ВОДА — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

пливти́ (плисти́, іти́ і т.ін.) / попливти́ (поплисти́, піти́ і т.ін.) за течіє́ю (по течії).

Пасивно підкорятися обставинам, нічого не роблячи, щоб змінити їх на краще; не протидіяти. Приклади

пливти́, куди́ вода́ несе́. — Ні порадою, ні силою не переможеш нашого товариства. Лучче [краще] пливи, куди вода несе (П. Куліш)
[Олеся:] Я закохана в свою думку, і якщо і ця думка не спевниться [сповниться], тоді опущу руки і попливу по течії (М. Кропивницький)
Сидір Сидорович тим часом уже втягнувся [у крадіжку], зав'язав сумнівні знайомства, заплутався… і поплив за течією (В. Козаченко)

не розли́й вода́.

Нерозлучні. Приклади

— То ж товариші — не розлий вода. Нудьгуватимуть нарізно (А. Іщук)
— Андрій з якимсь чорнявим парубчаком товаришує. Прямо не розлий вода стали (М. Стельмах)

як (мов, ні́би і т.ін.) з гу́ски (з гу́ся) вода́ з кого.

Хто-небудь зовсім не реагує на щось; ніщо не впливає, не діє на когось. Приклади

як з гусака́ вода́. Я пильно придивлявся до нього [Гризоти] тоді на бюро.. Сидить собі, а з нього як з гусака вода… Не буде з нього толку, не буде (В. Речмедін)
— Ох, і свиня ж ти! — не стримавсь Петро. Віктор нітрохи не образивсь, йому це як з гуся вода (А. Головко)
— Скільки не критикують того начальника робпостачу, а з нього мов з гуски вода, — каже Василина (О. Гончар)
— Траплялось, що одна [жінка] вдряпне, друга забере трохи глибше, третя ніби за живе зашморгне, то все те як з гуски вода (Марко Вовчок)

деся́та (сьо́ма) вода́ на киселі́, ірон.

Дуже далека рідня. Приклади

— Він їй, кажуть, доводиться родичем — десята вода на киселі (О. Донченко)
Одного прекрасного вечора приходить у гості до Скоробагатьків якась далека їх родичка, того ступеня родичання, що називається десятою водою на киселі (Г. Хоткевич)

як (мов, на́че і т.ін.) водо́ю вми́ло (зми́ло) кого, що.

Хто-небудь швидко, раптово зник або щось безслідно пропало. Приклади

Жупана мов вода змила: згинув кудись і пропав безвісті (П. Грабовський)
як (мов┌64205) вода́ вми́ла (зми́ла). Скільки працював [Деніс], дбав, щоб збитися на добрі коні, збився, придбав і — от тобі, маєш! В одну ніч — як вода вмила. Після крадіжки він аж плакав з жалю (Б. Грінченко)
— Всі ми запевняли, що з хворого як водою змило скаженість… (Г. Квітка-Основ'яненко)
Нарешті купив [Левко] чорну тернову хустку, згорнув її, всунув у кишеню, і не встигли брати отямитись від цього дива, як Левка наче водою вмило (М. Стельмах)

грі́шна вода́, жарт.

Горілка. Приклади

— Запрошую вас сьогодні на свято, сусіде. — А грішна вода буде? — питає сусід (О. Гончар)

і вода́ відсвя́ти́ться (освя́ти́ться) кому і без додатка, грубо.

Хто-небудь помре, буде вбитий. Приклади

Він аж зіщулився, думає, зараз огріє жінка, та й вода відсвятиться (Ю. Мокрієв)
Іди мені зараз же, бо як візьму кочергу, то тут тобі й вода освятиться (Григорій Тютюнник)

вода́ не освя́ти́ться (відсвя́ти́ться, посвя́ти́ться) без кого, перев. ірон.

Щось не обійдеться без кого-небудь. Приклади

Вести приїжджих гостей випало на долю Семену Бойкові, до нього вчепилася й дружина,— без неї, бач, вода не посвятиться (Ю. Яновський)
— Коли з'явилася тут Федоська, ніхто наче й не помітив. А взагалі, без неї в селі, як кажуть, вода не освятиться (В. Вільний)
А Солов'їха і свого носа туди таки втисла: без неї, бачте, ніде вода не освятиться (І. Нечуй-Левицький)

взяла́ вода́ кого.

Хто-небудь втопився. Приклади

Недаремно Іван поспішав з полонини: він не застав Марічки живою. За день перед сим, коли брела Черемош, взяла її вода (М. Коцюбинський)

Жива вода.

В українських казках — магічна вода, яка повертає життя мертвим і дає неймовірну силу. Іноді зветься також цілющою водою. Приклади

Він, змучений і вражений стрілою,
Добіг сюди, де між кошлатих круч
З найглибших надр пробився димний ключ,
Скипаючи цілющою водою.
(М. Бажан, Джерело)
Може, вернеться надія
З тією водою
Зцілющою й живущою,
Дрібною сльозою —
Може, вернеться з-за світа
У пустку зимовати…
(Т. Шевченко, Заворожи мені, волхве…)

Темна вода во облаціх.

Вислів походить з біблійної Книги Псалмів: «Поклав темряву Він, як заслону Свою, а довкілля Його — то темрява вод, а житло Його — густі хмари» (17,12).
У сучасному слововжитку — щось незрозуміле. Приклади

Ну, а тепер про справу з дальшим виданням журналу. Поки що про неї сказати можна: «темна вода во облацех». (С. Петлюра, Лист до Д. Донцова, 12.ІХ.1912 р.)

виво́дити / ви́вести на чи́сту (на сві́жу) во́ду кого.

