психічно хворим... Приклади

[Рябина:] Чи ти, старий, одурів, чи з розуму сплив? Та за що дерево путаєш? (І. Франко)
Ні, наші козаки ще з розуму не спали, Щоб Вовка од біди сховали! (Л. Глібов)
— Немає в мене більше дочки, як Явдоха! А вона ще не зсунулася з глузду, щоб проти батька іти! (Панас Мирний)
— Хіба я таки сказився чи з глузду з'їхав, щоб одрізувать землю, — сказав Карпо (І. Нечуй-Левицький)
— Та я бачу, що ви вже зовсім з'їхали з розуму, а не тільки трохи, як мені казали… (Ірина Вільде)
— Ти що, з глузду з'їхав? — лається жінка [з чоловіком] (Народні оповідання)