ВСКОЧИТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

скака́ти (вска́кувати) / ско́чити (вско́чити) в гре́чку.

Зраджувати дружині (чоловікові); мати нешлюбні зв'язки. Розумиха набожно перехрестилась. Приклади

скака́ния в гре́чку. Більшої вини й не було, здається, в запорожців над оте скакания в гречку (П. Куліш)
— Чого це ти очі опускаєш, як на другий день після весілля? Може, десь в гречку вскочила та тепер глипаєш очима? (Григорій Тютюнник)
Злі язики розпускали плітки, начебто його Жанночка скаче в гречку з Михайлом Чорногором (Л. Дмитерко)
Як би він не жив, та жив, аби в чужу гречку не вскакував (Укр. присл.)
[Зінька (сама):] Ач, стара, вже й зуби погнили, а їй зальоти на думці: заманулося на старість у гречку скакати (М. Кропивницький)
— Дивіться, ще оступимось… Скочимо в гречку. — А чого б не скочити? (Ю. Мушкетик)
І за що ж мусить погибати хоч би й оцей безталанний Олекса Сенчило? А Олекса Сенчило стоїть посеред колеса [присуджений до страти]. За те, що трапилось, може, зараз на віку, вскочити в гречку! (П. Куліш)
Якби він не жив, та жив, аби в чужу гречку не вскакував (Укр. присл.)
—Чого ж би вас бив Лелека?.. вдовою прожили чесно: все село знає.. Не сушіть голови задурно. — Дуже вже старий для мене. — Не скакатиме в гречку, дома сидітиме біля жінки (М. Лазорський)

вско́чити (встря́ти) в ха́ле́пу (в раху́бу).

Виявлятися причетним до чого-небудь поганого, осудливого, бути замішаним у чомусь. Приклади

Здоровань-лісничий заставив скидати стояки на те місце, звідки вони були взяті, склав акта і поїхав геть, не сказавши ні слова, Йонька плювався всю дорогу.., всю вину звалив на хлопців: — Через вас, белебенів, у халепу вскочив (Григорій Тютюнник)

Потрапити в неприємну ситуацію, зробивши щось необдумане, допустивши якусь помилку і т.ін.; зробити собі клопіт. Приклади

Він підтюпцем рушив униз, розуміючи вже, що встряв у якусь рахубу (С. Голованівський)
— Отак і повинні ми відчувати твердість влади, — глибокодумно прорік Кошіль, тільки зараз збагнувши, в яку халепу він ускочив через свою дурість (М. Стельмах)
— Потім на розпити Смирнова Артемові довелось розповісти, де він зіткнувся з Лиходієм і як замалим не вскочив в халепу з своєю липовою посвідкою (А. Головко)

вско́чити ви́ще халя́в.

Потрапити в неприємне, скрутне становище. Приклади

— Треба тікати звідси! — говорив Остап Соломії, оповідаючи їй свої спостереження, — а то ще вскочиш вище халяв (М. Коцюбинський)

вско́чити в за́шморг.

Опинитися в небезпечному становищі. Приклади

— Старайся як можна далі відійти [від концтабору], але йди обережно, щоб де знову в зашморг не вскочив (Ю. Збанацький)

вско́чити і ви́скочити.

Вийти із складного становища, позбутися небезпеки. Приклади

— Тут, либонь, і той не зуміє дістати зайвого життя на продаж, хто меткий, хто вміє вскочити і вискочити (Є. Гуцало)

як (мов, ні́би і т.ін.) у ві́чі не вско́чить.

Дуже лагідно, улесливо запобігати перед ким-небудь, підлещуватися до когось. Приклади

тро́хи у ві́чі не вско́чить. — Кульбако, розказуй вірш. — Він і на неї смиренником, святенником, трохи у вічі не вскочить: — Ганно Остапівно, який вірш? (О. Гончар)
[Герцик:] І знов, котрий лисичить, умизгається та лебезує, мов у вічі не вскоче [вскочить], — чи не частіше всього держе [держить] за пазухою каменюку?.. (М. Кропивницький)

душа́ в п'я́ти (п'я́тки) тіка́є (опуска́ється, хова́ється і т.ін.) / втекла́ (пішла́, вско́чила і т.ін.) чия, у кого і без додатка.

Хто-небудь раптово відчуває сильний переляк; комусь стає страшно. Приклади

— Мій татусь — буркотун, а насправді добряк!.. Ось як! А в тебе, певно, вже й душа в п'ятках (Ю. Збанацький)
душа́ загляда́є в п'я́тки. — Хто себе почуває кволим, у кого душа часто заглядає у п'ятки — той може відійти убік (Д. Бедзик)
Тарган глянув на дебелого солдата, на його пудові кулаки, і його душа вскочила в п'яти (С. Добровольський)
душа́ аж (вже й) в п'я́тах (у п'я́тках). Як замахнеться було мати [книжкою], так у мене душа аж у п'ятах (Остап Вишня)
Не один Микола перелякався. Фредова душа теж пішла в п'ятки (Ю. Збанацький)
У лисиці душа в п'ятки виступала, а йти [до лева] треба було (Українські народні казки)
На кожній вибоїні, коли віз бувало перехиляється… вся душа тікає в п'яти і він часом аж спітніє зі страху (В. Гжицький)