ВІТРАХ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

ві́тер у голові́ [гра́є (ві́є, сви́ще, посви́стує і т.ін.)] у кого, чиїй.

Хто-небудь легковажний, несерйозний. Приклади
  • Ні, такі діти не беруть близько до серця її турбот про рідне гніздо. Одне мале, а друге молоде, ще вітер посвистує в їхніх головах (М. Стельмах)
  • — Ти добре на комсомольських зборах прочесала жевжиків,— озвалася Майя.— Влучно сказала — жевжики! Це такі, у кого в голові вітер віє! (А. Хижняк)
без додатка. Легковажний, несерйозний. Приклади
  • з вітерце́м у голові́. — Така жінка може дуже подобатися. Ви рвійна, рішуча, примхлива, з завихреннями. — З вітерцем у голові? — Ні… ексцентрична (Ю. Мушкетик)
  • Вітру у тебе в голові багато, — казала Ганна Сильвестрівна (І. Сенченко)
  • — Ти ж у мене виріс під стелі, а в голові ще вітер віє (Ю. Збанацький)
  • бага́то ві́тру [в голові́]. Видно вухатого, що в його вітру багато (Укр. присл.)
  • Так що же це він? Хизувався, як хлоп'як? А чи ще вітер у голові грає, і він просто вигадує? (В. Козаченко)
  • А парубки тії — сказано, вітер в голові, молодії — вибрали десь музики і повели молодих по селу (Марко Вовчок)

до ві́тру, розм.

В туалет. Приклади
  • Хтось попросився: — Хоч до вітру пустіть!. — Сказав: випускаю тіки [тільки] тих, хто записався (А. Дімаров)
  • — А тут до вітру підпира.. Як закричу я: Мамо! (Григорій Тютюнник)
  • — Ми вже тут справді одією ногою в саме панство ступили. — Воду не носимо, надвір до вітру не ходимо, дров не рубаємо… (М. Ю. Тарновський)

лови́ти вітрі́в, жарт.

Розглядати все навколо, оглядатися, повертатися в різні боки. Приклади
  • Коли Наум приходив до церкви молитись, то вже справді молився, а не ловив вітрів, не розглядав туди і сюди (Г. Квітка-Основ'яненко)

не ки́дати слів на ві́тер.

Не говорити що-небудь безпідставно, безвідповідально, необґрунтовано; бути обов'язковим. Приклади
  • Глухов добре знав секретаря обкому. Він слів на вітер не кидає.. (І. Рябокляч)
  • [Кембель (до Джонатана):] Не бійсь, я слів не кидаю на вітер (Леся Українка)

пуска́ти / пусти́ти на ві́тер.

зі сл. слова. Говорити даремно. Приклади
  • Хлопець не любив пускати слова на вітер.
зі сл. гро́ші, майно тощо. Легковажно, марно витрачати. Приклади
  • — Це ж треба уже зовсім розуму позбутися, щоб узяти та власною рукою пустити на вітер усе своє добро, загорьоване довгою, тяжкою працею… (Д. Бузько)
  • Як тільки свято — в нього [Більграйфа] повно гостей, оперету розіграють, як у Відні, де він, бувши молодим, гроші на вітер пускав (І. Муратов)
зі сл. с́л́а́в́а. Не берегти, не примножувати, не оцінювати належним чином. Приклади
  • Ярославову славу на вітер пускає [Всеслав] (Панас Мирний)

як (мов, ні́би і т.ін.) оси́ка на ві́трі, зі сл. тремті́ти і под.

Дуже сильно. Приклади
  • Вона боялась подумати, що тоді буде, і лише тремтіла, як осика на вітру [на вітрі] (М. Коцюбинський)
  • Гнат затремтів увесь, як осика на вітрі (М. Коцюбинський)

викида́ти / ви́кинути на ві́тер що.

Легковажно, марно витрачати гроші, майно і т.ін. Приклади
  • Як розпорядитися грошима? Легко їх розтринькати, викинути на вітер (З газети)

яки́м ві́тром.

