ВРАЖЕ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

вра́жа (хрі́нова і т.ін.) ма́ти, лайл.

зі сл. бода́й, щоб і т.ін. Уживається як побажання чого-небудь недоброго, неприємного. Приклади

— Я, бачте, такий чоловік — м'якушка.. Отже ж і пожалував, бодай його хрінова мати жалувала! (Марко Вовчок)

з дієсл. Якісь небажані, незвичайні обставини, щось незрозуміле. Приклади

Нечиста мати понаносила до нас тих панів, та й стали вони захоплювати наші землі (О. Стороженко)
Чи я ж тобі [Енеєві] та не годила? Хіба ріжна ти захотів? Десь вража мати підкусила, Щоб хирний тут ти не сидів (І. Котляревський)

Уживається для вираження незадоволення чим-небудь, діями когось. Приклади

— От вража мати, знову дощ почався! — почулося з-за вікна (З газети)

лиха́ (бі́сова, вра́жа і т.ін.) личи́на.

грубо. Уживається для вираження незадоволення ким-небудь, досади, обурення з якогось приводу; погань. Приклади

бі́сова личи́нка. — Та, йди-бо, бісова личинко! Бандите клятий! (М. Хвильовий)
[Сагайдак (зриваючи п'явки):] Десять років не був у вас. Тоді чи не було їх, чи не помічав. Бісові личини… (Л. Дмитерко)

жарт. Уживається для вираження задоволення, захоплення ким-, чим-небудь і т.ін. Приклади

— Марто… — Ще не забувся, як мене звати? — дивується дівчина.— Ну й бісова ти личина,— похитує головою (М. Стельмах)
— Люблю й я смажене сало. Держиш його на вогні, а воно, лиха личина, шкварчить, та на паляницю тільки кап, кап (Остап Вишня)

лайл. Недобра, підступна і т.ін. людина або інша істота. Приклади

Хитра лукава личина. Ой, хитрюща! (О. Ковінька)
Поки пташка літає і корму добуває, зозуленя повикидає усіх маленьких пташенят з гнізда.. Отаку катавасію в чужому гнізді окаянна личина робить (А. Хижняк)
Скріпивсь [хлопчина], стоїть, як твердий дуб, І жде, яка то зла личина Йому пом'яти хоче чуб (І. Котляревський)
— Ну покинь хлипати, нехай краще та вража личина хлипає, котра тебе зобидила (Л. Письменна)
— Ач, меле, бісова личина! — аж хмуриться дехто. Та Невкипілий уже подибав до іншого гурту (А. Головко)
[Настуся:] Та пропадай, вража личина! Коли б вже й давно щез! (Г. Квітка-Основ'яненко)
[Личак:] А я, розумієш, так думаю: Загуба чи не Загуба, а якась лиха личина в нашій окрузі завелася.., хтось комору запалив (Я. Мамонтов)

лиха́ (вра́гова, вра́жа і т.ін.) ма́ти (рідше ма́тір) зна́є кого, що, фам.

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь. Приклади

Лиха мати знає їх порядки.
Врагова його мати зна! (Укр. присл.)

Уживається для вираження невпевненості, необізнаності в чомусь; невідомо, незрозуміло. Приклади

Вража мати його знає, нащо він моргає (Укр. пісні)
— І чого йому [Сербинові] треба тут? — Лиха його матір знає; ходить по садах, ярах, левадах, дітей лякає (С. Васильченко)

бі́сові (вра́жі, су́чі і т.ін.) ді́ти, лайл.

Уживається як лайливий або добродушно-лайливий вислів на чиюcь адресу. Приклади

— По їх січовому розуму, ніщо на світі не стоїть [не варте] ні радості, ні печалі. Філософи, вражі діти! (П. Куліш)
бі́сова дити́на. — Заснеш ти сьогодні чи ні, бісова дитино? — накричала на неї [дівчинку] Олена (Григорій Тютюнник)
Позад себе він чує приглушений регіт — з нього ж, бісові діти, насміхаються (М. Стельмах)

яко́ї бі́сової (вра́жої і т.ін.) ма́тері, фам. , лайл.

з дієсл. Чому, через що, з якої причини. Приклади

— Якої вражої ти матері сумуєш? (П. Гулак-Артемовський)

Уживається для вираження обурення, незадоволення діями, намірами кого-небудь і т.ін.; чого, що. Приклади

Якої бісової матері їм треба?;

не взяв во́рог (враг) кого, жарт.

Уживається для вираження захоплення, здивування з якого-небудь приводу або незадоволення кимсь, чимсь. Приклади

Обминають [богослови] мою хату або приїдуть, об'їдять, обіп'ють, понюхають та й поїдуть. А мої дочки сидять, хоч і гарні, враг їх не взяв (І. Нечуй-Левицький)
— Там у Петра Лукина нова наймичка та ще, не взяв її ворог, крижаста така… (Панас Мирний)

вра́жий (дия́волів і т.ін.) син.

лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення ким-небудь. Приклади

В таку щасливую годину Еней чимдуж спис розмахнув І Турну, гадовому сину, На вічний поминак послав (І. Котляревський)
Лайка й крики не дали Кошовому далі говорити. — Клади булаву! Клади, чортів сину, Зараз же булаву! (О. Довженко)
— Прощайсь лишень, дияволів сину, з матір'ю та з сестрами, бо вже недовго ряст топтатимеш! (П. Куліш)
Я кинулась до його [чоловіка], заступила йому двері, прошу, благаю та плачу: Куди ти йдеш! Схаменися хоч на цей день, вражий сину, бо буде тобі якась напасть! (І. Нечуй-Левицький)

Уживається для вираження доброзичливого, позитивного ставлення до когось або захоплення кимсь. Приклади

— Ідете, чортові сини, — сказав засмучений старий ткач Опанас Чиж (О. Довженко)
Він передивився кожну зборку, кожну зшивку. Як вилив, вражий син! Думав він і тихо усміхнувся (Панас Мирний)
[Филимон:] Проворний [Гаврюшка], вражий син! Скрізь пройде, підслуха — права рука, З нього колись буде гарний дворецький (І. Карпенко-Карий)

враг його́ (їх і т.ін.) [ма́тір (ду́шу)] зна́є (зна), фам. , заст.

Невідомо. Приклади

[Іван:] Бреду горем, мов тим морем, і враг його зна, коли перебреду (М. Кропивницький)
— За що ж його узяли? — А враг їх матір знає (Панас Мирний)

що за вра́жа (лиха́ і т.ін.) ма́ти!, фам.

Уживається для вираження здивування, досади, незадоволення і т.ін. Приклади

— Що за вража мати! — каже тоді Шрам, протираючи очі. — Да се ж ти, бачу, сам і отаман! (П. Куліш)
— Чи не видко ще сухого дуба? — Ні, — каже [хлопець], — ще не видко. Що за вража мати? Наче вже давненько й ідемо, а дуба того нема та й нема (Г. Хоткевич)
З ума не сходить моя дівчина:..що за нечиста мати? — думаю. — От тобі й напився води! (Панас Мирний)