ВТРАЧАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

втрача́ти (тра́тити) / втра́тити (стра́тити) ро́зум (глузд).

Переставати нормально мислити, поводитися; ставати божевільним. Приклади

— Вона стратила розум, збожеволіла,— загомоніли молодиці (І. Нечуй-Левицький)
Якого страху набралася вона тоді в поганім тім млині, мало розуму не стратила (О. Кобилянська)
Хто глянув би збоку на цей розгардіяш, міг би подумати, що тут люди втратили глузд і тільки шаленіють, не тямлячи себе, замкнуті в цій клітці, сповнені пекучої задухи (О. Гончар)
— Говорили поміж себе люди, що дід зовсім розум втратив, де ж таки — ходить та й ходить, аж до сусідньої області забивається, гасає, як той Марко по пеклу (Ю. Яновський)

Бути неспроможним обдумано діяти у складній ситуації; губитися. Приклади

І не думав, і не гадав ніколи він, що Тихін отакий легковірний: хтось белькнув дурним язиком, а він уже й глузд втратив (А. Головко)
[Маруся:] Моя мати! Тут, в Цареграді! Ні! Я доспівалась… Я з горя притужила тінь своєї матері… Мабуть, вмерла моя мати!.. Боже мій, поможи мені! Я, здається, стратила розум (О. Левада)
[Орест:] Сам я, може, й не піду на риск,.. але коли мене захопить яка стороння стихійна сила, тоді я трачу розум! (Леся Українка)
— Усі знають, що Софроній, хитрющий і зухвалий, нікого не боїться й ніколи не втрачає глузду (М. Івасюк)

втрача́ти (губи́ти) / втра́тити (загуби́ти) рівнова́гу.

Перебуваючи в стані нервового збудження, хвилювання, роздратування і т.ін., виявлятися нездатним зберігати спокій, самовладання, терпіння. Приклади

З карих, трохи посоловілих очей визирали неспокій та задума, наче вона [Мотря] загубила моральну рівновагу (М. Коцюбинський)
Дівчина втратила рівновагу, спокій. Видно, дійняв! З огидою й майже ненавистю поглянула на безтурботного Тихона (К. Гордієнко)
Хлопець мовчки вислухав вичитування і, не сказавши ні слова, намірився вийти з кабінету. — Ти розумієш, що поводився недостойно? — втрачаючи рівновагу, промовив директор (І. Багмут). Один тільки Григорій не втратив душевної рівноваги (О. Довженко)

втрача́ти / втра́тити ґрунт під нога́ми.

Переставати бути впевненим у собі, в своїх силах, бути позбавленим того, на чому тримається суспільне чи службове становище, світогляд і т.ін. Приклади

Усі перевертні [пани] почували своє велике горе, що вони вже втратили усі… рухомі й лежачі добра та маєтності на Україні, може й навіки, втратили народний ґрунт під ногами (І. Нечуй-Левицький)

втрача́ти / втра́тити фо́рму.

Позбавлятися здатності найкраще виявляти сили, вміння, здібності і т.ін. Приклади

— Спортом, спортом треба займатись,— одразу ж зауважив професор.— Передчасно втрачаєте форму, ще дівчата подумають, що лінтюх [ледащо], а ви ж трудяга, я певен (О. Гончар)

втрача́ти (губи́ти, тра́тити) / втра́тити (згуби́ти, стра́тити) го́лову.

Переставати реально, об'єктивно сприймати й оцінювати факти, дійсність. Приклади

Гітлер, зірвавши великий куш, утратив голову: він гнав час, мов перекладну тройку на поштовій дорозі (О. Сизоненко)

Напружено думати над чим-небудь без певних результатів. Приклади

Щось з животом сталося таке незвичайне, що професори тратять голови, а мене заспокоюють лише вприскуванням морфіну (М. Коцюбинський)

Виявлятися нездатним обдумано, розсудливо діяти, поводитися ( перев. у складній ситуації). Приклади

Найменша дитина тяжко заслабла на запалення в легенях, і ми зовсім стратили голову та живемо як у тяжкому сні (М. Коцюбинський)
Я сам голову згубив — скочив на ноги та як гукну на повний голос: Браво, Манюрка! (Ю. Яновський)
[Романюк:] Не бійся: твій тато не з тих, хто голову губить… (О. Корнійчук)
Та не було часу на бідкання, а Мстислав не був з тих, що тратять у скруті голову (Ю. Опільський)
Звірячий жах ганяв його по хаті, од дверей до дверей, а він намагавсь гамувати його і весь тремтів.— Не втрачай голови…— говорило щось у ньому (М. Коцюбинський)

Безрозсудно закохуватися в кого-небудь. Приклади

Я цілком розумію його стан — сидіти біля такої красуні і все розуміти було б щонайменше неввічливо. Я на його місці і в його роки, напевне, вже давно б втратив голову (В. Собко)
Вона знає, як я люблю її. Як дурисвіт, як хлопчак, що втратив голову (П. Колесник)

втрача́ти / Втра́тити лік чому.

Чого-небудь дуже багато. Приклади

— Я втратила лік його зрадам (А. Дімаров)

Перестати рахувати, збиватися в підрахунках. Приклади

— Втративши лік годинам і дням, жив Анатолій у тому вагончику (М. Руденко)