ВИДНО — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
як видно
Правильніше:
мабуть; певно
Мова – не калька: словник української мови
тікати без оглядки
Правильніше:
куди видно тікати
Мова – не калька: словник української мови
такий худий, що ребра видно
Правильніше:
худий, аж ребра світяться; світить ребрами хто
Мова – не калька: словник української мови
судячи з усього (по всьому)
Правильніше:
як видно з усього
Мова – не калька: словник української мови
світло
Правильніше:
видно; хоч голки збирай
Мова – не калька: словник української мови
рукою подати
Правильніше:
поблизу; недалеко ходити; [як] палицею (шапкою, штихом) кинути (докинути); [як] рукою докинути (сягнути); тільки що не видно; дуже (зовсім) близько; близенько, близесенько; от-от за плечима; під боком; під самим носом; на досяг руки
Мова – не калька: словник української мови
рильце в пушку в кого
Правильніше:
пір'ячко на писку; пика в пір'ї; пальці знати; вуха стирчать; видно, що ганна млинці пекла – аж ворота в тісті
Мова – не калька: словник української мови
по-видимому
Правильніше:
як видно
Мова – не калька: словник української мови
по лиці видно було
Правильніше:
з обличчя (з лиця, з виду) видно (знати) було
Мова – не калька: словник української мови
по всьому видно
Правильніше:
з усього видно
Мова – не калька: словник української мови
по всій видимості
Правильніше:
з усього видно; очевидячки, вочевидь
Мова – не калька: словник української мови
очевидно
Правильніше:
вочевидь; очевидячки; і сліпому видно; і дитині ясно
Мова – не калька: словник української мови
ось де собака заритий
Правильніше:
так от у чім сила, що кобила сива; так от у чім сила (суть); ось де притичина (заковика); видно, де дно
Мова – не калька: словник української мови
нічого не видно
Правильніше:
темно, хоч в око стрель
Мова – не калька: словник української мови
низький ростом
Правильніше:
вбився в ріст як заєць у хвіст; виріс як кіт навсидячки; такий малий, накрив би його решетом; такий малий, що й не видно; ледве від землі відріс; приземок; коротун; цурупалок
Мова – не калька: словник української мови
не видно й сліду
Правильніше:
нема й знаку
Мова – не калька: словник української мови
їх абсолютно не видно
Правильніше:
їх геть не видно
Мова – не калька: словник української мови
зразу видно (помітно) що-небудь
Правильніше:
на лобі (на чолі) написано
Мова – не калька: словник української мови
зовсім нічого не видно
Правильніше:
хоч око виколи (вийми, вибий)
Мова – не калька: словник української мови
звідки це видно?
Правильніше:
з чого це видно?
Мова – не калька: словник української мови
дуже добре видно
Правильніше:
як удень видно
Мова – не калька: словник української мови
діло майстра боїться
Правильніше:
діло майстра хвалить (величає, знає); в умілого й долото рибу ловить; дільника й діло боїться; що вхопить, то зробить; видно поміж ложками ополоник
Мова – не калька: словник української мови
від горшка два вершка
Правильніше:
такий, що його й у кишеню сховав би; такий малий, що й не видно; ледве від землі відріс
Мова – не калька: словник української мови
видно, так на роду написано
Правильніше:
лиха конем не об'їдеш; скачи, бабо, хоч задом, хоч передом, а діла підуть своїм чередом
Мова – не калька: словник української мови
видно чиїх рук діло
Правильніше:
пальці знати
Мова – не калька: словник української мови
видно птаха по лету (по польоту)
Правильніше:
видно (знати) пана по халявах; видно, що ганна млинці пекла, бо й ворота в тісті
Мова – не калька: словник української мови
видно неозброєним оком
Правильніше:
видно голим оком
Мова – не калька: словник української мови
видно невиразно (нечітко, неокреслено)
Правильніше:
як крізь густе сито
Мова – не калька: словник української мови
видно з першого погляду
Правильніше:
на лобі написано
Мова – не калька: словник української мови
видно дуже добре; чітко виражено
Правильніше:
як на тарілочці
Мова – не калька: словник української мови
буде видно
Правильніше:
побачимо
Мова – не калька: словник української мови
а там подивимося
Правильніше:
а там видно буде
Мова – не калька: словник української мови
а потім буде видно
Правильніше:
а там побачимо; а там дасться чути
Мова – не калька: словник української мови
Виділення комами вставних слів
Перевірте, чи не пропущено коми перед і після вставного слова чи речення (Правопис. §118 А) п.11).
| КОМА СТАВИТЬСЯ | |
|---|---|
| Для виділення вставних слів і речень, що ними бувають такі слова й словосполучення: бач, бачиш, бачте, безперечно, безсумнівно, безумовно, будь ласка, бувало, видимо, видно, відома річ, власне, головне, головним чином, далебі, до речі, звичайно, звісно, здавалось, здається, значить, зрозуміло, кажуть, коротко кажучи, либонь, мабуть, між іншим, мовляв, може, можливо, навпаки, на жаль, на мій погляд, на нашу думку, наприклад, нарешті, на щастя, немає сумніву, отже, очевидно, певна річ, певно, по-перше, по-друге, правда, проте, однак, сказати б, справді, щоправда, як видимо, ясна річ і деякі інші | Гірш за те їй [Юноні] не любився [Еней], Що, бачиш, в Трої народився І мамою Венеру звав (Іван Котляревський).