Уживається для вираження доброзичливого здивування, радості з нагоди несподіваного приходу, прибуття кого-небудь. Приклади
  • [Гиря:] Здоров, здоров, товаришу секретар! Яким вітром до нас?.. (М. Куліш)
  • — Здрастуй, моя люба! — підходить до дружини обнімає й цілує. В домі радісний переполох. — Здрастуй! Яким вітром, яким чудом ти тут (О. Довженко)
  • Яким вітром, Василю? — Не зважав на нього Крищук. — Хоч би подзвонив, написав (М. Олійник)
  • яки́ми вітра́ми. — Пані Ольго! — здивовано розвів [Павлик] руками. — Якими вітрами? В таку негоду… (М. Олійник)
  • які́ вітри́ зане́сли.Які вітри занесли до нас? — спитав Косенко, міцно потискуючи руку Хромова (О. Копиленко)

на [всі] чоти́ри ві́три, перев. зі сл. іти, забира́тися і т.ін.

Куди завгодно, куди захочеться. Приклади
  • Як і іншим розжалуваним співакам, йому було дано широкий вибір: на всі чотири вітри! (О. Гончар)
  • — Скликав би тепер своїх полчан тисяч двадцять, як не більше, і розігнав би оцю тічню на чотири вітри, на локшину потяв би (Б. Лепкий)
  • — Одну Зосю пущу [в дім], коли вона того схоче, а тим — світ на всі чотири вітри (І. Нечуй-Левицький)
Геть. Приклади
  • — Заплати! І хай забирається на чотири вітри!..— ще більше розпалився адвокат (Є. Куртяк)

вали́тися (па́дати) від ві́тру.

Бути знесиленим, дуже виснаженим, слабим. Приклади
  • хили́тися од ві́тру. — А схожа вона знаєте на кого? — Ні, не знаю. — На лісову мавку. Хороша дівчина. — Нічого, тільки од вітру хилиться (М. Стельмах)
  • так від ві́тру і ва́литься. Очиці її почервоніли і позапухали (видко було, усю ніч плакала), а сама так від вітру і валиться (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • За час переходів усі вже так вимотались, що й од вітру падали (Я. Баш)
  • [Вантажник:] У нас конячка яка? Од вітру пада (І. Микитенко)
  • — Куди тобі пішки: від вітру валишся (О. Гончар)
  • А як вийду за ворота,— Од вітру валюся (П. Чубинський)
  • Прокіп блідий, аж зчорнілий, од вітру валиться (М. Коцюбинський)

дму́хати (ду́ти) про́ти ві́тру.

Робити яку-небудь безнадійну справу, не сподіваючись на успішне її завершення. Приклади
  • [Дід з ціпком:] А ти… А ти кинь цигарку, кажу! (Та й замірився на Копистку ціпком). [Копистка (не зворухнувся):] Не дмухайте, діду, проти вітру (М. Куліш)

як (мов, немов і т.ін.) ві́тром перенесло́ кого.

Хто-небудь дуже швидко прибув (прийшов, приїхав, прибіг і т.ін.) кудись. Приклади
  • [Суховій:] Либонь ще й четверті півні не співали, а я вже і в Конотопі.. Немов вітром мене перенесло (М. Кропивницький)

ганя́ти ві́тер по ву́лицях (по сві́ту).

Не працювати, гуляти, проводити час у розвагах; нічого не робити, нічим не займатися. Приклади
  • А що можна сказати про волоцюг і пройдисвітів, які ганяють по світу вітер,. .витирають чужі кутки? (П. Загребельний)
  • — Отож зміну відробив та й пішов вітер по вулицях ганяти. Тільки й на умі танці та комфорт (О. Гончар)

сві́жим ві́тром пові́яло.

Змінилися обставини, настрої і т.ін. на краще. Приклади
  • Торік з двома подругами прийшла вона на ферму і тут відразу повіяло свіжим вітром.. Приміщення побілили, причепурили (Я. Гримайло)
  • Від її щирого голосу повіяло на Миколу свіжим вітром (В. Кучер)

підби́тий (підши́тий) ві́тром.

Старий, виношений, благенький (про одяг). Приклади
  • О, скільки гіркоти в псевдонімі [Кузьма Бездомний] отім, Редакторе з бензинної колонки, Коли на вулиці сьогодні в тебе дім, Підшитий вітром макінтошик тонкий (Р. Братунь)
  • Зодягнуті червоногвардійці були хто як. В кого стріпана солдатська шинеля, в кого — вітром підбите пальтишко (Ю. Смолич)

шука́ти (лови́ти, доганя́ти і т.ін.) / злови́ти (пійма́ти і т.ін.) ві́тра в по́лі.