що. Розказувати правду про що-небудь; розкривати істинний, справжній стан речей. Приклади

[Карпо:] Я мушу все вивести на свіжу воду, я не я буду, коли не дізнаюсь, хто перший пустив на мене та Домаху лиху славу!.. (М. Кропивницький)
ви́ведений на чи́сту во́ду. Він [Марко Безсмертний] ні на хвилину не втрачає свого кревного органічного почуття нерозривної єдності з народом і бореться доти, доки всіляке зло не буде виведене на чисту воду (З журналу)
[Настя:] Не крийся, братіку, краще вивести все на чисту воду, ніж мовчать та гризтись (І. Карпенко-Карий)
— Знаєте, панно Броню, в таких справах не можна забавлятися в ніякі таємниці, треба вивести все на чисту воду (Л. Мартович)
Стаття Франка незвичайно подобалась мені. . Так ясно, просто і дотепно ледве чи хто потрапив би у нас вивести тоту [ту] гнилятину на чисту воду (М. Коцюбинський)

Викривати чию-небудь непорядність, підступність, нечесність і т.ін. Приклади

Треба вивести Мартина на чисту воду, показати перед людьми, що він просто заздрісник (М. Ю. Тарновський)
— Завтра я в прокурора буду, вже договорився з секретаршею… Я виведу їх на чисту воду. І за машини, і за бенкети… Нехай усі знають (В. Кучер)
Ще в своїх ранніх творах М. Годованець взяв під сатиричний обстріл різного роду фальшивих людей. Вміло і дотепно, по-народному мудро виводив він їх на чисту воду (З журналу)

бага́то (чима́ло і т.ін.) води́ сплило́ (упливло́, утекло́ і т.ін.).

2. Минуло багато часу. Приклади

Півроку минуло, як ти розлучилась із своїм коханком [коханцем]. Багато води втекло за сі півроку; пішли за водою і твої сільські думки, твої надії, твої молоді жадання (П. Куліш)
З того часу, як Георгія водили за руку, багато води спливло. І сам він змужнів став красивим, статурним (З газети)

Минуло багато часу з якоїсь пори після якоїсь події, дуже давно щось було. Приклади

Чимало літ перевернулось, Води чимало утекло (Т. Шевченко)
Багато з того часу упливло води в Черемоші, багато разів приходив сюди [до схованки] Марусяк ізсипати свою здобич (Г. Хоткевич)
Відтоді багато води сплило.., але пригадуються події тих днів так виразно, наче було це вчора (Л. Дмитерко)

як (мов, ні́би і т.ін.) у воді́ (у во́ду) намо́чений.

Незадоволений, засмучений, зажурений, злий. Приклади

[Домка:] Що це ти сьогодні якась мов у воду намочена? (М. Кропивницький)
Мирон був сердитий сам на себе: цілий тиждень ходив як у воді намочений; він і в шинку, як зять його та громаду частував, сидів сумний та пив мовчки (Грицько Григоренко)

вари́ти (вива́рювати) / ви́варити во́ду з кого.

Знущатися з кого-небудь, показуючи свої примхи, вередуючи перед ким-небудь, висуваючи надмірні вимоги або прискіпуючись до когось. Приклади

поповари́ти ю́шку (тривалий час). Дід знову забалакав, наче сам до себе: — Ще мало людей забили, на той світ позагонили?.. А з живих — трохи юшки поповарили? (Панас Мирний)
повива́рювати во́ду (тривалий час). — Грицьку, Бога ти побійся! — крізь сльози почала вона. — Ще трохи знущався ти з нас за життя покійного? Ще мало повиварював води, як жили у тебе? (Панас Мирний)
За день роботи на городі пані Тереза так виварила з неї воду, що ледве волочила [Глафіра] ноги (С. Чорнобривець)
[Сидір Свиридович:] — А чи пам'ятаєш, як я тупцяв кругом тебе. Я до неї і звідтіль, і звідтіль, а вона тільки було спідню губу копилить. [Євдокія Корніївна:] Що копилила, то копилила, бо знала, навіщо. А правда, я тоді таки добре виварила тобі воду, аж був мокрий (І. Нечуй-Левицький)
— Підпара варив з челяді воду (М. Коцюбинський)
— Буде того, що над нашими дідами та батьками знущалися [пани] та з нас воду виварювали… (Панас Мирний)
Я зосталась при панії як і була. Ще гірш надо мною коверзує вона, ще гірш варить з мене воду (Марко Вовчок)

товкти́ во́ду в сту́пі.

Займатися чим-небудь непотрібним, безрезультатним; марно гаяти час. Приклади

Таку роботу можна без образи порівняти з товченням води в ступі (Леся Українка)
товчі́ння (то́вчення┌132564) води́ в сту́пі. Поки… десятикласники не підуть на ферми, доти триватиме пустопорожнє товчіння води в ступі (І. Волошин)
во́ду товкти́. [Борис:] Перед дочкою так найкраще визначився, сказав їй, що вона уміє тільки воду товкти (М. Кропивницький)
Але головне, щоб були хороші вчені, щоб не товкли воду в ступі… Працювати треба тяжко, каторжно, тоді, може, щось і вийде (З журналу)
Товкли воду в ступі, переливали з пустого в порожнє, намагалися дійти до істини, а істина лежала десь поза межами кімнати, в якій засідали ці люди (П. Загребельний)
[Хома:] Слава Богу, світ мені прояснився, одлягло від серця, товчи скільки хочеш воду в ступі, буду мовчати (І. Карпенко-Карий)

як сіль у воді́, зі сл. пропа́сти і под.

Безслідно. Приклади

— Не сунь носа, куди не треба! Роби так, щоб були всі за нами! А то пропадеш, як сіль у воді! (І. Чендей)

[і] в ло́жці води́ не спійма́єш (не пійма́єш) кого і без додатка.

Хто-небудь дуже хитрий, спритний. Приклади

Сестра її там така, що і в ложці води не піймаєш (Ганна Барвінок)

в вого́нь і [в] во́ду, перев. зі сл. іти, піти, гото́вий і т.ін.

Куди завгодно; на все. Приклади

— Ситі гості напідпитку ладні були кинутися в огонь і воду за ласкаву посмішку Потоцького (З. Тулуб)
— От чоловічина… Для своєї наживи готовий у вогонь і воду, а для загального добра і пальцем не ворухне (В. Кучер)
Від тебе не одстану зроду, З тобою рад в огонь і в воду, На сто смертей піду з тобой (І. Котляревський)

як (мов, ні́би і т.ін.) у во́ду впа́сти (ка́нути).

