ВЖЕ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

да́лі (бі́льше) [й (вже)] ні́куди.

Уживається для вираження найбільшої міри вияву чого-небудь. Приклади
  • Дивуватися мені було більше нікуди. Я розгублено, ошарашений такою кількістю книжок, подивився на Професора (Ю. Яновський)
  • На старість зробився Хорошун скупий далі нікуди: струхла дошка в паркані — нової не вставить, хоч дошок має досить, навіть дубових (Григір Тютюнник)
  • — Одне слово, забила [дочка шевця] мені баки — далі нікуди. Та й оженила таки ж на собі (Ю. Збанацький)
  • Тихо й нудно і спека пекельна… Нікуди вже далі — ось-ось має щось трапитись (С. Васильченко)
  • Так він коло його впадає, так йому догоджає, що вже далі й нікуди (Б. Грінченко)

[та] де [вже] там (тут, тобі́).

Уживається для вираження категоричного заперечення; аж ніяк. Приклади
  • Надбіг [Лис] до калюжі, скочив у воду, щоб обмитися з фарби, де тобі! Фарба олійна, через ніч у теплі засохла добре, не пускає (І. Франко)
  • Щодня в подвір'я наше заліта Упертий дятел.. Мурко вже закрадався до хвоста. І так і сяк, неначе справжній злодій, — Та де там! Раз — і знявся, й полетів (М. Рильський)
  • Пішов брат випровадити бабу. Баба й слухати не хоче… Пішла мама: де там (М. Коцюбинський)
Уживається для вираження сумніву в реальності або можливості здійснення чого-небудь. Приклади
  • — А як багатшими станемо, то, гляди, і в школу пошлем [сина]. — Де вже там нашому про школу думати…— махає рукою Явдоха (М. Стельмах)
  • Вийшов з хати карбівничий, щоб ліс оглядати, Та де тобі! Таке лихо, що не видно й світа (Т. Шевченко)

коли́ (як, раз, якщо́) [вже] на те пішло́ / іде́ться.

За таких, цих умов сталося, так повинно бути. Приклади
  • коли́ вже так пішло́ся. Коли вже так пішлося, що придбав собі верещуху, що проти тебе не мовчить, то навчи, щоб мовчала (Марко Вовчок)
  • Якщо вже на те пішло, то я згоден відповідальність за прапор взяти на себе (О. Гончар)
  • — А як уже воювати, так воювати — хай же і я, старий, щось до добра причинюся, коли на те йдеться (П. Козланюк)
  • — Твої збитки, раз на те пішло, на себе беру,— розщедрився Плачинда (М. Стельмах)
  • А вже як на те пішло, щоб умирати, то нікому з них не доведеться так умирати! (О. Довженко)
  • — Не осуди, жінко, не осуди, любко! Пускаю твої вишивані соловейки на високі гори! Летіть, коли вже на те пішло!.. (О. Гончар)

чи вже ж.

Невже, може. Приклади
  • — За що ми будемо платить такі скажені гроші? Чи вже ж за ті лисі гори! (І. Нечуй-Левицький)

де ж (вже) пак, ірон.

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось. Приклади
  • Знову невдоволення ворухнулось у серці… на Діденка. Де ж пак, було йому до цього! У нього ж бач справи державної ваги. Фігура! (А. Головко)
  • — Он куди наше добро іде! Де ж пак: кріпаків обібрали, гроші… повернули на довги [борги] (Панас Мирний)
Уживається для ствердження чого-небудь у значенні: само собою зрозуміло, звичайно. Приклади
  • — Хіба ви не чули, не бачили, як поганий Конецпольський обтикав тичками з козацькими головами окопи на Кодаку..? — Де вже пак не чули! Чули! — тихо загув народ (І. Нечуй-Левицький)
  • Де ж пак! Скільки ми таборів [військовополонених] врятували (О. Гончар)
  • — Але ж дорого, сину, ти заплатив за їх [книжки]! Де ж пак, аж десять карбованців. Овва! — Чималі гроші! (І. Нечуй-Левицький)

душа́ в п'я́ти (п'я́тки) тіка́є (опуска́ється, хова́ється і т.ін.) / втекла́ (пішла́, вско́чила і т.ін.) чия, у кого і без додатка.

Хто-небудь раптово відчуває сильний переляк; комусь стає страшно. Приклади
  • — Мій татусь — буркотун, а насправді добряк!.. Ось як! А в тебе, певно, вже й душа в п'ятках (Ю. Збанацький)
  • душа́ загляда́є в п'я́тки. — Хто себе почуває кволим, у кого душа часто заглядає у п'ятки — той може відійти убік (Д. Бедзик)
  • Тарган глянув на дебелого солдата, на його пудові кулаки, і його душа вскочила в п'яти (С. Добровольський)
  • душа́ аж (вже й) в п'я́тах (у п'я́тках). Як замахнеться було мати [книжкою], так у мене душа аж у п'ятах (Остап Вишня)
  • Не один Микола перелякався. Фредова душа теж пішла в п'ятки (Ю. Збанацький)
  • У лисиці душа в п'ятки виступала, а йти [до лева] треба було (Українські народні казки)
  • На кожній вибоїні, коли віз бувало перехиляється… вся душа тікає в п'яти і він часом аж спітніє зі страху (В. Гжицький)

обома́ нога́ми вже в моги́лі.

Такий, що скоро помре; дуже хворий, немічний. Приклади
  • [Мати:] Петро он обома ногами вже в могилі, а й той перед ними [фашистами] шапки не зняв, не схилив голови (Ю. Збанацький)

де [вже] і пе́рець не росте́.

Дуже далеко, у складні важкі умови життя. Приклади
  • Якби моя воля, то я б сього пана не то з партії вигнала, а загнала б там, де вже й перець не росте (Леся Українка)