тільки наказ. форма. Безслідно зникнути, так, що марно й шукати. Приклади
  • —Ха-ха-ха,— реготав професор,— вони полетіли, ловіть вітра в полі (В. Собко)
  • — Візьму його з собою, дам сапу в руки, покрутиться біля мене, а тільки відвернулась, уже лови вітра в полі! (О. Гончар)
  • — Що ж то буде за чудасія? — Так, нічого: підхоплю тілько [тільки] на сідло отсю кралю, та й шукай вітра в полі. Махнем з побратимом навпростець до Чорної гори (П. Куліш)
Домагатися чого-небудь неможливого, недосяжного. Приклади
  • [Купер'ян:] Здоров, Паньку.. Здається, ти їдеш шукати вітра в полі (І. Карпенко-Карий)
  • — Я хочу побратися з вітровою донькою. Ходіть зі мною і будете моїми старостами..— Що, хочеш шукати вітра в полі? — питали [сусіди] (Казки Буковини..)
Здійснювати безрезультатні пошуки кого-, чого-небудь. Приклади
  • — Овва, який же баский! Чи не вітра в полі хочеш піймати?.. Да ти й сам, бачу, степовик (Марко Вовчок)
  • Але тут почув Бертольдо, як озвався голос далі: Гей, біжіте, панські слуги, Та зловіте вітра в полі (Леся Українка)
  • [Лука:] Повернуся раніше від інших.. Одчиніть мені тихенько двері. Я ляжу, а вони хай шукають вітра в полі (Я. Галан)
  • — А що гестапівці знайдуть [друкарську машинку]? — скрикнула Тамара.— Нехай шукають вітра в полі,— задиристо випалила Женя (В. Хижняк)

розпуска́ти / розпусти́ти за ві́тром (по ві́тру) що.

Марно витрачати гроші, заробіток, спадщину і т.ін.; не бути заощадливим. Приклади
  • Служивши чесно, без пороку, З боргів покійник батько жив, Три бали він давав щороку І все за вітром розпустив (Переклад М. Рильського)
Знищувати, не залишаючи сліду. Приклади
  • Світ здається викінченим, як поема митця старого,— а буває часом, Коли хотілось би його зламати, Розвіяти, по вітру розпустить (М. Рильський)

розно́ситися / рознести́ся за ві́тром.

Щезати, пропадати, зникати і т.ін. Приклади
  • Та сум бере, що без життя, без плоду, На рій дурниць моє життя звелось, Гадав служити рідному народу, Та чисто все за вітром рознеслось (П. Грабовський)

пусти́ти [з] ди́мом ([з] вогне́м, з ві́тром і ди́мом).

Знищити вогнем; спалити. Приклади
  • ди́мом за ві́тром пусти́ти. — Та йому [панові] й ногою на нашу землю не дати ступити. Кубло димом за вітром пустити! (А. Головко)
  • Дорош обкульгав згарище… і зняв кашкет. Невже самі люди, що це творили, пустили з вітром і димом? (Григорій Тютюнник)
  • Проклятий фашист все село під небо з вогнем пустив (О. Копиленко)
  • Пустили з димом вони [повстанці] панські маєтки (Нар. оповідання)
  • [Стась:] Він [Кармелюк] ще, кажуть, нахвалявся перепороть різками всю комісію і димом пустити всі їх папери (С. Васильченко)

пусти́ти (розві́яти і т.ін.) за ві́тром. зі сл. гро́ші, ці́нності і под.

Марно витратити ( перев. легковажно). Приклади
  • Одержали [хлопці] першу зарплату і. .. за три дні гроші пустили за вітром (З газети)
  • Павлюк із Завірюхою… воліли б ті здобутки розвіяти за вітром (К. Гордієнко)
Не доглянути, не зберегти кого-, що-небудь. Приклади
  • — Хвалився [старий] якось: Ось привезуть курчат, збережеш усіх, поки не виростуть, баян тобі восени забезпечений. А пустиш за вітром, начувайся… (С. Добровольський)
Знищити вогнем; спалити. Приклади
  • Андрій нахилився старому до вуха, спитав таємниче: — А що якби і їх [уланів] отак? Щоб і їхні фільварки пустити за вітром? (Д. Бедзик)

леті́ти / полеті́ти ві́тром (як ві́тер), перев. куди.

Дуже швидко бігти, їхати, йти ( перев. нічого навкруги не помічаючи); мчати, поспішати. Приклади
  • [Михайло:] Куди ж ти, мов вітер?.. Іванко справді вітром летів в оселище (А. Хижняк)
  • Я, як зачула, то й полетіла вітром, не тямлячись, тільки одна молитва у серці стояла — тебе застати, тебе рятувати (М. Старицький)

[як (мов, ні́би, і т.ін.)] полеті́ти за (із) ві́тром.