Зникнути безслідно; пропасти. Приклади

— А де ж він зараз, Марусю, внучок мій? — Ще ж коли сніг був, написав і як у воду шубовснув (П. Автомонов)
як у во́ду пірну́ти (шубо́вснути). Другу добу працює без зміни, а Роман — як у воду пірнув (В. Бабляк)
— Я прямо аж боюся за нашу Оленку. Поїхала і мов у воду канула. Ні листа, ні телеграми… (В. Кучер)
Клявся [Юріштан] перед усіма голосно на образ, що приведе Марусяка зв'язаним до Ясенева. І дійсно, ганяв знов горами, винюхуючи слід, але отаман мов у воду впав (Г. Хоткевич)
— З того часу Явтух як в воду впав: ніхто про нього жодної звістки не переказував (А. Свидницький)
І вже одягаючись, спохватився Динька, що нема шапки. Обдивився Никодим усі кутки, повивертав кишені,— як у воду впала (М. Зарудний)

Безповоротно відійти у минуле, залишитися в минулому. Приклади

ка́нути у во́ду. Князі і королі — все кануло у воду, Неволі чорної нікому не вернуть (М. Рильський)
Дівчата згадували комсомольські збори, стахановські зльоти… Все це як у воду кануло (Д. Бедзик)

як (мов, ні́би і т.ін.) дві кра́плі (ка́плі) води́; як кра́пля (ка́пля) води́.

зі сл. схо́жий і под. Дуже, зовсім, абсолютно. Приклади

як дві крапли́ни. Степка,— як дві краплини схожа з обличчя на свою безпутну матір (М. Зарудний)
як три кра́плі води́. З фотокарток дивилося троє, як три краплі води схожих між собою Настиних синів (Я. Качура)
[Березня:] ..Ти молодим, як крапля води, на нього схожий був (Є. Кротович)
Тюремний [фашистський] ескулап… був, як дві краплі води, схожий на нашого Хлипала (Ю. Збанацький)

Такий же, як; копія когось. Приклади

Та вже ж і синок у Василя Семеновича..— батько, як дві краплі води (Панас Мирний)
Та таке [дитинча], кажуть, чорнюще, волосате, точнісінько, мов дві краплі води, заїжджий фотограф (І. Головченко і О. Мусієнко)

хоч з мо́сту та в во́ду кому і без додатка.

Важко зарадити чому-небудь, неможливо досягти чогось і т.ін. Приклади

— Для чого тільки я вас зустріла? — питає сама в себе крізь сльози. — Вчилась би, жила б… А тепер хоч з мосту та в воду (Ю. Збанацький)
Пішов поголос про нього й Маланку. Хоч з мосту та у воду, бо людям роти не позатикаєш (М. Зарудний)

У когось дуже скрутне, безвихідне становище; хтось у відчаї, комусь дуже тяжко. Приклади

хоч у Дніпро́ з мо́сту. Опинився Шавкун серед великого города з одною бідою — вовчим білетом в кишені. Сказано: хоч у Дніпро з мосту (Панас Мирний)
— Ой, лишенько, пропала ж я тепер… Тепер же мені все одно, що з мосту та в воду!.. (Панас Мирний)
хоч з гори́ та в во́ду. Тяжко, важко в світі жити Сироті без роду: Нема куди прихилиться,— Хоч з гори та в воду! (Т. Шевченко)
Мені краще з мосту та в воду, ніж годинку побалакати серйозно (Г. Хоткевич)
кра́ще (все одно́, що) з мо́сту та в во́ду. Як такого ходу, то лучче [краще] з мосту та в воду (Укр. присл.)
Зі служби господар прогнав, домівку забрали… хоч з мосту мені та у воду (М. Олійник)
— А що я робитиму, як ти вмреш, а я зостанусь удовою, та ще з дітьми?..Хоч з мосту та в воду (І.Нечуй-Левицький)
Сироті хоч з мосту та в воду! (Укр. присл.)

хоч у во́ду скачи́ (стриба́й).

Уживається для вираження безвихідного становища. Приклади

А як усміхнеться [Марічка], ще й з-під лоба гляне, хоч скачи у воду — кажуть парубки (Пісня)

і води́ не замути́ть, перев. зі словосп.

таки́й, що. Дуже лагідний, скромний, сумирний. Приклади

Вона [жінка] в нього така тиха, що і води не замутить (М. Стельмах)

як (мов, ні́би і т.ін.) ри́ба з водо́ю.

зі сл. жи́ти. Дружно, мирно, у злагоді. Приклади

Одружившись, Кармель був зовсім поправився: суму того не було й віди, жінка в його пишнілась, як пишна рожа, й жили вони з нею, як риба з водою (Марко Вовчок)
Ой як вірно мене любиш, Будем жить з тобою Цілий вік, моє серденько, Як риба з водою (Укр. поети-романтики..)

Нерозлучний з ким-, чим-небудь. Приклади

— Відтепер ми з тобою, як риба з водою (Є. Гуцало)
[Гусак:] Вже дійсно ми з тобою, як риба з водою (О. Довженко)
— Ви з книжками, як риба з водою,— сказав Фесенко (І. Нечуй-Левицький)

перебива́тися з хлі́ба (з ю́шки) на во́ду (на квас).

Бідувати, терпіти нестатки. Приклади

перебива́тися на чо́рному хлі́бі. Він неохоче брав з собою дружину, бо знав, що вона розкидає всю свою і його платню на всілякі непотрібні речі та ще й боргів наробить, а потім півроку треба буде перебиватись на чорному хлібі і сплачувати крамарям за їхні залежані, браковані товари (О. Ткачук)
перебива́тися з хлі́ба на сіль. Мусіла, значить, його дружина перебиватися з хліба на сіль та жити в неможливих злиднях (М. Хвильовий)
Жив я в часи мого студентства, як водиться, на краю міста і, як і більшість моїх товаришів, перебивався з хліба на квас (Г. Хоткевич)
Так і жили Гулущуки — з хліба на воду перебиваючись (С. Чорнобривець)
Не вірилося, що тут жили споконвічні наймити і бідарі, перебиваючись з юшки на воду (В. Кучер)
Коли батько так-таки і не розбагатів… Та, ну хіба воно зберешся, коли з хліба на воду перебиваєшся (Народні оповідання)

ви́лами по воді́ пи́сано.

