ВИДНО — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

сві́ту (сві́та) [бі́лого (Бо́жого)] не ви́дно.

за ким--чим. Кого-, чого-небудь дуже багато. Приклади

У нашому селі за Савлуками світу не видно: що хата, то й Савлук (Марко Вовчок)

Стає або стало темно (від сильної зливи, хуртовини, туману, пилу і т.ін.). Приклади

— Снігів тих понамітає, що тільки комини з-під них стирчать, морози такі лютують, що птиця на льоту замерзає, хуртовини бували — світу не видно (М. Олійник)
сві́та не ви́дко. Хуга замітає снігом дорогу, Мов пекло у полі — світа не видко! (М. Коцюбинський)
Як от інколи схопиться заверюха [завірюха] — громом гримить, вітром бурхає, світу божого не видно (П. Куліш)
Якось він недобре прикрив лантух, кури повилазили і давай літати по хаті, битись у вікна, кудкудакати. Збили таку пилюку, що світа не видно (Григорій Тютюнник)
Хурделиця — світу не видно. Порожньо на пероні (А. Головко)

від кого--чого, рідше з кого--чого і без додатка. Хтось (щось) перестав (перестало) існувати, зник (зникло), пропав (пропало). Приклади

Під горою стояла ще друга хата, але вона була засипана глиною тоді, як обвалився бік гори. Тепер не видно і сліду того провалля (І. Нечуй-Левицький)
Оглянувся — Галайди немає…— Де Галайда? — Максим кличе. І сліду не стало… (Т. Шевченко)
На другий день рано діти кинулись до пиріжків…— пиріжків і сліду немає… (М. Коцюбинський)
І сліду вже нема з тої столярні на бориславськім тракті в Дрогобичі, де мені довелось пробути перші три роки міського життя (І. Франко)

кого, чого. Хтось (щось) абсолютно відсутній (відсутнє). Приклади

Пес виполохував лише із трави птахів і зайців, але людей ніде не було й сліду (О. Маковей)
В тих віршах нема й сліду поезії (І. Франко)
Вже в душі зростає до нього [батька] недобре почуття, а вдячності нема й сліду (Моє життя в мист.)

Щось дуже довго триває, існує, не закінчується. Приклади

і кра́ю нема́є. Все йде, все минає — і краю немає (Т. Шевченко)
Злидні невсипущі: були вони і вчора, є й сьогодні, і завтра будуть, і нема їм краю (Леся Українка)
— Іване Семеновичу, припиняйте позачергові дебати, бо їм не буде ні кінця ні краю (М. Чабанівський)
— Ніколи мені,— зітхнула Кульжан.— Стрижу, стрижу і кінця-краю не видно… Руки геть у мозолях (З. Тулуб)
Це якась ідіотська проблема, і їй нема ні кінця ні краю (М. Хвильовий)

Щось простягнулося дуже далеко або високо. Приклади

Чорна буря йде, валує, і все небо від неї чорне, і здається, кінця немає у височінь цій куряві (О. Гончар)
Золотисті лани пшениць такі, що їм кінця-краю не видно (В. Гжицький)
Він давно вже вскочив у його [ліс] і повинний би був перейти, а от йому кінця-краю немає (Панас Мирний)
Весна застелила степ зеленим несходимим килимом. Нема йому кінця-краю (Я. Качура)

чого-небудь є дуже багато або щось виявляється великою мірою. Приклади

Варвара Сухорада клопочеться в хаті, у хліві, у городі, бо все просить її рук.. Шиє, пере, мете, копає, пече, смажить,— і краю не видно роботі (Є. Гуцало)
— Немає краю моєму гніву! Немає сили знести муки серця! (І. Нечуй-Левицький)
У вдови два норови, а у вдівця нема й кінця (Укр. присл.)
Був у нас чоловік Петро і такий веселий та на вигадки здатний, що й краю нема (Україна сміється)

Цілком зрозуміло, очевидно. Приклади

Сліпому видно, як валиться їхній [фашистський] картковий будиночок, а вони вдають з себе переможців (Ю. Бедзик)