Набути розголосу, поширитися. Приклади
  • За вітром слава полетіла. По всіх усюдах і кутках (Л. Глібов)
Безслідно зникнути, пропасти, щезнути. Приклади
  • Її честь, яку здобула собі довгою службою у своєї пані, тепер розвіялася, немов із вітром полетіла (О. Кобилянська)

ки́дати (пуска́ти, розкида́ти і т.ін.) / ки́нути (пусти́ти, розки́нути і т.ін.) на ві́тер, зі сл. гро́ші і под.

Даремно, марно, необдумано витрачати. Приклади
  • випуска́ти слова́ на ві́тер. Відомо всім, що Пронька не звик випускати слова на вітер (О. Донченко)
  • — Дорош за нашу артіль дбає, не хоче розкидати на вітер трудодні (К. Гордієнко)
  • [Герміона:] Немає за що ганити тебе, хіба за те, що ти свій заробіток пускаєш так на вітер (Леся Українка)
  • — Берегти треба кожну копійку, а ми тисячі карбованців на вітер кидаємо (З газети)

під сімома́ вітра́ми.

На відкритому, ніким і нічим не захищеному місці. Приклади
  • На роздоріжжі, під сімома вітрами стояло місто-воїн. Сувора й скупа на славу історія Мінська (З журналу)

з вітерце́м.

На великій швидкості. Приклади
  • з ві́тром. Танки мчали легко,. .з вітром (Я. Качура)
  • — Тату, ви ж обіцяли нас прокатати з вітерцем! — нагадує Іван (М. Стельмах)
  • — А приїждже товариство запросило Єльку по Дніпру прокататись з вітерцем (О. Гончар)

і́ншим (не тим і т.ін.) ві́тром пові́яло.

Відчутно змінилися обставини, настрої, погляди і т.ін. Приклади
  • — А ви ж торік казали, що Заруба такий, як всі…— Всі казали, а тепер бачу, що не тим вітром повіяло (В. Кучер)
  • Всі [в Кухтиній сім'ї] повірили, що іншим вітром повіяло і що жде їх щось нове, цікаве, нечуване досі (А. Іщук)

іди́ [собі́] на всі чоти́ри ві́три (на чоти́ри бо́ки і т.ін.), лайл.

Уживається для вираження злості, обурення, незадоволення, роздратування з приводу чогось, небажання бачити кого-небудь. Приклади
  • Старшина пильно глянув на них [Гната та Олександру]. — А йдіть ви собі на всі чотири вітри, бо, їй же Богу, битиму! — крикнув він (М. Коцюбинський)
  • [Карпо:] Що Домаха! Домаха — пустяк! [Мар'я:] Еге! Добрий пустяк — стілько [стільки] літ у його [нього] жила! Мало чого не буває! Звичайне, в кавалерійськім стані… [Карпо:] Так що з того, що жила! А оженився — на чорта ж вона йому? Іди, голубонько, на всі чотири вітри! (Олена Пчілка)

за хвіст та на со́нце (на ві́тер) кого.

Викривати чиїсь непорядні, неправильні і т.ін. дії, вчинки так, щоб усім стало відомо. Приклади
  • — Заробиш у колгоспі сіна — матимеш молочко, не заробиш— хай тобі Бог дає… — Давно б так! — зірвалися в залі голоси. — Годі їм на чужій печі зади гріти. За хвіст та на вітер (С. Добровольський)
  • Картопля в кагатах почала горіти, а силос, то, мабуть, уже й згорів. Хто кагатував? Колода. По закутках усі гудуть, от вона і його за хвіст та на сонце [в газету] (В. Кучер)

піти́ (збі́гти) за ві́тром (по ві́тру, за водо́ю).

Зникнути безслідно. Приклади
  • — Бачиш, Олександро, твій чоловік, а моя жінка пішли десь за водою (М. Коцюбинський)
Минути, пройти без вороття. Приклади
  • Минає день, тиждень, місяць, і півроку збігло за водою (Марко Вовчок)
  • Так якраз і є:. .добра слава — усе пішло за вітром (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Нехай піде за вітром моє лихо! (І. Нечуй-Левицький)
Пропасти марно, перев. нераціонально кимсь витрачаючись, використовуючись і т.ін. Приклади
  • Тато гніваються: це ж два з половиною карбованці пішли за водою (М. Стельмах)
  • Якби все купляти, що нам треба, то газдівство швидко пішло би за вітром (М. Томчаній)

як (мов, немо́в і т.ін.) ві́тром розві́яло що, безос.