Сумнівний щодо здійснення. Приклади

ви́лами пи́саний. А щоб я пішла за тебе, то навряд… наше сватання ще вилами писане (Г. Квітка-Основ'яненко)

Невідомо, як буде. Приклади

ви́лами по воді́. — Слухайте, діти, що я вам раджу,— встряла в розмову Бондариха,— те все, що ви кажете, може воно удасться вам, а може й ні, а більше того, що вилами по воді (С. Васильченко)
ви́лами пи́сано. Чи не приїдемо до вас ось такими силами: я, Садовський, Левицький.. Але це ще вилами писано (Збірник про М. Кропивницького)
— Квартиру вас однаково дали б, — завважив Байдачний… — Е, це ще вилами по воді писано… (О. Лук'яненко)
І цей про Олексу… Ніби йому самому не видно, на кого зазіхає зазнайкуватий бригадир. Але це ще вилами по воді писано… У Тетяни вередлива вдача (С. Добровольський)

ні (ані́) за холо́дну во́ду.

зі сл. взя́тися, із запереч. Ні за що. Приклади

— Ті, кому треба було перекрити хату, запрошували Степана, обіцяли добру плату й харчі… Степан одказував їм одне: Доки не проведу своїх лелек в ирій, не візьмуся ані за холодну воду! Мені лелек доглядати треба (Григір Тютюнник)

Нічого не робити; нічим не займатися. Приклади

— То ж десь, видно, щаслива твоя, синочку, ненька. А мої лобуряки — ні за холодну воду (Ю. Збанацький)
Степанида пече-варе [варить] і біля корови, і біля кабана, і коноплі тіпа, а Горпина вже ні за холодну воду (Л. Яновська)

[і] водо́ю не розли́ти (не розілля́ти).

Міцний, щирий, приязний (про стосунки, почуття). Приклади

— Пасічник береже для когось іншого дочку, тому й не поспішає віддати за Петра.— Та в них там така любов, що й водою не розлити… (В. Сологуб)
— А чого ж він у ту Америку повіявся? — запитує Настя про панича. — Родичі там у нього чи, може, любовниці? — Вгадала, Насте, — посміхнувся Гаркуша. — У Фальцвейнів з Америкою давня любов. Водою не розіллєш (О. Гончар)

Нерозлучні, дружні. Приклади

Останнім часом Тимко з Віктором стали такими друзями, що, як кажуть, і водою не розіллєш (Ю. Збанацький)
І все ж таки диво-дивне. Отакі подруги були — водою не розлити (А. Головко)

кого. Неможливо розлучити, роз'єднати кого-небудь із кимсь. Приклади

Сьогодні ж генетиків та хіміків водою не розлити, з їхнього творчого єднання народилася дивовижна наука — молекулярна біологія (З журналу)
Утрат нам не уникнути в житті, Буває серце тугою повите, — Та ми живемо в дружному чутті, І нас, мовляв, водою не розлити (М. Рильський)
Про Валю та діда Маркіяна люди казали: злигався старий з малим, що їх і водою не розіллєш: скрізь удвох (С. Васильченко)

як (мов, на́че і т.ін.) у во́ду опу́щений.

Дуже похмурий, зажурений, сумний і т.ін. хто-небудь; приголомшений, засмучений. Приклади

У хаті зосталися Власов і Галя. Галя сумна, наче у воду опущена (Панас Мирний)
Стояв наче в воду опущений і Канчер, похнюпивши свій тонкий довгий ніс (В. Канівець)
Останнім часом Чохов ходив як у воду опущений. Над головою сяяло весняне сонце,. ..а він нічого не бачив, не помічав (П. Гуріненко)
Василь, мов у воду опущений, ходить коло матері (Панас Мирний)
— Чого ти, доню, така невесела, мов у воду опущена? (Г. Квітка-Основ'яненко)
Мама цілий день ходить як у воду опущена. Плакати, щоправда, не плаче,.. а все ж дуже засмучена (А. Дімаров)
[Перун:] Пане начальнику, чого ж ви стали, як у воду опущений? (І. Франко)

як (мов, ні́би і т.ін.) у во́ду диви́тися / гля́нути.

Безпідставно передбачати що-небудь, пророкувати. Приклади

Сказав, як у воду глянув (Укр. присл.)
— Відправте його, мучителя, та тільки в таку установу, що… добре охороняється. Бо втече! І як у воду дивилась (О. Гончар)
— Правильно написано, — озвалася тітка..,— писав чоловік, як у воду дивився (І. Муратов)

як (мов, ні́би і т.ін.) чорт (ді́дько) ла́дану (свяче́ної води́), зі сл. боя́тися і под., грубо.

Дуже сильно. Приклади

Прийде [Параска] раз на рік до церкви… та й заглядає.. через поріг — як той дідько боїться ладану (І. Нечуй-Левицький)
— Та він же, як чорт ладану, мабуть, боїться партизанів! — раптом здогадався Кирило (О. Головченко і І. Мусієнко)

хоч з лиця́ води́ напи́йся (во́ду пий).

Дуже гарний, вродливий. Приклади

Хоч води з лиця напийся, така пристойна молодиця! (Ганна Барвінок)
[Пузир:] Та ти ж його [жениха] ще не бачила, подивися перше: з лиця хоч воду пий, Бова королевич! (І. Карпенко-Карий)
Коли б у того чоловіка та жінка була якась нетіпаха, то вже Бог з ним. А то ж писана краля, хоч з лиця воду пий (В. Кучер)

зі сл. га́рний і под. Дуже, надзвичайно. Приклади

хоч води́ напи́йся. — От Петро — багатир, хазяйська дитина, не тинявся по наймах… Ще до того веселий, моторний і з лиця гарний, хоч води напийся (М. Коцюбинський)
хоч з лиця́ во́ду пи́ти. Парубок на все село: гарний, хоч з лиця воду пити, жвавий, веселий і роботящий (Марко Вовчок)

ло́патися / ло́пнути, як (мов, ні́би і т.ін.) ми́льна бу́лька (бу́льбашка і т.ін.), жарт.

Раптом зникнути, пропасти. Приклади

ло́пнути, як бу́лька на воді́. Печеніги-хозари погрожують походом ратним. І стриманість лопнула, як булька на воді (Д. Міщенко)

Зазнавати невдачі, краху, руйнування і т.ін. Приклади

трі́снути, як бу́лька з ми́ла. А Пилип йому й каже: —..і вся твоя кар'єра трісне, як булька з мила (В. Кучер)
А сьогодні ці уявлення лопнули, як мильна банька, ще раз зіткнувшись з дійсністю (Р. Іваничук)
Винаходжуючи різні заходи та ремесла, він, правда, часто терпів аварії, і будова валилася… або лопалась мов мильні бульбашки (В. Бабляк)
Міф про те місто.. лопається, як мильна булька (З газети)

сади́ти (садови́ти) / посади́ти на хліб та (і) [на] во́ду кого.