Ну, та, звісно, на те й ходиться біля винограду, на те й працюється, щоб мати користь (Михайло Коцюбинський). Глина, бур'ян, — все летіло з боків униз. Карпо, однак, виліз (Панас Мирний). Немає сонця — І десь воно, проте, живе і світить (Максим Рильський). Та й скажіть мені, будь ласка, яке там добро з тієї брехні? (Марко Вовчок). |
АЛЕ:
| КОМА НЕ СТАВИТЬСЯ | |
|---|---|
| Якщо такі слова є не вставними, а повнозначними, і виконують одну із синтаксичних ролей | Десь зник і Семен, ..кинув і жінку — не звісно, чи вдова, чи не вдова, а горюй сама на світі (Іван Микитенко).
Мені здається, що вже пізно. Стало зрозуміло, що ніхто не прийде. Головне відділення нині таки працює. |
| Після проте, однак, коли вони є сполучниками і стоять на першому місці в головному або підрядному реченні | І земля, і вода, і повітря — все поснуло. Однак та нічна тиша повна всякими згуками (Михайло Коцюбинський).
Руки і ноги тремтіли у неї од слабості, проте вона уперто намагалася злізти з ліжка (Степан Васильченко). |
| Вставні слова не виділяються комами, якщо вони належать до відокремлених членів речення | Дмитро, очевидно поспішаючи, не поснідав. Пор.: Дмитро, поспішаючи, очевидно, не поснідав. Надвечір, мабуть годині о шостій, почався дощ. Пор.: Я буду у вас сьогодні, мабуть, увечері. |
| Якщо сполучник а (рідше але) відноситься до вставного слова, він комою не виділяється — а власне, а втім тощо | Ти все дбаєш за мене — а головне, знаєш, чим зробити мені приємність (Михайло Коцюбинський). |
| Не виділяються комами такі слова: адже, все-таки, все ж таки, наче, начебто, немов, немовби, ніби, нібито, от, принаймні, які не є вставними | Кажуть, нібито ці доти тягнуться від самих Карпат аж до Чорного моря (Олесь Гончар). |
Мабуть, напевно, очевидно, (як) здається, як видно, либонь і по всій видимості
Замініть нехарактерний для української мови вислів по всій видимості на стилістично кращий варіант: мабуть, напевно, очевидно, очевидячки, (як) здається, як видно, либонь.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| По всій видимості, авто було припарковано в невдалому місці. | Очевидно, авто було припарковано в невдалому місці. |
Вставні слова
Найчастіше вставними бувають і виділяються комами такі слова й сполучення: бач, бачиш, безперечно, безсумнівно, безумовно, бувало, видимо, видно, відома річ, власне, втім, гадаю, головне, головним чином, далебі, до речі, звичайно, звісно, здавалось, здається, значить, зрозуміло, кажуть, коротко кажучи, либонь, мабуть, між іншим, на нашу думку, наприклад, нарешті, на щастя, немає сумніву, отже, очевидно, певна річ, певно, по-перше, по-друге, правда, природно, проте й однак (не на першому місці в головному або підрядному реченні, де ці слова є сполучниками), сказати б, скажімо, слід гадати, справді, трапляється, щоправда, як видимо, ясна річ і деякі інші.
Не є вставними і не відокремлюються такі слова й сполучення: майже, при тому, тим часом, до того ж, приблизно, якраз, як-не-як, адже, все-таки, все ж таки, наче, навіть, начебто, немов, немовби, ніби, нібито, от, принаймні, мовби, неначе, між тим, за традицією, буквально, якби, у кінцевому підсумку.
Не є вставними і не відокремлюються такі слова й сполучення: майже, при тому, тим часом, до того ж, приблизно, якраз, як-не-як, адже, все-таки, все ж таки, наче, навіть, начебто, немов, немовби, ніби, нібито, от, принаймні, мовби, неначе, між тим, за традицією, буквально, якби, у кінцевому підсумку.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Значний, чималий, неабиякий (великий)
Прикметником значний і прислівником значно в сучасній українській мові так надуживають останнім часом, що вони майже витиснули інші близькі слова, тим самим збіднюючи мову. Раз у раз чуємо й читаємо: значний унесок, значні впливи, значно кращий, значно більший тощо. Замість того, щоб сказати: «Ми маємо в галузі фізкультури значні досягнення», — точніше й краще було б: чималі (неабиякі, великі) досягнення; замість: «Значно краще зробити це ось як», — можна сказати: «далеко (або куди, набагато) краще».
Не слід забувати, що прикметник значний буває ще синонімом до слів відомий, шанований, заслужений: «Значні пани і шляхетство» (О. Стороженко), — а прислівник значно в деяких діалектах означає ще те ж, що й слова помітно, видно. «Значно, що господар» (Ю. Федькович).
Не слід забувати, що прикметник значний буває ще синонімом до слів відомий, шанований, заслужений: «Значні пани і шляхетство» (О. Стороженко), — а прислівник значно в деяких діалектах означає ще те ж, що й слова помітно, видно. «Значно, що господар» (Ю. Федькович).
Видно, він приходив учора
Правильніше:
Мабуть, певно, він приходив учора
Тут маються загальні докази знищення праці
Правильніше:
Тут є (видно) загальні докази знищення праці