Зникнути безслідно. Приклади
  • Кураторове обличчя розтяглось у широчезну посмішку. Та раптом страшна думка забилася в голові. Його веселість немов вітром розвіяло: що буде, коли та баба заговорить (О. Маркуш)
  • Восени були два добрих прикладки [стіжки сіна], а потім як вітром розвіяло. Зосталися самі з'їдини (Григорій Тютюнник)

зві́дки (звідкі́ль, відкі́ль) ві́тер ві́є (дме).

На що треба орієнтуватися в своїх діях, поведінці або від кого чи звідки слід чекати чого-небудь. Приклади
  • — Ананя люди знали то гешефтярем, то слизькоязиким, бо язик і мозок його завжди безпомилково повертали туди, звідки віяв вітер (М. Стельмах)
  • — Попомнуть і вам [піщанам] боки, як подільцям!.. Тоді знатимете: чи живете, чи ні! Побачите… Видно вже, відкіль вітер віє (Панас Мирний)
зі сл. Марі́є. Усталена форма жартівливо-грайливого звертання. Приклади
  • — Маріє, звідкіль вітер віє? — зачепив її Гаврилко, смикнувши за кінець хустки (М. Коцюбинський)
В чому причина, від кого йде; чий вплив. Приклади
  • — Глашка зрозуміла, звідки дме вітер (З. Тулуб)
  • звідкіля́ ві́тер. У порозі спинився [Запорожець], саркастично зажмурив око: — Знаю, звідкіля цей вітер… Певне, вже наговорили… Ну і к чорту — плакати не буду (С. Васильченко)
  • — Корову я заберу, якщо вона так уже вам очі муляє. Але я бачу, звідки вітер віє (С. Добровольський)

ві́тер у кише́нях (у кише́ні) свисти́ть (гуля́є, ві́є і т.ін.).

Нема грошей. Приклади
  • у кише́ні ві́тер. [Копистка:] Бувало й нап'єшся отак та прителіпаєшся додому без розуму… Прокинешся вранці — у кишені вітер, у голові ковалі (М. Куліш)
  • ві́тер по кише́нях гуля́є. А другий так собі, якийсь нетяга.. Вітер, видно, по кишенях гуляє (Г. Коцюба)
  • Коли в кишені вітер віє, то не лізь у суд, Мусію (Укр. присл.)
  • Бо як в кишені вітер ходить, То треба спершу заробити (Укр. поети-романтики)
  • — Але ж тато не схожий на того противного диякона. Хоч у кишені вітер гуляє, та почуває себе людиною (А. Хорунжий)
  • З чим ждати? — вмішався кремезний парубок з засуканими по лікті рокавами. — Сухарі вийшли, махорки катма, вітер у кишенях гуде… (О. Гончар)
у кого. Хто-небудь бідний, не має грошей. Приклади
  • в карма́ні вітри́ гуду́ть. — Він [учитель] уже третій місяць не получає жалування, а тепер у його в кармані вітри гудуть! (Б. Грінченко)
  • ві́тер сви́ще по кише́нях кому. Але хто сказав, що я від таких самих бідаків, яким вітер свище по кишенях.., узяв би якісь гроші? (Письмен. зблизька)
  • Навкруг Софрона мешкали такі ж бідолахи безкопійчані… У них в кишені теж вітер свистів (Н. Рибак)

під три чорти́ перев. зі сл. піти і под., грубо.

Геть, куди завгодно. Приклади
  • [Василина:] А не пішов би ти, прохожала людина-парубче, з-під вікна під три вітри? (С. Васильченко)
  • під три вітри́. — Замість Михайла Вікторовича, управителя, значить, будете? — Ні, машиністом… А Забара ж як? — В Антона трохи відлягло від серця.— Забару, значить, під три вітри (П. Рєзніков)
  • — Хай хмарами роки нависли, Та він їх шле під три чорти (О. Малишко)
  • Він доводив нам, що його вдача вимагає якоїсь дії, а не сидіння в тюрмі, і що він ладен хоч зараз тікати геть під три чорти (О. Досвітній)

на ві́тер.