Карати кого-небудь голодом, обмежуючи найнеобхіднішим у їжі. Приклади

Чи не посадили Вас.. На хліб і воду, на покуту за редакторські гріхи? (М. Коцюбинський)
Поодинці він [слідчий] садовив їх [революціонерів] на хліб та на воду (С. Чорнобривець)

лови́ти ри́бу (рибку) в каламу́тній (рідше мутні́й) воді́, ірон.

Використовувати будь-які обставини, всіляко хитрувати для власної вигоди, намагаючись приховати свої дії. Приклади

В мутній воді рибу ловить (Укр. присл.)
У каламутній воді рибу ловить, а хоче з води вийти сухим (Є. Гуцало)
Експедиторський нахіл у Жори виявився неабиякий. Підхід рибальський — хвацько ловив рибку в каламутній воді (О. Ковінька)
Може статись, що деякі елементи спробують зводити наклеп на чесних колгоспників, ловити рибу в каламутній воді (О. Гуреїв)
[Ярчук:] Абстрактного добра і зла не існує. Все на світі відносне. [Наталя:] Це називається — в каламутній воді ловити рибу (І. Микитенко)

втопи́ти в ло́жці води́ кого і без додатка, перев. зі сл. гото́вий, ра́дий і т.ін.

Завдати кому-небудь великих прикростей чи згубити когось з будь-якого приводу, через дрібниці. Приклади

Чаплінський знову захихикав, але в цю ж мить його обличчя стало злим: — Схизмати раді б утопити мене в ложці води, але я пильную інтересів пана старости (П. Панч)
Бабуся Мотря лаялася: — Людці! За копійку в ложці води втоплять. На все село може кого хоч оббрехати (В. Козаченко)
— Тетеря гетьмана тепер в ложці води втопив би. Обмотує його, як павук муху (Б. Лепкий)
— На світі люде [люди] вороги одно другому. Одно другого готове продати ні за що ні про що; одно другого готове в ложці води втопити (І. Нечуй-Левицький)

хова́ти / схова́ти (захова́ти і т.ін.) кінці́ в во́ду.

Знищувати докази чого-небудь; не залишати ніяких ознак, слідів злочину, негідного вчинку. Приклади

пусти́ти кінці́ в во́ду. — Треба тут пустити кінці в воду (М. Стельмах)
— Бачите, я цілком одверто говорю з вами. Зрештою, коли б навіть тепер подох один-два, — можна було би поховати кінці в воду. Але ж бо їх вісімнадцять, і всі загрожують масовим самогубством (Г. Хоткевич)
Багато не дадуть, бо не доведуть багато, він і сам уже призабув, скільки усього за тридцять літ, умів кінці ховати у воду (В. Дрозд)
Шубан якось боком од нього.. Дениса Петровича це непокоїть. Невже донюхується, собацюга? Все-таки важко ховати йому кінці в воду (Д. Прилюк)
— Мені поперед усього треба людей розумних,.. кованих на всі чотири ноги, розумієш?.. Щоб уміли робити моїм іменем… і ховати кінці в воду (І. Франко)

як (мов, на́че і т.ін.) лист за водо́ю, зі сл. піти, спливти і т.ін.

Безслідно, безповоротно, назавжди. Приклади

— Пішла моя краса марно, наче лист за водою,— сказала Василина (І. Нечуй-Левицький)
Знов пливуть дні, пливуть ночі — царицин же гнів не спливає за днями, як лист за водою (Дніпрова Чайка)

як (мов, ні́би і т.ін.) з води́.

зі сл. рости і под. Надзвичайно швидко. Приклади

— Давиде! Ой, ти ще більшим став! Ростеш мов з води (М. Стельмах)
— Гриби тепер ішли мов із води. Їх збирали щоденно і дорослі, і діти… (Ю. Збанацький)
Овес! Що за чудовий овес в цьому році! З самої весни гнало його як з води! (В. Москалець)

Дуже легко, добре, вдало. Приклади

В міжріччі Орелі та Берестової ніхто не осмілювався змагатися з Онисимом на ниві. У нього все йшло як із води, повніло й дозрівало, викликало заздрість убогих хуторян (М. Рудь)

Зовсім несподівано, раптово. Приклади

На голос пісні до них добувається з берега ще один. Виник ніби з води. Причалив човна, вичалапкує на берег (О. Гончар)
Аж ось Марко… Він, здавалось, зник був зовсім з наших очей, тепер не витримав — виринув в гостро цікавий момент як із води (С. Васильченко)

на я́сні зо́рі, на ти́хі во́ди, фольк.

В Україну; додому, в рідні краї. Приклади

Не сьогодні завтра прибуде Селім, і ми помандруємо на тихі води, на ясні зорі, у край веселий та мир хрещений. Я теж уже так скучив за Україною, що далі терпіти не можу (В. Кулаковський)

ре́шетом у воді́ зірки́ лови́ти, жарт.

Марно витрачати час; байдикувати. Приклади

Навіщо решетом у воді зірки ловити, коли треба телицю шукати… (Є. Гуцало)
[Баба Денисиха:] Та ти, правда, замолоду сонько. Замолоду решетом у воді зірки ловив… (В. Большак)
Він дуже розумний: решетом у воді зірки ловить (Укр. присл.)

як (мов, ніби і т.ін.) з води́ йти, перев. зі сл. рости́.

Дуже швидко. Приклади

Зоглянулася св. п'ятниця на слізні благання матері, й ось двоє червоновидих діток ростуть,— як із води йдуть (Л. Яновська)
А Трьомсин собі росте, Мов, як кажуть, з води йде (І. Манжура)

піти́ у во́ду.

Зникнути, щезнути безслідно. Приклади

Та ще, чуєш, не хрестися, Бо не все піде в воду… (Т. Шевченко)

набира́ти / набра́ти води́ в рот.

Уперто мовчати; нічого не говорити. Приклади

І твій тато злякався, заховав листа в шухляду, набрав води в рот (Мінковський)
Писалі Насті, аякже, тільки чи листи не доходять, чи води в рот набрала (Є. Гуцало)
Вже я й мовчу, вже я й набираю води в рот — все одно… він виведе тебе з останнього терпіння (Ю. Збанацький)

Іти́ / піти́ за водо́ю.

Безслідно зникати, пропадати; потопати. Приклади

З чорними бровами іду за дровами, а з рудою бородою іди за водою (Укр. народні пісні)

нема́ (нема́є) проми́тої води́ кому.

Хто-небудь зазнає багато неприємностей, переслідувань, докорів і т.ін. від когось. Приклади

Вже тепер і ступити мені не дасть; уже нема мені промитої води: то те недобре, то це негаразд (Марко Вовчок)
То було батько тихий, тихий, а тепер мені промитої води нема ні від матері, ні від батька (Ганна Барвінок)

як (мов, на́че і т.ін.) [холо́дною] водо́ю обли́тий.

Розгублений, пригнічений, приголомшений і т.ін. (про кого-небудь). Приклади

мов обли́тий зи́мною водо́ю. Петрусь стояв перед нею, мов облитий зимною водою (І. Франко)
Вона повернулась додому наче водою облита (Я. Баш)
Денис стояв покірливий, як водою облитий, і тільки холодний погляд очей говорив про те, що він не збирається когось слухати (М. Ю. Тарновський)

спливти́ (сплисти́, попливти́) [за] водо́ю.

Минути, пройти без вороття. Приклади

Горе вже пройшло, Спливло водою,— молодість не зникла, не пройшла! (М. Драй-Хмара)
Добрий десяток літ спливло весняною водою з того часу, як Олександра Василівна прийшла на свій перший урок (О. Донченко)

як (мов, ні́би і т.ін.) води́ в рот набра́ти, зі сл. замовкнути і под.

Втративши здатність або бажання говорити, мовчати; мовчки. Приклади

Макар не був мовчуном, але тепер сидів, неначе в рот води набрав (С. Добровольський)
І вони довго сиділи, ніби набравши в рот води. Мовчала переможно і Марія, задоволена тим, що так їм дошкулила (М. Слабошпицький)
[Ганна:] Відтоді замовкла я, мов в рот води набрала! (М. Кропивницький)
Замовк, як води в рот набрав (Л. Мартович)

ли́ти холо́дну во́ду [за ко́мір кому ] на кого.

Приголомшувати, лякати і т.ін. когось чимось сказаним. Приклади

лину́ти холо́дною водою, зі сл. зга́дки, слова і т.ін. Згадки линули на нього холодною водою і скували вільність рухів (М. Коцюбинський)
Командуючий фронтом гмикнув у трубку і сердито сказав: — Ти мені, Рагузін, не лий холодну воду за комір. Скажи краще, що будете робити? (П. Гуріненко)

носи́ти (мі́ряти) во́ду ре́шетом, ірон.

Даремно, безрезультатно робити щось, марно витрачати час на що-небудь. Приклади

мі́ряти во́ду. Щасливий, хто вірить! А я таки думаю, що ми просто воду міряємо… (М. Коцюбинський)
Богуна ловити, що воду решетом носити (Я. Качура)

бу́ря у скля́нці води́.

Суперечки, тривоги з дріб'язкових, не вартих уваги питань. Приклади

Він був настільки переконаний у своїй роботі, в її меті, що бурі у кабінеті шефа інституту вважав бурями у склянці води (Н. Рибак)
І от, може, через те, що я бачу все, немов у перспективі, може, через що інше, тільки мені часто різні наші громадські рухи, спори, толки, антагонізми та симпатії видаються бурями в шклянці [склянці] води (Леся Українка)

не бра́тися / не взя́тися [і (ні, ані́)] за холо́дну во́ду.

Нічого не робити; нічим не займатися. Приклади

і за холо́дну во́ду бра́тись. Її Катруся зросла білоручкою, мати не дозволяла їй і за холодну воду братись (Ю. Збанацький)
Поки бряжчали ще тітчині карбованці, було й за холодну воду не візьметься, думали, — навіки зледащіє людина (М. Коцюбинський);— Ну та нічого! — мріяла Стася,— ось тільки забагатіємо в Америці, я сама трьох наймичок матиму, за холодну воду не візьмусь (І. Муратов)

як (мов, нена́че і т.ін.) лину́ли (хто лину́в) холо́дною водо́ю (водо́ю з льо́дом) на кого.

Хтось дуже вражений, приголомшений чимось; раптом став смутним, мовчазним і т.ін. Приклади

— Адже ж ото моя мати!.. А ондечки й моя свекруха… На Мелашку неначе хто линув водою з льодом. Вона одхилилась за ворота (І. Нечуй-Левицький)

чи́стої води́.

Справжній. Приклади

Світла ніч стояла над горами. Чиста, прозора, вона просвічувала наскрізь, як синій коштовний камінь чистої води (О. Гончар)
— Демагогія чистої води,— зривався Дим на півнячий крик.— Над усім має бути контроль (Є. Гуцало). — О, Макаре, це історія… Тисяча і одна ніч. Романтика… Чистої води романтика. Тепер такого не буває (Ю. Збанацький)
чисті́сінької води́. Термін [гранослов] видається давно відомим, хоча насправді це чистісінької води неологізм (З газети)

як (мов, на́че і т.ін.) холо́дною водо́ю обда́ти (обли́ти і т.ін.) кого і без додатка.

зі сл. по́гляд і под. Сердитий, неприязний, непривітний і т.ін. Приклади

Зарічний окинув майстра таким поглядом, мовби облив його з ніг до голови холодною водою (М. Ю. Тарновський)

зі сл. прийня́ти, гля́нути і т.ін. Сердито, неприязно, непривітно і т.ін. Приклади

Часом і Яків гримне — де швендяє. Часом і невістка прийме, мов холодною водою обдасть,— дарма (Панас Мирний)

Відразу вплинути, подіяти на кого-небудь. Приклади

Господи, як тяжко розлучатися з солодким ранішнім сном! Та суворе батькове слово мов водою холодною обіллє і прожене сон… (М. Коцюбинський)

Раптово викликати у когось сильне збентеження, хвилювання і т.ін.; приголомшити кого-небудь. Приклади

на́че холо́дним ду́шем обда́ти. — Сталося це саме тоді, коли вийшов декрет.., який отих цвиндриків, що звикли щотижня жінок міняти, наче холодним душем обдав (Ю. Мокрієв)
Василинка й справді збентежилась. Якийсь страх напав на неї, неначе облив її холодною водою (І. Нечуй-Левицький)
— І не подумай [народити]! — каже..— Як же се так? — питаю.— Де ж мені його діти? — Де хоч..— Повіриш, як сказав він мені те, то наче холодною водою обдав мене!.. (Панас Мирний)

як (мов, ніби і т.ін.) за водо́ю йти.

