ВИЙТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

ви́йти із борозни́, жарт.

Стати неспроможним займатися активною діяльністю. Приклади

Усі лави під кленами та тополями, лави літнього кінотеатру обсіли жінки й чоловіки,.. діди й баби, котрі вже, як кажуть, вийшли з борозни, одержували пенсійний хліб і до хліба (М. Рудь)

виступа́ти (вихо́дити, сплива́ти) / ви́ступити (ви́йти, спливти́) наве́рх.

Ставати відомим для інших, переставати бути прихованим; виявлятися. Приклади

спливти́ напове́рх. Докори й сварки підіймали стару ворожнечу, наповерх сплили забуті кривди й гріхи (М. Коцюбинський)
Воно [кохання] спливало наверх і кидало йому [Михайлові] докори (М. Томчаній)

ви́йти (ви́дряпатися) з то́го сві́ту.

Одужати після тяжкої хвороби. Приклади

Данило ворухнувся, застогнав, а поруч тихо, наче журавель над криницею, заскрипів старечий голос: — От і гаразд, хлопче, що видряпався з того світу. Тепер будеш жити, як не помреш (М. Стельмах)

вихо́дити / ви́йти з літ (з рокі́в, з ві́ку).

Ставати немолодим; старіти. Приклади

Чоловік виходив з літ;

безос., кому. заст. Хто-небудь стає старим. Приклади

Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло (М. Номис)

вихо́дити / ви́йти з рівнова́ги (з се́бе).

Перебувати в стані сильного роздратування, нервового збудження; втрачати спокій, самовладання, терпіння. Приклади

Я розумію Галю, що вона було завжди металась і виходила з себе в такі часи [весною] (Леся Українка)
— Кидати роботу треба! — виходили вони з рівноваги.— Роботу знайти де завгодно можна (Іван Ле)

вихо́дити / ви́йти в світ.

Видаватися, друкуватися (про друковану продукцію). Приклади

ви́хід у світ. Серед статей, що з'явилися з нагоди виходу у світ празького Кобзаря, найґрунтовнішою та найціннішою була розвідка Е.Дюрана (З журналу)
Ті нечисленні українські книжки, які тоді [у 80-х роках] виходили в світ, друкувалися майже виключно в Києві (В. Самійленко)

ви́йти (ви́битися, ви́рватися і т.ін.) / вихо́дити (вибива́тися, вирива́тися і т.ін.) в лю́ди.

Домогтися певного становища в суспільстві. Приклади

повибива́тися в лю́ди (про багатьох). Народила [баба] десятеро дітей: двоє перших ще маленькими переставились, а решта повиростали і в люди повибивались (Є. Гуцало)
ви́скочити в люди, зневажл. Писарям та головам заздро було, як-таки москальчук, ще недавній голодранець, волоцюга, ледащо, посівши за жінкою багатство, вискочив у люди, між пани, куди вони перлися з самого малку (Панас Мирний)
Час вибива́тися в люди (З газети)
От і ти справлялась, вчилась та потрошку Вибиралась в люди на пряму дорожку [доріжку] (Я. Щоголів)
Він гордився, що всього добивається сам.. Він знав: вирветься в люди, дійде до мети (Є. Куртяк)
А тепер суворим ставало обличчя батька, коли хтось розпитував про сина, хоч той і вибився он у які люди! Здобув вищу освіту, став відомим художником (Ю. Мокрієв)
— Коло мене ти можеш у люди вийти, а без мене залишишся таким гольтіпакою, як тепер (Б. Лепкий)
Що буде, те й буде. Будеш знов чумакувати, Поки вийдем в люди (Т. Шевченко)

вихо́дити / ви́йти на одно́.

Залишатися без змін. Приклади

Всюди виходило на одно: ніде нема таких безтолкових дітей та жінки, як у нього (М. Стельмах)
Чи іде, чи ходить,— на одно виходить (Укр. присл.)

вихо́дити / ви́йти з ла́ду́.