зі сл. говори́ти і под. Необдумано, не подумавши. Приклади
  • — Мій батько не на вітер говорить, боярине. Він звик добре передумати, заким що говорить (Іван Франко)
  • — Він [доктор] говорить, аби язик вертівся,— так собі,— на вітер (І. Нечуй-Левицький)
Безпідставно чи безвідповідально; даремно. Приклади
  • Я, Карпо Макодзьоба, оголосив тобі війну, генерал фон Лер. Я на вітер не звик говорити. Що скажу — зроблю (Ю. Яновський)
  • Він не мовчав батькові й маленьким, а тепер по всьому було видно, що він говорив не на вітер (І. Нечуй-Левицький)
Ні за що, без будь-якої мети. Приклади
  • — Скажи, Вутанько, ти боїшся смерті? — Було б за що життя віддавати, Ганно. А так, на вітер… (О. Гончар)
перев. зі сл. витрача́ти і под. Без належної користі, марно, легковажно. Приклади
  • — Вам знати цікаво, Які в нього справи В цехах, на заводі? Погляньте, підіть: Розщедривсь і тут За рахунок держави! На вітер летять — не дрібненькі, не мідь! (С. Олійник)
  • — Глянеш, скільки тих старшокласників — парубчаки ж, траси могли б будувати, а вони ціле літо байди б'ють… Такі трудрезерви — й на вітер! (О. Гончар)
Між іншим, без особливої потреби. Приклади
  • [Павло:] Я так сказав, на вітер… Мовляв, їж борщ з грибами, держи язик за зубами (М. Кропивницький)

трима́ти (держа́ти) ніс (но́са) за ві́тром (по ві́тру).

Діяти непослідовно, непринципно, змінюючи свої переконання і поведінку відповідно до обставин. Приклади
  • І критик, що держить по вітру свій ніс, Що в папці промову (готову!) приніс, Схопився і першим до сцени побіг (С. Олійник)
  • Сатирик викриває героя як, хоч і бездарного, але надзвичайно спритного пройдисвіта, що тримає ніс за вітром (З газети)

куди́ ві́тер ві́є (дме).

Що трапилося; в чому справа. Приклади
  • Паляничка ще не добрав, куди воно вітер дме, тому вибирав тепер слова обережні, моргаючи своїми мавпячими очима (М. Чабанівський)

як ві́тер, зі сл. бі́гати, літа́ти і т.ін.

Дуже швидко. Приклади
  • Москалів повний шинк, а серед їх, як вітер літає Марина, танцює-витанцьовує (О. Левада)

як (мов, на́че і т.ін.) ві́тром зду́ло (змело́) кого, що, безос.

Хто- або що-небудь несподівано або безслідно зник (зникло). Приклади
  • Комісар пожвавішав: його поганий настрій немов вітром здуло (Ю. Бедзик)
  • Касирша зникла, наче її вітром змело (В. Винниченко)
  • — Усмішку з Толиного обличчя наче вітром здуло (С. Журахович)
  • Мене з печі як вітром здуло (М. Стельмах)

холо́дним ві́тром пові́яло.

Змінилися обставини, настрої і т.ін. на гірше. Приклади
  • То йому привиджується удача: земля знову його, він такий радий.. Аж ось повіяло холодним вітром з другого боку… Нема землі!.. (Панас Мирний)
  • Минули літа молодії, Холодним вітром од надії Уже повіяло (Т. Шевченко)

дмухну́ти і розси́плеться (похи́литься і т.ін.) на кого і без додатка.

Уживається для підкреслення надмірної фізичної слабості, виснаженості кого-небудь. Приклади
  • [Тарас:] ..Худенька [Леся], кволенька… Дмухни — і похилиться (Л. Смілянський)
  • дмухни́ і полети́ть за ві́тром. Яцубі просто душа болить дивитись, яка його донька худа,— дмухни — й полетить за вітром (О. Гончар)
  • [Павло:] А ти [тестю] вже так перезрів, дмухнути на тебе, і розсиплешся (О. Корнійчук)

Хто сіє вітер, той збирає бурю.

Цитата з Книги пророка Осії, де йдеться про тих, що забули про свого Творця: «А що вітер вони засівають, то бурю пожнуть, — в них не буде й колосся, а зерно не видасть муки, коли ж видасть, чужі поковтають її» (8,7). Приклади
  • Не давати йому (Петрограду) хліба, солдатів, податків, брати самим усю владу в свої руки, а як треба буде зброєю боронити свого права, покликати українське військо з фронту, — хай відповідальність за бурю, за порушення фронту беруть на себе ті, що сіють вітер. (В. Винниченко, Відродження нації)
  • Співець юдейський: Сама посіяла між нами зваду, а хочеш мир зібрати? Пригадай: хто сіє вітер, той збирає бурю. (Леся Українка, На руїнах)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання