ВИРИНУТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

виплива́ти (вирина́ти) / ви́плисти (ви́ринути) на пове́рхню.

чого і без додатка. З'являтися де-небудь. Приклади
  • Рафаїл якось автоматично виринув на поверхню, коли Аркадієві треба було позичити грошей (Ірина Вільде)
Ставати відомим (про те, що приховується). Приклади
  • Почував [Павло], що як тільки заговорить, то недавнє минуле одразу випливе на поверхню і він знову опиниться душею в тому проклятому таборі (В. Кучер)

вирина́ти (встава́ти, сплива́ти) / ви́ринути (вста́ти, спливти́, сплисти́, майну́ти і т.ін.) в па́м'яті чиїй, кого і без додатка.

Несподівано, мимоволі пригадуватися. Приклади
  • Майнули в пам'яті Леонідові трагічні картини херсонського відступу минулого літа (О. Гончар)
  • В пам'яті знову сплили Ґандзючисі докірливі Василеві слова (Г. Косинка)
  • Ось і зараз спливло все в пам'яті; і він перегортав свою власну ненаписану книгу життя (І. Цюпа)
  • В його пам'яті виринув давно вже забутий епізод, бачений ним колись на одному з вокзалів півдня (Григорій Тютюнник)
  • Але й у роботі тепер уже від спогадів не втече — встають та й встають у пам'яті цілі картини з недавнього минулого (А. Головко)
  • Виринало в пам'яті напівзабуте, про що чув од мами або од баби своєї (М. Коцюбинський)

як (мов, на́че і т.ін.) із (з-під) землі́ ви́рости (уроди́тися, ви́ринути) / вироста́ти (вирина́ти).

Несподівано з'явитися де-небудь. Приклади
  • Славка.. наче з-під землі виринав (Л. Мартович)
  • Як з-під землі виростає Стьопа (В. Собко)
  • Скрізь по полю — ліворуч і праворуч — стояли гармати, гармати, гармати… Немов уродилися з землі (О. Гончар)
  • Чорний монах немовби виріс з-під землі (П. Панч)
  • Недавно казала тітка відчинити одно фронтове вікно; я відчиняю, а він наче з землі виріс — надійшов! (О. Кобилянська)
  • Як тільки Оксана зникла з очей, Микола сів на свій пеньок і задумався. Звідки вона взялася? Мов із землі виросла (В. Гжицький)
  • Як із землі виросла сестра Аркадія з пісним обличчям, з побожно згорненими на животі руками (М. Коцюбинський)