Втрачати працездатність, можливість виконувати що-небудь (про людину). Приклади

Одна з мін вибухнула поблизу пушкарів. Хтось з-поміж них, видно, вийшов з ладу, бо Сіверцев сам підскочив до гармати (О. Гончар)

Переставати діяти; псуватися, ламатися. Приклади

Коли кінескоп старого телевізора виходить з ладу, його можна замінити на більший розміром (З журналу)

Втрачати боєздатність. Приклади

ви́хід з ла́ду́. Часте різке гальмування викликає передчасний вихід автомобіля з ладу (З журналу)
Вогонь з плавбатарей був настільки влучний, що ворожі судна лускались, мов кукурудзяні баранці на черені, і один за одним виходили з ладу (С. Добровольський)

вихо́дити / ви́йти за ра́мки (за ме́жі).

чого. Поширюватися поза чим-небудь. Приклади

Гучна слава народного поета [Т. Г. Шевченка], його величезна популярність не тільки серед народу, а й серед передових кіл російської інтелігенції, популярність, що виходила вже далеко за межі країни, колола очі самодержавним сатрапам (Слово про Кобзаря)

Не обмежуватися чим-небудь. Приклади

ви́хід за ра́мки. Творче застосування в опері мелодії народної пісні забезпечує вихід її за рамки етнографічно-побутових сцен (З журналу)
Промислові міністерства і відомства повинні вийти за рамки чисто адміністративних функцій і стати безпосередніми учасниками господарських процесів (З журналу)
Підготовка випуску нової продукції виходила за рамки звичайної діяльності підприємства над виготовленням освоєної продукції і вимагає додаткових затрат робочої сили і засобів виробництва (З газети)

чого і без додатка. Перевершувати міру звичайного, прийнятого чи встановленого. Приклади

Серед статей, що з'явилися з нагоди виходу в світ празького Кобзаря, найґрунтовнішою була розвідка Е. Дюрана. Її значення виходить далеко за межі звичайного відгуку про твори українського поета (З журналу)
— Крім того, сміх не повинен виходити за рамки (Є. Гуцало)
Гордіюк розумів лиш одну форму відносин: низький уклін, підлесливу усмішку і виконання всіх, найдурніших навіть, велінь. Все, що виходило за ті межі, найменший опір приводив його до шалу (Г. Хоткевич)

ви́лізти (ви́йти) / вила́зити (виліза́ти, вихо́дити) бо́ком кому і без додатка.

Не приносити користі. Приклади

Чуже добро боком вилізе (Укр. поети-романтики..)
Не микайся, Грицю, на дурницю, бо дурниця боком вилізе! (Укр. присл.)

Погано кінчитися, мати погані наслідки для кого-небудь. Приклади

Вся наша фальш, вся тупість,. . увесь наш псевдодемократизм, перемішаний з сатрапством,— все вилізає боком і котить на нас (О. Довженко)
— Не я тобі казав, що ці вікна боком будуть нам вилазити (М. Стельмах)
А ти згадай криваве дишло, Яке фашистам боком вийшло! Яке хребет їм перебило (В. Іванович)
— А про те ваше хазяйнування я знаю. Знаю… Воно тобі ще боком вилізе (О. Копиленко)
Ну, й поділився я своєю прикрістю з колегами-водіями на робітничих зборах. Що й вилізло мені боком: Коровін звільнив мене з роботи (З журналу)

Не проходити даремно, бути причиною покарання за щось. Приклади

лі́зти бо́ком. Недаром тобі людська праця боком лізе (Укр. присл.)
полі́зти бо́ком. А біда й відповідає: — Получилась єрунда [дурниця], Що схопила ненароком, Те мені полізло боком (С. Воскрекасенко)
Це їм [панам] так не минеться, чужа кривда вилізе боком (М. Коцюбинський)
[Домаха:] Звичайне, ви на гроші пожаднились, отож і підлестились укупі з своєю дочкою! Та скажіть ви своїй прекрасній панночці, що їй ті гроші й худоба боком вилізуть! (Олена Пчілка)

вихо́дити / ви́йти в тира́ж.

Ставати неспроможним займатися активною діяльністю, бути непридатним для чого-небудь. Приклади

ви́летіти в тира́ж, ірон. — Плаче муза твоя, плаче, Бо загнав її ти в саж. Схаменись, кажу, земляче, Щоб не вилетіть в тираж (С. Воскрекасенко)
— Це знаменита Кюїн Мері, колишня гордість англійського пасажирського флоту, Скоро вона вийде в тираж (Ф. Маківчук)
— От уявіть собі таку ситуацію: минає п'ятнадцять, ну од сили двадцять років, і ми виходимо в тираж. Усі: од двірника до генсека (А. Дімаров)
— Вам не здається, що ми з вами вже, так би мовити, виходимо в тираж, і треба на наші місця пропустити молодих інженерів (В. Собко)

вихо́дити / ви́йти сухи́м з води́.

Знаходити вихід із скрутного становища. Приклади

— Не раз доводилось бувати в таких бувальцях, що, може, кому й не снилось.. Але нічого, виходили, як мовиться, сухими з води (Ю. Збанацький)

Будучи винним, уміло уникати покарання або нарікання; залишатися непокараним або незаплямованим. Приклади

ви́йти сухе́ньким із води́. Кота Петровича, де я живу, На лаву садовили судову:. .А він Мишами і Кицями підперся, Сухеньким вийшов із води (М. Годованець)
ви́скочити сухи́м із води́. Десь гниють кості отамана, розметалися-розкидались в безславних січах тіла його невдалих дітей, один Гайдук лише зумів врятуватися, вискочити сухим із води (А. Дімаров)
Батьки новітньої орди Сухими вийшли із води… А шеф: — Біда мені з татарами, — уникли гідного покарання (С. Караванський)
— Треба ж до такої міри втратити глузд, щоб повірити, начебто можна чинити такі речі — палити, топтати чужу землю, нищити народ і потім сухим вийти з води (Ю. Бедзик)
Кажуть, що є такі шахраї, які виходять з води сухими (О. Донченко)
[Харько (сам):] Дивуюсь і своєму нещастю, і хитромудрим викруткам моєї в'юнкої бестії жінки, котра вміє завжди вийти сухою з води: все звернуть на мене (М. Кропивницький)

вихо́дити / ви́йти з-під пера́ кого, чийого.

Створюватися ким-небудь (про твори мистецтва). Приклади

Усе, що вийшло з-під пера Яворницького, позначене винятковим захопленням (З журналу)
З-під його [І. Франка] пера вийшов цілий ряд солідних наукових праць (М. Коцюбинський)
Все нові й нові книги віршів, публіцистики, нові переклади виходять з-під його [М. Рильського] пера (С. Крижанівський)

вихо́дити / ви́йти на доро́гу (на шлях).

Визначати своє місце в суспільстві, в житті. Приклади

Ледве вийшовши з тупика на вірну дорогу, я знов пішов назад (Моє життя в мист.)

вихо́дити / ви́йти на пе́рші ро́лі.

Мати найкращі успіхи у чому-небудь; ставати найкращим. Приклади

У київському середовищі авіаторів Сікорський незаперечно виходив на перші ролі, і на нього покладали великі надії (З журналу)

ви́йти / вихо́дити на моє́ ( на твоє́, на її́ і т.ін.).

Здійснитися, відбутися, статися так, як хочеться кому-небудь. Приклади

Якби я був усе розмно виговорив, хто знає, чи не на моє би вийшло (Л. Мартович)
— То будемо моноплан будувати? — Моноплан! Моноплан! А що? На моє вийшло! — радів Андрій (С. Васильченко)
— А що, сину, кажу тоді, не на моє вийшло? (Марко Вовчок)
І побачиш, як не на моє вийде (М. Куліш)

вихо́дити / ви́йти з берегі́в.

Перевершувати міру звичайного, усталеного. Приклади

І знову задзвеніли бокали, бризнуло святковим салютом шампанське. Лунала музика. Весілля виходило з берегів (В. Вільний)
Гнів людський виходить з берегів (Л. Первомайський)

[цей] но́мер не про́йде (не ви́йде) у кого, кому і без додатка.

Так не буде, не вдасться що-небудь, не станеться. Приклади

— Вважайте, номер не вийшов. У нас пильність, як на кордоні (З журналу)
— А ми не віддамо [хлопчика]! — рішуче заявив кашовар… — Ні, ні, цей номер не пройде! (Є. Кравченко)
— Ні, брат.. Цей номер вам [ледарям] не пройде (В. Кучер)

хміль ви́йшов (ви́летів, ви́вітрився і т.ін.) / вихо́дить (вилітає, виві́трюється і т.ін.) з голови́ у кого, кого, чиєї.

Хто-небудь дуже швидко протверезився, став тверезим. Приклади

— Ти хто такий?! — Хміль вилетів з голови старости, і він з острахом поглянув на Лавріна. — Хто ти такий? (М. Стельмах)
Петру був настільки обурений невдячністю дочки, що навіть хміль вивітрився з його голови (М. Чабанівський)
— З клубу йшли хлопці й дівчата, танцювали й співали. Радісно Новий рік зустрічали. З досади в мене з голови і хміль вискочив (О. Ковінька)
— Он як! — хміль одразу почав виходити з голови управителя (М. Стельмах)
За обідом чарка ходила кругом столів, од одного краю до другого, й поки вона доходила на старе місце, хміль вилітав з голови гостей (І. Нечуй-Левицький)

дух ви́йшов (ви́скочив, грубо ви́пер) з кого.

Хто-небудь помер, загинув. Приклади

ма́ло дух з груде́й не ви́йде. Побігли ми… Біжимо, мало дух з грудей не вийде (Ю. Яновський)
[Микита:] Гляди, щоб я тебе не підперезав так, що й дух з тебе випре!.. [Семен (спокійно):] Не хвались! (М. Кропивницький)
— Я б п'ятьох бояр підняв та об землю вдарив, щоб дух з них вискочив (А. Хижняк)

бу́дуть (ви́йдуть) лю́ди з кого.

Хтось виросте порядним, гідним і т.ін., досягне певного становища в суспільстві. Приклади

лю́ди буваю́ть. — З цього будуть люди. З таких завжди люди бувають (І. Сенченко)
— Треба ж, голубко,— каже стара,— її на розум навчити. Я скажу те, а ти що друге, то й вийде з неї людина (Марко Вовчок)
лю́де бу́дуть. З його люде будуть (М. Номис)
ви́йде люди́на. З його вийде людина (Сл. Б. Грінченка)
— Ну, вже гаразд… Може, з мене й справді вийдуть люди… (П. Загребельний)
— Дружба, брате, велике діло… А як же інакше? Вся рота хоче, щоб із тебе люди були (О. Гончар)
—Дивись, із тебе ще й люди вийдуть (П. Панч)
— Та нічого, обітреться — люди з нього будуть (О. Сизоненко)
З нього вже не будуть люди (Укр. присл.)
— Може, з нас щось вийде, може, з нас люди будуть, давайте учитись (С. Васильченко)

літа́ (ро́ки́) вихо́дять / ви́йшли кому і без додатка.

Хтось досягає певного віку (про повноліття, зрілість і т. ін). Приклади

— Їй, певно, й роки не вийшли? — Почекаю. І чекав її… восени збирались побратися (М. Стельмах)
А літа, хто ж їх відає, чи вони вийшли, чи вони не вийшли? Про те піп знає (Леся Українка)
— Я б тебе, каже, і сватав, коли б ти не крива.. Так і крає мені серце.. А тут літа виходять (Ганна Барвінок)