Поступово занепадати, розорятися, зникати. Приклади

Як умер батько, зараз почав Микола пити, покинув коло хазяйства впадати.. І пішло пияцтво, ледарство,— батьківщина як за водою йшла (Б. Грінченко)

пройти́ [крізь] вого́нь і во́ду [і мі́дні тру́би].

Зазнати всіляких випробувань, виявитися дуже спритним, мужнім, витриманим. Приклади

ого́нь і во́ду пройти́. А візьміть ось Корнелюка, начальника нашого, спитайте, де тільки не буває чоловік. Огонь і воду пройшов! (М. Олійник)
Навіть він, Пушкарьов, що пройшов, як говориться, крізь вогонь, воду і мідні труби, не зміг би заробити собі на прожиток (Ф. Бурлака)
[Кость:] Страх не люблю отих глибокорозумних, надто спритних, що пройшли вогонь і воду (З. Мороз)

як (мов, ні́би і т.ін.) ску́паний у ме́ртвій воді́.

Пригнічений, сумний, невеселий. Приклади

Минув уже тиждень, як спорожнів хутір П'ятигори, а люди, що залишились, все ще ходили, як скупані у мертвій воді (П. Панч)

і кінці́ в во́ду.

Усе вирішено. Приклади

[Наталка:] Не довго з ним розв'язаться: не хочу, не піду [заміж], та й конці [кінці] в воду! (І. Котляревський)

Не залишати ніяких слідів злочину, негідного вчинку і т.ін. Приклади

[Хома:] Отрута подіє не зразу — й кінці в воду! (М. Старицький)
— Давида й де-небудь підстерегти можна. А чи й просто в хаті [вбити] — завжди читає кінець стола проти вікна,— і кінці у воду. Хто? А ясно хто: в кого жінку одбив: з ревнощів (А. Головко)

ли́ти во́ду на млин чий, кого, кому, зневажл.

Діяти на чию-небудь користь, допомагати комусь. Приклади

— Бачите, як часом можна несвідомо лити воду на млин нашим ворогам. Добре, що Канушевич вчасно опам'ятався (Г. Коцюба)
Навіщо ж лити воду на млин всіляких стиляг та переродженців? (В. Дрозд)
В гіршому [випадку] означає, що ми всі ллємо воду не на той млин… (Н. Рибак)
Сторонникам [прихильникам] чистої естетики, що ллють воду на млин ворога, ми заявляємо: вам з нами не по путі (А. Малишко)
— Бачимо, на чий ти млин воду ллєш (А. Головко)

каламу́тити / скаламу́тити во́ду кому і без додатка.

Вносити розлад, неспокій у що-небудь. Приклади

не закаламу́тити води́. Мій батько не довго пожиє [поживе], а хоч і пожиє, то… нікому води не закаламутить (І. Франко)
— Та я ж тебе до хати покликав!. .Думав, зрозумієш, не будеш воду каламутити (Є. Гуцало)

Підбурювати, підмовляти кого-небудь до якихось протиправних, незаконних дій. Приклади

— Не раз доводилося показувати їм дорогу з нашої фабрики. Вони вже й тут воду каламутять. Отаманщину відстоюють, Червону Армію готові б поділити (О. Гончар)
[Галина (до Шпиці):] Ви ж раніше самі обіцяли клуб збудувати!.. [Шпиця:] Зараз не збори. Негайно всі в поле! (до Сокола) — А ти води не каламуть (М. Зарудний)

виплива́ти / ви́плисти на чи́сту во́ду.

Ставати відомим. Приклади

Маковей не втримався, щоб не розповісти товаришам про свою конфузну пригоду. Дещо він, звичайно, намагався прикрасити, але робив це так невміло, що правда, нарешті, випливла на поверхню. Товариші підняли його на глум (О. Гончар)
Не все випливло на чисту воду, але й за те, що розкрилось, довелося… постояти прив'язаному до стовпа ганьби (М. Стельмах)

як (мов, ні́би і т.ін.) ка́мінь у во́ду, перев. зі сл. пропа́сти і т.ін.

Зникнути, пропасти. Приклади

— Ще як забрали, бідолашного [чоловіка], австрійці, так відтоді мов камінь у воду (Д. Бедзик)

Безслідно. Приклади

Ніхто, ніхто не знатиме, як він [Василь] тут загине. Напишуть додому, що безвісти пропав! Безвісти, як камінь у воду… (П. Автомонов)

хоч у во́ду.

Уживається для підкреслення безвихідного становища кого-небудь. Приклади

Отак тепер Не знає, де дітись, Титарівна… Хоч у воду, Аби до Микити… (Т. Шевченко)

піти́ (збі́гти) за ві́тром (по ві́тру, за водо́ю).

Зникнути безслідно. Приклади

— Бачиш, Олександро, твій чоловік, а моя жінка пішли десь за водою… (М. Коцюбинський)

Минути, пройти без вороття. Приклади

Минає день, тиждень, місяць, і півроку збігло за водою (Марко Вовчок)
Так якраз і є:. .добра слава — усе пішло за вітром (Г. Квітка-Основ'яненко)
Нехай піде за вітром моє лихо! (І. Нечуй-Левицький)

Пропасти марно, перев. нераціонально кимсь витрачаючись, використовуючись і т.ін. Приклади

Тато гніваються: це ж два з половиною карбованці пішли за водою (М. Стельмах)
Якби все купляти, що нам треба, то газдівство швидко пішло би за вітром (М. Томчаній)

як (раз) плю́нути.

Дуже просто, легко, швидко. Приклади

Розсердити його — як раз плюнути (Панас Мирний)
як плю́нути на во́ду. І як плюнути на воду — Він душі лишився! (С. Руданський)
До села добратись — раз плюнути (В. Козаченко)
— Шкода, що тато зараз у командировці, а то можна було б його попросити винайти [машину], це б йому, напевне, раз плюнути (Панас Мирний)
Тепер такий час, такі умови, що як плюнути — підпасти під категорію українофілів (М. Коцюбинський)

тихі́ший (ти́хший) [від] води́, ни́жчий [від] трави́.

Дуже скромний, покірний, непомітний. Приклади

Присмирів відтоді Віктор. Став тихіший від води, нижчий від трави. То бувало, де тільки ступне, там і начудотворить, а тепер любо-мило глянути на хлопця (В. Речмедін)
Тверезий він [паламар] був тихший води, нижчий трави; зате, як скинув чарку-другу — де те завзяття візьметься (Панас Мирний)
тихі́ший за во́ду. Для Федора Іполитовича теж було новиною, що тихіший за воду Сергій сміє, та ще так нечемно, перебивати відповідального колегу (Ю. Шовкопляс)

скака́ти у вого́нь і в во́ду за кого.

Бути готовим на будь-який самовідданий учинок заради кого-небуд; робити будь-що для когось. Приклади

Всякий Прокопові сват, І всякий Прохорові брат, За Прокопа усякий рад І в воду, і в огонь скакать (Л. Боровиковський)

як ри́ба у воді́

Бути впевненим, обізнаним; поводитися вільно, невимушено. Приклади

Давно минув той час, коли вона, щойно ставши дружиною дипломата, перед кожним прийомом хвилювалась.. Ні, тепер вона тут як риба у воді (О. Гончар)
Тепер у нас кожен школяр в електроніці — як риба у воді! (П. Загребельний)

перев. зі слоспол. почува́ти себе́ і под. Вільно, невимушено, добре; бути професіоналом. Приклади

А от економгеографія та фінансові всякі справи мені ніяк не давалися, і я заздрив дівчатам і студентам, що в цих питаннях почували себе як риба у воді (В. Сосюра)
Князь Трубецький… почував себе як риба у воді в позалаштункових дипломатичних комбінаціях (Ю. Смолич)
Тут, біля креслень, вона почувала себе як риба в воді (В. Собко)

з роси́ та з води́ кому.

Уживається з урочистої нагоди як побажання удачі, щастя, благополуччя. Приклади

З роси та з води Вам, дорогий Володимире Кириловичу! Многая літа Вам і Вашій музі, і пам'ятайте сказане мить тому: слово працює (З газети)
Нехай же щастить нашому ювілярові! Нехай ніколи не цурається його творче натхнення! З роси йому та з води! (З газети)

вихо́дити / ви́йти сухи́м з води́.

Знаходити вихід із скрутного становища. Приклади

— Не раз доводилось бувати в таких бувальцях, що, може, кому й не снилось.. Але нічого, виходили, як мовиться, сухими з води (Ю. Збанацький)

Будучи винним, уміло уникати покарання або нарікання; залишатися непокараним або незаплямованим. Приклади

ви́йти сухе́ньким із води́. Кота Петровича, де я живу, На лаву садовили судову:. .А він Мишами і Кицями підперся, Сухеньким вийшов із води (М. Годованець)
ви́скочити сухи́м із води́. Десь гниють кості отамана, розметалися-розкидались в безславних січах тіла його невдалих дітей, один Гайдук лише зумів врятуватися, вискочити сухим із води (А. Дімаров)
Батьки новітньої орди Сухими вийшли із води… А шеф: — Біда мені з татарами, — уникли гідного покарання (С. Караванський)
— Треба ж до такої міри втратити глузд, щоб повірити, начебто можна чинити такі речі — палити, топтати чужу землю, нищити народ і потім сухим вийти з води (Ю. Бедзик)
Кажуть, що є такі шахраї, які виходять з води сухими (О. Донченко)
[Харько (сам):] Дивуюсь і своєму нещастю, і хитромудрим викруткам моєї в'юнкої бестії жінки, котра вміє завжди вийти сухою з води: все звернуть на мене (М. Кропивницький)

лі́зти у во́ду, не зна́ючи бро́ду.

Робити щось без попереднього обмірковування, зважування; бути необачним. Приклади

[Ніна:] Хіба ж таки можна лізти в воду, не знаючи броду? Під снігом валуни… (І. Гребенюк)

як в ре́шеті води́, ірон.

Зовсім немає. Приклади

Стільки правди, як у решеті води (Укр. присл.)
[Ярошенко:] Я проти вашої статті тому, що критики в ній немає. Є тільки видимість критики.. Там правди — як в решеті води (О. Левада)

пливти́ (плисти́, іти́ і т.ін.) / попливти́ (поплисти́, піти́ і т.ін.) про́ти течії (про́ти води́).

Діяти проти когось або всупереч усталеним поглядам, зразкам і традиціям. Приклади

Я два роки після інституту.. [працював] чесно. Ну, якось заступився за одного… пішов проти течії. Й одразу — чотири анонімки (Ю. Мушкетик)

хоч водо́ю розлива́й кого.

Не можна спинити кого-небудь у сварці, бійці, суперечці і т.ін. Приклади

Мовчки слухала Орина сварки батька та дочки. Зчиняли бучу, хоч водою їх розливай (С. Чорнобривець)
— Дід Інокенша. З батьком Святе Письмо читають. Біда з ними. Читають, а тоді як заведуться, так хоч водою розливай (Григорій Тютюнник)

ли́ти во́ду, ірон.

Говорити або писати неконкретно, беззмістовно, нецікаво і т.ін.; вести розмови замість того, щоб робити. Приклади

ли́ти води́цю. Досить уже лити водицю, слід переходити від слів до діла (З газети)
Сподіваюся, що в новому році письменники будуть менше лити воду, а більше писати (З газети)

Буря в склянці води.

Цими словами французький письменник і філософ Ш.Л. Монтеск'є (1689—1755) характеризував політичні події в карликовій республіці Сан-Маріно. Схожі вислови («буря в ложці», «гроза з корита») знаходимо й у творах античних авторів Афінея, Ціцерона та ін.
Значення вислову: велике хвилювання з незначного приводу, дрібні події, які штучно перебільшують. Приклади

І от, може, через те, що я бачу все, немов у перспективі, може, через що інше, тільки мені часто різні наші громадські рухи, спори, толки, антагонізми та симпатії видаються бурями в шклянці води. (Леся Українка, Лист до М. Драгоманова, 22.VІІІ.1891 р.)